Які моменти потрібно враховувати, щоб дотриматись балансу?
Консультує Марина Володимирівна Бєлоцерковська — клінічний онколог, хімієтерапевт
Психологічна допомога
Безперечно, вона потрібна на кожному з етапів подолання. Підтримка, розуміння трагедії пацієнтів — найважливіші аспекти в спілкуванні лікарів-онкологів із пацієнтами. Адже від того, як фахівець повідомить про непростий діагноз та позначить перспективи, залежить налаштованість пацієнта на боротьбу. А саме від неї залежить левова частка успіху!
Для багатьох спілкування психотерапевтом або в терапевтичній групі буде актуальним і після того, як лікування залишиться позаду. Це допоможе подолати депресію та прийняти деяку невизначеність майбутніх перспектив.
Об’єктивна оцінка та мінімізація ризиків
Щоб відповісти на запитання: «Чи буде хвороба прогресувати?», лікарі враховують безліч факторів: вік, тип патології, ступінь її агресивності, стадію захворювання, висновки морфологів про нюанси поширення пухлини на мікрорівні. Але попри це, абсолютно вірних прогнозів не може дати ніхто. Невипадково онкопатологію відносять до найбільш непередбачуваних видів захворювань.
З великим ступенем упевненості можна говорити, лише про кілька ситуацій: якщо після дуже серйозної терапії не повернулись протягом півроку — року такі високоагресивні хвороби, як лімфома Беркітта та бластна лімфома, можна сподіватись на остаточну перемогу.
Раніше достатнім терміном диспансеризації для онкопацієнтів вважалось 5 років. Сьогодні йдеться про довічне спостереження, і це дуже правильна стратегія. Тому що зменшити ризики можна, лише одним-єдиним способом — ретельно стежити за своїм станом, регулярно проходити обстеження та вчасно вживати заходів.
Індивідуальний план обстежень
То що ж і коли перевіряти? Розпланувати послідовність необхідних діагностичних процедур може, лише лікар. Для кожного з типів патології існують певні стандарти, але вони є лише загальним посібником. Складаючи план для конкретного пацієнта лікар обов’язково враховує його індивідуальну ситуацію. Якісь обстеження потрібно проходити раз на рік, якісь — раз на півроку, якісь — раз на три місяці, а низку аналізів слід складати щомісяця. Дотримання рекомендованих графіків дозволить лікарю та пацієнту тримати ситуацію під контролем.
Розуміння наслідків
Контроль та дбайливе ставлення до себе стають ключовими поняттями після проходження хімієтерапія. На щастя, твердження, що протипухлинні препарати безповоротно «садять» печінку, кровотворну систему, нерви чи інші органи — явне перебільшення. Звісно, агресивного впливу хімієтерапії заперечувати не можна. Саме тому перед проведенням ретельно зважуються ризики, уважно підбираються дози медикаментів, призначається супровідне лікування. Продумана підтримка дає змогу прискорити відновлення.
Існують ситуації, коли виникають зміни, що залишаються назавжди. Це спостерігається після завершення деяких агресивних протоколів і не у всіх пацієнтів. Через вплив на кістковий мозок погіршуються показники крові, головним чином рівень лейкоцитів стає нижчим, ніж у здорових людей. Через більшу вразливість перед інфекціями таким пацієнтам слід уникати скупчення людей під час епідемій ГРВІ, особливо стежити за гігієною. Загалом дотримуватись тих правил, які на тлі сучасної епідеміологічної обстановки стали звичними для всіх.
Повернення до праці
Багато пацієнтів роблять у трудовій детальності лише коротку перерву для курсів хімієтерапії. Деякі продовжують працювати й під час лікування, якщо дозволяє самопочуття та характер трудової діяльності. Однак, на думку медиків, організму не завадить дати час, щоб зміцнітись. Тривалість цього періоду дуже індивідуальна. У цей час навантаження слід акуратно дозувати до появи першої втоми. Потім після відновлення обмежень практично немає. Потрібно лише знати, що після лікування може посилюватись або вперше виявлятись метеозалежність, а також виникати неадекватна реакція на будь-яку стресову ситуацію з боку серцево-судинної системи.
Відновлення сексуального життя
Вочевидь, що під час проведення хімієтерапії статева функція найчастіше слабшає. І це пов’язано не лише з впливом цитостатичних препаратів, а й із погіршенням загального стану на фоні лікування. Але згодом, з покращенням самопочуття, повертаються і прояви сексуального темпераменту — для інтиму й під час, і після хімієтерапії немає протипоказань.
А ось збереження репродуктивного потенціалу — це те важливе питання, яке необхідно вирішити до того, як розпочнеться курс хімієтерапії. Багато препаратів погіршують якість яйцеклітин. У ряді випадків обговорюється доцільність хімічної стерилізації жінок на весь період лікування (після нього репродуктивна функція відновлюється). Також слід враховувати, що деякі жорсткі протоколи загрожують безпліддям.
Хороша новина в тому, що менопауза на тлі протиракової терапії загрожує, лише половині жінок після 36 років, і лише 7 % жінок до 30 років, тож шанси є! Існує й таке рішення, як збереження до початку лікування біоматеріалу в кріобанку та використання допоміжних репродуктивних технологій після відновлення.
Записатись на консультацію Марини Володимирівни ви можете за допомогою мобільного додатку Odrex, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
