Кардіоміопатії

Кардіоміопатія — дуже небезпечне захворювання: в багатьох випадках воно проходить зовсім безсимптомно, але може призвести до раптової та швидкої смерті. Саме тому важливо регулярно проходити кардіологічне обстеження.

Види кардіоміопатій

Існує три основних види кардіоміопатій:

• дилатаційна кардіоміопатія,
• гіпертрофічна кардіоміопатія,
• рестриктивна кардіоміопатія.

Дилатаційна кардіоміопатія

При цьому виді кардіоміопатії розтягується лівий і правий шлуночок, і через це збільшується обсяг їхніх порожнин. Якщо здорове серце дорослої людини приблизно відповідає за розміром її кулакові і важить 240-310 грам, то при дилатаційній кардіоміопатії воно збільшується у розмірах.

Все це приводить до зниження скорочень міокарду: зменшується сила та швидкість скорочень. Збільшеному серцю стає важко виштовхувати кров, що веде до розвитку прогресуючої серцевої недостатності.

Є декілька факторів, які впливають на розвиток дилатаційної кардіоміопатії:

• Спадковість. Ряд генетичних патологій викликає порушення синтезу скорочувальних білків у серцевому м’язі, що призводить до розтягування стінок серця.
• Віруси. Деякі ентеровіруси, наприклад, досить поширений вірус Коксакі, можуть пошкоджувати клітини серця і призвести до збільшення його обсягу.
• Алкоголізм. Алкоголь, при його надмірному споживанні, не тільки чинить токсичний вплив на нервову систему, а й пошкоджує клітини серця. У цьому випадку розвивається алкогольна кардіоміопатія.

У чоловіків дилатаційна кардіоміопатія зустрічається у 2 рази частіше, ніж у жінок.

Гіпертрофічна кардіоміопатія

При гіпертрофічній кардіоміопатії спостерігається збільшення розмірів серцевого м’яза. Часто гіпертрофія найбільш виражена у області міжшлуночкової перегородки. Це призводить до того, що перегородка випинається в область шлуночків і при скороченні серця заважає нормальному викиду крові зі шлуночка в аорту. Таке явище називається обструкцією, тому цей вид кардіоміопатії ще називають обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.

При гіпертрофічній кардіоміопатії заборонені фізичні навантаження: вони ведуть до збільшення обструкції та викликають серцеву недостатність. Гучні випадки, коли молоді спортсмени раптово вмирали прямо під час змагань, в більшості випадків були пов’язані саме з цим порушенням. Через те, що хвороба протікає безсимптомно, здається, що трапилася раптова смерть на фоні міцного здоров’я. Однак насправді це трапляється через відсутність своєчасної діагностики.

Майже 100% випадків гіпертрофічної кардіоміопатії зумовлена генетичним дефектом – спадковим або випадковим.

Рестриктивна кардіоміопатія

При рестриктивній кардіоміопатії міокард стає ригідним (жорстким): він не здатний розслабитися, через що шлуночки не можуть нормально наповнитися кров’ю. Це може відбуватися з кількох причин:

• через патологічну інфільтрацію міокарда, яка викликається такими захворюваннями як амілоїдоз, гемохроматоз, саркоїдоз;
• в результаті цукрового діабету;
• через спадковості;
• з невідомих причин.

Симптоми та діагностика кардіоміопатії

Найчастіше кардіоміопатія протікає без будь-яких симптомів і виявляється в результаті раптової смерті. В інших випадках її ознаки бувають досить неспецифічні: задишка, запаморочення, болі в області грудей – таке зустрічається часто і навіть не завжди свідчить про серйозне захворювання. При прогресуванні захворювання симптоми стають важчими: втрата свідомості при фізичному навантаженні, порушення ритму, миготлива аритмія, серцева недостатність.

Для кардіоміопатії, як і для багатьох кардіологічних захворювань, вкрай велику роль грає своєчасна діагностика. Найчастіше це єдиний шанс врятувати людину.

Для діагностики кардіоміопатії лікар може призначити такі інструментальні дослідження:

• електрокардіографія,
• рентген легенів,
• ехокардіографія,
• МРТ серця,
• вентрикулографія,
• ендоміокардіальна біопсія.

Лікування кардіоміопатії

Лікування кардіоміопатії, як правило, — це тривала медикаментозна терапія, проте є випадки, коли може знадобитися хірургічне втручання. У будь-якому випадку поставити діагноз та підібрати лікування може тільки кардіолог.

Для медикаментозного лікування кардіоміопатії використовують:

• інгібітори АПФ,
• бета-блокатори,
• антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів,
• діуретики.

За необхідності хірургічного втручання для лікування кардіоміопатії призначають такі операції на серці:

• висічення міжшлуночкової перегородки,
• імплантація зовнішнього лівого шлуночка,
• пересадка серця.

Сьогодні в Медичному домі Odrex використовують всі перераховані вище методи лікування, крім пересадки серця.