Головний біль

Первинний головний біль – самостійна хвороба, а не симптом.

Саме з таким болем мають справу більшість пацієнтів. Сюди входять:

Головний біль напруги (ГБН). Цей підвид займає левові 60% від усіх головних болів. Супроводжується відчуттям тиску і стиснення, нагадує “здавлювання лещат” або “стягування дуже тісного головного убору”. За інтенсивністю такий біль легкий або помірний. З’являється в ділянці скронь з обох боків або потилиці. Залежно від тривалості, розрізняють епізодичний і хронічний біль напруги:

• епізодичний біль – виникає внаслідок стресу або перенапруження. Триває кілька годин.
• хронічний біль – турбує або постійно, або більшу частину часу. Значно погіршує якість життя, оскільки спричиняє швидку стомлюваність, дратівливість, забудькуватість. Найчастіше діагностується у людей, які часто перебувають під впливом стресу.

Якщо змінити обстановку і прибрати фактор стресу, ГБН може знизитись або зовсім перестати турбувати. Щоправда, для позбавлення від хронічного головного болю без медикаментів, найімовірніше, не обійтись.

Мігрень – помірний або сильний напад головного болю, часто пульсуючого або гнітючого. Часто супроводжує нудота, іноді аж до блювоти, світлобоязнь і звукобоязнь. Часто напад починається з одного боку голови. З цією недугою знайомі близько 20% жінок і близько 5% чоловіків. Так, той факт, що мігрень буває тільки у жінок – не більше, ніж міф. Деякі пацієнти приблизно за півгодини перед початком нападу відмічають появу “аури”: різноманітних спецефектів у вигляді спалахів, мерехтінь, зиґзаґоподібних ліній перед очима, появою “сліпих зон”, рідше – відчуття оніміння або “мурашок” на частині обличчя, язику, губах, кінцівках, слухових галюцинацій, мовленнєвих порушень. Напади зазвичай тривають від 4 до 72 годин і повторюються від 1-2 разів на рік до кількох нападів на тиждень.

Причини появи мігрені до кінця невідомі, але вважається, що її можуть спричинити спадковість, гормональні коливання, постійні стреси, хронічна перевтома, травми голови, вживання деяких медикаментів, зокрема гормональних, тощо.

Кластерний головний біль – короткочасні важкі напади головного болю в ділянці очей і скроні, що супроводжуються сльозотечею, почервонінням, пітливістю обличчя, закладеністю носа, опущенням і набряком повіки з боку болю. Проходить серіями, тобто кластерами: напади повторюються по кілька разів на день протягом 6-12 тижнів, а потім раптово припиняються. Самі напади часто починаються в один і той самий час, інтенсивність болю збільшується протягом 2-5 хвилин і триває від 15 до 180 хвилин.

Вторинний головний біль є наслідком будь-якого іншого захворювання, наприклад:

• гіпертонічна хвороба,
• офтальмологічні захворювання (наприклад, глаукома),
• ЛОР-захворювання (наприклад, гайморит),
• цукровий діабет,
• онкозахворювання,
• інсульт тощо.

У яких випадках за головного болю потрібно звертатись до лікаря?

Іноді люди не сприймають серйозно головний біль і приймають знеболювальні препарати, які їм порадили знайомі. Це абсолютно помилковий шлях, оскільки часте неконтрольоване вживання медикаментів не тільки не допомагає вилікуватись, а й часто провокує появу абузусного болю. Нова проблема тягне за собою нудоту, роздратованість, тривожність і забудькуватість. Біль у таких випадках може припинятись після приймання ліків, але повертається, щойно їхня дія припинилася.

“Червоні прапорці”, які сигналізують про те, що обов’язково потрібно звернутись до лікаря:

• різко виникає інтенсивний біль
• біль супроводжується підвищенням температури тіла, судомами, проблемами мовлення, двоїнням в очах, втратою свідомості, порушенням пам’яті (навіть якщо щось одне зі списку супроводжує – потрібна консультація лікаря)
• стійкий біль, який з’явився вперше, особливо у людей, старших за 50 років
• біль виник внаслідок травми голови
• тривалий біль (напади повторюються частіше 6 разів на місяць)
• біль з’являється при зміні положення тіла
• дуже сильний біль
• біль не минає понад 7 днів
• чим далі, тим більше наростає інтенсивність
• жарознижувальні та болезаспокійливі препарати не допомагають

А до якого саме лікаря звертатись, якщо турбує головний біль?

Усе залежить від характеру болю. Якщо йдеться про первинний біль, допоможе невролог. Наприклад, пацієнта іноді турбує помірний біль у потилиці. Лікар збирає анамнез і призначає діагностику головного болю, наприклад, МРТ, КТ, УЗД, ЕЕГ, здачу лабораторних аналізів тощо. Все це необхідно для того, щоб визначити першопричину і призначити коректне лікування головного болю, що виникає в потилиці.

Якщо йдеться про вторинний біль – тут уже доведеться шукати іншого вузькопрофільного фахівця. Наприклад, лікуванням головного болю за гаймориту займається оториноларинголог, за глаукоми – офтальмолог. Якщо виникають складнощі з вибором лікаря, слід звернутись до сімейного, він вислухає скарги і випише направлення.

Як підготуватись до візиту до лікаря?

Для того, щоб правильно встановити діагноз, лікарю необхідно знати локалізацію болю, тривалість нападів, періодичність їхньої появи, характер та інтенсивність болю, наявність супутніх симптомів. Усе це слід розповісти йому на прийомі. Повідомте також про те, чи є у ваших рідних подібні проблеми – деякі розлади передаються у спадок. Не зайвим буде і щоденник болю, в якому ви вкажете, коли і як починались напади, що було до них, а що – після. Можливо, вас здивує цей пункт, але лікар буде вдячний – так йому буде легше виявити тригери виникнення болю, а відповідно, і знайти шляхи вирішення проблеми.