Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Q&A про антибіотики за рецептом

З 1 серпня українці стали потенційно здоровішими, а українська медицина ще на один крок наблизилась до найкращих світових практик. Так, мова про антибіотики за рецептом, і сьогодні ми разом із сімейним лікарем Олександрою Вікторівною Шмуратко-Юрченко розповімо, що саме для пацієнта означають ці нововведення.

Хто може виписати рецепт на антибіотик?

Будь-який лікар, що має доступ до електронної системи охорони здоров’я. Не обов’язково додатково записуватись до свого сімейного лікаря для отримання рецепту. Також не потрібно переукладати декларацію, наприклад, якщо ви внутрішньо переміщена особа. Якщо ліки призначає хірург, то він же і видає рецепт.

Чи можна обрати бренд ліків самостійно?

Так, у рецепті вказана міжнародна назва препарату, діюча речовина, а от торговельну марку пацієнт обирає на власний розсуд. Один і той самий препарат у різних брендів може суттєво відрізнятися за вартістю.

Чи потрібно придбати весь обсяг препарату за один раз та в одній аптеці?

Ні, це не обов’язково: іноді необхідного обсягу немає в наявності, іноді значну суму потрібно розділити на декілька платежів, тому антибіотик за рецептом може відпускатися частково. Однак варто пильнувати за терміном дії рецепту.

Коли рецепт на антибіотики не потрібен?

Виняток — аптеки на територіях, де проводяться бойові дії, або окупованих та оточених територіях.

Чи можна отримати друкований рецепт?

У перехідному періоді, що триватиме до 1 січня 2023 року, лікарі зможуть видавати як паперові, так і електронні рецепти. Однак це тимчасово.

Чому нововведення спричиняє так багато негативу?

Як і для багатьох інших інновацій, має пройти час, щоб і лікарі, і пацієнти звикли, а недосконала система налагодилась. В інших розвинених країнах рецепти та електронні системи також спричиняють чимало скарг, але міжнародна медична спільнота сходиться в одному: ці поступові кроки дуже допомагають здоров’ю майбутніх — і не тільки — поколінь.

Чому антибіотики — така особлива група препаратів?

Принцип дії деяких препаратів залишається незмінним роками, і буде таким через сторіччя. Однак з антибіотиками справа кардинально протилежна.

Ті мікроорганізми, що миттєво помирали від пеніциліну в часи Другої світової війни, зараз ніяк не реагують на цей препарат. Набута нечутливість до ліків називається антибіотикорезистентністю.

Відкриття нових молекул антибіотиків відбувається значно повільніше, аніж бактерії пристосовуються до вже існуючих антибіотиків.

Найбільше стурбовані проблемою антибіотикорезистентності у відділеннях інтенсивної терапії, бо саме там нечутливість бактерій до будь-яких ліків призводить до летального виходу.

Усі ми хочемо, щоби мікроби якомога довше не могли протистояти антибіотикам. Основний спосіб на це вплинути — максимально контролювати їхнє використання. Натомість багато пацієнтів самі роками «навчали» мікрофлору власного організму протистояти антибіотикам, коли призначали собі ж ліки проти кашлю, діареї, COVID-19, грипу та інших вірусів, загалом, у багатьох випадках, коли антибіотики не показані.

Тому в наших силах наразі максимально відтермінувати момент, коли бактеріальні інфекції існуватимуть, але лікувати їх не буде чим.

Чи завжди лікарі доцільно призначають антибіотики?

На жаль, ні. Призначення лікарями антибіотиків «про всяк випадок» — друга сторона проблеми антибіотикорезистентності. Тому треба уважно обирати лікаря, не соромитися ставити питання, звертатись до спеціаліста, який дотримується принципів доказової медицини й постійно навчається. Призначення антибіотиків вимагає обізнаності й досвіду спеціаліста.

Чому ще не потрібно призначати антибіотики проти вірусних інфекцій (ГРВІ та інших)?

Хибно думати, що антибіотикотерапія хоч якось діє на віруси, або антибіотики треба використовувати, бо «на третій, п’ятий, десятий день до COVID-19 додається бактеріальна інфекція». Це розповсюджені міфи. Антибіотик не просто не подіє: використаний не за призначенням, по-перше, навчить мікрофлору власника боротись із ліками, по-друге, лише уповільнить одужання, завдавши удару мікробіоті кишківника. Імунна система не буде вам за це вдячна.

Антибіотики, як потужні, так і «першої лінії», мають залишатись у резерві на випадок насправді підтвердженої бактеріальної інфекції.

Антибіотики — це неймовірний винахід людства, який треба використовувати з розумом. Тому ми підтримуємо ініціативу МОЗ і тішимось цією новиною.

Бережіть себе та своїх рідних, а ми завжди поруч. Як завжди, ви можете записатись на консультацію за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30, через додаток у смартфоні або через форму на сайті.