Подарунок золотої рибки
Нюх є одним із найдавніших відчуттів. Уперше центри, відповідальні за сприйняття запахів, з’явилися ще у риб, предків усіх чотириногих, і найбільшою мірою були «заточені» на хімічну комунікацію між особинами. З часом, коли наші далекі пращури вибралися з океану, смакові рецептори перебазувалися до ротової порожнини, а нюхові – ускладнили свої функції.
Чи не пішла з появою людини «нюхова еволюція» у зворотному напрямку? Довгий час вважали, що це відбулося саме так: з розвитком інтелекту значимість розрізнення запахів відійшла на другий, якщо не на десятий план. Лобні долі збільшилися, а нюхові цибульки в мозку зменшилися… Та виявляється, не все так однозначно. Кількість нейросенсорних клітин, пов’язаних з нюхом, у людини є цілком порівнюваною з кількістю таких клітин у багатьох ссавців, що звикли покладатися на ніс. Отже, нюх продовжує відігравати для людини вельми значущу роль – щоправда, це не завжди відбувається на свідомому рівні.
Захист, продовження роду і радість буття
Сморід гару або газу (чи, точніше, спеціального доданого до нього одоранту) відразу викличе настороженість. Амбре підгнилого м’яса – огиду. Натомість аромати свіжоприготовленої їжі неодмінно збуджуватимуть апетит… Такі сигнальні функції як харчова та захисна для нас є цілком зрозумілими та очевидними.
А ось тоді, коли йдеться про сексуальні апетити, ми вже переходимо на територію підсвідомого. Ціла низка експериментів довела: жінки, «зчитуючи» за допомогою носа маркери сумісності тканин, схильні обирати партнерів, чий генетичний код є максимально відмінним від їхнього, аби потомство було якнайкраще адаптованим. Або ж чоловіки, як це було помічено, доволі чутливо реагують на рівень жіночих статевих гормонів та на ті дні циклу, коли є найбільш імовірним зачаття.
Утім, пошук їжі чи партнера – це далеко не все. Ми не бджоли – але захоплюємося квітами. Ми не жуйні – але радіємо свіжоскошеній траві… А чим пояснити те, що багатьом подобається запах тирси чи натуральної шкіри, метро чи залізничних шпал? Напевно, тільки тим, що запахи дуже тісно пов’язані зі спогадами та зі сферою емоцій. І тоді, коли людина позбувається спроможності розрізняти ароматичні нюанси, це відчутно погіршує якість життя.
Від 1 до 80
Найбільш вагому роль нюх відіграє в перші місяці після появи на світ. Доки не розвинувся зір, немовля розпізнає маму та груди з молоком саме завдяки запаху. Та вже протягом першого року життя волокна нюхового нерву атрофуються, і припускають, що нюх знижується аж на 40-50%! Утім, того, «що залишається», цілком достатньо для повноцінного життя. А ось у віці 70-80 років у багатьох здатність розрізняти запахи вже сходить нанівець. Те, наскільки швидко знижуватиметься гострота нюху впродовж життя, залежить від індивідуальних особливостей організму, навколишнього середовища та способу життя.
Атака токсинів
До погіршення чи втрати нюху приводять шкідливі звички: за потужністю негативного впливу першість утримує вдихання кокаїну. Більш поширене паління призводить до відчутного зниження розрізняти аромати. Дим руйнує тонку слизову плівку, яка захищає рецептори. Окрім того, постійне пересушування та подразнення слизових оболонок веде до запалень та різноманітних негараздів.
«Банальний» нежить
Утім, часто причиною зниження нюху в молодому віці є хронічні синусити – запалення слизової оболонки придаткових пазух носа. Нерідко вони розвиваються як ускладнення нежитю при застуді чи полінозі. Аби уникнути такого розвитку подій, лікування навіть цього легкого нездужання варто узгодити з лікарем. Бо ж такі народні методи, як дихання парою від картоплі чи, бережи Боже, намазування носа всередині в’єтнамською «зірочкою», призведе до опіків – і до пошкодження чутливих носових рецепторів. Зваженого ставлення потребує й застосування ліків від нежитю – навіть попри те, що вони безрецептурні.
Небанальні ускладнення
Зазвичай достатньо вилікуватися від грипу чи звичайного ГРЗ – і нюх повернеться. Однак це відбувається в тому разі, якщо захворювання не дало ускладнень у вигляді запалень гайморової та лобних пазух – адже саме тут проходять волокна, які проводять імпульси від рецепторів, розташованих у носі, до головного мозку.
Небезпеку для нюху становлять також поліпи, вроджені або отримані в результаті травми викривлення нової перетинки. Такі стани отоларинголог допомагає вирішити хірургічним шляхом.
В останній інстанції
З боку ЛОР-органів усе гаразд, COVID-19 не виявлено, а здатність відчувати запахи зникла? В такому разі є підстави підозрювати серйозні патології, що вплинули на «останню ланку» в сприйнятті ароматів, тобто на мозкові структури. Це можуть бути пухлинні процеси. Зниження та втрата нюху може супроводжувати хвороби Паркінсона та Альцгеймера. Тож такий «дзвіночок» має стати приводом для візиту до невролога.
Записатись на консультацію до отоларинголога Юлії Павлівни Федяшиної можна через форму на сайті, через мобільний додаток або за телефоном: +38 (048) 730-00-30. Юлія Павлівна приймає пацієтів у Поліклініці всієї сім’ї в ж/м Райдужному.
