Гіноїдне ожиріння

Як відомо, кілограми надходять без запрошення, а йдуть, чинячи опір з останніх сил. В ожиріння є багато різновидів. Далі торкнемось теми гіноїдного підвиду.

Гіноїдне ожиріння – надмірне відкладення жиру в області сідниць, стегон і гомілок.

Факт. На всій планеті півтора мільярда людей страждають від надлишку ваги. В економічно розвинених державах приблизно третина населення схильні до таких відхилень.

Основні причини виникнення гіноїдного ожиріння:

• генетична схильність тілесної конституції (надмірна активність ферментів ліпогенезу – синтезу жирних кислот і низька активність ферментів ліполізу – процесу розщеплення ліпідів);
• зменшення витрат фізичної енергії;
• незбалансований раціон;
• гіпогонадизм (порушення синтезу статевих гормонів);
• поступове вікове уповільнення метаболізму;
• період вагітності, лактації, клімаксу;
• зловживання психотропними препаратами;
• порушення сну, часті стреси;
• харчування з перервами різної тривалості;
• розбалансований прийом гормональних препаратів.

Розвиток ожиріння спровоковано переважно збоями в залозах внутрішньої секреції, парасимпатичній і симпатичній нервовій системах, підкіркових утвореннях головного мозку.

Факт. Цікаво, що серце використовує для свого функціонування жирні кислоти, а мозок – чисту глюкозу. М’язи витрачають за малої витрати енергії глюкозу, а жири м’язи витрачають лише за інтенсивних навантажень. Тому пересічні побутові клопоти зазвичай “з’їдають” лише глюкозу, а жировий прошарок при цьому не зменшується.

Як проявляє себе гіноїдне ожиріння?

Специфічними симптомами вважаються такі:

• огрядність;
• порушення кровообігу;
• ішемія.

Факт. Як дізнатись свій індекс маси тіла?

Норма ІМТ: 18,5 – 24,99.

Ще один спосіб перевірки на відповідність пропорцій тіла здоровим параметрам – співвідношення розміру окружності талії до окружності стегон. Якщо цей показник менший за 1 – то наявна ліподистрофія (збільшення об’єму жирової тканини в підшкірній клітковині) гіноїдного зразка (припустімо, талія – 100, стегна – 120, а значить підсумковий індекс менший за 1).

Крім ІМТ, відома також формула ідеальної ваги, запропонована в XIX столітті французьким антропологом Полем Брока. За його гіпотезою прийнятна для вас вага в кілограмах розраховується за схемою: зріст у сантиметрах мінус 100.

Перелічимо також неспецифічні симптоми:

• апатія, миттєва стомлюваність;
• болі в суглобах;
• сонливість;
• закрепи;
• потові залози не справляються зі своїми функціями;
• надмірна пігментація шкіри.

Факт. Загальна кількість жиру в здоровому тілі становить приблизно 10-20 кг (водночас у жінок із грушоподібним типом фігури гіноїдне ожиріння зустрічається частіше).

Ймовірні ускладнення:

• трофічні виразки нижніх кінцівок;
• остеоартроз;
• порушення пуринового обміну (надлишкове утворення сечової кислоти і порушення в процесах оновлення білків в організмі);
• атеросклероз;
• венозна недостатність;
• емоційний дискомфорт, депресивний стан.

Факт.  Жири корисні для людини в помірній кількості. Тваринні жири (серед них і вершкове масло) вживати треба обов’язково, оскільки вони містять вітаміни D і А. Тим часом у рослинних жирах сконцентровані поліненасичені жирні кислоти, незамінні для людини, – лінолева і ліноленова. Вони належать до групи вітамінів F.

Діагностика гіноїдного ожиріння

Діагностичні обстеження – це насамперед аналізи на гормони надниркових залоз і щитоподібної залози та на жіночі статеві гормони.

Якщо ендокринолог вважає, що неможливо обійтись без оперативного втручання, то попередньо призначить пацієнтові низку таких досліджень:

• ендоскопію – огляд травної системи за допомогою особливих оптичних приладів ендоскопів (оперативне лікування ставиться під сумнів, якщо під час ендоскопічної діагностики виявиться, що слизова покрита виразками);
• рентгенографія шлунка з використанням контрастного барію за індивідуальними показаннями;
• УЗД серця;
• рентгенографія органів грудної клітки (у разі виявлення туберкульозу і пневмонії операція протипоказана);
• спірографія (перевірка здатності дихання – рівномірного надходження повітря в легені).

Лікування гіноїдного ожиріння

Перш за все, лікар-ендокринолог розписує пацієнтові курс консервативного лікування – низку медикаментів, які надають балансувальний ефект на ліпідний і вуглеводний обміни; поліпшують функціональні здібності щитоподібної залози. Без сумніву, як профілактичних заходів слід дотримуватись обов’язкового рівня фізичного навантаження – не менш як годину походів пішки щодня; відвідування занять із плавання; динамічна гімнастика на велотренажерах. А для збереження здорової маси тіла хворому зазвичай рекомендують дієту №8 (яка включає лімітоване споживання солі, але збільшення в раціоні об’ємів волокнистої їжі; запечені, тушковані овочі та продукти, приготовані на пару).

Якщо консервативна терапія виявляється нерезультативною, то ендокринолог направляє пацієнта на прийом до хірурга. Баріатричну операцію (яка не тільки координує вагу, а й усуває супутні захворювання), лікар вважає єдиним правильним рішенням у разі:

• якщо фармакологічний вплив, дієти та рухова активність виявляються марними;
• співвідношення ваги до зросту – BMI – більше 35;
• BMI – від 30 і в супроводі одного-двох серйозних захворювань;
• за індексу маси тіла 30 з наявністю важкої форми діабету.

Факт. Дітям молодше 14 років лікарі дозволяють проводити операцію тільки з введенням внутрішньошлункового балона.

За гіноїдного різновиду ожиріння досить часто лікарі рекомендують також звертатись до ліпосакції, яка доречна не тільки для жіночої половини населення, а й для чоловіків. А як фізіотерапевтичні процедури виписують пресотерапію.

Запитання-відповідь:

У чому відмінність первинного і вторинного ожиріння?

Первинне, або його ще називають аліментарним, ожиріння – це результат гіподинамії, зосередження жиру в підшкірній клітковині або по периметру внутрішніх органів.  До нього призводять нерівномірне споживання їжі – особливо в нічний час, як небезпечний засіб боротьби зі стресом.

А вторинне ожиріння – захворювання, яке слугує продовженням інших серйозних порушень в організмі. Може протікати на тлі психічних відхилень або неаргументованого надмірного прийому нейролептиків (препаратів, якими лікують психотичні розлади).

Виникає також унаслідок пухлин головного мозку, черепно-мозкових травм, інфекційних захворювань на кшталт енцефаліту; буває і як результат збоїв у роботі гіпофіза (розміщеного в основі мозку, що відповідає за діяльність периферичних ендокринних залоз); через нестачу гормонів щитовидної залози; вікових функціональних змін у гіпоталамусі (частини мозку, що регулює його нейроендокринну діяльність).

Яка дієта доречна за гіноїдного типу ожиріння?

За гіноїдного типу ожиріння важливо вечеряти за три години до сну. Загальний харчовий раціон можна розділити на етапи: 30% всього харчування за весь день припадає на сніданок, 40% – на обід і решту 30% слід розділити на дві вечірні порції.

Важливо не використовувати в їжі трансжири – кулінарний жир і маргарин, знизити вживання карамелі, здоби, шоколадних кондитерських виробів, цукру, алкогольних напоїв і кофеїну. Харчування базується на крупах, фруктах, сирих і відварених овочах, висівках, хлібі грубого помелу.

Загальна складова фруктів і ягід за обіднім столом має дорівнювати щонайменше 300 гр. Яблука, смородина, чорниці, лимони, малина містять достатню кількість антиоксидантів, які допоможуть уникнути целюліту.

Факт. Американські дієтологи встановили, що для запобігання ожирінню придатна приправа карі. Вона об’єднує у своєму складі різні спеції, але обов’язково містить куркумін, що впливає на зниження концентрації холестерину в організмі.

Чи правда, що нестача сну може негативно позначитись на пропорціях фігури?

Безумовно, сон впливає на масу тіла. Співробітники Вашингтонського університету провели низку досліджень з цього приводу і дійшли висновку, що 9 годин глибокого сну здатні убезпечити людину від генетичної схильності до ожиріння. Вчені досліджували близько тисячі пар близнюків і підтвердили припущення, що менше ніж 7 годин сну на добу є прямою загрозою значно погладшати.  Дефіцит сну уповільнює швидкість розщеплення жирів, темпи насичення їжею і засвоєння цукру.