Кардіоміопатії
Кардіоміопатії (КМП) — це група захворювань серця, головною характеристикою яких є наявність дефектів у серцевому м’язі, міокарді. При цьому причини виникнення патологій та характер ушкоджень сильно відрізняються, що тягне за собою різницю у симптомах хвороби та її лікуванні.
Кардіоміопатія — дуже небезпечне захворювання: в багатьох випадках воно проходить зовсім безсимптомно, але може призвести до раптової та швидкої смерті. Саме тому важливо регулярно проходити кардіологічне обстеження.
Види кардіоміопатій
Існує три основних види кардіоміопатій:
- дилатаційна кардіоміопатія,
- гіпертрофічна кардіоміопатія,
- рестриктивна кардіоміопатія.
Дилатаційна кардіоміопатія
При цьому виді кардіоміопатії розтягується лівий і правий шлуночок, і через це збільшується обсяг їхніх порожнин. Якщо здорове серце дорослої людини приблизно відповідає за розміром її кулакові і важить 240-310 грам, то при дилатаційній кардіоміопатії воно збільшується у розмірах.
Все це приводить до зниження скорочень міокарду: зменшується сила та швидкість скорочень. Збільшеному серцю стає важко виштовхувати кров, що веде до розвитку прогресуючої серцевої недостатності.
Є декілька факторів, які впливають на розвиток дилатаційної кардіоміопатії:
- Спадковість. Ряд генетичних патологій викликає порушення синтезу скорочувальних білків у серцевому м’язі, що призводить до розтягування стінок серця.
- Віруси. Деякі ентеровіруси, наприклад, досить поширений вірус Коксакі, можуть пошкоджувати клітини серця і призвести до збільшення його обсягу.
- Алкоголізм. Алкоголь, при його надмірному споживанні, не тільки чинить токсичний вплив на нервову систему, а й пошкоджує клітини серця. У цьому випадку розвивається алкогольна кардіоміопатія.
У чоловіків дилатаційна кардіоміопатія зустрічається у 2 рази частіше, ніж у жінок.
Гіпертрофічна кардіоміопатія
При гіпертрофічній кардіоміопатії спостерігається збільшення розмірів серцевого м’яза. Часто гіпертрофія найбільш виражена у області міжшлуночкової перегородки. Це призводить до того, що перегородка випинається в область шлуночків і при скороченні серця заважає нормальному викиду крові зі шлуночка в аорту. Таке явище називається обструкцією, тому цей вид кардіоміопатії ще називають обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.
При гіпертрофічній кардіоміопатії заборонені фізичні навантаження: вони ведуть до збільшення обструкції та викликають серцеву недостатність. Гучні випадки, коли молоді спортсмени раптово вмирали прямо під час змагань, в більшості випадків були пов’язані саме з цим порушенням. Через те, що хвороба протікає безсимптомно, здається, що трапилася раптова смерть на фоні міцного здоров’я. Однак насправді це трапляється через відсутність своєчасної діагностики.
Майже 100% випадків гіпертрофічної кардіоміопатії зумовлена генетичним дефектом – спадковим або випадковим.
Рестриктивна кардіоміопатія
При рестриктивній кардіоміопатії міокард стає ригідним (жорстким): він не здатний розслабитися, через що шлуночки не можуть нормально наповнитися кров’ю. Це може відбуватися з кількох причин:
- через патологічну інфільтрацію міокарда, яка викликається такими захворюваннями як амілоїдоз, гемохроматоз, саркоїдоз;
- в результаті цукрового діабету;
- через спадковості;
- з невідомих причин.
Симптоми та діагностика кардіоміопатії
Найчастіше кардіоміопатія протікає без будь-яких симптомів і виявляється в результаті раптової смерті. В інших випадках її ознаки бувають досить неспецифічні: задишка, запаморочення, болі в області грудей – таке зустрічається часто і навіть не завжди свідчить про серйозне захворювання. При прогресуванні захворювання симптоми стають важчими: втрата свідомості при фізичному навантаженні, порушення ритму, миготлива аритмія, серцева недостатність.
Для кардіоміопатії, як і для багатьох кардіологічних захворювань, вкрай велику роль грає своєчасна діагностика. Найчастіше це єдиний шанс врятувати людину.
Для діагностики кардіоміопатії лікар може призначити такі інструментальні дослідження:
- електрокардіографія,
- рентген легенів,
- ехокардіографія,
- МРТ серця,
- вентрикулографія,
- ендоміокардіальна біопсія.
Лікування кардіоміопатії
Лікування кардіоміопатії, як правило, — це тривала медикаментозна терапія, проте є випадки, коли може знадобитися хірургічне втручання. У будь-якому випадку поставити діагноз та підібрати лікування може тільки кардіолог.
Для медикаментозного лікування кардіоміопатії використовують:
- інгібітори АПФ,
- бета-блокатори,
- антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів,
- діуретики.
За необхідності хірургічного втручання для лікування кардіоміопатії призначають такі операції на серці:
- висічення міжшлуночкової перегородки,
- імплантація зовнішнього лівого шлуночка,
- пересадка серця.
Сьогодні в Медичному домі Odrex використовують всі перераховані вище методи лікування, крім пересадки серця.