Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Простатит

Простатит – це запалення тканини передміхурової залози.

Причиною гострого простатиту є інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідії, трихомонади, гонококи, мікоплазми). Запалення можуть викликати умовно патогенні мікроорганізми, що населяють кишечник здорової людини (кишкова паличка).

Гострий початок захворювання характеризується болями внизу живота, дизуричними явищами – часті помилкові болючі позиви до сечовипускання, хворобливе сечовипускання, різке підвищення температури до 38-39 С, ознаки інтоксикації організму. Хвороба може розвиватися дуже швидко – буквально протягом одного дня, у деяких випадках – розтягується на кілька днів і проявляється менш вираженими симптомами (невеликий розлад сечовипускання, потім проявляються симптоми інтоксикації). За перших ознак простатиту необхідно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою.

Лікування інфекційного простатиту без антибактеріальних засобів неможливе: в іншому випадку в організмі залишається постійне вогнище інфекції. У будь-який час при дії провокуючих факторів (переохолодження, зниження імунітету) очікується загострення простатиту, лікування якого щоразу складніше.

Хронічний простатит у період загострення також супроводжується болючими позивами до сечовипускання, тягнучим болем внизу живота, порушенням еректильної функції. Відсутня ознака гострої затримки сечі та симптоми інтоксикації.

Уролог, хірург-онколог, кандидат медичних наук Волков Олександр Миколайович

Природа хронічного простатиту може бути бактеріальною та небактеріальною. Бактеріальний хронічний простатит найчастіше є наслідком неправильного лікування або нелукування гострого простатиту. Абактеріальний простатит, або інакше – застійний (конгестивний) простатит виникає через нездоровий спосіб життя, відсутність фізичної активності, нерегулярність статевих відносин.

Діагностика простатиту

Діагностика гострого простатиту включає обов’язкове пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози (через пряму кишку). За допомогою цього можна оперативно отримати достовірну інформацію про стан простати. На підставі цих даних складається подальший план обстеження пацієнта, який включає ультразвукове дослідження, аналізи крові та сечі. Важливо виключити абсцес передміхурової залози – ускладнення у вигляді гнійного запалення, яке зазвичай виникає у разі невчасно розпочатого лікування гострого простатиту.

Діагностика хронічного простатиту, крім ректального огляду та лабораторних аналізів, включає дослідження секрету передміхурової залози, аналізи на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, та інших бактеріальних агентів.

Лікування

Лікування простатиту в гострому періоді включає антибактеріальну терапію (прийом антибіотиків широкого спектру дії), протизапальні та десенсибілізуючі препарати. Схема лікування простатиту спрямовано стабілізацію стану хворого: зниження температури, зменшення запалення, нормалізацію загального стану. Якщо є підозра на абсцес передміхурової залози, що підтверджується ректальним оглядом, інструментальними дослідженнями та лабораторними аналізами, то проводиться розтин осередку гнійного запалення та ставиться дренаж для відтоку гною. Операція проводиться в умовах стаціонару під внутрішньовенним наркозом. Коли передміхурова залоза спорожняється від гнійних мас, запалення стихає, дренажна трубка знімається і рана гоїться протягом тижня.

Лікування хронічного простатиту бактеріальної етіології вимагає тривалого часу, точного дотримання рекомендацій лікаря та кардинальної зміни способу життя.

Курс лікування простатиту антибактеріальними препаратами займає від 2 до 8 тижнів, залежно від ступеня вираженості захворювання. Необхідно відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватись дієти, проводити більше часу на свіжому повітрі, відновити здоровий психоемоційний стан. Сучасні методи лікування простатиту дозволяють досягти стійкої багаторічної ремісії, а в деяких випадках – повного одужання. Імовірність позитивного результату вища, якщо пацієнт прагне зрозуміти та прийняти методи лікування, співпрацює з лікарем.

При хронічному застійному простатиті лікування має іншу спрямованість.

Застійні зміни передміхурової залози зазвичай розвиваються через нерегулярність статевого життя, за відсутності фізичної активності та нездоровому способі життя.

У цьому випадку відбувається застій секрету передміхурової залози, порушується циркуляція крові. Хворий скаржиться на біль у нижній частині живота, дискомфорт при сечовипусканні, статеву дисфункцію. Комплексне лікування хронічного простатиту у цьому разі спрямовано на ліквідацію застійних явищ. Добре зарекомендували себе фізіотерапевтичні методи лікування – лазерна та магнітотерапія, ефективний при лікуванні простатиту масаж передміхурової залози. Медикаментозне лікування простатиту та застійних процесів включає препарати, що покращують кровообіг, та нестероїдні протизапальні засоби.

Одним із серйозних ускладнень хронічного простатиту може стати поява каміння в передміхуровій залозі. Калькульозний простатит – наслідок тривалого перебігу захворювання у вікових пацієнтів.

Питання: Які бувають ускладнення простатиту?

Відповідь: Гострий простатит може ускладнитися абсцесом передміхурової залози. Гостре захворювання без лікування переходить у хронічну форму. Ускладнення хронічного простатиту: погіршення якості сечовипускання, зниження сперми, склероз простати, тазовий біль, зниження потенції, еректильна дисфункція.

Питання: Як захистити себе від простатиту?

Відповідь: Перш за все необхідно захистити себе від інфекцій, що передаються статевим шляхом (використовувати презервативи). Підтримувати здоровий та активний спосіб життя, мати нормальні регулярні статеві стосунки (2-3 рази на тиждень). Важливо збалансовано харчуватись (включати в раціон вітамінізовану їжу, багату на мікроелементи) і не переохолоджуватись. В таких умовах передміхурова залоза зберігає здоров’я протягом багатьох років.

Відгуки