Терапія болю

Види болю

Медики розрізняють 3 види болю, в залежності від основного шляху її виникнення:

• Ноцицептивний біль. Це найрозповсюдженіший вид болю, він пов’язаний з роздратуванням больових рецепторів. Такий біль виникає при травмах, запаленнях, пошкодженнях тканин. За відчуттями, це пекучий, тягучий та ниючий біль. Класичним прикладом ноцицептивного болю — біль при порізі пальця.
• Нейропатичний біль. Цей вид болю пов’язаний з порушеннями центральної та периферичної нервової системи, тобто структур, що проводять біль. Нейропатичний біль зустрічається набагато рідше, від нього страждають близько 8-10% людей. Описують цей вид болю частіше такими визначеннями, як ріжучий, колючий, стрілючий, щемливий. Приклад нейропатичного болю — біль при невралгії.
• Ноципластичний біль. В деяких випадках біль виникає, коли ніяких причин для цього, здавалося б, немає. Тобто, цей біль відчувається лише у свідомості людини. Від таких болів часто страждають люди з депресіями та іншими порушеннями психоемоціональної сфери.

Також розрізняють гострий та хронічний біль:

Гострий біль характеризується тим, що триває менше, ніж цього потребує повне заживлення пошкоджень. При поверхневому порізі біль відчуваємо лише декілька годин, а слід від нього тримається ще декілька днів.

Хронічний біль продовжується суттєво довше періоду заживлення та не залежить від фактора, що її провокує. У міжнародній практиці хронічним вважають біль, що триває понад 3 місяці. Хронічний біль набагато важче діагностувати та лікувати.

Коли потрібно звертатися до лікаря

Згідно з статистистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, біль — одна з найчастіших причин звертання до лікаря, це до 40% випадків у всьому світі. Це не дуже хороший показник: він говорить про те, що люди схильні відтягувати похід до лікаря, доки не стане зовсім тяжко.

Будь-який біль та хворобу легше лікувати на ранніх етапах, тому краще звертатися за допомогою якнайраніше, а в ідеальному випадку — проходити профілактичні обстеження ще при перших симптомах, зазвичай безболісних.

Потрібно знати, що в деяких випадках біль свідчить про дуже серйозні проблеми, які можуть навіть загрожувати життю. Невідкладна медична допомога необхідна в таких випадках:

• біль у серці;
• гострий біль у животі;
• раптовий напад головного болю, що супроводжується іншими ознаками інсульту: порушенням мовлення, зору та координації, онімінням кінцівок або
• частковим паралічем.

Лікування болю

Перший етап терапії болю — це діагностика, тобто, виявлення першопричини болю — порушення або захворювання, які викликають больовий синдром. Адже біль — це, в першу чергу, сигнал про неполадки в організмі. Саме тому не варто самостійно глушити біль анальгетиками — адже вони не можуть вирішити основну проблему.

Лікар просить оцінити вираженість болю за 10-бальною шкалою:

• 0-4 бали: слабкий біль, він не заважає спати вночі та знімається звичайними анальгетиками на 4-8 годин;
• 4-7 балів: помірний біль, що заважає нормально спати та купірується знеболювальним на строк до 4 годин;
• 8-10 балів: сильний головний біль, спати неможливо, знімається лише наркотичними препаратами на 3-4 години.

За результатами обстеження профільний спеціаліст складає схему лікування основного захворювання, а анестезіолог підбирає методику позбавлення больового синдрому та виписує необхідні препарати. У серйозних випадках схему коригують кожні 7-10 днів, щоб досягти оптимального ефекту.

Крім звичайного перорального способу (через рот) знеболювальне може вводитися такими способами:

• Через катетер. Цей спосіб використовують, коли лікування розраховано на тривалий час — декілька місяців або навіть рік. Катетер встановлюють у місці сплетіння нервів, в окремий нерв або в область спазмованної м’язової тканини.
• За допомогою серії ін’єкцій. Ін’єкції використовують для короткочасної терапії, зазвичай, для зняття гострого болю.
• Завдяки блокаді. Блокада, або провідникова анестезія — це блокування передачі нервового імпульсу по нервовому стовбуру. Для цього місцевий анестетик за допомогою ін’єкції вводять поруч з нервовим волокном. Цей метод використовують для анестезії при травматологічних операціях, а також для допомоги хворим з хронічним больовим синдромом — при грижах міжхребцевого диска, невралгіях, ішіасі.

Паліативна допомога

На жаль, буває, що хворобу вилікувати неможливо. Але це не означає, що людині не можна допомогти. Паліативна медицина допомагає полегшити життя невиліковному хворому, а в загалом, зменшити біль та інші симптоми, що доставляють дискомфорт.
Схему знеболювання анестезіолог підбирає разом з особистим лікарем, враховуючи особливості захворювання. При необхідності тривалої терапії пацієнт може перебувати у стаціонарі Odrex або в палатах короткострокового перебування. Можливо також і знеболення вдома.