Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!
В цьому розділі можуть зустрічатись відверті сцени, зображення ран і хірургічних операцій. Вразливим людям рекомендуємо утриматись від перегляду.

Як рятували пацієнтку з «блискавичним» міокардитом

На наш час вистачає складних випадків і шансів 1 на 1000. Але бувають і такі дні, коли один шанс з тисячі вдається вихопити, впоратися зі складним захворюванням – ось як з гострим міокардитом і поліорганною недостатністю, що розвилася у нашої пацієнтки. І надзвичайно складно пролити світло на лікарську завзятість і винахідливість, що народжують диво. Але, принаймні, ми можемо розповісти, як пацієнтку вдалося вилікувати.

Максим Едуардович Павловський, керівник підрозділу анестезіології та інтенсивної терапії Клініки Серця

Як те, що виглядало звичайним інфарктом, виявилося «блискавичним» міокардитом

«У січні близька мені людина потрапила до лікарні. Те, що спочатку виглядало як звичайний інфаркт, виявилося гострим міокардитом – запаленням серцевого м’яза, внаслідок чого серце просто перестає працювати і качати кров. Пульс на момент госпіталізації вже не відчувався», – так журналіст Олексій Синило починає розповідь про випадок, який пережила близька йому людина і наша пацієнтка.

Максим Павловський, чия команда і займалася лікуванням, підтверджує: «Коли пацієнтка поступила до нас в кардіогенному шоці, через характерні зміни на ЕКГ ми підозрювали інфаркт міокарда. Але після скринінгу серця мене збентежила наявність гідроперикарда і той факт, що стінки серця були надто гіпертрофованими. Тоді ми припустили, що можлива диссекція аорти з розшаруванням і розривом – такі пацієнти останнім часом часто до нас потрапляють. Крім того, виявилося, що пацієнтка ніколи не хворіла на артеріальну гіпертензію, а порушення скорочення серця не мали чіткої локалізації».

Андрій Басацькій проводить коронарографію

Однак, результати обстеження здивували. Андрій Володимирович Басацкій, завідувач відділенням інтервенційної радіології, провів коронарографію та аортографію: вони показали, що коронарні артерії чисті і розшарування аорти немає. Провівши додаткові дослідження і аналізи, лікарі схилилися до того, що діагноз — «блискавичний» міокардит.

Тим часом, у пацієнтки спостерігалася виражена серцева слабкість і рецидивуючі напади набряку легень.

Полегшуючи дихання

Чисте повітря, сонячні смуги, які повільно піднімаються по стіні – приміщення інтенсивної терапії проектувалося з думкою про комфорт. Ця ідея — комфорт і увага до дрібниць — грає набагато більшу роль в одужанні, ніж можна подумати.


Через постійні напади, пацієнтці була потрібна штучна вентиляція легень. Як в реаліях СНД зазвичай відбувається штучна вентиляція легень у пацієнтів, що знаходяться у стані вираженого психомоторного збудження? На жаль, це – фіксація хворого та інтубація трахеї. Нам вдалося уникнути цього і провести неінвазивну штучну вентиляцію легень. Для седації ми використовували препарат дексмедетомідін, завдяки якому пацієнт позбавляється психомоторного збудження, але, при цьому, може співпрацювати з лікарями. Від цього пацієнтові легше, а, відповідно, і лікарям легше з ним спілкуватися, і лікувати вони будуть ефективніше.

Неприємності на цьому не закінчилися – чому таке лікування не було можливим в будь-якій лікарні

На своїй сторінці в Facebook Олексій Синило продовжує: «Зараз вже ясно, що в будь-який інший лікарні міста і області такий трюк провернути, швидше за все, не вдалося б. І не через відсутність професійних лікарів. Хоча, як з’ясувалося, коли мова йде про речі, складніші за застуду, кількість фахівців, які вміють проводити ті чи інші операції, скорочується настільки стрімко, що знайти потрібного можна просто не встигнути. Справа в тому, що при такій патології пацієнту потрібен спеціальний гемодіаліз. А необхідний апарат, витратні матеріали та фахівці, які знають малопоширені методики – все це було тільки в Odrex».

Максим Едуардович пояснює, навіщо знадобився гемодіаліз: «Коли напади набряку легень стали повторюватися, і ми виконали ЕХО-КГ оцінку центральної гемодинаміки, стало зрозуміло, що без екстракорпоральних методів не обійтися. Тоді ми застосували продовжену нирково-замісну терапію. Продовжена методика – більш лагідна. Вже наступного ранку після початку терапії припинилися напади набряку легень, і ми змогли відлучити пацієнтку від штучної вентиляції легень.

У той же час, кардіолог Денис Михайлович Себов порадив нам застосувати терапію гормонами. На тлі цього гідроперикард почав відступати, псевдогіпертрофія серця – зменшуватись».

*Детальніше про лікування

На жаль, на цьому неприємні ускладнення не скінчилися – почався рабдоміоліз, який сприяв розвитку печінкової і ниркової недостатності. Ми не зупиняли продовжену нирково-замісну терапію, застосували плазмаферез.

З плазмаферезом нам допомогла Алевтина Краснощок — нефролог Odrex.

Щасливе продовження історії пацієнтки

Коли стан пацієнтки стабілізувався, ми перейшли на інтермітуючий гемодіаліз, пацієнтка виписалася — і тепер приїжджає до нас на огляди за кермом своєї машини.