Long COVID, або тривалі наслідки коронавірусу. Консультує терапевт Медичного дому Odrex — Кароліна Козак
Вчені вивчають це питання, але поки що немає точних статистичних даних про те, у якої кількості людей, що перехворіли коронавірусною хворобою, симптоми зберігаються на тривалий час. За даними програми COVID Symptom Study, такий стан спостерігається у 1 з 10 людей, які перехворіли коронавірусом.
Що ж за симптоми можуть залишатися після одужання та непокоїти людину, що перенесла COVID-19?
В основному, це втома, загальна слабкість, відчуття задишки, кашель, головний біль та болі у м‘язах, субфебрильна температура протягом двох та більше тижнів після одужання. Багато хто відчуває себе тривожно, у деяких людей можуть з‘явитися депресія, труднощі з мисленням та концентрацією уваги.
У звіті Інституту глобальних змін Тоні Блера зазначено, що COVID впливає більшою мірою на жінок, аніж на чоловіків, а середній вік тих, хто страждає, становить 45 років.
Що ж рекомендують лікарі та вчені, які досліджують питання Long COVID?
Насамперед, заспокоїтись та зрозуміти, що ви — не єдиний, хто потерпає від «залишкових проявів» коронавірусної інфекції, що ці симптоми зрештою мають ліквідуватися, що організму потрібен час на відновлення після хвороби. Ви повинні допомогти йому та подбати про себе.
Міжнародні ресурси рекомендують повноцінне харчування, збагачене вітамінами та поживними нутрієнтами, рясне пиття та емоційний спокій. Плануйте свій розпорядок дня так, щоб не мати фізичної перенапруги, за можливості більше відпочивайте. Справи, що призводять до найбільшої стомлюваності, розподіляйте планомірно, впродовж усього тижня. Необхідно розставити свої пріоритети так, щоб те, що може бути відкладено — було перенесено на інший час.
І пам‘ятайте, якщо ви перенесли COVID — ви вже герой, тож бережіть себе, та ваш організм віддячить більш легким виходом з Long COVID синдрому. А за допомогою у цій нелегкій справі звертайтеся до вашого терапевта або сімейного лікаря.
З Кароліною Володимирівною можна укласти декларацію, для цього ви можете звернутись до відділу продажів за адресою: вул. Розкидайлівська, 69/71. Детальніше про те, як укласти декларацію, читайте на сайті.
Записатись на консультацію до Кароліни Козак ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Прийом дитячого ортопеда-травматолога Дмитра Єршова в Медичному домі Odrex
Дмитро Валерійович спеціалізується на лікуванні ортопедичних захворювань і складних травм кістково-м’язової системи у дітей.
Лікар Єршов займається лікуванням наступних захворювань:
• дисплазія кульшового суглобу (діагностика та лікування),
• плоска стопа,
• клишоногість,
• деформації хребта (сколіоз, кіфоз),
• вкорочення кінцівок,
• вроджені та набуті деформації рук та ніг,
• порушення у дітей з ДЦП.
У своїй роботі Дмитро Єршов дотримується принципів доказової медицини — лікування, заснованого на результатах проведених досліджень, а також принципі ALARA (As Low As Reasonably Achievable – настільки мало, наскільки це можливо) — призначати якнаймога менше променевих методів обстеження (рентгенографії, комп’ютерної томографії) дітям.
Стаж роботи Дмитра Валерійовича за фахом — 14 років, він є активним учасником професійних спілок:
• Європейського товариства дитячих ортопедів (EPOS),
• АО Trauma Foundation,
• Міжнародного товариства ортопедів і травматологів (SICOT),
• ВГО «Українська асоціація ортопедів-травматологів».
Записатись на консультацію 19.12 або 20.12 можна за номером +38 (048) 730-00-30 або на сайті.
Зверніть увагу, що кількість місць на консультації обмежена.
(Русский) Експрес-тест на антиген до COVID-19 в Odrex
Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Консультує терапевт та інфекціоніст — Маріанна Павловська
Щорічно 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день є однією з найважливіших міжнародних дат, пов’язаних з питаннями охорони здоров’я та однією з ключових можливостей підвищення інформованості з приводу цієї хвороби, демонстрації підтримки людям, що живуть з ВІЛ, та як день пам’яті жертв цього захворювання.
Зі свого боку ми займаємось інформуванням, профілактикою та діагностикою ВІЛ. Питанням імунодефіцитних станів в Медичному домі Odrex займається терапевт та інфекціоніст вищої категорії — Павловська Маріанна Олександрівна.
Синдром набутого імунодефіциту — це комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.
Передача ВІЛ-інфекції відбувається через біологічні рідини організму: кров, сперму, піхвовий секрет і грудне молоко. Інфекція може передаватися: через незахищений статевий акт з інфікованим партнером (гетеросексуальний або гомосексуальний, не важливо); від матері дитини під час вагітності, пологів або через грудне вигодовування, якщо не дотримується режим профілактики; через кров та препарати крові. Наприклад:
• при переливанні інфікованої крові або пересаджуванні інфікованих органів чи тканин,
• при спільному користуванні зараженим ін’єкційним інструментарієм: голками, шприцами, інструментами для проколювання шкіри тощо,
• при професійних травмах, наприклад, коли медичний працівник, який надає допомогу
ВІЛ-інфікованому пацієнту, дістає укол голкою.
ВІЛ не передається через випадкові фізичні контакти, як, наприклад, поцілунки, обійми та рукостискання, укуси комарів та інших комах, кашель, чхання та плювання, спільне користування туалетом і навіть зубною щіткою, використання посуду або споживання їжі та напоїв, яких торкалася людина, інфікована ВІЛ.
ВІЛ-інфекція не може проникнути, якщо шкіра не пошкоджена, але здатна зробити це через відкриту рану. Тому профілактика передбачає перешкоди для вірусу: застосування презервативів, захисних засобів, наприклад, рукавичок, а також стерилізації інструментів.
Записатись на консультацію до Маріанни Олександрівни Павловської ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Також нагадуємо, що ви можете безкоштовно здати експрес-тест на ВІЛ за програмою НСЗУ на прийомі у свого сімейного лікаря. Докладніше.
(Русский) Біль у стегні. Розповідає ортопед-травматолог Костянтин Палагнюк
Не погоджуватись на менше: історія лікування аритмії методом кріоабляції
Історія пацієнта та вибір методу лікування фібриляції передсердь
До цього пацієнта не зупиняла його миготлива аритмія: сам він розповів, що не відчував симптомів, лише іноді помічав екстрасистоли — перебої в роботі серця. Турбувало його інше: чоловік займається екстремальним видом спорту, але не молодшає, і, зважаючи на свій вік, хоче подбати про те, щоб і надалі займатись улюбленою справою без шкоди для здоров’я. А ще — жити без таблеток. І сучасна медицина має що на це сказати.
Протягом доби серцевий ритм пацієнта на три чверті складався з фібриляції передсердь. Саме такі дані показав холтерівський моніторинг, а слідом за тим ми провели ЕхоКГ, кардіограму, загально-клінічні аналізи. За даними Ехо, ліве передсердя пацієнта виявилось маленьким, взагалі не дилятованим, в межах абсолютно всіх вікових норм — далі ми розкажемо, чому це важлива деталь історії.
Отже, пацієнт мріяв жити без таблеток. Медикаментозна терапія при аритмії із року в рік стає все кращою, але є й інший спосіб лікування фібриляції передсердь — операція, під час якої ізолюються осередки аритмії. Олег Ігорович обговорив з пацієнтом всі переваги двох методів ізоляції легеневих вен: радіочастотної абляції та кріоабляції, і було обрано останню.
Як проходить кріоабляція
Перед такою операцію необхідно провести КТ: анатомія серця пацієнта має бути сприятливою. Виявилось, що за розмірів лівого передсердя робити процедуру буде достатньо складно: в маленькому передсерді непросто розвертатися катетером. Проте проведення процедури — можливе.
Фібриляція передсердь — захворювання, що не можна побачити оком, тож під час операції використовують всі доступні методи візуалізації. По-перше, щоб «зайти» в ліве передсердя. Аби безпечно і точно проколоти перегородку між передсердями, ми зазираємо туди двома способами: під рентгеном і за допомогою ультразвуку — датчиком ICE для внутрісерцевого Ехо. По-друге, ми поєднуємо 3D-модель серця, отриману з КТ, з реальним рентгенівським зображенням.
Завдання аритмолога — знайти кожну з цільових вен та ізолювати їх. Уявіть, що температура в серці нижче, ніж в найхолоднішу зиму: всередині балона для ізоляції вона опускається до -40℃, -45℃, -50℃, сигнали пропадають, і це означає, що імпульс збудження, сигнал із синусового вузла вже не заходить в вену. Тримаємо надзвичайно низьку температуру ще 60 секунд — і тоді вена ізольована. Повторюємо таку процедуру ще три рази, ізолюємо всі чотири вени.
Після цього перевіряємо всі чотири вени на якість ізоляції. При потребі на пацієнта чекає bonus freeze — додаткова аплікація.
Як прискорити серце
Але і це ще не вся історія. Є в людському організмі те, що не підвладне свідомості — симпатична та парасимпатична нервова система. Вона викликає те, що для нас — мимовільне та підсвідоме: наприклад, автономна нервова система впливає на розгін та уповільнення серця. Якщо забрати, травмувати нервові сплетення, що викликають парасимпатичне уповільнення серця, то пацієнт, який був схильний до пониженого пульсу (50-55 уд/хв, як у нашого героя), отримує пульс в 60-70 уд/хв.
Для нашого пацієнта це насправді добре: хоча базова частота пульсу і не впливає на якість життя, вона знижує ризик рецидивів миготливої аритмії.
Саме тому посередині операції можна почути чітке і голосне «Стимулюй!» від аритмолога. В момент, коли ми заморожуємо вени всередині, на зовнішній стороні серця руйнуються нервові сплетення, при їхньому подразненні серце потрібно додатково простимулювати — та розігнати. Так ми по кругу зменшуємо, зменшуємо і зменшуємо ризики аритмії для пацієнта.
Іноді серцево-судинне захворювання — це вже факт, від якого нікуди не дітись. Та чи буде воно приносити страждання — особистий вибір кожного.
