Чоловік потрапив до відділення інтенсивної терапії Odrex у край важкому стані: з септичним шоком, важкої дихальної та серцево-судинною недостатністю, порушенням згортання крові і септичним ураженням головного мозку *.
Команда, яка займалася лікуванням пацієнта — це лікарі-реаніматологи В’ячеслав Цалко, Олександр Максименко, Олександр Степашко, Ірина Балака, Яна Подгорна, Катерина Лотощенко, Катерина Кушнір, Микола Беляков, Ігорь Йовенко, медсестри і молодші сестри.
Робота у реанімації — завжди командна. Реаніматологи працюють позмінно, і кожен лікар, приходячи на зміну, повинен враховувати величезну кількість показників життєдіяльності пацієнта, постійно вимірюючи їх і безперервно коректуючи життєво небезпечні порушення. Кожен реаніматолог повинен оцінювати, наскільки ефективно працюють лікарські препарати — а їх іноді потрібно безліч — у кожного конкретного больного. При необхідності реаніматолог проводить протезування (механічне або фармакологічне заміщення) порушених функцій дихальної, серцево-судинної та інших систем організму.
Це колосальна кількість інформації, яку потрібно не просто тримати в голові, але і вміти швидко реагувати і приймати рішення на її основі.
Чоловікові (досить молодому, до речі, — йому на цей момент було трохи більше 40) призначили інтенсивну терапію відповідно до сучасних міжнародних протоколів і рекомендаціями: противірусну терапію, антибактеріальну терапію в емпіричному режимі, а потім — прицільну терапію, згідно даних бактеріологічних посівів.
Команді реаніматологів довелося інтубувати пацієнта і почати штучну вентиляцію легенів з індивідуальним підбором відповідних режимів механічного дихання — з цього моменту грудна клітка піднімалася в такт роботи апарату ШВЛ. Цей такт збережеться надовго — цілих 38 днів і ночей. Для тривалої вентиляції легенів пацієнта провели трахеостомию — тобто зробили штучний отвір в трахеї **.
Тим часом через сепсис у пацієнта розвивалося гостре пошкодження нирок. Щоб замістити функцію виснажених нирок, нефрології Odrex треба було провести 30 сеансів гемодіалізу.
І чоловік з усім впорався. З важко протікаючим грипом (А) H1N1, пневмонією, респіраторним дистрес-синдром, сепсисом і септичним шоком, недостатністю чи не всіх органів і систем: дихальної, серцево-судинної, ниркової, печінкової, церебральної. Він знову зміг повноцінно дихати і жити.
Але реанімація все одно залишається травмуючим досвідом. Як для фізичного стану людини, так і для емоційного — тому ми проводимо психологічну реабілітацію. І реабілітацією, і фізіотерапією ми займаємося прямо на місці, в клініці — пацієнту та його рідним не потрібно в розгубленості шукати, де закінчити лікування і відновлення після важкої хвороби.
Лікування було довгим і складним — як для пацієнта і його сім’ї, так і для команди Odrex, але загальні старання були винагороджені — через 55 днів з моменту госпіталізації чоловік зміг повернутися додому — самостійно, без задишки, пішки.
