Серцева недостатність

Деякі порушення і хвороби — наприклад, звуження артерій серця (ішемічна хвороба) або підвищений артеріальний тиск — призводять до того, що серце стає занадто слабким і недостатньо еластичним, щоб виконувати свою функцію.

Серцева недостатність може бути гострою або хронічною. При гострій серцевій недостатності симптоми з’являються раптово, на тлі уявного благополуччя. Частіше всього таке відбувається після серцевого нападу або через проблеми з клапанами серця, які регулюють кровотік в серце.

При хронічній серцевій недостатності симптоми постійні і не зникають самі собою. Хронічна серцева недостатність зустрічається набагато частіше.

Хронічну серцеву недостатність можна повністю вилікувати, але лікування може зняти деякі симптоми і поліпшити якість життя. Допомогти в цьому може також і зміна способу життя — фізичні вправи, правильне харчування, зниження ваги, а також контроль станів, що викликають серцеву недостатність, таких як ішемічна хвороба серця, високий кров’яний тиск, діабет або ожиріння.

Симптоми серцевої недостатності

Про серцеву недостатність можуть свідчити такі симптоми:

• задишка при фізичному навантаженні або в положенні лежачи,
• постійна втома або слабкість,
• складності з концентрацією,
• набряки ніг,
• скупчення рідини в животі (асцит),
• часті позиви до сечовипускання вночі,
• швидке збільшення ваги через набряки,
• прискорене або нерегулярне серцебиття,
• відсутність апетиту, нудота. 

Деякі симптоми особливо небезпечні:

• біль у грудях,
• втрата свідомості, слабкість
• раптова сильна задишка і кашель з рожевою пінистою мокротою.

Ці ознаки не обов’язково пов’язані з серцевою недостатністю, вони можуть бути викликані і іншими причинами, в тому числі, небезпечними для життя захворюваннями серця та легень. У будь-якому випадку, при появі цих симптомів потрібно негайно викликати швидку.

Причини серцевої недостатності

Серцева недостатність часто розвивається через те, що якісь хвороби або стани послабили серцевий м’яз або зробили його надто жорстким.

Відділи серця, які відповідають за перекачування крові, називаються шлуночками, їх два: лівий шлуночок і правий. Буває, що шлуночки занадто сильно розтягуються або втрачають еластичність — і тоді вони не можуть ефективно качати кров по всьому тілу.

Важливий показник ефективності роботи серця — фракція викиду. Він показує, яка частина крові, що заповнює шлуночок, викидається з кожним ударом. У нормі фракція викиду становить понад 50%. В дуже рідких випадках захворювання серця, фракція викиду не показова.

Серцева недостатність може стосуватись лише лівого шлуночка, лише правого або обидвох відразу. Залежно від цього розрізняють такі типи серцевої недостатності:

• лівошлуночкова недостатність,
• правошлуночкова недостатність,
• бівентрикулярна недостатність (знижена скоротливість обох шлуночків).

Фактори ризику

Серцева недостатність найчастіше пов’язана з іншими порушеннями і захворюваннями. До найпоширеніших з них належать:

• ішемічна хвороба серця (ІХС),
• інфаркт,
• діабет,
• вроджені вади серця,
• кардіоміопатія,
• захворювання клапанів серця,
• деякі види аритмій,
• підвищений артеріальний тиск,
• емфізема,
• хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ),
• порушення роботи щитовидної залози,
• ВІЛ і СНІД.
• і т.д.

Ризик розвитку серцевої недостатності може збільшити нездоровий спосіб життя та шкідливі звички:

• куріння,
• зловживання алкоголем,
• вживання жирної і солоної їжі,
• сидячий образ життя,
• зайва вага і ожиріння.

Крім того, на розвиток серцевої недостатності можуть вплинути деякі медикаменти, зокрема, деякі ліки проти діабету, нестероїдні протизапальні препарати, певні види анестезії, деякі антиаритмічні препарати і ліки для зниження тиску і інші рецептурні і безрецептурні препарати. Однак прописані лікарем ліки не можна припиняти приймати самостійно. Якщо є якісь питання або сумніви — потрібно проконсультуватись з лікарем.

Діагностика серцевої недостатності

Існують деякі ознаки, які змусять лікаря запідозрити серцеву недостатність вже при загальному огляді: наприклад, набряки ніг, неритмічне серцебиття, збільшені вени на шиї.

Для підтвердження діагнозу найчастіше призначають ехокардіографію (УЗД серця). Це метод, який заснований на отриманні зображень серця за допомогою ультразвукових хвиль.

Крім ехокардіографії можуть використовуватись і інші методи:

• аналіз крові,
• електрокардіографія (ЕКГ),
• рентген грудної клітини.

Лікування

Способи лікування серцевої недостатності залежать від стадії хвороби і тяжкості стану хворого.

На ранніх стадіях серцеву недостатність можна лікувати ліками, які знімають симптоми і допоможуть запобігти прогресування захворювання. Зазвичай ці препарати вирішують такі проблеми:

• покращують скоротливу здатність серця,
• зменшують тромбоутворення,
• зменшують частоту серцевих скорочень,
• знижують рівень холестерину.

Найчастіше при цьому вдається швидко усунути всі симптоми, проте все одно потрібно проходити профілактичні огляди у кардіолога кожні 3-6 місяців.

Іноді потрібне хірургічне втручання. Найчастіше при серцевій недостатності проводять такі операції:

• Аортокоронарне шунтування. Хірург встановлює шунт (судинний протез), який дозволяє обійти заблоковану артерію і відновити нормальний кровотік.
• Ангіопластика. У заблоковану артерію вводять катетер, до якого прикріплений спеціальний балон. Балон підводять до місця звуження артерії і надувають — артерія відкривається. Іноді може знадобитися встановити в цьому місці стент — спеціальний сітчастий циліндр, який не дасть артерії звузитися назад.
• Встановлення кардіостимулятора. Цей спосіб використовується, коли потрібно відновити нормальний серцевий ритм. Часто його комбінують з медикаментозним лікуванням або шунтуванням. Кардіостимулятор контролює ритм і змушує серце битися повільніше, коли ритм занадто частішає, або, навпаки, швидше, якщо ритм занадто повільний.
• Кардіохірургічні операції, аж до трансплантації серця.