Посты с тэгом: Отоларингологія

Які можуть бути порушення нюху?

• Аносмія – повна втрата нюху. Це найбільш поширена патологія.
• Гіперосмія – посилення нюху.
• Дизосмія – викривлене сприйняття нюху або відчуття неприємного запаху.
• Гіпосмія – часткова втрата нюху, яка найчастіше є тимчасовою.

Які причини виникнення дисфункції нюху?

• Вплив хімічних речовин на слизову: від наркотичних речовин до назальних крапель.
• Набряк слизової оболонки, найчастіше алергічний або при ГРЗ.
• Атрофічний риніт.
• Поліпи.
• COVID-19 (дисфункція нюху в цьому випадку виступає раннім симптомом).

Також причинами можуть бути стани, зовсім не пов’язані з ЛОР-апаратом:

• вікові порушення,
• травми голови, операції на мозку, пухлини мозку,
• наявність депресії, епілепсії, хвороби Паркінсона та Альцгеймера, розсіяного склерозу та інших неврологічних захворювань.

❕ Деякі медикаменти можуть спричинити дисфункцію нюху. Звертайте увагу на побічні ефекти препарату та обговорюйте їх з вашим лікарем.

Яка діагностика потрібна при порушенні нюху?

• Ольфактометрія
  При цьому дослідженні пацієнту пропонують почергово кожною ніздрею нюхати якісь пахучі речовини: парфуми, корицю, табак тощо.

До речі, цей метод можна використовувати і як лікування – такі «тренування» нюху можуть дати результат. При цьому бажано щоденно використовувати одні й ті самі запахи.

• Комп’ютерна томографія
  Дослідження проводять, щоб виключити перелом та пухлину.
• Ендоскопічний огляд порожнини носу
  Таке обстеження допомагає виключити візуально діагностовані причини дисфункції, такі як поліпи носу, порушення його архітектоніки тощо.

Порушення нюху на тлі ГРВІ або ковіду зазвичай пройдуть самі. А от якщо причиною є поліпи або травми носової перетинки, то потрібна хірургічна допомога.

❕ Пацієнтам з порушеннями нюху варто бути обережними при вживанні їжі, яка довго зберігається, бо є ризик отруїтися. І також при використанні природного газу, бо можна пропустити його витік.

Лариса Володимирівна приймає і проводить операції в Багатопрофільній лікарні на Філатова, 38. Записатись на її консультацію можна через форму на сайті, через мобільний додаток або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Симптоми, які можуть бути ознакою проблем зі слухом:

• Вам часто доводиться перепитувати співрозмовника.
  Так, якщо навкруги натовп, шумно, і ви через це не розчули – це нормально. Але якщо такі перепитування перманентні, то варто задуматись.
• «Підкручуєте» гучність телевізора, бо звичний звук став некомфортним, доводиться прислухатись.
  Непогано мати за звичку запам’ятовувати, на якій гучності вам зазвичай комфортно слухати гаджети. Це допоможе помічати зміни.
• Чуєте «дзвін» чи шум у вухах (або в одному).
  Це не обов’язково ознака проблем зі слухом – можливо, причина криється в іншому. Але перевіритись треба негайно.
• Раптово помітили, що гострота слуху знизилась (або з одного боку, або одразу з двох).
• Не чуєте шепіт з близької відстані.
• Крім того, що знизився слух, турбує головний біль, нудота, запаморочення.

Слух може бути пошкоджений у будь-якому віці: звертайте увагу на те, чи реагує ваша дитина на звернення, адресовані їй. І, звичайно, будьте уважні, якщо маля часто перепитує.

Якщо ви прочитали і хоча б на одному пункті подумали «це про мене», запишіться на консультацію оториноларинголога. Лікар призначить діагностику, щоб виявити корінь проблеми та призначити лікування. Це може бути:

• збір анамнезу,
• візуальний огляд вух, барабанних перетинок,
• оцінка гостроти слуху пацієнта (гучне та шепітне мовлення),
• аудіометричне дослідження,
• імпедансометрія,
• отоакустична емісія,
• компʼютерна томографія.

Пам’ятайте, що слух, на жаль, не відновлюється. Але при своєчасному зверненні до ЛОРа є можливість запобігти серйозних та невідворотних ускладнень.

Записатись на консультацію Ольги Олексіївни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті  або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Яким може бути тинітус?

Шум у вухах може відрізнятись за ступенями тяжкості:

1. Шум виникає періодично, не впливає на загальний стан, пацієнт сприймає інші звуки.
2. Вушний шум виникає в тиші, в нічний час, порушує якість сну.
3. Акустичні відчуття турбують постійно, ускладнюють сприйняття обʼєктивних звуків.
4. Через постійний шум пацієнт втрачає працездатність.

Вушний шум може супроводжуватися запамороченням, головним болем, болем та відчуттям тиску вухах. У міру наростання інтенсивності шуму можливі прояви апатії чи депресії.

Які патології викликають шум у вухах?

• Травми слухового апарату. Можуть бути викликані короткочасним або постійним впливом гучних звуків, наприклад, баротравма або акустична травма.
• Робота в умовах гучного шуму (наприклад, від бензопил, пострілів або навіть гучної музики).
• Дегенеративні зміни у слуховому апараті. Найчастіше спостерігаються у людей похилого віку, шум супроводжується зниженням гостроти слуху.
• На тлі запальних захворювань середнього та внутрішнього вуха та слухового аналізатора (отити, лабіринтит, отосклероз).
• Генетичні або спадкові розлади внутрішнього вуха.

Іноді шум у вухах може бути результатом проблем, не пов’язаних зі слуховою системою:

• Розлади щелепного суглоба — захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).
• Травми голови та шиї. За черепно-мозкових травм шум виникає одразу або через декілька днів, може бути ознакою пошкодження слухових кісточок або внутрішньочерепних крововиливів.
• Сильний тривожний розлад.
• Прийом лікарських засобів. Деякі ліки мають ототоксичні властивості (тобто негативно впливають на орган слуху).
• Пухлини. Тинітус може бути однією з перших ознак невриноми слухового нерва. В таких випадках шум спочатку слабкий, а з часом він стає інтенсивнішим.
• Деякі серцево-судинні та неврологічні розлади.

Яка діагностика необхідна, якщо є скарги на шум у вухах?

Оскільки шум у вухах – це субʼєктивний симптом, діагностика починається зі збору анамнезу: лікар встановлює тривалість, інтенсивність проявів та фактори, які провокують шум.

Подальше обстеження включає:

• отоскопію,
• камертональні проби та оцінку гостроти слуху,
• аудіометрію та імпедансометрію.

Також можуть бути призначені додаткові методи обстеження:

• КТ чи МРТ головного мозку,
• рентген голови та шийного відділу хребта,
• МР-ангіографію інтра- та екстракраніальних судин.

За потреби пацієнта можуть консультувати суміжні спеціалісти – невролог, ендокринолог, онколог тощо.

Як лікувати тинітус?

Усунути тинітус можна тільки після виявлення основного захворювання.

Єдиної схеми лікування та конкретного препарату не існує. В основному застосовують консервативні методи: аудіомаскери і слухопротезування. Симптоматичне лікування включає застосування антидепресантів, транквілізаторів або седативних препаратів, когнітивно-поведінкової терапії. Іноді терапія направлена на те, щоб людина не помічала свого шуму у вухах, якщо вона свідомо не вирішить зосередитися на ньому.

Хірургічне втручання застосовують при патологіях слухового апарату, де консервативне лікування неефективне, наприклад, при отосклерозі, хворобі Меньєра або при пухлинах.

Як профілактувати тинітус?

Оскільки тинітус не являється самостійним захворюванням, а симптомом інших хвороб, то профілактикою є щорічні медичні огляди.

Найчастіше тинітус відзначається у людей різного віку, але у групі ризику переважно перебувають люди похилого віку і ті, чия професія повʼязана із впливом шуму високого рівня. Тому треба уникати слухових перевантажень, постійного впливу шуму чи травматичного впливу.

❕ Навіть якщо шум у вухах сам по собі не погіршує якість життя, не варто його ігнорувати: він може свідчити про розвиток небезпечних хвороб.

Записатись на консультацію Діани Олегівни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Звідки береться гайморит?

Причинами розвитку запалення пазух частіше за все є приєднання до вірусної інфекції ще й бактеріальної флори. Такий «мікс» якраз і призводить до порушення вентиляції пазух та їх неадекватного дренажу. Також розвитку гаймориту сприяють порушення архітектоніки носу, а це викривлення перетинки носу або гіпертрофія носових раковин та аденоїдні вегетації у дітей. Також факторами розвитку гаймориту є алергічний риніт та шкідливі звички. Ідеально для гаймориту, якщо все це супроводжується ще й зниженим загальним або місцевим імунітетом.

Як зрозуміти, що це саме гострий риносинусит?

Серед симптомів хвороби:

• порушення носового дихання
• виділення з порожнини носу,
• головний біль,
• відчуття тиску в проєкції пазух,
• послаблення або втрата нюху.

Можуть бути загальна слабкість, млявість та підвищена температура. Якщо запалення в приносових пазухах триває більше як 12 тижнів та має стійкий перебіг, його вже розцінюють як хронічний.

В деяких випадках інфекційний процес, що вражає гайморову пазуху, поширюється з уражених інфекцією зубів верхньої щелепи – це одонтогенний гайморит. А якщо у пазусі опиняється пломбувальний матеріал, то очікуємо на грибковий гайморит.

Яке лікування призначають хворим на гайморит?

Хворих на риносинусит ми лікуємо комплексно. Пацієнти з легким перебігом та середньої важкості лікуються медикаментами вдома, а з тяжким перебігом чи з можливими ускладненнями направляємо в стаціонар. За необхідності рекомендуємо їм зробити операцію.

Чи варто боятись операції з приводу риносинуситу?

На щастя, з технічним розвитком медицини та науковим підходом доказової медицини у хворих сьогодні виникає все менше страхів про лікування. Раніше такі операції асоціювали з болем та кров’ю і вірили, що як зробиш операцію – то все, потім все життя будеш страждати рецидивами. Але сучасна оториноларингологія нічого спільного з цими міфами не має. В Медичному домі Odrex проводяться сучасні малоінвазивні ендоскопічні операції на пазухах, які дозволяють ефективно та делікатно усувати причини хронічного гаймориту та відновлювати здоров’я пацієнта

Що буде, якщо «запустити» ніс?

Якщо не лікувати гострий або хронічний риносинусит, можуть виникнути отити, місцеві реактивні набряки, набряки клітковини очниці, можуть бути орбітальні ускладнення у вигляді абсцесу чи флегмони. Також можливі і важкі внутрішньочерепні ускладнення: менінгоенцефаліт і абсцес мозку, тромбози верхнього сагітального та кавернозного синусів. Останні ускладнення дуже небезпечні і можуть призводити до інвалідизації або навіть смерті.

Яка існує профілактика?

Щоб не хворіти на риносинусити, треба адекватно і вчасно лікувати гострі респіраторні захворювання до повного відновлення. Також вчасно звертатись до стоматологів, якщо є проблеми зі здоров’ям зубів. Звичайно, варто підтримувати імунітет – тут в пригоді стануть фізичні вправи, збалансоване харчування та відмова від шкідливих звичок. І не менш важливо дбати про ментальне здоров’я. Стреси – найкраще «живлення» для будь-якої хвороби.

Лариса Володимирівна приймає в Багатопрофільній лікарні на Філатова, 38. Записатись на її консультацію можна через форму на сайті, через мобільний додаток або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Точно визначити причину порушення слуху може тільки лікар після обстеження та діагностики. Це можуть бути:

• огляд вуха на сучасному ЛОР-комбайні,
• акуметрія (діагностика слуху шепітною мовою),
• камертональне дослідження (проби за допомогою камертонів),
• аудіометрія (перевірка гостроти слуху),
• тимпанометрію (оцінка стану барабанної перетинки),
• МРТ вуха тощо.

Що саме з цього переліку потрібно пацієнту, визначає лікар. Пам’ятайте – ви не на іспиті, не намагайтесь прикрасити результати. І не переживайте, бо сучасні методи діагностики повністю безболісні та безпечні.

Що робити, якщо слух погіршився?

Йти до лікаря – це єдина дієва порада. Терапія залежатиме від причини хвороби. Наприклад, якщо в зовнішньому слуховому каналі скупчилася сірка, утворивши пробку, треба записатись на промивання, і слух повністю відновиться відразу ж після процедури. Якщо ж ідеться про інфекції (отит, євстахіїт тощо), у більшості випадків вдасться впоратись консервативними методами.

І тільки у випадку зовсім серйозних проблем доведеться вдатись до встановлення слухових апаратів або хірургічного втручання.

Будь ласка, не намагайтесь вгамувати біль у вусі самостійно, це може бути небезпечно.

Профілактика зниження слуху

Лікарі зазначають, що шкідливим вважається хронічний шум від 75 децибел. Намагайтесь контролювати цей момент. За потреби використовуйте вушні затички,
купуйте побутову техніку з низьким шумовиробництвом тощо.

І головне, не ігноруйте перші прояви хвороби вух.

Більше з теми — на нашому сайті.

Записатись на консультацію Єлизавети Сергіївни можна через форму на сайті, за допомогою мобільного додатку або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Чому сідає голос?

Голос може змінюватись, якщо ви або ваш малюк застудилися. Респіраторна вірусна інфекція впливає на слизову гортані, вона набрякає, і голосові зв‘язки теж можуть набрякати, у результаті чого змінюється тембр голосу. Це явище найчастіше проходить при симптоматичному лікуванні за 5–6 днів.

Але сиплий голос може вказувати на інші проблеми:

• Тривалі або короткочасні (інтенсивні) голосові навантаження. Перші можуть призвести до формування співочих вузликів, другі — навіть до крововиливу в голосові зв‘язки.
• Психоемоційне перенапруження
• Дихання ротом: через це пересихає слизова. У такому випадку треба відвідати отоларинголога.
• Наявність захворювання: наприклад, через гастроезофагеальну рефлюксну хворобу вміст стравоходу «закидується» в гортань, що призводить, у тому числі, до кашлю і осиплості.
• Опіки, у тому числі тютюновим димом. А ще фарбами, лаками, хімічними речовинами у вигляді аерозолю.
• Порушення функції голосових зв’язок, наприклад, унаслідок проблем з іннервацією гортані, після операцій на області шиї, щитоподібній залозі,
• Злоякісні новоутворення стравоходу, області шиї, середостіння.
• Лімфогранулематоз,
• Захворювання щитовидної залози, серцево-судинної системи.
• Алергічні захворювання.

Чи можна перенапружити голос, і через це його втратити?

При різкому голосному крику (особливо за наявності ГРВІ) можливе виникнення крововиливу в голосові зв‘язки, що потребує повного голосового спокою та лікування, тому що може призвести до тривалих і стійких змін голосу.

Охриплість голосу часто виникає від надмірного навантаження, якщо занадто багато й голосно говорити, кричати чи співати. Мовлення та спів залежить від збалансованої роботи голосових м’язів. Певні м’язи є основними рушійними силами голосу, і вони можуть витримати навантаження, яке ми їм надаємо. До них належать м’язи самих голосових складок, а також м’язи, які контролюють закриття голосових складок, зміну висоти та резонансний баланс у верхніх дихальних шляхах над гортанню. Якщо ці м’язи ми надмірно напружуємо або, навпаки, недостатньо використовуємо, для «допомоги» залучаються інші, менш ефективні м’язи навколо гортані. Вони не призначені для цього, тому із часом уся система втомлюється, і голос може почати звучати хрипко, напружено. Це зазвичай називають дисфонією м’язового напруження. У більшості випадків допоможе відпочинок, голосовий спокій, а ще треба пити багато води.

Існує твердження, що розмовляти з охриплим голосом не можна, адже тоді його можна повністю втратити. Це не зовсім так — усе залежить від причини втрати голосу. Запорукою швидкого відновлення є зменшення голосових навантажень, і це дійсно полягає в мовчанні, а не в мовленні пошепки, наприклад. Під час шепотіння м’язи гортані теж перенапружуються, і це не сприяє одужанню.

Що таке «співочі вузлики»?

Вони часто трапляються в дуже емоційних діток і дорослих, людей голосових професій. Це доброякісне утворення по краям голосових складок, які чимось схожі на мозолі. Зазвичай ці утворення виникають при перенапрузі голосових складок під час крику, співу, декламацій, особливо в тих випадках, коли використовують звуки високих регістрів.
Співочі вузлики спричиняють охриплість голосу. Їх не обов’язково видаляти — найчастіше достатньо консервативного лікування, вокальних вправ для укріплення зв’язок. Але, якщо не стає краще, то вузлики треба видаляти, або шукати інші причини охриплості.

З якими симптомами варто звертатись до ЛОРа?

• повна втрата голосу,
• охриплисть, яка не проходить понад два тижні,
• сильний біль у горлі, відчуття кому в горлі або труднощі під час ковтання,
• тривале збільшення одного або групи лімфатичних вузлів,
• поява новоутворень.

Чи можна вилікувати тривалу охриплість?

Так, залежно від причини виникнення охриплості лікар запропонує медикаментозне лікування та за потребою направить на лікування до фоніатра (лікар, який займається лікуванням голосових порушень), який за допомогою вправ допоможе відновити голос і навчить, як уникати подібних голосових зривів.

Коли при обстеженні за допомогою непрямої або відеоларингоскопії виявлено новоутворення (поліпи, вузлики, фіброми, кісти на голосових зв’язках, передракові та ракових пухлини), дво- або односторонній парез або параліч голосових зв’язок пацієнту буде запропоновано сучасні ендоскопічні методи хірургічного лікування.

У випадку парезів гортані (коли порушується рухомість однієї або двох голосових зв’язок) починають завжди із занять із фоніатром. За відсутності ефекту пропонують оперативне втручання. Для покращення голосової функції використовують ін’єкційну терапію — введення препарату безпосередньо в голосові складки, що допоможе відновити повністю або частково голос. У випадку паралічу, що супроводжується порушенням дихання та вираженою задишкою можливе виконання операцій пластики, латералізації або часткової резекції голосових складок, але це не буде направлено на відновлення голосу.

Залежно від випадку, навіть після складних операцій можна повноцінно відновити голос — наприклад, співачка Адель пережила операцію на голосових складках ще у 2011 році.

А що можна зробити самостійно, щоб вберегти свій голос?

• Відмовитись від паління, алкоголю.
• Уникати надмірного напруження голосу, криків.
• Вакцинуватись, адже застуда або інфекції верхніх дихальних шляхів можуть приводити до охриплості.
• Дбати про себе: надмірний стрес також впливає на голос.

Чому на запису мій голос звучить гірше, ніж я його чую?

Вібрації, викликані голосовими складками, вловлюються барабанними перетинками. Однак у міру того, як вібрації проходять через кістки черепа, вони розсіюються, створюючи помилкове враження від власного голосу — він здається більш глибоким. На запису він звучатиме помітно вищим: звуки навколо, потрапляючи у вухо, викликають вібрації барабанної перетинки, передаються в завитку, яка активує нервові аксони, що передають сигнал у мозок.

У Медичному домі Odrex команда отоларингологів працює на те, щоб вчасно і якісно діагностувати, встановити причини та провести ефективне лікування захворювань, що супроводжуються втратою голосу. Ендоскопічне оперативне лікування, ін’єкційну ларингопластику та інші операції на голосових зв‘язках різної складності проводить зовнішній консультант, хірург-отоларинголог Дмитро Пилипюк.

Лікар Аліна Друмова консультує як дорослих, так і маленьких пацієнтів із проблемами голосу. Записатись на консультацію Аліни Миколаївни ви можете через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

У яких випадках може з’явитись отвір, або перфорація, барабанної перетинки?

• Розрив унаслідок травми. Це травми сторонніми предметами, серед яких значну частину займають ватні палички тощо, які використовують для очищення зовнішнього слухового ходу; а також удар в області вуха, переважно — хлопок відкритою долонею.
• Акубаротравма, баротравма. Відбувається внаслідок вибухової травми, різкого зміну атмосферного тиску (у літаку та під час пірнання з аквалангом) в разі дисфункції слухової труби.
• Перфорація при гострому середньому гнійному отиті. Переважно виникає в дитячому віці, є можливою стадією захворювання, у разі адекватного лікування — самостійно загоюється.
• Перфорація при мірингостомії чи тимпаностомії. Вкрай рідкісне ускладнення при тривалому шунтуванні.
• Стійка перфорація при хронічному середньому отиті. Виникає внаслідок великих розривів та ускладнення перебігу вищеперерахованих захворювань.

Докладніше поговоримо про хронічний середній гнійний отит із перфорацією. Це захворювання супроводжується періодичними виділеннями слизового, гнійного характеру з вуха, зниженням слуху, іноді — шумом у вусі, головокружінням, під час загостреннь — болем у вусі та завушній області.

Хронічний гнійний середній отит може загостритися після інфекції носа та горла, наприклад, звичайної застуди, або після потрапляння води в середнє вухо через перфорацію в барабанній перетинці під час купання чи плавання. Зазвичай спалах призводить до виділення гною з вуха — безболісного, але часом з неприємним запахом.

Якими можуть бути наслідки перфорації барабанної перетинки?

• Постійні загострення можуть призвести до виступаючих новоутворень, званих поліпами, які поширюються від середнього вуха до слухового проходу.
• Постійна інфекція може зруйнувати частини кісточок — маленькі кісточки в середньому вусі з’єднують барабанну перетинку з внутрішнім вухом і проводять звуки із зовнішнього вуха у внутрішнє. Це спочатку спричиняє кондуктивну втрату слуху (коли звук блокується, досягаючи сенсорних структур у внутрішньому вусі), а із часом і змішану (кондуктивну й нейросенсорну, коли через хронічну інтоксикацію виникає ураження рецепторного апарату слухового нерву).
• Хронічний середній отит може супроводжуватися наявністю холестеатоми — це пухлиноподібний утвір. Холестеатома не є пухлиною, може протікати безсимптомно, але через свої особливості ураження кісткових структур може спричинити загрозу для життя. Неконтрольована та вчасно не діагностована, вона може призвести до порушення цілісності слухових кісточок, запалення внутрішнього вуха, паралічу обличчя, отоліквореї та інфекції головного мозку.
• Наявність стійкої перфорації є воротами для проходження інфекції до середнього вуха в барабанну порожнину. Навіть коли перфорація тривала й не супроводжується гноєтечею, є ризики загострення при потраплянні інфекції разом із водою або внаслідок запальних захворювань носа.
• Пацієнт може не знати про наявність перфорації, але відчувати зниження слуху — через перфорацію порушується вібрація барабанної перетинки, а з нею — і передача звукових коливань у внутрішнє вухо.

Тому будь-яка перфорація має бути закрита.

На жаль, далеко не всі пацієнти знають, що перетинку можна реконструювати оперативним шляхом. Приглухуватість, виділення з вуха, шум у вухах — основні симптоми цього стану, якими не варто нехтувати.

Що потрібно знати про лікування хронічного середнього отиту з перфорацією?

• Власне посттравматичні перфорації барабанної перетинки досить часто проходять спонтанно. Іноді перфорація заживає тонкою оболонкою, що складається лише із шарів слизового та плоского епітелію, без фіброзного шару.
• Медикаментозне лікування хронічного середнього отиту з перфорацією спрямоване на те, щоб контролювати виділення з вуха. За тяжкого перебігу захворювання використовують системну антибактеріальну терапію.
• Єдиний спосіб позбутися перфорації — хірургічний. Операція носить назву «тимпанопластика». Під час операції ЛОР-хірург оглядає порожнину вуха, оцінює стан перетинки, забирає тканину для відновлення цілісності перетинки. Для пластики використовують скроневу фасцію, хрящ (козелка або вушної раковини) або охрястя, або синтетичний матеріал, або жирову тканину з мочки вуха.
• Важливо дбати про свої вуха. Якщо вода потрапляє в слуховий прохід, наявність перфорації робить вухо більш сприятливим до інфекції. Тому рекомендується дотримуватися запобіжних заходів у воді: наприклад, використати вушні затички під час плавання та купання, не пірнати.
• Також важливо дбати про здоров’я загалом і вчасно вакцинуватись: респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів можуть ускладнити отит.

У Медичному домі Odrex проводять тимпанопластику на сучасному обладнанні експертного класу, з використанням загальної анестезії. Залежно від наявності ускладнень у вигляді холестеатоми або порушення цілісності ланцюга слухових кісточок об’єм операції може розширюватись, або втручання на вусі може проводитись у кілька етапів. Після огляду та додаткових методів обстеження (аудіометрія, КТ скроневих кісток або, за потреби, МРТ головного мозку), лікар погоджує з пацієнтом план втручання і оцінює вірогідні результати по гостроті слуху.

Як подбати про здоров’я вуха та слуху?

Проблеми з вухами та слухом є одними з найпоширеніших проблем у суспільстві. Згідно з прогнозом ВООЗ, до 2050 майже 2,5 мільярда людей так чи інакше страждатимуть на втрату слуху. Але ми можемо на це вплинути, як глобально, знижуючи шумове забруднення наших міст та роблячи медичну допомогу доступніше, так і особисто для себе, дотримуючись простих правил.

Лікар Друмова консультує як дорослих, так і маленьких пацієнтів із проблемами слуху. Записатись на консультацію Аліни Миколаївни ви можете через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.