❕ Саркоїдоз довгий час може підступно розвиватися без симптомів.
Яку діагностику необхідно провести при підозрі на саркоїдоз?
Після детального збору анамнезу лікар може спрямувати пацієнта на такі дослідження:
аналізи крові,
ехокардіографія,
рентгенографія легень,
бронхоскопія,
МРТ,
КТ тощо.
Як лікують саркоїдоз?
Найчастіше хвороба спонтанно відступає та у пацієнта настає ремісія. Втім приблизно у 15% хворих вона продовжує прогресувати і переходить у хронічний стан.
При саркоїдозі лікар підбирає медикаментозну терапію, в окремих випадках — скеровує на трансплантацію легень.
❕ Навіть після настання ремісії пацієнту необхідно певний час спостерігатися у лікарів, щоб не допустити рецидивів.
Що буде, якщо не лікувати саркоїдоз?
Хвороба може викликати серйозні ускладнення у вигляді дихальної, серцевої або ниркової недостатності, раптової смерті, глаукоми, збоїв у роботі наднирників, щитоподібної залози тощо. Саме тому не варто нехтувати симптомами та слід вчасно звертатися по допомогу.
Записатись на консультацію Наталії Лукомської можна через форму на сайті, через мобільний додаток або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Як результат – вже за місяць Августа Петрівна приблизно за місяць змогла повернутись до звичних домашніх справ, а за кілька – долати пішки відстані у декілька кілометрів. Детальніше про лікування пацієнтки дивіться у нашому новому відео.
Про відділення травматології та ортопедії можна почитати у нас на сайті.
Записатись на консультацію Василя Дмитровича ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Нестача сну може негативно вплинути на зір та загальне здоров’я очей, спричиняючи такі симптоми:
Сухість очей
Під час сну виробляється слізна рідина, яка зволожує очі. Дефіцит сну може зменшити вироблення сліз, що призводить до відчуття сухості та подразнення в очах.
Підвищена чутливість до світла
Недосип може зробити очі більш чутливими до яскравого світла, що може викликати дискомфорт у яскраво освітлених приміщеннях або на сонці.
Почервоніння очей
Через недостатнє вироблення сліз та підвищену втому очі можуть стати червоними та подразненими.
Проблеми з фокусуванням зору
Втома та нестача сну можуть утруднити фокусування очей, особливо при переході з одного об’єкта на інший або при спробі зосередитись на чомусь на близькій відстані.
Подвійний зір або розмитість зору
Екстремальна втома може призвести до тимчасового подвійного або розмитого зору, оскільки організм намагається синхронізувати роботу обох очей.
Підвищене моргання або спазми повік (миокимія)
Втомлені очі можуть спричинити більш часте моргання або навіть легкі спазми повік, які зазвичай є нешкідливими, але можуть відволікати та дратувати.
Головний біль, пов’язаний із напруженням очей
Нестача сну може збільшити напруження очей, особливо під час читання або роботи за комп’ютером, що може призвести до головного болю.
Забезпечення достатньої кількості якісного сну є ключовим фактором у підтримці здоров’я очей та може допомогти уникнути цих симптомів. Зазвичай для того, щоб виспатись, достатньо 7-9 годин.
Чи може бути «забагато сну»?
Занадто довгий сон також може призводити до негативних наслідків для зору, наприклад, до зниження циркуляції крові до очей, набряків навколо очей та порушень циркадних ритмів.
А чи впливає зір на сон?
З іншого боку, якість зору також може впливати на сон. Зокрема, люди з міопією можуть гірше спати через порушення циркадних ритмів, спричинені неправильним сприйняттям світла.
Напруження очей від тривалого використання електронних пристроїв без належної корекції зору також може негативно впливати на сон, спричиняючи затримку засинання або переривання сну.
Записатись на консультацію Марії Олександрівни можна через форму на сайті, через мобільний додаток або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
«Це сталось зранку, я не зміг підвестися з ліжка. Дружина пішла викликати швидку, і я навіть образився на неї за це», – згадує початок нападу Павло. Хвороба розвивалася за класичним сценарієм – кінцівки з одного боку перестали функціонувати, мовлення стало нерозбірливим. Лікарі швидкої допомоги госпіталізували чоловіка у приймальне відділення, де йому виконали нативне КТ, КТ-ангіографію і КТ-перфузію.
Дослідження підтвердили раніше виставлений за клінічними ознаками діагноз – у пацієнта стався ішемічний інсульт в правій гемісфері мозку. В нього виявився тромбоз магістральної судини головного мозку – правої середньомозкової артерії. Такий стан вимагав негайного лікування.
Вчасність – одна з головних умов успішного лікування інсульту
Госпіталізація Павла випала якраз на чергування невролога Анастасії Прокоп’юк. Лікарка діяла за протоколом і прийняла рішення про проведення бриджинг-терапії. Якщо простими словами, то це комбіноване лікування, яке починається із введення системного тромболітика, а продовжується оперативним втручанням.
Через доступ на стегні – через праву внутрішню сонну і потім праву середньомозкову артерію – рентгенендоваскулярний хірург Костянтин Хацько провів аспіраційний катетер і за один пас, тобто за один прохід дістав два чималих емболи.
«Пацієнту загрожував або вкрай важкий інвалідизуючий інсульт з виключенням функцій половини тулуба, або навіть летальний випадок внаслідок набряку мозку». Втім цього не сталося саме через вчасність допомоги. «Важлива умова, щоб пацієнт потрапив у терапевтичне вікно. І тут всі карти зійшлися – і родичі зреагували правильно, і лікарі швидкої теж, і в лікарні оперативно надали спеціалізовану допомогу», – підбила підсумки Прокоп’юк. Подальша терапія в стаціонарі відбувалась під наглядом невролога Ігоря Тендіта.
Завдання лікарів полягало не лише у відновленні кровотоку, але й у грамотному обстеженні, яке б допомогло з’ясувати причину інсульту і запобігти повторенню. З цим команда теж впоралась – як виявилось, у Павла була недіагностована раніше фібриляція передсердь, яке тепер лікуватимуть медикаментозно.
Післяінсультна реабілітація
Ще на операційному столі у Павла почало відновлюватися мовлення та з’явилася рухливість у кінцівках. З наступного дня після втручання Павло почав реабілітацію – це не менш важливий етап на шляху до одужання, ніж саме лікування. Після двох тижнів регулярних занять у стаціонарі Реабілітаційного центру Odrex Павло вже майже досяг того стану, в якому був до хвороби.
«Онучка побачила мене через відеозв’язок, побігла до мене з м’ячем і через телефон подала пас. Мої онуки – моя мотивація швидше відновлюватись!», – розповідає Павло.
Важливо! При інсульті часто спостерігається асиметрія – людині важко піднести обидві руки на 90° (одна буде опускатися) та рівно посміхатися (один з куточків буде опущений). Також частим є порушення мовлення – вимова стає нерозбірливою. При інсульті дуже важливо вчасно надати допомогу – ідеально, якщо це вдається зробити під час «терапевтичного вікна», тобто протягом приблизно 4 годин після початку нападу.
Лікування інсульту в Odrex є безоплатним для пацієнтів, тому що ми законтрактовані з НСЗУ. За Програмою медичних гарантій держава оплачує комп’ютерну томографію під час інсульту, лабораторні дослідження, тромболізис, тромбекстрацію або тромбаспірацію та спостереження в гострому періоді.
Приймальне відділення на Розкидайлівській, 69/71 приймає через будь-яку державну чи приватну швидку допомогу. Повідомте лікарів, що плануєте госпіталізуватися до Odrex. Або викликайте швидку Odrex за коротким номером 9000 з будь-якого мобільного оператора.
Отримати нові знання та поділитись досвідом з колегами прийшли анестезіологи міста Одеси та області.
Під час конференції Асоціації анестезіології та інтенсивної терапії Одеської області свої доповіді представили:
Завідувач кафедри Анестезіології, інтенсивної терапії і медицини невідкладних станів Одеського національного медичного університету, Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор — Буднюк О. О.
Завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Медичного дому Odrex, анестезіолог, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент — Йовенко І.О.
Доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор — Матолінець Н.В.
Під час конференції ми обговорили юридичні питання роботи анестезіолога. Розглянули особливості імплементації принципів швидкого відновлення пацієнта після операції (ERAS). Поговорили про сучасні рекомендації в питаннях сепсису й септичного шоку та клінічного харчування в умовах відділення інтенсивної терапії.
Організатором заходу виступила компанія Baxter International.
Дякуємо спікерам за змістовні доповіді, а слухачам за цікаві питання, жваві дискусії. Ділимось з вами фото з конференції та чекаємо на наступних заходах в Medical Hub Odrex.
Маємо чудовий привід – сьогодні відзначаємо Всесвітній день медичних сестер. І медбратів, звичайно, теж. Тож чим займається медична сестра? Якщо ви думали, що це просто помічниця лікаря, то ви помилялись. Щеплення, перев’язка, уколи, крапельниці, взяття аналізів, підготовка інструментів до і під час операції, організація роботи кабінету від і до, заповнення документації,контроль прийому ліків та інших призначень – усе це будні медсестер та медбратів. Це складна робота, яка вимагає 4 років навчання та щоденної відданості та самодисципліни. Але ж ви бачите, як вони посміхаються? Це все тому, що ця робота – за покликом серця 💖Сьогодні в Odrex працює понад 400 медичних сестер і молодших сестер. Вітаємо усіх вас із професійним святом! Зичимо натхнення та злагоди.
На жаль, меланома рідко дає чіткі симптоми, на які можна звернути увагу. Найчастіше її поява абсолютно безсимптомна, і тільки іноді людина може відчути свербіж, поколювання або поболювання родимки.
Ознаки, які не варто ігнорувати:
поява пігментного новоутворення на шкірі, якого раніше не було,
зміни у формі, розмірі, кольорі або текстурі вже існуючих родимок або пігментованих ділянок шкіри,
кровотечі з родимок,
зміни, що відбуваються на чистій шкірі.
Фактори ризику появи меланоми
♦ Вплив надмірного сонячного випромінювання. Сонячні опіки навіть в дитинстві можуть вдвічі збільшити ризик виникнення меланоми у дорослому віці.
♦ Використання солярію.
♦ Особистий або сімейний онкологічний анамнез (меланома або інші онкологічні захворювання, зокрема у батьків або інших кровних родичів).
♦ Світла шкіра – перший-другий фототип по Фіцпатріку та світле або руде волосся, наявність великої кількості меланоцитарних невусів (родимок).
❕ Чи треба видаляти родимки для «профілактики»? Ні, видалення родимок не є необхідністю, це рекомендовано робити тільки за медичними показаннями, оскільки найчастіше родимки з’являються спонтанно на незміненій шкірі.
Профілактика меланоми
Уникайте сонячних опіків. Влітку необхідно утримуватись від перебування на сонці з 10:00 до 16:00.
Користуйтеся сонцезахисними засобами з SPF 50+ при УФ-індексі вище 3 (його можна дізнатися з прогнозу погоди), вчасно оновлюйте SPF. Або укривайтесь від сонця одягом – носіть капелюх з широкими полями, сорочку з довгими рукавами та штани.
Регулярно перевіряйте родимки і шкіру на предмет змін та приходьте на своєчасну консультацію з лікарем.
Валентина Сергіївна приймає в Медичному домі на Розкидайлівській, 69/71, в Багатопрофільній лікарні на Філатова, 38 і в Поліклініках всієї сім’ї в Райдужному та Южному. Записатись на її консультацію ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Біль можна оцінювати за простою шкалою, де 0 – немає болю, 1-3 – слабкий, 3-5 – помірний, 5-7 – сильний, 7-9 – дуже сильний, 9-10 – нестерпний біль. Якщо оцінили свій стан на 3 або менше – можна не переживати і прийняти знеболювальний препарат, який можна придбати в аптеці без рецепту, наприклад, парацетамол, ібупрофен (але відповідно до інструкції і не довше як 3 дні поспіль!), якщо біль зберігається більше 3 днів, або не реагує на ліки – варто звернутися до лікаря.
Якщо біль попри знеболення не припиняється протягом 2-3 днів, звертайтесь до лікаря. Тривалий неконтрольований прийом знеболювальних може призвести до побічних ефектів, наприклад, до проблем у шлунково-кишковому тракті, загострення виразкової хвороби, порушення функції печінки, пошкодження функції нирок, порушення системи згортання крові тощо.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) може викликати біль. Тобто самого болю немає, але людина його відчуває на фоні стресу.
Часто для позбавлення від болю необхідне його мультидисциплінарне лікування і мультимодальний підхід (тобто вплив на різні механізми і різні причини виникнення болю). Це може забезпечити лікувальна фізкультура, фізіопроцедури, прийом медикаментозних препаратів з різними механізмами дії (анальгетиків, протизапальних, седативних, антидепресантів) тощо. Схему має прописати компетентний лікар. Іноді такий спеціаліст може порекомендувати виконати спеціальні процедури (блокади нервів, імплантацію катетерів для знеболення тощо).
Фантомні болі теж лікуються. Тут також необхідний мультимодальний підхід, який описаний вище і досвідчений фахівець.
Записатись на консультацію та діагностику в Медичному домі Odrex ви можете за допомогою мобільного додатку https://odrex.ua/ua/app/, через форму на сайті https://odrex.ua/ua/ або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
І, що важливіше, як все відбувається саме в Україні? Аби знайти відповіді на ці запитання ми попросили медичних директорів, анестезіологів Мазуренко Ганну та Щербакова Сергія пригадати перші роки їхніх успішних кар’єр.
В чому головна різниця між сьогоднішньою інтернатурою в Odrex і тією, що проходили ви?
Сергій Щербаков:Цінності нашої компанії дуже перегукуються з тим, як себе має поводити правильний, сучасний лікар. І, коли інтерн навчається в Odrex, він одразу вбирає їх в себе. Себто, йому взагалі не треба пояснювати, чому вони важливі й навіщо існують. А коли інтернатуру проходили ми, такі цінності не були пріоритетом, інтерни не могли отримати доступ до високих технологій, сучасних знань, культури сервісу.
Ганна Мазуренко: Все так, все так. Крім того, в Україні, якщо чесно, інтернатура нерідко проходить в постійній боротьбі за місце під сонцем. Якщо у одного фахівця багато інтернів, а сам він не відчуває себе захищеним, то, скоріш за все, такий ментор не буде ділитися знаннями з остраху виростити собі конкурента.
СЩ: Але в Odrex все не так… (сміється).
ГМ: В Odrex все не так! (посміхається). Ми не боїмося виховувати таланти. Навпаки, дуже пишаємося тим, що деякі з наших учнів вже за півроку вміють те, що багато хто в інших лікарнях не навчився робити за всі десятиріччя свого досвіду.
Поясніть нашим читачам, чого ми такі безстрашні щодо конкуренції.
ГМ: Та просто місця на всіх вистачить і ми щиро радіємо можливості зростити грамотного лікаря.
А ви особисто стикалися з небажанням менторів навчати своїх інтернів як слід?
СЩ: Прямо з таким — ні, мені більш-менш пощастило. Першу частину інтернатури я пройшов в одній з центральних районних лікарень області. Я був єдиним інтерном-анестезіологом, тож мав змогу попрацювати з майже всіма існуючими патологіями. Дуже багато досвіду отримав, але здебільшого був «сам по собі».
ГМ: Я теж не можу поскаржитися. Моїм ментором був чудовий лікар і я багато чому навчилася в нього. Проблема в тому, що він був такий один. Ну, це я преребільшую, звичайно, але їх дійсно було небагато на всю лікарню. Тому нам доводилося його буквально переслідувати. Це зайва напруга, вона непродуктивна.
А в Odrex інтерни постійно міняються — сьогодні в реанімацію пішли, завтра — в дитяче відділення, післязавтра — до терапевтів. І це круто.
До речі, як довго в Odrex є інтернатура?
ГМ: Вже шостий рік.
Ганно, от ви сказали, що ми не боїмося виховувати таланти. А чи можете ви навести якісь конкретні приклади?
ГМ: Ой, це важко! (замислюється) Не хочу, щоб це звучало як бахвальство, але талантів, які доросли до керівників відділень і тішать мене своїми успіхами в нас достатньо, повірте. Ну, передусім, це їхня заслуга — до нас майже завжди приходять мотивовані люди, їх одне задоволення навчати. Але особисто для мене їх успіхи дуже важливі — адже співбесіду з майбутніми інтернами проводжу саме я.
Розкажіть нашим читачам більше про те, як Odrex проходить інтернатура.
ГМ: Через певні рішення, прийняті МОЗ, шлях інтерна став набагато складнішим: якщо раніше можна було випуститися за три роки, то тепер це займе п’ять. І це правильно. В усьому розвиненому світі так, а на особливо складні спеціальності навчаються ще більше — сім-вісім років. Звучить моторошно, але на виході отримуємо повноцінного самостійного доктора, повністю готового до роботи. Співбесіда перед інтернатурою — це тривала, вдумлива розмова: багато майбутніх інтернів не знають, як обрати спеціальність, і важливо, щоб їм було з ким це обговорити.
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на розвиток молодих спеціалістів?
СЩ: Частина спеціалістів поїхала, частина продовжує навчання. Ті, хто залишився — а їх усе ж таки чимало — сильно мотивовані вчитися, працювати, саморозвиватися. Але наша підготовка, як і наші вимоги, не змінилися. Інтерни, які до нас потрапляють, або дотримуються їх, або… Або, вибачте, але нам із вами не по дорозі.
Чи є якийсь досвід, який нам потрібно якомога швидше перейняти в західних колег у плані інтернатури?
ГМ: На Заході до інтернів ставляться як до молодих, але все ж таки спеціалістів. У них це так і називається — «молодший доктор». А в нас — інтерн. При цьому різниці в знаннях немає, але через таку, так би мовити, презентацію суспільству пацієнти менше довіряють молодим фахівцям.
До речі, про це. Серед більшості українців панує думка, що хороший лікар — це дорослий лікар із великим досвідом. Так, зараз суспільство починає потрохи відходити від цього, але «потрохи» тут ключове слово. Чому, на вашу думку, варто звертатись до молодих фахівців і приділяти менше уваги кількості років та списку регалій?
СЩ: Почну з регалій. Це не показник. От взагалі. Приміром, у нас люблять, якщо поруч з ім’ям лікаря стоїть приписка «кандидат наук». Але кандидат наук — це, вибачте за каламбур, наукове звання, яке не має жодного відношення до лікувального процесу. Це по-перше.
По-друге, в Україні, на жаль, категорії все ще присвоюються не за рівень кваліфікації, а за, так би мовити, вислугу років. Тобто, пропрацював собі десять років — молодець, візьми з полиці звання фахівця вищої категорії. Але питання в тому, якими були для лікаря ці десять років. Чим він займався? Чому навчився?
Часи змінилися. Новітні технології, практики та підходи з’являються ледве не щохвилини. Їх неможливо «зазубрити» — на це не вистачить навіть декількох життів. А от що можна — і потрібно — робити, так це вміти працювати з базами даних, аналізувати все нове, постійно підвищувати кваліфікацію. Й ось це поєднання більш характерне якраз для молодих лікарів.
Давайте я просто озвучу один із найбільших страхів наших читачів…
СЩ: Давайте.
Уявіть собі ситуацію: до клініки звертається людина, у якої тяжко хворіє мати. Й ось цій людині треба прийняти рішення, кому довірити члена своєї родини. Як тут не розгубитися? Як не подумати «Боже, цьому лікарю немає ще і тридцяти, як він впорається з таким надважливим завданням»?
СЩ: Тут треба розуміти, що пацієнти бояться не молодості як такової, а те, що молодий лікар може прийняти неправильне рішення. І тут ми, знову ж таки, повертаємось до питання системи, побудованій в конкретній медичній установі.
У гарній клініці кожне важливе рішення ухвалюється консиліумом лікарів.
Онкозахворювання — це групова діяльність. Нетипові випадки — групова діяльність. Зрозумілі операції — все одно групова діяльність, просто розбираються вони «рангом нижче» — на планерках та щоденних медичних обходах. Тобто, кожного пацієнта, хай його навіть веде Найкращий-Лікар-У-Світі, «розбирає» завідувач відділення разом з усіма своїми підлеглими. Усі разом дивляться на результати аналізів та обговорюють їх.
На мою особисту думку, молоді лікарі — це сучасні, емпатичні люди, які живуть своєю професією, постійно в ній розвиваються, щиро прагнуть допомогти.
ГМ: В якихось питаннях — більш відкриті та прогресивні. Тому молодий — це круто.
Задишка — має нападоподібний характер і змінюється за інтенсивністю, може з’явитись в будь-яку пору доби, але найчастіше – вночі і під ранок. Деякі пацієнти відчувають її, як стискання в грудній клітці.
Свистяче дихання.
Кашель — сухий, нападоподібний, часто супроводжує задишку або може бути єдиним симптомом.
У пацієнтів з алергічною астмою можуть бути симптоми інших алергічних захворювань, найчастіше алергічного риніту.
Симптоми, характерні здебільшого для загострення:
свистячі або дзижчачі хрипи,
подовжений видих.
Також при загостренні астми можна спостерігати роботу додаткових дихальних м’язів з втягуванням міжреберних проміжків і тахікардію.
В чому причина появи астми?
Індивідуальні фактори:
• генетична схильність (атопія, гіперреактивність бронхів, продукція медіаторів запалення),
• жіноча стать (у дорослих), чоловіча стать (у дітей),
• негроїдна раса,
• ожиріння.
Середовищні фактори:
• алергени у приміщенні (кліщі домашнього пилу, домашніх тварин, цвіль та дріжджові грибки, алергени тарганів),
• алергени зовнішнього середовища (зокрема пилок рослин, найчастіше трав і дерев),
• тютюновий дим (причому не тільки при активному, але й при пасивному курінні),
• забруднення атмосферного повітря зовні і в приміщенні,
• респіраторні вірусні інфекції в дитинстві,
• дієта тощо.
❕ Зазвичай напад виникає під впливом тригерів, наприклад, алергенів, респіраторних інфекцій, фізичного навантаження, сильних емоцій, зміни погоди, харчових добавок, певних медикаментів, тютюнового диму тощо. В більшості випадків він розвивається протягом декількох днів, але бувають і неочікувані та сильні напади.
Під час нападу збільшуються слизові оболонки бронхіол, внаслідок чого звужуються дихальні шляхи, людина не може нормально вдихнути повітря чи видихнути.
Алгоритм дій під час нападу астми:
ліквідація бронхообструкції – використання інгаляцій.
ліквідація гіпоксемії – оксигенотерапія.
зменшення запального стану і профілактика рецидивів, тобто завчасне використання системних глюкокортикоїдів.
Ці поради допоможуть знизити ризик захворіти на бронхіальну астму:
стежте за чистотою вдома — регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення,
стежте за рівнем сухості повітря, за потреби — зволожуйте і фільтруйте його спеціальними приладами,
обмежте використання побутової хімії, а під час прибирання користуйтеся гумовими рукавичками і маскою,
при перших підозрах на алергію зверніться до лікаря,
оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем!
Записатись на консультацію Анни Павлівни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
