Майже всі діти народжуються з фізіологічною плоскостопістю. До 3–5 років на стопі є жирова подушечка, яка візуально робить її пласкою та виконує роль природного амортизатора.
Формування стопи триває приблизно до 7–8 років, коли зміцнюються м’язи та зв’язки.
Коли потрібна консультація ортопеда? Дізнавайтесь у новому відео:
🦕 Дитячий ортопед-травматолог Медичного дому Odrex Олександр Анатолійович Вініченко розповідає про один із найчастіших запитів від батьків — плоскостопість.
Запис до Олександра Анатолійовича Вініченка за телефоном: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Про це говоримо з Генрі Маршем — британським нейрохірургом, письменником і філантропом, який багато років підтримує Україну та продовжує приїздити сюди навіть під час повномасштабної війни.
У великому інтерв’ю — про майбутнє медицини, штучний інтелект, нейрохірургію, війну та виклики, які чекають на лікарів.
Коли стан погіршився, його зняли з судна та доправили до Сан-Франциско. Там провели обстеження й біопсію, але пацієнт вирішив продовжити лікування в Україні. З аеропорту в Кишиневі його забрала швидка допомога Медичного дому Odrex.
Від неможливості ковтати — до самостійного харчування
Обстеження в США показали множинне збільшення лімфовузлів, ураження легень, печінки та щитоподібної залози. Пухлинний процес у ділянці щитоподібної залози та шийних лімфовузлів настільки перекрив нормальний хід стравоходу та гортані, що пацієнт не міг самостійно харчуватися — навіть рідка їжа не проходила.
У Odrex пацієнту повторили гастроскопію та встановили зонд для харчування. За його допомогою організм отримував необхідну кількість білка та енергії, поки команда лікарів визначала подальшу тактику лікування.
На міждисциплінарному онкологічному консиліумі встановили рідкісний діагноз — злоякісний процес невідомого первинного вогнища. Тобто, попри проведену діагностику та гістологічне дослідження, встановити орган, з якого почалося захворювання, не вдалося.
«Дійсно, це рідкісна патологія. Вона підступна тим, що складна в діагностиці й має доволі обмежені терапевтичні опції», — пояснює клінічний онколог Андрій Гайворонський.
З огляду на тяжкий стан пацієнта хімієтерапію проводили у дробному режимі — щотижневими введеннями, щоб зменшити навантаження на організм і ризик ускладнень.
Команда, яка допомогла повернутися до звичного життя
Лікування пацієнт переносив задовільно. І хоча ускладнення були, але їх вдавалося стабілізувати.
Паралельно він займався з логопедом — фахівцем, який допомагав відновлювати та оцінювати функцію ковтання.
За деякий час команда вирішила відмовитися від зонда. Спочатку пацієнт перейшов на механічно оброблену їжу, а згодом почав їсти практично повноцінно.
Один із найважливіших показників — вага. На початку активного лікування пацієнт важив 49 кг, а зараз — 55 кг. Загалом після втрати 26 кг йому вдалося повернути 6 кг.
«Коли ми тільки починали лікування, не було чіткого розуміння, чи вдасться досягти позитивного результату. Усе склалося непогано завдяки злагодженій роботі команди», — зазначає лікар.
Реабілітація допомагає підтримувати м’язовий тонус і рухливість суглобів, психологічна підтримка — справлятися з емоційним навантаженням, а робота логопеда — повертати можливість повноцінно харчуватися.
Сьогодні пацієнт продовжує лікування. «Зараз мені набагато краще», — говорить він.І додає: «Лікуватися вдома набагато легше».
Записатись на консультацію Андрія Олександровича ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Після застуди кашель може затриматися ще на кілька тижнів. Але якщо він триває понад 8 тижнів, це вже хронічний кашель, який потребує пошуку причини.
Що за ним може стояти: бронхіальна астма, ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень), захворювання носа та пазух, рефлюкс, бронхоектатична хвороба, інтерстиціальні захворювання легень, наслідки інфекції, а іноді — пухлинний процес.
Чому небезпечно ігнорувати: кашель може залишатися єдиним проявом захворювання, поки воно поступово прогресує. Тому «я вже звик/звикла кашляти» — не аргумент відкладати обстеження.
У мокротинні з’явилася кров
Навіть невелика кількість крові — привід поговорити з лікарем, особливо якщо це повторюється.
Що це може бути: інфекція, бронхоектатична хвороба, туберкульоз, тромбоемболія легеневої артерії, пошкодження дихальних шляхів або пухлина.
Чому небезпечно ігнорувати: за кровохарканням можуть стояти як відносно прості, так і серйозні захворювання. Визначити причину «на око» неможливо.
А якщо крові багато, кровотеча не припиняється або одночасно стало важко дихати — це вже не плановий візит, а ситуація для невідкладної допомоги.
Кашель раптом став іншим
Наприклад, людина роками кашляла як курець, але раптом кашель став частішим, сильнішим, змінився голос або характер мокротиння.
Що це може бути: загострення ХОЗЛ, інфекція, зміни бронхів, їхня обструкція або новоутворення.
Чим небезпечно чекати: зміна звичного кашлю може бути першою ознакою проблеми, яку ще можна виявити на ранньому етапі.
❗ Особливо уважними мають бути люди з тривалим стажем куріння.
Пневмонія постійно повертається
Одна пневмонія — ще не привід шукати рідкісну патологію. Але якщо запалення легень повторюється, особливо в одній і тій самій ділянці, варто з’ясувати чому.
Що це може бути: бронхоектатична хвороба, порушення прохідності бронха, стороннє тіло або утворення, яке перекриває дихальні шляхи.
Чому небезпечно ігнорувати: повторні інфекції можуть пошкоджувати легеневу тканину, а причина залишатиметься невирішеною.
Разом із кашлем з’явилася задишка або біль у грудях
Особливо якщо раніше людина без проблем підіймалася сходами, а тепер задихається після невеликого навантаження.
Що це може бути: пневмонія, плеврит, захворювання легень, пневмоторакс, тромбоемболія легеневої артерії та інші стани.
Чому небезпечно ігнорувати: деякі причини задишки та болю в грудях розвиваються швидко й можуть становити загрозу життю.
Раптова виражена задишка, сильний біль у грудях, посиніння губ, непритомність або кровохаркання — привід для термінової медичної допомоги.
Кашель + схуднення без зрозумілої причини
Якщо людина не змінювала харчування, але почала втрачати вагу, втратила апетит, постійно відчуває слабкість і при цьому довго кашляє — це варто обговорити з лікарем.
Що це може бути: від хронічної інфекції чи системного захворювання до онкологічного процесу.
Сам по собі такий симптом не означає рак. Але його поєднання з тривалим кашлем, задишкою, болем у грудях або кровохарканням — достатня причина не відкладати обстеження.
А записатись на консультацію Михайла Юрійовича ви можете за допомогою мобільного додатку Odrex, через форму на сайті та в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Вони виїжджають на ДТП, інсульти, інфаркти й пологи. Працюють там, де щойно стався приліт, допомагають пораненим і евакуюють людей із небезпечних місць. Проводять реанімацію просто посеред вулиці, стабілізують пацієнтів і везуть їх до лікарні.
А ще навчають дітей та дорослих домедичної допомоги, проводять тренінги для колег, відпрацьовують дії під час масових уражень і постійно готуються до ситуацій, у яких рахунок може йти на секунди.
За кожним таким виїздом — люди, які щодня роблять свою роботу там, де вона найбільше потрібна.
Щиро вдячні медикам швидкої за професійність, витримку і відданість своїй справі. Бережіть себе. А якщо що — набирайте 9000
Головний ризик — поєднання гучності та тривалості її впливу. У внутрішньому вусі є крихітні волоскові клітини, які перетворюють звук на нервові сигнали для мозку. Якщо сильний шум їх пошкоджує, вони практично не відновлюються. Тому втрата слуху через тривале шумове навантаження може бути незворотною.
І підступність у тому, що слух не обов’язково погіршується одразу. Спочатку людина може помічати лише те, що стало важче розібрати слова в кафе, транспорті чи іншому шумному місці. Згодом можуть приєднатися дзвін або шум у вухах, закладеність, підвищена чутливість до звуків.
Наскільки гучно — це вже забагато?
За орієнтирами ВООЗ, для дорослої людини вплив шуму на рівні близько 80 дБ може бути допустимим до 40 годин на тиждень. Але кожні додаткові децибели суттєво скорочують безпечний час.
Для розуміння:
60 дБ — звичайна розмова
80 дБ — приблизно рівень гучного дверного дзвінка
90 дБ — дуже гучна розмова або крик поруч
100 дБ — дуже гучний побутовий шум
120 дБ — сирена швидкої допомоги поруч.
А максимальна гучність деяких навушників може перевищувати 100 дБ
Тому «послухаю ще кілька годин, але не на максимумі» — не завжди безпечний сценарій. Навіть помірна гучність, якщо слухати її щодня протягом тривалого часу, створює значне шумове навантаження.
Чому в транспорті або на вулиці ми ризикуємо більше?
У метро, літаку, автобусі чи на жвавій вулиці навколишній шум перекриває музику. Ми автоматично збільшуємо гучність, часто навіть не усвідомлюючи цього.
Саме тому хороша шумоізоляція або активне шумозаглушення (ANC) можуть бути кориснішими для слуху: вони дозволяють комфортно слухати музику на меншій гучності.
Як працює правило 60/60?
Це простий орієнтир для повсякденного використання навушників – до 60% максимальної гучності + перерва приблизно після 60 хвилин прослуховування.
Це не точна медична межа, але хороша звичка, яка допомагає зменшити шумове навантаження.
Як слухати музику без зайвого ризику?
Не потрібно відмовлятися від навушників. Достатньо змінити кілька звичок:
• зменшуйте гучність, робіть перерви, не намагайтеся перекричати навколишній шум і давайте вухам відпочинок після концерту чи іншого сильного шумового впливу.
• А якщо навушники стали невід’ємною частиною вашого дня — періодично перевіряйте слух.
Записатись на консультацію Марії Валеріївни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Можливо, біль уже став окремою проблемою. Річ у тім, що нервова система буквально «запам’ятовує» больовий сигнал — тому навіть після лікування основної причини біль іноді продовжує турбувати.
Саме для таких ситуацій ми запустили кабінет лікування болю — місце, де займаються не лише пошуком діагнозу, а й безпосередньо контролем болю.
Тут пацієнт може отримати:
консультацію анестезіолога, який спеціалізується на лікуванні болю,
багатокомпонентну медикаментозну терапію,
різні види блокад,
периневральну катетеризацію.
Записатись на консультацію або діагностику ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Якщо ви маєте питання по лікуванню тривалого болю, з радістю відповімо на них у коментарях наших соціальних мереж.
Дитячий ортопед-травматолог Медичного дому Odrex, Олександр Анатолійович Вініченко, розповідає, як відрізнити звичайну сутулість від захворювання, що потребує уваги фахівця.
Запис до лікаря за телефоном: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
«Тихим викрадачем зору» найчастіше називають відкритокутову глаукому, тому що на ранніх стадіях захворювання людина зазвичай не відчуває ніяких симптомів. Якою має бути діагностика глаукоми, та чи можна її вилікувати — розповідає офтальмологиня Євгенія Лівшун.
Проблема глаукоми в тому, що центральний зір може досить довго залишатися хорошим. Водночас через підвищений внутрішньоочний тиск можуть гинути волокна зорового нерву, і людина поступово втрачає периферичне поле зору. Тому люди помічають, що щось не так, лише коли значна частина нерву вже атрофувалась.
Люди скаржаться, що гірше бачать предмети збоку, не помічають людей чи об’єкти в периферичному полі або їм стає складніше орієнтуватися у просторі. За цих обставин глаукома може бути вже достатньо розвиненою.
А так званий тунельний зір — коли залишається лише невелика центральна ділянка поля зору — характерний вже для пізньої стадії глаукоми. Її небезпека в тому, що повернути втрачене поле зору вже неможливо.
Які перші ознаки розвитку глаукоми?
У цьому й виклик «тихого викрадача зору»: при найпоширенішій глаукомі перших суб’єктивних ознак часто немає.
Коли захворювання вже достатньо прогресувало, людина може помічати звуження периферичного поля зору, труднощі з орієнтацією, особливо у сутінках, або пропускати предмети збоку.
Коли потрібна термінова офтальмологічна допомога?
При гострому нападі:
сильний біль в оці та голові,
різке погіршення зору,
райдужні кола навколо джерел світла,
почервоніння ока,
нудота або блювання.
Хто в групі ризику та має бути особливо уважним?
глаукома є у близьких,
підвищений внутрішньоочний тиск,
короткозорість,
тонка центральна рогівка,
підозріла будова диска зорового нерва.
Ризик зростає з віком. Також ризик може бути вищим при певних етнічних особливостях, цукровому діабеті, після травм ока та при тривалому застосуванні кортикостероїдів.
І важливий момент: нормальний внутрішньоочний тиск не виключає глаукому.
Які обстеження потрібно пройти?
оцінку диска зорового нерва,
вимірювання внутрішньоочного тиску,
гоніоскопію — оцінку кута передньої камери,
комп’ютерну периметрію для дослідження поля зору,
структурну оцінку зорового нерва та шару нервових волокон, найчастіше за допомогою OCT.
Внутрішньоочний тиск може здаватись нормальним, а насправді саме для вас він високий — через анатомічні особливості ока. Тому важливо виміряти центральну товщину рогівки — виконати пахіметрію — оскільки товщина впливає на інтерпретацію діагностики.
Буває так, що тиск є підвищеним, але не впливає при цьому на зоровий нерв. У цьому разі діагноз глаукоми не виставляється. Проте навіть тоді ми повинні суворо спостерігатися у лікаря.
Чи можна вилікувати глаукому, чи лікування лише стримує її розвиток?
Вже втрачені через глаукому нервові волокна та поле зору відновити неможливо.
Мета лікування — знизити тиск до індивідуального цільового рівня та максимально сповільнити або зупинити подальше прогресування захворювання.
Для цього використовують медикаментозні краплі, лазерне лікування, зокрема селективну лазерну трабекулопластику, та хірургічне лікування. Конкретну тактику підбирають залежно від типу глаукоми, стадії, рівня ВОТ, швидкості прогресування та очікуваної тривалості життя пацієнта.
! Не «глаукому неможливо лікувати», а навпаки: її необхідно лікувати, тому що ми можемо суттєво зменшити ризик подальшої втрати зору.
Як часто потрібно проходити огляд, якщо нічого не турбує?
Частота оглядів залежить від віку та факторів ризику.
Молодій людині без факторів ризику не обов’язково перевірятись щороку.
Натомість після 40, і особливо — при сімейному анамнезі глаукоми, підвищеному ВОТ, міопії або інших факторах ризику, важливо регулярно оглядатись.
Якщо вже є підозра на глаукому або діагноз, графік спостереження будується індивідуально.
Що допомагає зберегти зір?
✓ Стабільно контролювати внутрішньоочний тиск, приходити на контроль ВОТ.
✓ Регулярно оцінювати, чи не прогресує захворювання.
✓ Регулярно використовувати призначені препарати
✓ Повторювати OCT та периметрію в ті строки, які визначив лікар.
✓ Не припиняти краплі після того, як тиск нормалізувався, самостійно.
Важливо: після самостійної відміни препарату тиск може знову підвищитися, при цьому людина нічого не відчує, а пошкодження зорового нерва може продовжуватися.
Пам’ятайте: найкраща стратегія збереження зору — раннє профілактичне звернення до офтальмолога, навіть якщо вас нічого не турбує.
А записатись на діагностику зору або консультацію Євгенії Ігорівни ви можете за допомогою мобільного додатку Odrex, через форму на сайті та в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пацієнт отримав складну політравму: закриті переломи кісток різних частин тіла зі зміщеннями та забої внутрішніх органів, тому перед бригадою служби Швидкої допомоги Odrex стояла задача — максимально іммобілізувати множинні перелами та безпечно доставити пацієнта на велику відстань. Під час транспортування пацієнту надавалась вся необхідна допомога, а після прибуття успішно проведені всі необхідні оперативні втручання.
Шлях довжиною майже 6000 кілометрів не є проблемою, якщо ми зберігаємо найцінніше — людське життя. На своєму шляху наші хлопці перетнули кордони Молдови, Румунії, Угорщини, Австрії, Швейцарії, Італії, Сербії, Хорватії, Словаччини, Франції, і складна медична задача була вирішена.
Транспортування пацієнта здійснила бригада: лікар медицини невідкладних станів Владислав Загоруйко, фельдшер Олег Солоненко, водії Сергій Нечипуренко та Армен Мадоян.
Ділимось з вами фото зробленими на медичному шляху: фонтан Бартольді та Площа Якобінс у Ліоні (Франція), Адміністративний палац в Араді (Румунія), Кафедральний собор у Мілані (Італія) та з невідомим ведмедиком у горах Румунії.
Нагадуємо, що Швидка допомога Odrex працює у режимі 24/7. Викликати Швидку Odrex можна за коротким номером 9000 з будь-якого мобільного оператора або за номером +38 (048) 752-9000.
