Посты с тэгом: Неврологія

Які причини безсоння?

• Стрес і тривога
• Депресія
• Хронічні болі
• Шкідливі звички (алкоголь, нікотин)
• Медичні стани (внутрішні захворювання, ендокринні порушення)
• Ліки, що впливають на якість сну
• Неправильний режим сну або недостатня гігієна сну

Як лікувати безсоння?

Першою лінією лікування безсоння є модифікація способу життя і гігієна сну. Правила дуже прості:

1. Лягайте спати тільки в сонному стані.
2. Використовуйте ліжко і спальню тільки для сну (і сексу).
3. Якщо ви лежите в ліжку і не можете заснути, вставайте з ліжка і повертайтеся лише тоді, коли відчуєте виражену сонливість.
4. Вранці вставайте в один і той же час, незалежно від того, скільки ви спали.
5. Не дрімайте вдень.
6. Обмежте кофеїн, алкоголь, нікотин.
7. Займайтесь спортом або іншою активною фізичною діяльністю.
8. Обмежте світлові і шумові подразники (наприклад, за допомогою беруш та маски для очей).
9. Уникайте великого прийому їжі перед сном. Їжте здорову та ситну (але не надто важку) їжу рано ввечері та уникайте пізніх перекусів.

І тільки при недостатній ефективності вих цих методів можна розглянути медикаметозне лікування, що включає досить широкий спектр препаратів з різних груп: транквілізатори, небензодіазепінові снодійні засоби, «нічні» антидепресанти, мелатонін та агоністи мелатонінових рецепторів, антигістамінні препарати.

❕ Важливо: як і будь-які ліки, що працюють через безпосередню дію на організм, а не як плацебо (привіт, гліцин), всі ці препарати мають різний профіль безпеки, можуть мати різні побічні ефекти та призводити до звикання (через що період лікування ми намагаємось максимально мінімізувати). Саме тому самолікуванням займатись не варто — залиште це спеціалістам.

Якщо проблему не вирішувати, то наслідки безсоння можуть бути різноманітними: від денної сонливості, що вже значно знижує якість життя, до підвищеного ризику серцево-судинних захворювань, діабету, деменції (зокрема, хвороби Альцгеймера), загострення тривожно-депресивних розладів. Більш того, метааналіз восьми когортних досліджень із залученням понад 500 000 осіб виявив підвищення ризику розвитку раку на 24% у тих у учасників з безсонням.

Олександр Сергійович приймає пацієнтів у Багатопрофільних лікарнях на Розкидайлівській, 69/71 та Філатова, 38, а також в Поліклініці всієї сім’ї у Південному по вул. Шевченка, 18/4.

Записатись на консультацію ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Чому неврологічні розлади впливають на шлунок?

Левова частка пацієнтів гастроентерологічного профілю мають супутню психоневрологічну патологію. Хронічний стрес, постійна втома, порушення сну, тривожні та депресивні стани можуть впливати на формування функціональних розладів шлунково-кишкового тракту або бути тригерами їх загострення.

ШКТ має спільне з центральною нервовою системою походження, адже в своїй роботі він спирається на ті ж самі нейрони та нейромедіатори, що й головний мозок. Кишківник продукує близько 90% усього серотоніну в організмі людини та бере участь в роботі інших медіаторів.

У відповідь на стрес робота органів зазнає змін. Травна система посилає сигнали до мозку та сигналізує з приводу голоду, насичення, нудоти, больового синдрому тощо. Але головний мозок починає сприймати ці нормальні сигнали як патологічні.

Про які хвороби йдеться?

Найбільш яскравим прикладом функціональної патології органів ШКТ є функціональна диспепсія та синдром подразненого кишківника, які ніяк не проявляються в лабораторних аналізах та візуалізаційних дослідженнях. Вони можуть маскуватися під іншими діагнозами, наприклад, під хронічним гастритом, дисбактеріозом, дискінезією жовчних шляхів тощо.

В переліку таких хвороб-хамелеонів ще ком в горлі, функціональна печія, дисфункції жовчного міхура та сфінктера Одді, функціональна діарея та закреп.

Як виявити та побороти?

Пацієнти роками проходять тернистий шлях діагностики, змушені сидіти на суворих дієтах, ситуаційно приймати ліки для зменшення проявів, але при цьому не отримують бажаного результату.

Симптоми цих захворювань періодично рецидивують на фоні вживання певних продуктів або після перенесених стресових ситуацій.

Якщо вас тривало турбують скарги з боку шлунково-кишкового тракту, а зроблені обстеження не прояснили причину їх виникнення – час задуматися про розлади вегетативної нервової системи, яка керує роботою внутрішніх органів. Саме тому важливо звертатися до лікарів, які обізнані в сучасних медичних тенденціях та працюють у складі мультидисциплінарної команди.

Записатись на консультацію та діагностику в Медичному домі ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Про причини виникнення захворювання, його діагностику та лікування нам розповіла невролог Медичного дому Odrex — Тетяна Кріль.

Для повноцінного живлення дисків необхідна фізична активність. Фізичні навантаження та спорт викликає міцність і пружність кісткової і хрящової тканини — в тому числі хребта і міжхребцевих дисків. За браком спорту міцність тканин знижується, з’являються протрузії шийного відділу.

Стадії дегенеративних змін

1. Дегідратація диска — втрата поживних речовин та зниження висоти стояння диску (ніби сплющення). У фіброзному кільці (структура, яка фіксує диск) з’являються тріщини, проте диск ще не виходить в просвіт спинного мозку.
2. Другий етап включає нестабільність опорно-рухового апарату. Вона пов‘язана зі зниженням висоти стояння диска та патологічними провисаннями м‘язів, хрящів та зв’язок, які фіксуються в цій ділянці.
3. Чим небезпечна дорсопатія, так це наступними етапами. Протягом третього етапу формуються виражені морфологічні зміни — випинання, протрузії дисків та кили (грижі дисків).
4. Четвертий етап включає в себе ускладнення попередніх змін, звуження хребетного каналу та появу кісткових розростань (остеофітних комплексів).

Діагностика включає в себе лише рентгенологічне обстеження та огляд невролога. Лікар оцінить:

• Статуру і поставу,
• Рельєф м’язів спини,
• Амплітуду гнучкості хребта
• Кут лопаток та шийні бічні контури,
• Лінію остистих відростків,
• Больові точки і рівень болю.

Все це в сукупності підкаже, чи є ознаки дорсопатії, як саме протікає хвороба. Далі лікар скерує на ряд обстежень:

• Оглядова рентгенографія хребта
• Рентгенографія шийного відділу хребта з функціональними пробами
• Комп’ютерна томографія шийного відділу хребта (КТ)
• МРТ шийного відділу хребта

І допоможе обрати оптимальне розв’язання проблеми:

• консервативне лікування (медикаментозне),
• реабілітаційні заходи (лікувальна фізкультура, кінезіотерапія та фізіотерапія)
• консультацію нейрохірурга з можливим оперативним втручанням.

Консервативне лікування знімає біль, напругу м’язів і запалення. Медикаментозне лікування хребта включає нестероїдні протизапальні лікарські препарати (НПЗП), міорелаксанти, гормональні препарати та інше.

Медична реабілітація допомагає пришвидшити одужання, зменшити симптоми, зміцнити м’язовий корсет та попередити рецидиви загострень.

Головне завдання — діагностувати зміни, сформувати індивідуальний план реабілітації і зробити все можливе, щоб зменшити патологічні зміни у хребті та покращити стан пацієнта.

Записатись на консультацію Тетяни Василівни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Синдром неспокійних ніг – це неврологічний розлад, при якому пацієнти скаржаться на нічний дискомфорт та неприємні відчуття в ногах, а іноді і в руках.

Пацієнти цей стан зазвичай описують так: це непереборна потреба здійснювати рухи ногами, руками, яка може супроводжуватися відчуттям дискомфорту, поколюванням або «повзанням мурашок». Іноді з’являється ще й біль в кінцівках. Симптоми більш виражені, коли пацієнти не активні, а пік проявів спостерігається перед сном. В моменти стресу стан погіршується.

Поворушив кінцівками – стало легше. Але не все так просто

Постійні потягування, ходьба чи переминання з ноги на ногу не дають заснути. Тож перший «сюрприз» від синдрому неспокійних ніг – безсоння. А от воно вже додає денну сонливість, надмірну втомлюваність, відчуття зниження сил, головний біль, роздратування та апатію. При тривалому перебігу хвороби може дійти й до депресії.

Звідки береться синдром неспокійних ніг?

Механізм розвитку захворювання до кінця невідомий, але ми знаємо, що він пов’язаний з порушенням обміну дофаміну у центральній нервовій системі.

Діагноз частіше зустрічається в осіб середнього та старшого віку. Також в групі ризику вагітні жінки, люди, які страждають на анемію, низький рівень феритину, цукровий діабет, хронічні захворювання нирок або печінки, хворобу Паркінсона та розсіяний склероз.

Зловживання стимуляторами або різка відміна деяких препаратів також можуть стати причиною появи симптомів.

І ще одна причина – спадковість. Причому третина пацієнтів із синдромом неспокійних ніг мають обтяжений цим діагнозом сімейний анамнез.

Як лікувати? Якщо що, слово «заспокойся» не працює

Якщо йдеться про ситуацію, коли хвороба вторинна, тобто внаслідок інших хвороб, то лікувати треба саме першопричину.

Але якщо це первинний синдром, то вилікувати його повністю не вийде – його можна лише контролювати. Зазвичай протипаркінсонічними препаратами, протисудомними, вітамінами та мінералами. А ще непогано працюють старі добрі правила гігієни сну:

• чіткий режим сну,
• короткі прогулянки перед сном та провітрювання спальної кімнати,
• обмеження користування гаджетами хоча б за годину перед сном.

Специфічної профілактики синдрому неспокійних ніг не існує. Але є фактори, які дозволяють мінімізувати появу такої проблеми:

• контроль хронічних захворювань та своєчасне лікування їх загострення,
• відмова від паління,
• нормалізація ваги,
• щоденна фізична активність.

Проблема в тому, що симптоми синдрому неспокійних ніг зазвичай не спонукають йти до лікаря, а дарма. Правильно підібрана терапія покращує якість життя та попереджає розвиток ускладнень.

Записатись на консультацію ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Чим мігрень відрізняється від інших видів головного болю?

Мігрень – не просто головний біль. Цей діагноз встановлюють, якщо пацієнт скаржиться на такий стан:

1. Напад триває від 4 до 72 годин (без лікування).

2. Характеризується мінімум двома з цих ознак:

• одностороння локалізація (частіше лобно-скронева зона),
• пульсуючий характер (постійний або під час провокації фізичною активністю),
• середня чи важка інтенсивність, що перешкоджає виконанню звичної діяльності,
• посилення при звичайному фізичному навантаженні чи ходьбі.

3. Наявність під час головного болю хоча б одного із цих двох симптомів:

• нудота та/або блювота,
• фотофобія та/або фонофобія.

4. Відсутність інших захворювань, які можуть бути причиною головного болю.

Чому з’являється мігрень?

Достеменно невідомо, чому з’являється хвороба. Однак вже доведено зв’язок між певними факторами та нападами мігрені. До таких тригерів відносять:

• стреси, психологічну та когнітивну перенапругу та втому,
• менструацію, овуляцію,
• недосипання чи надлишковий сон,
• інтенсивні фізичні навантаження,
• деякі продукти харчування: сир, шоколад, горіхи, яйця, цитрусові, гострі продукти, алкоголь, особливо вино та пиво,
• пропуски в прийомі їжі або недостатній об’єм рідини, що випивається,
• сильні запахи, яскраве світло та шум.

Яку діагностику проводять при підозрі на мігрень?

При первинній діагностиці для визначення причини головного болю, пацієнт має пройти такі обстеження:

• дуплексне сканування судин голови та шиї,
• МРТ головного мозку,
• консультацію офтальмолога.

Як лікують мігрень?

На жаль, на поки що не існує універсальних методів лікування, які мають 100% ефективність, тому лікар обирає терапію, залежно від типу мігрені, переносимості препаратів, супутньої патології, ефективності тощо.

Але це не означає, що при встановленні такого діагнозу треба опускати руки та терпіти біль. Понад 90% людей, які страждають на часті напади мігрені, вдається полегшити свій стан та змінити життя саме завдяки лікуванню.

Принципи лікування мігрені:

При рідкісних нападах, тобто якщо вони стаються 3-5 разів на місяць, пацієнту рекомендують приймати нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, диклофенак, німесулід) або препарати, які містять кофеїн. Якщо жоден з цих варіантів не був ефективним, лікар може призначити протимігренозні препарати: триптани та ерготамін.

Інше лікування підбирають, якщо епізоди нападів часті, тобто стаються понад 5 разів на місяць:

1. Профілактичні препарати, які приймаються тривалими (3-12 місяців) курсами.
2. «Щеплення» від мігрені. Препарат моноклональних антитіл, що вводяться у вигляді ін’єкцій щомісяця або щокварталу.
3. Ботулінотерапія. Препарат ботулотоксину, що вводиться у вигляді ін’єкцій раз на 3-8 місяців.

І найголовніше – модифікація способу життя та розпорядку дня. Уважне ставлення до свого стану і уникнення тригерів, що провокують напади, може значно покращити якість життя.

Костянтин Павлович веде прийом в Медичному домі на Розкидайлівській, 69/71, в Багатопрофільній лікарні на Філатова, 38 та в Поліклініці всієї сім’ї в Райдужному масиві, 19/2.

Записатись на консультацію лікаря можна через форму на сайті, за допомогою мобільного додатку або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.