Посты с тэгом: Отоларингологія

Які симптоми можуть вказувати на алергічний риніт?

• закладенність носу,
• водянисті виділення,
• приступоподібне чхання,
• свербіж очей та вух,
• першіння та лоскотання в горлі,
• сльозоточивість,
• набряк повік.

❕ Варто пам’ятати, що підвищення температури та біль в горлі НЕхарактерні для алергічного риніту – це симптоми, які вказують на застуду.

Алергічний риніт розвивається при першому контакті з алергеном, але прояви можуть бути не дуже вираженими і посилюватися при тривалому контакті.

На що може бути алергічний риніт?

• Пилок рослин, бур’янів, цвітіння дерев тощо,
• Домашній пил, шерсть тварин або їх слина,
• професійні алергени (латекс, отрутохімікати, різні сполуки, бензин, фарба тощо).

Як зупинити алергічний риніт?

• припинення контакту з алергеном,
• іригаційна терапія – в нашому випадку це носовий душ сольовими розчинами,
• інтраназальні кортикостероїди місцево в ніс,
• антигістамінні препарати.

А як лікувати алергічний риніт?

На жаль, в домашніх умовах алергічний риніт вилікувати неможливо.
Найперше, що треба зробити – записатися до алерголога, оториноларинголога або офтальмолога (зазвичай це – командна робота).

Що ще треба знати про алергічний риніт?

🚩Атопічний дерматит, алергічний риніт та бронхіальна астма — ці захворювання можуть крокувати разом або поступово приєднуватися одне до одного.

🚩Серед можливих ускладнень алергічного риніту – приєднання вторинної інфекції та розвиток бактеріальних ускладнень (запалення аденоїдів у дітей, отити, риносинусити).

❕ У дітей з гіпертрофією носоглоткового мигдалика 2-3 стадії також можливе алергічне навантаження, тому дітей обов’язково треба оглядати ендоскопічно, і якщо збільшення аденоїдів все ж виявили, варто додатково обстежити на алергію.

Алергічний риніт – серйозне захворювання, яке не проходить безслідно без лікування. Обов’язково звертайтеся до лікарів, щоб не допустити розвитку ускладнень.

Лілія Білоус-Печена консультує в Поліклініці всієї сім’ї в Чорноморську. Ви можете записатись на консультацію Лілії Василівни через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Як ми відчуваємо запахи?

Наш нюх працює завдяки унікальній системі, яка дозволяє нам вловлювати навіть найтонші аромати. Коли ми вдихаємо, молекули запаху потрапляють у верхню частину носа, де розташовані спеціальні нюхові рецептори. Вони вловлюють ці молекули й передають сигнали до нюхової цибулини — ділянки мозку, що обробляє запахи. Далі інформація надходить до зон, пов’язаних із пам’яттю та емоціями. Саме тому запахи можуть викликати такі сильні спогади та почуття.

Які бувають розлади нюху?

Кількісні (зміна сили сприйняття запаху)

• гіперосмія— надмірна чутливість,
• гіпосмія — знижена здатність відчувати запахи,
• аносмія — повна втрата нюху.

Якісні (це зміна характеру запаху)

• дизосмія — викривлене сприйняття запахів,
• какосмія — відчуття неприємного запаху без причини,
• паросмія — запах «з’являється» без зовнішнього стимулу.

Чому можуть виникати проблеми зі сприйняттям запахів?

• інфекційні хвороби, які уражають носові пазухи та ходи (ГРВІ, грип тощо),
• алергічний риніт,
• патологічні утворення – аденоїди, поліпи та пухлини,
• викривлення носової перегородки,
• травми голови або носа,
• сторонні тіла в носі,
• паління,
• вікові зміни,
• хвороби нервової системи (Альцгеймера, Паркінсона).

До менш поширених причин відносять побічну дію деяких ліків (антидепресанти, протисудомні, цитостатики тощо), токсичні речовини.

Яка діагностика потрібна, якщо є проблеми з нюхом?

Лікар зазвичай проводить ендоскопічний огляд носової порожнини, ольфактометрію (тестування нюху за допомогою спеціального приладу), призначає КТ або МРТ та лабораторні аналізи. Метод діагностики обирає, залежно від обставин у кожному індивідуальному випадку.

Як можна повернути нюх?

• Консервативна терапія, яка може складатися з призначення сольових розчинів, назальних кортикостероїдів, протинабрякових засобів, антибактеріальних препаратів тощо.
• Оперативно – септопластика при викривленні носової перегородки, конхопластика при гіпертрофії нижніх носових раковин. Видалення поліпів та аденоїдів. Такі ЛОР-операції проводяться ендоскопічно та малотравматично.

Також можуть бути ефективними тренування нюху. Для цього треба взяти кілька зразків аромамасел, наприклад, з ароматом троянди, лимонної м’яти та гвоздики, та почергово, але з невеликими перервами нюхати їх протягом 10-15 секунд. Тренування проводити щодня протягом 10 хвилин.

Якщо ви помітили, що запахи стали менш виразними, або вони здаються дивними — не ігноруйте це. Наш організм часто подає сигнали набагато раніше, ніж ми звикли помічати.
Записатись на консультацію Ольги Олексіївни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Що таке охриплість?

Охриплість виникає через те, що голосові зв’язки не змикаються належним чином. Іноді вона тимчасова і не потребує лікування.

Серед причин відносно «безпечної» охриплості можуть бути:

• Перенапруження голосу: провели кілька лекцій поспіль, голосно співали, вболівали за улюблену команду тощо.
• ГРВІ: голос може майже зникнути, але це не привід для паніки – після одужання він поступово повернеться. Зазвичай спеціального лікування голосові зв’язки не потребують, але в арсеналі отоларингології є кілька методів, які допомагають у складних випадках.
• Переохолодження.

Тривожні симптоми, які не варто ігнорувати:

• тривалість охриплості понад 2 тижні,
• біль при ковтанні,
• відчуття «комка» в горлі,
• кашель з кров’ю,
• раптова втрата голосу.

❕ Ці «дзвіночки» мають бути приводом для обстеження в отоларинголога.

Які хвороби можуть викликати охриплість?

• поліпи чи кісти голосових зв’язок,
• хронічний ларингіт,
• папіломи,
• доброякісні або злоякісні новоутворення,
• неврологічні захворювання тощо.

Що може бути корисним для голосу?

• голосовий спокій (не варто ані кричати, ані багато говорити пошепки),
• достатня кількість води (сухість горла провокує охриплість),
• зволоженість повітря у приміщенні,
• повна відмова від паління.

Юлія Павлівна веде прийом в Поліклініці всієї сім’ї в Райдужному. Записатись на її консультацію ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Микита почав ходити в садок із вересня і, як усі діті, проходив той самий період адаптації, коли застуди постійно змінюють одна одну. Уже в січні педіатр наголосила, що має підозри щодо аденоїдиту, а мати й сама помітила, що він усе частіше й частіше ходить із відкритим ротом.

Олена розповідає: «Почали помічати, що досить різко просів слух. Причому на побутовому рівні це одразу не помічається: здавалося, що це флегматичність, частина характеру, що Микита просто не звертає уваги на якісь віддалені звуки».

Уже в кабінеті ЛОРа виявили, що великий аденоїд блокував слухові труби, через що в барабанній порожнині скупчувалась рідина, яка і спричиняла порушення слуху. Чому так відбувається? У нормі звукова хвиля потрапляє у вухо та утворює механічне коливання перетинки, слідом — імпульс, що механічно передається через слухові кісточки. У дитини рухливість слухових кісточок порушилась, адже там, де має бути повітря, була рідина, і створювався від’ємний тиск. Тому звукова хвиля не доставлялась у повному обсязі до слухового нерву.

«Прийшли до лікаря, а там уже очевидна картина — треба шунтувати обидва вушка, була рідина й там, і там», — розповідає мати Микити. «У будь-якому випадку ми раді, що виявили проблему на стадії, коли ще не було запалення середнього вуха. Дитина ще не хворіла, ще не турбувалась, а секреторний отит уже був з обох боків».

Сьогодні рішення про лікування аденоїдиту не завжди виноситься на користь операції. Але консервативне лікування не позбавило рідини, її скупчення тривало певний час, у дитини розвивалась кондуктивна приглухуватість. А все це впливає на розпізнавання, наслідування звуків, і згодом — на комунікативні навички.

Тож Аліна Миколаївна призначила операцію — аденотомію з коблацією та шунтуванням барабанної перетинки. Обраний метод — використання коблатора — дає змогу працювати з мінімальною крововтратою і максимально забрати лімфоїдну тканину. Це важливо з двох причин:

• «Сухе операційне поле», тобто мінімум крововтрати, означає, що дитина максимально швидко відновиться. Видалення аденоїдів проходить за умови невисоких температур, насадку омиває розчин, який формує іонну хмаринку, тканина ніби випаровується і одночасно формується гемостаз.
• У віці від 3 до 5 років лімфоїдна тканина активно росте, тому під час операції важливо максимально видалити з носоглотки все, щоб мінімізувати ризик рецидивів.

Під часу шунтування в ухо вводиться вентиляційна трубка — шунт для вентиляції. Він тимчасовий: через певний час барабанна перетинка сама виштовхне шунт у зовнішнє вухо, і він випаде впродовж пів року. Вкрай рідко шунт доводиться видаляти лікарю.

А завдяки загальній анестезії аденотомія проходить спокійно, й у малюка не залишається спогадів про операційну.

«Наступного ж дня після шунтування, коли ми приїхали додому, Микита вийшов із машини і почув, як скриплять гальма, коли машина повертає, як вдалині двірник мете вулицю, і він так на всі ці звуки реагував! Аж стрепенувся, побіг дивитись. Було помітно, що це викликало в нього шалений інтерес — а раніше він просто нічого з цього не чув».

Аденотомія і шунтування — рутинна хірургія, якої не варто остерігатися. Ми завжди раді максимально детально розповісти, як проходитиме операція та наркоз, і розібратись, чи взагалі необхідне оперативне втручання. Детальніше про ЛОР-хірургію можна дізнатись тут.

Записатись на консультацію Аліни Миколаївни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Які можуть бути порушення нюху?

• Аносмія – повна втрата нюху. Це найбільш поширена патологія.
• Гіперосмія – посилення нюху.
• Дизосмія – викривлене сприйняття нюху або відчуття неприємного запаху.
• Гіпосмія – часткова втрата нюху, яка найчастіше є тимчасовою.

Які причини виникнення дисфункції нюху?

• Вплив хімічних речовин на слизову: від наркотичних речовин до назальних крапель.
• Набряк слизової оболонки, найчастіше алергічний або при ГРЗ.
• Атрофічний риніт.
• Поліпи.
• COVID-19 (дисфункція нюху в цьому випадку виступає раннім симптомом).

Також причинами можуть бути стани, зовсім не пов’язані з ЛОР-апаратом:

• вікові порушення,
• травми голови, операції на мозку, пухлини мозку,
• наявність депресії, епілепсії, хвороби Паркінсона та Альцгеймера, розсіяного склерозу та інших неврологічних захворювань.

❕ Деякі медикаменти можуть спричинити дисфункцію нюху. Звертайте увагу на побічні ефекти препарату та обговорюйте їх з вашим лікарем.

Яка діагностика потрібна при порушенні нюху?

• Ольфактометрія
  При цьому дослідженні пацієнту пропонують почергово кожною ніздрею нюхати якісь пахучі речовини: парфуми, корицю, табак тощо.

До речі, цей метод можна використовувати і як лікування – такі «тренування» нюху можуть дати результат. При цьому бажано щоденно використовувати одні й ті самі запахи.

• Комп’ютерна томографія
  Дослідження проводять, щоб виключити перелом та пухлину.
• Ендоскопічний огляд порожнини носу
  Таке обстеження допомагає виключити візуально діагностовані причини дисфункції, такі як поліпи носу, порушення його архітектоніки тощо.

Порушення нюху на тлі ГРВІ або ковіду зазвичай пройдуть самі. А от якщо причиною є поліпи або травми носової перетинки, то потрібна хірургічна допомога.

❕ Пацієнтам з порушеннями нюху варто бути обережними при вживанні їжі, яка довго зберігається, бо є ризик отруїтися. І також при використанні природного газу, бо можна пропустити його витік.

Лариса Володимирівна приймає і проводить операції в Багатопрофільній лікарні на Філатова, 38. Записатись на її консультацію можна через форму на сайті, через мобільний додаток або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Симптоми, які можуть бути ознакою проблем зі слухом:

• Вам часто доводиться перепитувати співрозмовника.
  Так, якщо навкруги натовп, шумно, і ви через це не розчули – це нормально. Але якщо такі перепитування перманентні, то варто задуматись.
• «Підкручуєте» гучність телевізора, бо звичний звук став некомфортним, доводиться прислухатись.
  Непогано мати за звичку запам’ятовувати, на якій гучності вам зазвичай комфортно слухати гаджети. Це допоможе помічати зміни.
• Чуєте «дзвін» чи шум у вухах (або в одному).
  Це не обов’язково ознака проблем зі слухом – можливо, причина криється в іншому. Але перевіритись треба негайно.
• Раптово помітили, що гострота слуху знизилась (або з одного боку, або одразу з двох).
• Не чуєте шепіт з близької відстані.
• Крім того, що знизився слух, турбує головний біль, нудота, запаморочення.

Слух може бути пошкоджений у будь-якому віці: звертайте увагу на те, чи реагує ваша дитина на звернення, адресовані їй. І, звичайно, будьте уважні, якщо маля часто перепитує.

Якщо ви прочитали і хоча б на одному пункті подумали «це про мене», запишіться на консультацію оториноларинголога. Лікар призначить діагностику, щоб виявити корінь проблеми та призначити лікування. Це може бути:

• збір анамнезу,
• візуальний огляд вух, барабанних перетинок,
• оцінка гостроти слуху пацієнта (гучне та шепітне мовлення),
• аудіометричне дослідження,
• імпедансометрія,
• отоакустична емісія,
• компʼютерна томографія.

Пам’ятайте, що слух, на жаль, не відновлюється. Але при своєчасному зверненні до ЛОРа є можливість запобігти серйозних та невідворотних ускладнень.

Записатись на консультацію Ольги Олексіївни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті  або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Яким може бути тинітус?

Шум у вухах може відрізнятись за ступенями тяжкості:

1. Шум виникає періодично, не впливає на загальний стан, пацієнт сприймає інші звуки.
2. Вушний шум виникає в тиші, в нічний час, порушує якість сну.
3. Акустичні відчуття турбують постійно, ускладнюють сприйняття обʼєктивних звуків.
4. Через постійний шум пацієнт втрачає працездатність.

Вушний шум може супроводжуватися запамороченням, головним болем, болем та відчуттям тиску вухах. У міру наростання інтенсивності шуму можливі прояви апатії чи депресії.

Які патології викликають шум у вухах?

• Травми слухового апарату. Можуть бути викликані короткочасним або постійним впливом гучних звуків, наприклад, баротравма або акустична травма.
• Робота в умовах гучного шуму (наприклад, від бензопил, пострілів або навіть гучної музики).
• Дегенеративні зміни у слуховому апараті. Найчастіше спостерігаються у людей похилого віку, шум супроводжується зниженням гостроти слуху.
• На тлі запальних захворювань середнього та внутрішнього вуха та слухового аналізатора (отити, лабіринтит, отосклероз).
• Генетичні або спадкові розлади внутрішнього вуха.

Іноді шум у вухах може бути результатом проблем, не пов’язаних зі слуховою системою:

• Розлади щелепного суглоба — захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).
• Травми голови та шиї. За черепно-мозкових травм шум виникає одразу або через декілька днів, може бути ознакою пошкодження слухових кісточок або внутрішньочерепних крововиливів.
• Сильний тривожний розлад.
• Прийом лікарських засобів. Деякі ліки мають ототоксичні властивості (тобто негативно впливають на орган слуху).
• Пухлини. Тинітус може бути однією з перших ознак невриноми слухового нерва. В таких випадках шум спочатку слабкий, а з часом він стає інтенсивнішим.
• Деякі серцево-судинні та неврологічні розлади.

Яка діагностика необхідна, якщо є скарги на шум у вухах?

Оскільки шум у вухах – це субʼєктивний симптом, діагностика починається зі збору анамнезу: лікар встановлює тривалість, інтенсивність проявів та фактори, які провокують шум.

Подальше обстеження включає:

• отоскопію,
• камертональні проби та оцінку гостроти слуху,
• аудіометрію та імпедансометрію.

Також можуть бути призначені додаткові методи обстеження:

• КТ чи МРТ головного мозку,
• рентген голови та шийного відділу хребта,
• МР-ангіографію інтра- та екстракраніальних судин.

За потреби пацієнта можуть консультувати суміжні спеціалісти – невролог, ендокринолог, онколог тощо.

Як лікувати тинітус?

Усунути тинітус можна тільки після виявлення основного захворювання.

Єдиної схеми лікування та конкретного препарату не існує. В основному застосовують консервативні методи: аудіомаскери і слухопротезування. Симптоматичне лікування включає застосування антидепресантів, транквілізаторів або седативних препаратів, когнітивно-поведінкової терапії. Іноді терапія направлена на те, щоб людина не помічала свого шуму у вухах, якщо вона свідомо не вирішить зосередитися на ньому.

Хірургічне втручання застосовують при патологіях слухового апарату, де консервативне лікування неефективне, наприклад, при отосклерозі, хворобі Меньєра або при пухлинах.

Як профілактувати тинітус?

Оскільки тинітус не являється самостійним захворюванням, а симптомом інших хвороб, то профілактикою є щорічні медичні огляди.

Найчастіше тинітус відзначається у людей різного віку, але у групі ризику переважно перебувають люди похилого віку і ті, чия професія повʼязана із впливом шуму високого рівня. Тому треба уникати слухових перевантажень, постійного впливу шуму чи травматичного впливу.

❕ Навіть якщо шум у вухах сам по собі не погіршує якість життя, не варто його ігнорувати: він може свідчити про розвиток небезпечних хвороб.

Записатись на консультацію Діани Олегівни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.