Посты с тэгом: Педіатрія

Через що і коли формуються аденоїди?

Насправді, під аденоидами мається на увазі відразу три утворення з лімфоїдної тканини: два з них розташовуються навколо гирла слухових труб, третє знаходиться в центрі склепіння самої носоглотки. Аденоїди починають формуватися на 4-6 тижні внутрішньоутробного періоду і знаходять остаточну форму на 7 місяці.

Коли дитина народжується, його дихальні шляхи заселяються різноманітними мікроорганізмами. Лімфоїдна тканина в носоглотці – це перший бар’єр в боротьбі з можливим проникненням інфекції, то, що допоможе знищити інфекцію і вивести з організму.

До 6 місяців в носоглотці дитини вже живуть лактобактерії, анаеробні стрептококи, фузобактерии, нокардии. Чим більше і частіше дитина взаємодіє з навколишнім світом: буває в місцях великого скупчення людей, магазинах, дитячих садах, секціях, майданчиках, в громадському транспорті, тим більше він стикається з різноманітністю мікрофлори нашої планети, в тому числі і патогенної. Це змушує «працювати» лімфоїдну тканину, тому мигдалини збільшуються (аж до 4-5 років), однак це збільшення – фізіологічне. Потім вони починають поступово зменшуватися і до 7-10 років набувають нормальних розмірів.

Але розростання лімфоїдної тканини буває і патологічним. У таких випадках гіпертрофія, тобто збільшення, аденоїдів може призводити до негативних наслідків, про них – нижче.

Як запідозрити наявність запалення (хронічного аденоидита) і збільшення аденоїдів у дитини?

Сигнали наступні:

• часта затяжна нежить, є тільки короткочасні світлі проміжки між епізодами захворювання,
• з’являється гугнявість голосу,
• закладеність носа до повної відсутності дихання,
• дитина часто дихає ротом, з’являється сухий нав’язливий кашель, переважно вночі,
• дитина починає хропіти уві сні,
• знижується слух, розвивається кондуктивна приглухуватість,
• розвиваються вторинні гострі середні і ексудативні отити,
• з’являється швидка стомлюваність як наслідок кисневого голодування через порушення носового дихання.

Що відбувається, коли дитина з аденоїдними вегетаціями довго не дихає як слід?

Аденоїди порушують нормальний процес дихання. Зазвичай, коли повітря проходить через носову порожнину, воно стимулює велику групу рефлексів, що викликають вдих і видих. У нормі дихання через ніс глибше, ніж через рот. Тривале дихання через рот обумовлює відносно незначний – без клінічних проявів, але брак вентиляції легенів з усіма його негативними наслідками:

• грудна клітка може сформуватися неправильно: наприклад,
• з’являється деформація «курячі або килевидні груди»
• порушується робота шлунково-кишкового тракту: це помітно по погіршення апетиту, блювоті, запорів або проносів,
• може неправильно розвиватися лицьовій скелет: нижня щелепа стає вузькою, подовжується, через порушення формування твердого неба виникають порушення прикусу: обличча набуває своєрідного «аденоїдного вигляду».

З історії: Вперше аденоїди описав датський лікар Вільгельм Мейер в 1868 році. Він виявив, що наслідками аденоїдів може стати обструкція дихальних шляхів і порушення формування кісток черепа, так зване «аденоїдні обличча».

Як лікувати аденоїди?

Гіпертрофію аденоїдів потрібно лікувати – але далеко не завжди потрібно аденоїди видаляти.

Звичайно, коли гіпертрофія аденоїдів незначна, є слабко порушення дихання і відсутні ускладнення, то досить консервативного лікування. Це різні сольові розчини і топічні гормональні препарати у вигляді спрею.

Показання для операції визначає лікар — її можна проводити в будь-якому віці, але не можна відкладати операцію «на потім» – як видно вище, захворювання негативно впливає на фізичний і розумовий розвиток дитини.

А чи потрібна операція?

Ряд фахівців рекомендує утримуватися від аденотомії з урахуванням того, що мигдалини є органом імунної системи. Але це питання продовжують вивчати: у 2013 році вчені порівнювали показники роботи імунної системи до, через 1-2 місяці і через рік після аденотонзілотоміЇ. Оцінювали рівень імуноглобулінів IgA, IgM, IgG и количество лимфоцитов. Виявилося, що рівні IgA і IgG дещо знизилися через рік, але залишалися в межах норми – тобто операція не зробила негативного впливу на гуморальний імунітет.

Бібліографія

В.Г. Сапожников та ін. «Про гіпертрофію глоткової мигдалини в педіатричній практиці» // Вісник нових медичних технологій. – 2017 – т.24, №1, с. 99-102

В.І. Попович «Синдромно орієнтована оториноларингология в загальній лікарській практиці. Діагностика і раціональна фармакотерапія»// клінічна лекція «Школа доказової медицини». – 2014 рік, 354 с.

Є.П. Карпова, Д.А. Кожухів «Хронічний аденоїдит у дітей. Посібник для лікарів »// кафедра дитячої оториноларингології РМАПО. – 2013.

С.М. Пухлик «Аденоїди і аденоїдит. Підходи до лікування »// журнал« Здоров’я України ». – 2017.

Ю.Ю. Голонова «Гіпертрофія аденоїдів. Лікувати або видаляти? ».

В.И. Попович «Синдромно ориентированная оториноларингология в общей врачебной практике. Диагностика и рациональная фармакотерапия» // клиническая лекция «Школа доказательной медицины». — 2014, 354 с.

Е.П. Карпова, Д.А. Тулупов «Хронический аденоидит у детей. Пособие для врачей»// кафедра детской оториноларингологии РМАПО. — 2013.

С.М. Пухлик «Аденоиды и аденоидит. Подходы к лечению» // журнал «Здоровье Украины». — 2017.

Ю.Ю. Голонова «Гипертрофия аденоидов. Лечить или удалять?».

Santos FP, Weber R, Fortes BC, Pignatari SS. Short and long term impact of adenotonsillectomy on the immune system // Brazilian Journal of Otorhinolaryngology — Volume 79, Issue 1, January–February 2013, Pages 28-34.

Своїми історіями з дитинства з нами поділилися педіатри дитячого відділення Медичного дому Odrex: Світлана Козлова, Марія Антонова, Мар’яна Почтар, Дмитро Москва, Валерія Кислиця та Інна Осійчук.

• Мар’яна Почтар, педіатр стаціонару: «Коли мені було 4 роки, я пофарбувала кроликів зеленкою. Якось почула розмову дорослих, що у нас захворіли кролики, і вирішила, що потрібна зеленка. Причому пофарбувала кроликів точково, як при вітрянці»
• Саша, 4 роки
• Дмитро Москва, педіатр стаціонару: «У дитинстві любив грати на вулиці: ганяв футбол з хлопцями, майстрував луки, ганяв на велосипеді за місто, будував халабуди. Класний був час … а не ось це все»
• Андрійко, 10 місяців

• Світлана Козлова, завідувачка відділенням педіатрії: «У дитинстві я дуже любила читати журнал” Здоров’я “. У 5 років»
• Любава, 8 років
• Марія Антонова, педіатр стаціонару: «Бабуся вичитала в газеті, що народжені 15.05.1988 — природжені лікарі. У дитинстві я різала жаб і равликів з метою дізнатися, що ж у них всередині. Мріяла стати дитячим лікарем»

• Валерія Кіслиця, педіатр: «У дитинстві любила” Муху Цокотуху “настільки, що вивчила до останньої коми. Всі дорослі дивувалися, коли бачили трирічну дитину, який співоче декламує книгу. Моя мати нікого не переконувала в моїй геніальності»
• Настя, 5 років
• Інна Осійчук, педіатр стаціонару: «Як усі діти, любила дивитися мультфільми” Ну, постривай! ” і “Том і Джеррі”, але ще і любила ходити з татом на рибалку»

Про відділення педіатрії в Медичному домі Odrex читайте на нашому сайті.

Записатися на консультацію можна за номером +38 (048) 730-00-30 або через форму «Запишіться на прийом» на нашому сайті.

Зробіть всі необхідні щеплення

Попросіть календарик обов’язкових і рекомендованих щеплень у вашого педіатра в Odrex. Діткам, які прищеплювалися відповідно до встановленого плану і досягли віку 6 років, перед першим класом необхідно зробити:

• пробу Манту;
• ревакцинацію проти кору, краснухи та епідемічного паротиту («свинки»);
• другу ревакцинацію проти дифтерії, правця та поліомієліту.

Зараз пропонуються вакцини з додатковим змістом у складі коклюшного компонента, які можна вводити дітям зазначеного віку. Це гарна ідея, оскільки дитина отримує більш надійний захист від досить поширеного у нас захворювання.

Тим дітям, які не щеплені зовсім або щеплені частково, треба за допомогою лікаря-педіатра або дитячого імунолога скласти індивідуальний план вакцинації.

Обов’язкові щеплення: чому без них не варто відвідувати садки

Підготуйтеся до нового режиму дня

Розпорядок встигне увійти звичку, якщо життя за новими правилами почнеться приблизно за місяць до 1 вересня. Режим дня найкраще узгодити з дитиною, барвисто оформити розклад і повісити його на стіну.

Враховуйте наступні моменти:

• вставати слід за 1 годину до виходу з дому, щоб організм встиг прокинутися;
• необхідно виділити час на ранкову зарядку, гігієнічні процедури і спокійний сніданок;
• спати лягати не пізніше 21:00, сон повинен тривати не менше 10 годин.

Збалансуйте дозвілля

Багато батьків вважають: чим більше секцій і гуртків відвідує їх дитина, тим більш гармонійною особистістю він виросте. На жаль, в реальності дитині, а особливо першокласнику, перевантаження не по силах.

Актуальні наступні правила:

• якщо дитина вже відвідує додаткові заняття — тимчасово скоротіть їх до 2 разів на тиждень;
• якщо ви вирішили розширити список занять, почекайте приблизно 2 місяці, поки дитина звикне до школи;
• щодня дитина повинна проводити на повітрі не менше трьох годин, і не завмерши зі смартфоном на лавці, а граючи в активні ігри;
• у вихідні намагайтеся максимально обмежити використання гаджетів. Альтернатива — відвідини музеїв, виставок, концертів, прогулянки верхи, їзда на велосипеді. А також читання книг і обговорення прочитаного, настільні ігри (шашки, лото, шахи, морський бій);
• обов’язково чергуйте розумові та фізичні навантаження;
• пам’ятайте, що наявність вільного часу — це профілактика стресу і неврозу.

Подбайте про поставу

Підберіть правильні меблі. Стілець повинен бути з жорсткою рівною спинкою і сидінням, без підлокітників, що не крутиться, краще — з регульованою висотою сидіння. Стіл — бажано, з регульованим нахилом стільниці. Якщо такого стола немає, потрібно передбачити підставку для книг.

Правильне положення дитини за столом: стопи стоять на підлозі під прямим кутом стосовно гомілки; ноги зігнуті в колінах під прямим кутом; дитина повинна сидіти, стикаючись спиною зі спинкою стільця, положення спини — 90 ° стосовно стегон; голова прямо; лікті вільно лежать на поверхні столу, плечі опущені.

Організуйте харчування першокласника

Основні принципи:

• необхідно п’ять прийомів їжі: сніданок, другий сніданок, обід, полуденок, вечеря;
• в раціоні обов’язкові свіжі овочі і фрукти;
• їсти потрібно в спокійній оатмосфері, не підганяти дитину;
• на сніданок краще страви, які надають сил, наприклад: молочні каші або омлет (наповнення організму силами). В обід — перша страва, м’ясо, овочі. На полуденок — сирна запіканка, свіжі фрукти. На вечерю — риба, овочі;
• крім збалансованого харчування, необхідно дотримуватися правильного питного режиму.

Якщо щось пішло не так …

Що повинно насторожити:

• поява агресії або небажання спілкуватися,
• зміни настрою, плаксивість,
• небажання йти на додаткові заняття,
• поява нав’язливих рухів,
• повернення енурезу.

Що робити:

• перегляньте режим дня: обмежте використання гаджетів, збільшіть час прогулянок, придивіться, висипається дитина і чи не занадто він перевантажений секціями.
• поговоріть з дитиною про однокласників і вчительку, запитаєте, що йому подобається, що немає.
• поговоріть з вчителькою.
• якщо по перерахованих вище приводів немає причин турбуватися, зверніться до вашого педіатра для з’ясування причин зміни поведінки.

Медогляд — обов’язковий?

Для зарахування в школу будуть потрібні наступні медичні документи:

1. форма № 086-1 / о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду» — таку довідку видає педіатр або сімейний лікар після профілактичного огляду дитини.
2. форма № 063 / о «Карта профілактичних щеплень». Ця довідка містить інформацію про всіх зроблені дитині щеплення.