Найчастіше до сімейного лікаря звертаються з болем у спині, м’язово-суглобовим болем та синдромом хронічного болю в онкологічних хворих. У всіх випадках тактика і терміни лікування суттєво відрізняються.
Дуже важливо правильно підбирати терапію, інакше є ризики хронізації болю. Останнє загрожує значним погіршенням якості життя, ненормальним сприйняттям больових і небольових імпульсів і порушеннями функції центральної нервової системи.
Як можна оцінити біль?
Пацієнти можуть самостійно оцінювати інтенсивність болю за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ) або DVPRS. Вона має вигляд лінійки з позначенням від 0 до 10 та умовно зображених змін міміки при відчутті болю. Ця лінійка є напрочуд легкою та універсальною в застосовуванні для дітей, дорослих і навіть для пацієнтів із порушенням мовлення, бо можна без слів дати визначення інтенсивності болю.
Біль до 7 балів не несе загрози хронізації болю. Вище – нестерпний біль, з яким потрібно боротися якнайшвидше, бо окрім того, що він вказує на гостре пошкодження, він може призводити до хронізації.
❕ На консультації важливо бути максимально відвертим – кожна деталь має значення.
Безпечне знеболення
Чули про такі ситуації, коли при травмах лікарі швидкої спершу питали про знеболення, а вже потім про обставини травмування? Не дивуйтесь, це дійсно важливо на ранніх етапах, навіть якщо пацієнт, перебуваючи в стані афекту, не відчуває передбачуваних страждань від болю – перспектива такого стану має величезну загрозу.
Нестероїдні протизапальні – мають периферичний знеболювальний компонент, використовуються майже усюди, бо мають спектр дії від жарозниження до усунення кістково-суглобового болю.
Саме нестероїдні протизапальні препарати найбільше використовуються у повсякденній практиці. На фармацевтичному ринку їх безліч, бо універсальної таблетки не існує, існує тільки індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Єдине, що їх об’єднує – категорична заборона використовувати із алкогольним напоями.
Ад’ювантні лікарські засоби (антидепресанти: трициклічні, протисудомні, нейролептики, габапентиноїди) – посилюють знеболювальну дію анальгетиків і мають інші шляхи впливу на больовий імпульс. Використовуються тривало для лікування хронічного больового синдрому.
❕ Перед тим, як обирати знеболювальне, варто проконсультуватись з лікарем: препарати мають різний механізм дії та шляхи виведення. Важливо підібрати саме той, що не має небезпечних для конкретного випадку побічних ефектів.
Записатись на консультацію Вероніки Михайлівни ви можете через форму на сайті, за допомогою мобільного додатку або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Перший етап терапії – виявлення першопричини болю, порушення або захворювання, що викликає болючий синдром. Адже біль – природний сигнал, який організм посилає мозку, коли щось іде не так: при ушкодженні тканин, порушенні роботи органів, негативному зовнішньому впливові.
Саме тому не варто самостійно глушити біль анальгетиками – вони не допоможуть розв’язати основну проблему. Треба знати, що в деяких випадках біль свідчить про вкрай серйозні проблеми, що можуть навіть становити загрозу життю. Негайна медична допомога потрібна в таких випадках: біль у серці, гострий біль у животі, раптовий приступ сильного головного болю, що супроводжується іншими ознаками інсульту: порушенням мовлення, зору й координації, онімінням кінцівок або частковим паралічем.
Одна з головних цінностей сучасної медицини – це право пацієнта на адекватне знеболювання. Здебільшого терапія болю займається хронічним болем: на відміну від болю гострого, він не виникає як реакція на загрозу для життя. І, схоже, взагалі не має корисної мети.
На жаль, багато хто з нас з дитинства привчений до того, що біль потрібно терпіти – більшість звертається до лікаря, тільки коли зовсім несила. І з різних причин продовжують це робити: через різне ставлення до дискомфорту, різний рівень життя, різний погляд на профілактичні огляди та наркотичні препарати. При цьому будь-який біль, звичайно, легше лікувати на ранніх етапах.
Але навіть коли хвороба вже не піддається лікуванню, можна зробити ще багато чого, щоб хворий жив максимально повним життям. Для цього потрібна паліативна медицина, яка, зокрема, допомагає послабити біль. Схему знеболювання анестезіолог підбирає індивідуально. Пацієнт може одержувати терапію, залишаючись у стаціонарі, приїжджаючи іноді в клініку або й узагалі перебуваючи вдома.
Доступ до адекватного знеболювання – проблема для всього світу
У благополучних країнах високі ризики поширення залежності від ліків. Це особливо актуально для США, де наркотичні анальгетики вживає кожний двадцятий (приміром, у Німеччині їх виписують удвічі рідше, в Японії – у 40 разів). В Індії, тим часом, усе інакше: лише 0,4% страждаючих пацієнтів одержують адекватну терапію. В Україні ситуація не така катастрофічна – але ми все ще не маємо доступу до всіх необхідних медикаментів.
Життя має приносити задоволення
«Природою закладено, що біль і задоволення керують нами в усьому, що ми робимо, говоримо й про що думаємо», – так одного разу написав енциклопедист Джеремі Бентам. Біль і задоволення пов’язані дуже тісно, і швидше за все більше, ніж ми думаємо. Так, пацієнти із хронічним болем часто страждають на ангедонію – зниження або втрату здатності отримувати задоволення.
Водночас деякі дослідження показують, що наша здатність переносити біль стає вищою, коли поруч є коханий (на фМРТ видно, що навіть світлини коханої людини знижують суб’єктивне переживання болю).
Завдання терапії болю – не тільки боротися з хронічним або гострим болем, а й дати змогу пацієнтові заново одержувати задоволення й проживати життя сповна.
В Odrex використовують різні методики терапії болю
Крім звичайного прийому ліків, знеболювальні можуть уводитися такими способами:
Катетер. Його встановлюють у місце сплетіння нервів, в окремий нерв або в ділянку спазмованої м’язової тканини.
Ін’єкції. Є різні способи уведення ін’єкцій, у тому числі – внутрішньосуглобне введення препаратів під контролем УЗД. Зазвичай використовують для лікування гострого болю.
Блокади, або провідникова анестезія. Місцевий анестетик уводять поряд із нервовим волокном. Допомагає пацієнтам із хронічним болем – при грижах міжхребцевого диска, невралгіях, ішіасі.
Інтервенційне лікування болю
Проміжна ланка між консервативним і хірургічним лікуванням болю. Ця методика дуже активно розвивається: вона безпечніша й менш травматична, ніж будь-яка операція. Працює інтервенційне лікування болю так: анестезіолог доставляє ліки прямо в місце виникнення болю або блокує шляхи, що ведуть до цього болю.
Записатись на консультацію ви можете за номером +38 (048) 730-00-30 або за формою на сайті: https://odrex.ua/
Венозні порти для хіміотерапії, парентерального харчування.
Пік-лінії (PICC-line) для пацієнтів, яким необхідний тривалий венозний доступ, — альтернатива переферічним катетерам, які вимагають частої зміни (інакше є ризик флебітів).
Перманентні катетери для нирково-замісної терапії, в тому числі — перманентні тунельовані.
Плевральні порти для пацієнтів, яким необхідно дренування плевральних порожнин.
Епідуральні і спинальні порт-системи для знеболювання.
Порт-системи — це привід рідше приходити в лікарню. Вони дають можливість проходити лікування вдома, займатися звичними справами. А крім зручності, це ще і зниження ризику всіляких ускладнень: флебіту або інфекцій.
Записатись на консультацію ви можете за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму «Записатися на прийом» на нашому сайті.
Оскільки біль — найпоширеніша скарга всіх пацієнтів земної кулі, фахівці звели її в ранг окремої медичної одиниці — тепер інститути болю різних країн скрупульозно досліджують феномен болю. До слова, вчені мужі вже зробили деякі висновки: біль є, скоріше, емоційним, суб’єктивним переживанням.
Що де болить
Найчастіше пацієнти скаржаться на болі в спині, шиї, голові, животі, грудях і серці. Джерелом дискомфорту можуть бути м’язи, судини, кістки та внутрішні органи. Втім, нерідко біль має психосоматичний характер.
Сьогодні неймовірно поширений, наприклад, біль в спині — це друга за частотою причина звернення до лікаря. Причому ще відносно недавно ця проблема стосувалася більшою мірою людей середнього віку, які займаються фізичною працею. Зараз же болі в спині турбують і багатьох підлітків.
Обережно, анальгетики!
Є багато препаратів, які ефективно усувають біль будь-якого характеру. Однак слід пам’ятати, що хаотичний прийом ліків зашкодить, як мінімум, травленню і нервовій системі. Якщо для знеболювання операції препарат був обраний правильно, то пацієнти швидше відновлюються і виписуються зі стаціонару. На жаль, так буває не завжди — проблема неадекватного знеболення торкнулася й української медицини.
Помилки загрожують небезпечними ускладненнями, серед яких:
Ризик розвитку хронічного болю (в залежності від виду операції) після ампутацій — 50-85%, кардіохірургічних операцій — 30-55%, видалення гриж — 5-35%, резекції молочної залози — 20-50%.
Особливий випадок
Больового синдрому після операцій можна уникнути. Для цього не тільки використовують збалансовану аналгезію, але і регулярно оцінюють біль за допомогою спеціальних методів, коригують терапію, особливо у дітей і людей похилого віку, і навчають пацієнтів. Ми використовуємо сучасні методики знеболювання широкого спектра.
