До Медичного дому Odrex регулярно приїжджають діти та підлітки з різних міст і громад.
Під час екскурсій вони заглядають за лаштунки медицини: відвідують операційні та відділення, бачать процес реабілітації пацієнтів і спілкуються зі спеціалістами.
Ми прагнемо, щоб лікарня була для дітей не місцем страху, а простором для пізнання без тривоги — де можна ставити будь-які запитання й розуміти, як усе влаштовано.
Для когось така зустріч може стати першим кроком до майбутнього фаху. Адже щоб знайти своє покликання, часом достатньо лише раз побачити професію зсередини.
Odrex радо відкриває двері для молоді та створює середовище, де дитяча цікавість переростає в мрію.
До Всесвітнього дня серця кардіолог Віталій Кабанов зібрав 5 порад, які допоможуть зменшити навантаження на серцево-судинну систему та зберегти серце здоровим попри нинішні умови.
1. Не намагайтеся збадьорити себе енергетиками Коли ви не виспалися, рука сама тягнеться до ще однієї кави або енергетика. Але великі дози кофеїну можуть тимчасово підвищувати тиск і провокувати серцебиття. Особливо це стосується енергетичних напоїв.
Каву не обов’язково викреслювати: для більшості здорових дорослих до 400 мг кофеїну на добу (це приблизно 3 чашки) вважається безпечною кількістю. Але якщо після кави у вас з’являються серцебиття, тривожність або через неї складніше заснути — варто зменшити дозу й не пити її в другій половині дня.
2. Якщо не можете зараз «прибрати» стрес — дайте організму короткі паузи Не обов’язково медитувати по 30 хвилин. Спробуйте кілька хвилин повільного дихання: вдих — спокійний, видих — довший. Наприклад, 4 секунди вдих і 6 секунд видих протягом 3-5 хвилин.
Повільне дихання допомагає активувати заспокійливі механізми нервової системи та може стабілізувати або знижувати артеріальний тиск.
3. Не чекайте вільного дня, щоб порухатися Якщо на спортзал немає сил чи часу — розбийте активність на маленькі відрізки. Наприклад, 10-15 хвилин швидкої ходьби вранці, вдень і ввечері.
Для серця важлива загальна кількість руху. Орієнтир для дорослих — щонайменше 150 хвилин помірної аеробної активності на тиждень.
4. Не списуйте підвищений тиск на нерви Стрес справді може тимчасово підвищувати тиск і частоту серцебиття. Але якщо це повторюється, краще сходити до лікаря.
Якщо ви живете в постійному стресі, корисно кілька днів вимірювати тиск у спокої в один і той самий час та записувати показники. Так лікар побачить реальну картину.
5. Якщо ви спите 7-8 годин, але все одно розбиті — зверніть увагу на якість сну Особливо якщо ви хропете, прокидаєтеся з відчуттям нестачі повітря, маєте ранкові головні болі або сильну сонливість удень.
Причиною може бути обструктивне апное сну — стан, за якого дихання під час сну багаторазово переривається. Він пов’язаний із підвищеним ризиком артеріальної гіпертензії та порушень ритму серця. У такій ситуації варто обговорити з лікарем обстеження сну.
І головне: серцю не потрібне ідеальне життя без стресу. Важливо регулярно прибирати те навантаження, яке можна контролювати: рухатися, стежити за тиском, не стимулювати себе надлишком кофеїну та не ігнорувати проблеми зі сном.
Записатись на консультацію Віталія Віталійовича ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Розкажіть про соматичне відділення. Як у вас організована робота?
Наше соматичне відділення – це квінтесенція клінічних випадків, пов’язаних з різними хворобами внутрішніх органів і систем. Ми лікуємо хвороби системи кровообігу, стравоходу, травної системи, дихальної, нервової системи… Боюся навіть помилитися і щось пропустити! Багато роботи пов’язано з допомогою пацієнтам з онкохворобами – поліпшуємо стан між курсами хімієтерапії, підтримуємо в післяопераційному періоді, знеболюємо, робимо замісну терапію, організовуємо догляд.
Ми звикли, що різні патології лікують у різних відділеннях. Бронхит – у пульмонологічному відділенні , серцеву недостатність – у кардіології. Чому в Odrex відділення об’єднані?
Така практика насправді у всьому світі, це у пострадянських країнах окремі підрозділи – суто неврологічні, суто кардіологічні. Але такого пацієнта рідко знайдеш, наприклад, із ізольованим інфарктом міокарда. Як правило, цей пацієнт ще й з діабетом та бронхіальною астмою, а на додачу має в анамнезі виразкову хворобу. І тут якраз виступає фахівець соматичного відділення – госпітальний терапевт, який розуміється і в кардіологічній допомозі, і в неврології, і в ендокринології.
Чи складно керувати таким відділенням?
Складно, але архіцікаво. Щодня, хоч би скільки ти не працював, дізнаєшся щось нове для себе. У нас в команді є і нефролог, і пульмонолог, і невролог, і кардіолог – ти від кожного черпаєш інформацію. Щодня безліч питань та загадок. І ти шукаєш на них відповіді, залучаєш потрібних спеціалістів і щодня зростаєш. Мені здається, у такому відділенні навіть якщо не захочеш, але все одно виростеш професійно.
А часто трапляються загадки, над якими доводиться довго ламати голову?
Звісно, насправді кожне звернення – унікальна загадка, розв’язати яку на автопілоті неможливо. Завжди перевіряєш кожну дрібничку, щоб нічого не пропустити. У адекватного лікаря не знати чогось або ще страшніше не впоратись з чимось – серйозний страх. Але саме для таких складних випадків і існує командна робота. Я люблю казати, що ми – соматика – не команда зірок, а зіркова команда. Наша сила в єднанні та взаємодопомозі. Тому, якщо я не знаю відповіді на якесь питання, я точно знаю, до кого піти за нею. І тоді ми вже разом розв’язуємо цей заплутаний клубок.
Зате, мабуть, цей момент, коли відповідь нарешті знайдена…
О, та це ейфорія! Ми потім довго обговорюємо, я б навіть сказала, смакуємо. Процес пошуку відповіді часто буває дуже тривалим: доводиться чекати на гістологію, різні довгострокові аналізи. Отримуєш результати, переконуєшся, що так, мали рацію, пазл склався. Звісно, буває і навпаки – і треба шукати далі. Але ми завжди знаємо, який наступний крок, якщо доведеться йти за планом Б.
Запам’ятовуєте історії таких пацієнтів?
Звісно. Є пацієнти, прізвища яких дуже довго у відділенні на слуху. І, на жаль, це не завжди історії з хепі-ендом. Так виходить, що складні історії залишаються в серці набагато довше. Буває, ситуація вкрай важка, і потрібно сказати про це пацієнтові. Я завжди кажу правду, цього вимагає закон і здоровий глузд, але залишаю надію – у мене така тактика. Напевно, цим я і рятуюсь. Я сама в це вірю, що ми ось ще це зробимо, ще такий метод спробуємо, а може, ще ось цей аналіз дійде, і дивись, стане краще. Неможливо без надії. Як без неї жити? Я не розумію. А буває, що просто не вистачило часу на діагностику і момент уже втрачено. І ось ти вже отримуєш результати, правильно виставляєш діагноз, пазл ідеально складений, але розумієш, що пацієнт так і не узнає відповіді. Тяжкі хворі пам’ятаються довше і яскравіше.
Це ж, мабуть, важкий камінь на душі?
А ще родичам треба пояснити, що сталося. А це, повірте, складно – їм боляче, вони відмовляються сприймати реальність. Медики, мабуть, у числі лідерів з професійного вигорання. Про це зараз багато говорять, багато про це пишуть. Є і профілактика, і, скажімо так, і методи лікування такого стану, і вони радикальні – навіть рекомендують йти з професії. У медицині треба лише горіти, хотіти, йти, прагнути. Тоді ці проблеми переживаються простіше.
Що ви робите, щоб не перегоріти?
Я працюю з 2004 року – рівно 20 років. У мене поки не було такого, щоб захотілося зняти халат, вимкнути світло та назавжди піти з лікарні. Мене особисто рятує мій будинок, моя сім’я, саме вдома у мене з’являються сили, відбувається «перезавантаження».
Чи приносите роботу додому?
Ще б пак – чоловік теж медик, і у нас ніколи не буває суперечок щодо кольору шпалер, меню на вечерю, покупок чи місця відпочинку, зате медичні питання – це привід для найспекотніших дебатів. Ми обговорюємо, радимося, розповідаємо історії. І результат не змусив на себе довго чекати – наш старший син став виявляти інтерес до медицини. Ми обоє знаємо, наскільки цей шлях складний і тернистий, але все одно підтримуємо його. У мене, до речі, історія початку кар’єри зовсім неромантична – коли я була у 8 класі, мама сказала, що бачить мене лікарем, а я була дуже слухняною з самого дитинства. Виявилося, мама потрапила в яблучко – я обожнюю свою роботу.
Який у вас графік?
24/7 – лікар ніколи не вимикається. Ідеш додому, але чекаєш на результати аналізу, думаєш, налагодився пульс чи ні? А тиск не впав? Коли вже буде опис МРТ? Треба зателефонувати та дізнатися вранці. Навіть якщо це ранок вихідного дня, прокидаєшся і насамперед береш телефон. Вільний від роботи час – його мало, але все ж таки я присвячую сім’ї. Коли людей похилого віку запитують, про що вони найбільше шкодують, найчастіше звучать відповіді про те, що вони мало часу проводили з рідними, мало подорожували і займалися справою, до якої не лежала душа. Так ось про два пункти мені шкодувати точно не доведеться – у мене улюблена робота та чудова сім’я, з якими я намагаюся проводити кожну вільну хвилину. А з мандрівками так, гештальт поки не закритий.
Обговорили репродуктивне здоров’я подружніх пар, діагностику й лікування безпліддя, генетичні дослідження та їхнє застосування у клінічній практиці.
Також розібрали клінічні ситуації та поділилися практичним досвідом.
Дякуємо організаторам, центру репродуктивної медицини «Мати та Дитина», спікерам Володимиру Котліку та Тетяні Переїденко за знання й відкриту професійну розмову. А всім учасникам — за активність, запитання та обмін досвідом.
Статини знижують рівень ЛПНЩ — того самого «поганого» холестерину, який бере участь у розвитку атеросклерозу. Препарат зменшує утворення холестерину в печінці та допомагає їй активніше забирати ЛПНЩ із крові, що гальмує розвиток атеросклерозу. У результаті знижується ризик серцево-судинних хвороб.
Перед тим, як призначити статини, лікар оцінює весь серцево-судинний ризик: вік, тиск, куріння, діабет, ліпідограму, сімейний анамнез та інші фактори.
Особливо важливі статини для людей, які вже перенесли інфаркт, ішемічний інсульт або мають атеросклеротичне захворювання судин.
А якщо просто перестати їх пити?
Після скасування препарату рівень ЛПНЩ зазвичай знову підвищується. При цьому високий холестерин зазвичай ніяк не відчувається. Людина може почуватися чудово, хоча атеросклеротичний процес у судинах продовжується.
З часом атеросклеротичні бляшки можуть звужувати артерії або сприяти утворенню тромбу. Це, зокрема, може призвести до інфаркту чи ішемічного інсульту.
❗ Тому самостійно скасовувати статин не варто, навіть якщо самопочуття хороше, а аналізи стали нормальними.
А як щодо побічних ефектів?
Навколо цих препаратів справді багато страшилок. Розберімо найпоширеніші.
«Статини викликають біль у м’язах»
М’язовий біль або слабкість під час лікування можливі. Але не кожен біль у м’язах у людини, яка приймає статин, спричинений саме препаратом. У великих клінічних дослідженнях такі симптоми повідомляли приблизно 27 зі 100 людей, які приймали статини, і майже стільки ж — серед тих, хто отримував плацебо.
Тому якщо після початку лікування заболів, наприклад, поперек чи ноги, не обов’язково одразу звинувачувати препарат. Причиною може бути фізичне навантаження, інші ліки, захворювання або інші фактори.
«Статини руйнують печінку»
Вони справді можуть спричиняти підвищення печінкових ферментів АЛТ та АСТ. Але клінічно значуще ураження печінки трапляється рідко. А якщо таке трапляється, то лікар коригує тактику лікування.
«Статини викликають деменцію»
Наявні клінічні дані не підтверджують причинного зв’язку між прийомом статинів і погіршенням когнітивних функцій. Навпаки, зниження рівня ЛПНЩ за допомогою статинів допомагає зменшити ризик серцево-судинних хвороб, зокрема ішемічного інсульту. А саме інсульт та інші судинні ураження мозку можуть спричиняти когнітивні порушення.
«Холестерин можна знизити харчуванням — таблетки не потрібні»
Здорове харчування, фізична активність, контроль ваги та відмова від куріння справді важливі. Але іноді цього недостатньо, щоб досягти потрібного рівня ЛПНЩ. Тоді медикаментозне лікування необхідне.
Що робити, якщо побічні ефекти все-таки з’явилися?
Не терпіти й не кидати препарат самостійно. Лікар може перевірити, чи справді симптоми пов’язані зі статином, оцінити інші можливі причини та за потреби:
зменшити дозу,
замінити препарат,
змінити схему прийому,
призначити інший ліпідознижувальний препарат.
Завдання лікування — не просто отримати «гарний» аналіз. Головне — знизити ризик інфаркту, інсульту та інших наслідків атеросклерозу.
Юлія Сергіївна веде прийом у Багатопрофільних лікарнях на Розкидайлівській, 69/71 та Філатова, 38, а також в Поліклініках всієї сім’ї в Райдужному та Чорноморську. Записатись на її консультацію ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30
Говорили про те, де найчастіше виникають діагностичні труднощі й помилки, як обирати хірургічну тактику в дитячому віці, що важливо враховувати під час анестезії та як має виглядати відновлення дитини після травми.
Вдячні спікерам за дійсно корисні й цікаві доповіді, партнерам, а також всім учасникам за плідну роботу. І, звісно, дякуємо Силам Оборони за можливість проводити такі заходи!
Зібрали трохи фотографій із конференції — гортайте, щоб побачити, як це було.
Сам по собі хрускіт — ще не привід панікувати. Коліна можуть цілком безпечно «похрускувати» під час присідань, вставання зі стільця чи просто руху.
Інша справа, якщо раніше такого не було, а тепер разом із хрускотом з’явилися біль, набряк або коліно стало гірше рухатися. Тоді вже варто не вгадувати діагноз за звуком, а показати коліно лікарю.
2. Раптом набрякає
Вчора коліно було звичайним, а після тренування, довгої прогулянки чи навіть без зрозумілої причини стало помітно більшим.
Іноді люди описують це як «ніби всередині щось налилося». Саме по собі це вже привід звернути увагу. Особливо якщо набряк повторюється, довго не минає, з’явився після травми або виникає після звичних для вас навантажень.
3. Болить на сходах або під час присідання
«Та воно тільки трохи болить, коли спускаюся сходами» — здається, не найстрашніша проблема.
Але якщо вам уже доводиться підлаштовувати рухи під коліно, уникати присідань, бігу чи певних вправ через біль — це симптом, а не нова властивість вашого організму.
Зверніть увагу, коли саме виникає біль: під час навантаження, після нього, при згинанні чи навіть у спокої. Для лікаря це важливі підказки.
4. Коліно «заїдає»
Ніби все нормально — і раптом коліно не хоче повністю зігнутися або розігнутися.
Таке «заклинювання» може бути пов’язане, зокрема, з ушкодженням меніска або інших структур усередині суглоба.
Якщо це повторюється, не варто просто перечекати або щоразу намагатися «розходити» коліно.
5. Нога раптом підкошується
Ви йдете, повертаєтеся або спускаєтеся сходами — і раптом відчуваєте, що коліно ніби не втримало вас.
Таке відчуття нестабільності може з’явитися після травми, зокрема при ушкодженні зв’язок, але не тільки. Ігнорувати його точно не варто: наступного разу коліно може підвести в момент, коли ви цього зовсім не очікуєте.
6. Коліно перестало рухатися так, як раніше
Раніше легко сідали навпочіпки, повністю розгинали ногу, без проблем згинали коліно — а тепер амплітуда стала меншою.
Навіть якщо болю майже немає, така зміна має значення. Особливо якщо вона з’явилася раптово або після травми.
Що важливо: ці симптоми — не готовий діагноз
За ними можуть стояти ушкодження меніска, зв’язок чи хряща, запальні або дегенеративні зміни та інші проблеми з колінним суглобом. Тому не варто самостійно вирішувати: «це точно меніск» або «це просто артроз». Спочатку — огляд, а вже потім, якщо потрібно, додаткові обстеження.
❗ А ось після гострої травми краще не чекати. Якщо коліно швидко сильно набрякло, на нього неможливо спертися або воно повністю заблокувалося — зверніться по медичну допомогу якнайшвидше.
Записатись на консультацію Олександра Сергійовича ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30
Анатомія носоглотки: якщо носоглотка від природи вузька, під час сну простору для проходження повітря стає ще менше — і м’які тканини починають сильніше вібрувати. А чим сильніше вібрація – тим гучніший храп.
Зайва вага: може сприяти хропінню, бо надлишкова жирова тканина в ділянці шиї та верхніх дихальних шляхів звужує їх просвіт, особливо під час сну.
Викривлена перегородка: може звужувати носовий хід і утруднювати проходження повітря, через що під час сну зростає (але не гарантує!) ймовірність хропіння.
Збільшення аденоїдів (але це здебільшого у дітей, у дорослих ця тканина атрофується) або піднебінних мигдаликів. Під час сну м’язи розслабляються, і ці тканини можуть додатково звужувати дихальні шляхи.
Порушення роботи центральної нервової системи. Іноді проблема може бути не в носі чи горлі, а в тому, як мозок регулює дихання під час сну. Якщо мозок тимчасово не надсилає достатнього сигналу дихальним м’язам, виникають паузи в диханні — це називається центральним апное сну.
Коли храп може бути небезпечним?
Коли це не просто звук, а апное – це коли під час сну людина на кілька секунд перестає дихати. Якщо вам кажуть, що ви хропите, а потім ніби «замовкаєте» і знову починаєте дихати — це привід звернутися до лікаря та обстежитися.
Яка діагностика потрібна при храпі?
Щоб зрозуміти, звідки саме береться хропіння, ЛОР може провести ендоскопію носа та носоглотки. За допомогою тонкої камери можна побачити, які структури вібрують і де саме звужуються дихальні шляхи.
Як лікувати хропіння?
Все залежить від причини. Після детальної діагностики лікар може рекомендувати:
Зниження ваги.
Лікування закладеності носа (наприклад, при алергічному риніті чи хронічному запаленні).
Хірургічне лікування — якщо є анатомічна причина, яку можна усунути операцією: наприклад, значне звуження носових ходів, збільшені мигдалики, аденоїди або збільшення язичка м’якого піднебіння та інших його структур.
Консультацію сомнолога, якщо храп пов’язаний з порушенням ЦНС.
На жаль, різноманітні смужки та розширювачі не можуть повністю усувати причину храпу.
Іван Ігоревич приймає в Багатопрофільній лікарні на Розкидайлівській, 69/71 та в Поліклініці всієї сім’ї на Сахарова, 1б/2. Ви можете звернутись до нього на консультацію через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
І справа не обов’язково в «зашкаленому кортизолі». Розбираємося, коли раннє пробудження є варіантом норми, а коли може бути симптомом порушення сну.
Чому ми прокидаємося саме під ранок?
У другій половині ночі сон стає менш глибоким, а організм поступово переходить до пробудження. Змінюється активність різних систем мозку, підвищується температура тіла, а рівень кортизолу природно починає зростати ще до того, як ми прокинемося.
Тому сам факт, що ви прокинулися о 5–6 ранку, не означає гормональний збій.
А от стрес і тривога, нерегулярний режим, алкоголь, кофеїн, біль, деякі ліки, менопауза, депресія та інші стани можуть зробити сон більш поверхневим і сприяти раннім пробудженням.
Це вже безсоння?
Не обов’язково.
Якщо ви лягли спати раніше, прокинулися о 5–6, більше не заснули, але вдень почуваєтесь нормально — можливо, ваш організм просто отримав достатньо сну.
Інша ситуація — коли ранні пробудження повторюються, заснути знову не виходить, а вдень з’являються сонливість, втома, проблеми з концентрацією чи дратівливість.
Важливі не лише цифри на годиннику, а те, як ви почуваєтесь і наскільки це заважає життю.
А чому мозок саме о 5 ранку згадує всі проблеми?
Бо нарешті стає тихо. Вдень увагу займають робота, розмови, повідомлення, побутові справи. Коли зовнішніх стимулів менше, думки, які вдень вдавалося відсунути, стають помітнішими.
А далі легко запускається замкнене коло:
«Я прокинувся» → «Треба терміново заснути» → «Залишилося тільки дві години» → напруження → заснути ще складніше.
Тому рахувати хвилини до будильника і перевіряти годинник кожні п’ять хвилин — не найкраща стратегія. І так, не варто вирішувати всі життєві проблеми о 5 ранку.
Що робити, якщо сон не повертається?
Не потрібно годинами лежати в ліжку, намагаючись «видавити» із себе сон.
Якщо ви вже приблизно 20 хвилин не можете заснути:
встаньте → приглушіть світло → займіться чимось спокійним → поверніться в ліжко, коли знову відчуєте сонливість.
Не вмикайте яскраве світло і не починайте гортати стрічку в телефоні.
Це один із принципів когнітивно-поведінкової терапії безсоння (CBT-I) — методу, який використовують для лікування хронічного безсоння.
Що може заважати спати до ранку?
Іноді причина справді банальна — але не завжди очевидна.
Кофеїн. Його дія може тривати значно довше, ніж здається. Тому кава після обіду для людини з чутливістю до кофеїну іноді впливає навіть на нічний сон.
Алкоголь. Після нього можна швидше заснути, але сон стає більш фрагментованим, і в другій половині ночі людина може прокидатися частіше.
Денний сон. Довгий або пізній сон зменшує «потребу в сні» до ночі.
Нерегулярний графік. Якщо сьогодні ви лягли о 22:00, завтра о 2:00, а на вихідних спите до обіду, організму складніше підтримувати стабільний ритм.
Умови в кімнаті. Спека, духота, шум або світло теж можуть будити, навіть якщо ви не усвідомлюєте їх як причину.
Біль, свербіж, часте сечовипускання, припливи та інший фізичний дискомфорт можуть фрагментувати сон.
І так — недосипання може впливати на вагу
Після недостатнього сну змінюється робота систем, які регулюють апетит і насичення. Мозок сильніше реагує на калорійну їжу, а контролювати харчову поведінку стає складніше.
Крім того, хронічне недосипання може погіршувати чутливість організму до інсуліну — гормону, який допомагає клітинам використовувати глюкозу.
Тому людина, яка постійно не висипається, може не лише почуватися втомленою, а й частіше переїдати та мати вищий ризик набору ваги.
Це не означає, що одна безсонна ніч одразу «зламає метаболізм». Йдеться саме про тривалий дефіцит сну.
Коли ранні пробудження — привід поговорити з лікарем?
Зверніть увагу, якщо разом із порушенням сну є:
гучне хропіння або епізоди зупинки дихання уві сні;
сильна денна сонливість;
ранкові головні болі;
виражена тривога або пригнічений настрій;
серцебиття, тремтіння, пітливість;
неприємні або дивні відчуття в ногах, через які хочеться ними рухати;
хронічний біль;
різкі зміни режиму сну без зрозумілої причини.
Особливо якщо це триває тижнями або місяцями і вже впливає на ваше життя.
Чого точно не варто робити?
Не варто одразу шукати у себе «гормональний збій» лише тому, що ви прокидаєтесь о 5 ранку. І не варто самостійно починати снодійні або заспокійливі препарати.
У безсоння може бути багато причин — від звичок і стресу до порушень дихання уві сні, депресії, болю чи інших захворювань. Тому іноді важливіше знайти чому ви прокидаєтесь, ніж просто змусити себе спати.
А якщо о 5 ранку ви прокинулися один раз, почуваєтесь нормально і за вікном уже світлішає — можливо, ваш організм просто вирішив, що ніч закінчилася.
Світлана Русланівна приймає в Багатопрофільних лікарнях на Філатова, 38 та Розкидайлівській, 69/71. Ви можете записатися на її консультацію за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Спочатку варто зрозуміти, як працює кришталик. Він схожий на гель, який знаходиться всередині капсули та утримується зв’язками. Ці зв’язки натягуються в різні боки й змінюють форму кришталика: роблять його більш округлим або пласким. Так око може фокусуватися на предметах поблизу або вдалині.
При катаракті кришталик ущільнюється, втрачає еластичність і фактично фіксується в одній формі. Він уже не може нормально фокусувати зображення. А коли кришталик мутнішає, зображення стає ще й нечітким. Уявіть, що ви дивитеся на світ через брудне, заляпане вікно – ось так бачить людина з катарактою.
Чому катаракта виникає у дітей?
Для дітей це рідкісне захворювання і може виникати через генетичні «поломки», перенесену мамою краснуху або вітрянку під час вагітності, неконтрольований діабет у мами або у дитини, а також через травми ока.
Як батькам зрозуміти, що у дитини може бути катаракта?
Одна з можливих ознак — лейкокорія, тобто побіління зіниці. Але цей симптом неспецифічний і може виникати й при інших захворюваннях.
Є ще простий спосіб перевірити око вдома: зробити дитині фото зі спалахом. У нормі зіниці на фото часто мають червоний відблиск. Якщо одне око червоне, а в іншому замість цього видно мутний сірий слід або «краплинку», це тривожний сигнал. Але він також неспецифічний, тому в будь-якому разі потрібен огляд офтальмолога.
Як діагностують катаракту?
Перший огляд очей дитині проводять ще в пологовому — у перші 24 години перевіряють очне дно та рефлекс з очного дна.
Дітей трохи старшого віку (від 1 року) садять навпроти лікаря, використовують точкове джерело світла та перевіряють рефлекс. Для цього, зокрема, використовують ретиноскоп.
Чи завжди дитячу катаракту потрібно оперувати?
Ні. Важлива особливість вродженої катаракти в дітей у тому, що вона не прогресує.
Якщо помутніння розташоване в боковій частині кришталика і не заважає розвитку центрального та бінокулярного зору, лікар може запропонувати просто спостерігати за дитиною.
В інших випадках катаракту можна оперувати. Мінімальний вік для такої операції — один рік.
Головне — не пропускати незвичні зміни очей у дітей та регулярно проходити офтальмологічні огляди. А у разі травм – негайно викликати швидку.
Операції по заміні кришталика доступні в Медичному домі на Розкидайлівській, 69/71. Записатись на діагностику зору або на консультацію Анни Юхимівни можна через мобільний додаток, форму на сайті або в операторів кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
