Посты с тэгом: антибіотики

Хто може виписати рецепт на антибіотик?

Будь-який лікар, що має доступ до електронної системи охорони здоров’я. Не обов’язково додатково записуватись до свого сімейного лікаря для отримання рецепту. Також не потрібно переукладати декларацію, наприклад, якщо ви внутрішньо переміщена особа. Якщо ліки призначає хірург, то він же і видає рецепт.

Чи можна обрати бренд ліків самостійно?

Так, у рецепті вказана міжнародна назва препарату, діюча речовина, а от торговельну марку пацієнт обирає на власний розсуд. Один і той самий препарат у різних брендів може суттєво відрізнятися за вартістю.

Чи потрібно придбати весь обсяг препарату за один раз та в одній аптеці?

Ні, це не обов’язково: іноді необхідного обсягу немає в наявності, іноді значну суму потрібно розділити на декілька платежів, тому антибіотик за рецептом може відпускатися частково. Однак варто пильнувати за терміном дії рецепту.

Коли рецепт на антибіотики не потрібен?

Виняток — аптеки на територіях, де проводяться бойові дії, або окупованих та оточених територіях.

Чи можна отримати друкований рецепт?

У перехідному періоді, що триватиме до 1 січня 2023 року, лікарі зможуть видавати як паперові, так і електронні рецепти. Однак це тимчасово.

Чому нововведення спричиняє так багато негативу?

Як і для багатьох інших інновацій, має пройти час, щоб і лікарі, і пацієнти звикли, а недосконала система налагодилась. В інших розвинених країнах рецепти та електронні системи також спричиняють чимало скарг, але міжнародна медична спільнота сходиться в одному: ці поступові кроки дуже допомагають здоров’ю майбутніх — і не тільки — поколінь.

Чому антибіотики — така особлива група препаратів?

Принцип дії деяких препаратів залишається незмінним роками, і буде таким через сторіччя. Однак з антибіотиками справа кардинально протилежна.

Ті мікроорганізми, що миттєво помирали від пеніциліну в часи Другої світової війни, зараз ніяк не реагують на цей препарат. Набута нечутливість до ліків називається антибіотикорезистентністю.

Відкриття нових молекул антибіотиків відбувається значно повільніше, аніж бактерії пристосовуються до вже існуючих антибіотиків.

Найбільше стурбовані проблемою антибіотикорезистентності у відділеннях інтенсивної терапії, бо саме там нечутливість бактерій до будь-яких ліків призводить до летального виходу.

Усі ми хочемо, щоби мікроби якомога довше не могли протистояти антибіотикам. Основний спосіб на це вплинути — максимально контролювати їхнє використання. Натомість багато пацієнтів самі роками «навчали» мікрофлору власного організму протистояти антибіотикам, коли призначали собі ж ліки проти кашлю, діареї, COVID-19, грипу та інших вірусів, загалом, у багатьох випадках, коли антибіотики не показані.

Тому в наших силах наразі максимально відтермінувати момент, коли бактеріальні інфекції існуватимуть, але лікувати їх не буде чим.

Чи завжди лікарі доцільно призначають антибіотики?

На жаль, ні. Призначення лікарями антибіотиків «про всяк випадок» — друга сторона проблеми антибіотикорезистентності. Тому треба уважно обирати лікаря, не соромитися ставити питання, звертатись до спеціаліста, який дотримується принципів доказової медицини й постійно навчається. Призначення антибіотиків вимагає обізнаності й досвіду спеціаліста.

Чому ще не потрібно призначати антибіотики проти вірусних інфекцій (ГРВІ та інших)?

Хибно думати, що антибіотикотерапія хоч якось діє на віруси, або антибіотики треба використовувати, бо «на третій, п’ятий, десятий день до COVID-19 додається бактеріальна інфекція». Це розповсюджені міфи. Антибіотик не просто не подіє: використаний не за призначенням, по-перше, навчить мікрофлору власника боротись із ліками, по-друге, лише уповільнить одужання, завдавши удару мікробіоті кишківника. Імунна система не буде вам за це вдячна.

Антибіотики, як потужні, так і «першої лінії», мають залишатись у резерві на випадок насправді підтвердженої бактеріальної інфекції.

Антибіотики — це неймовірний винахід людства, який треба використовувати з розумом. Тому ми підтримуємо ініціативу МОЗ і тішимось цією новиною.

Бережіть себе та своїх рідних, а ми завжди поруч. Як завжди, ви можете записатись на консультацію за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30, через додаток у смартфоні або через форму на сайті.

Відтоді як у 1928 році Олександр Флемінг знайшов у чашці Петрі плісняву Penicillium notatum – і це, мабуть, єдиний в історії випадок, коли можна заспівати оду нелюбові до миття посуду! – антибіотики врятували нескінченну кількість життів. Та патогени дають гідну відсіч нападкам на себе. Лише одна єдина бактерія, яка навчилася протистояти лікам, може передати цю генетичну інформацію своїм родичам, які розмножуються нечуваними темпами. Тож учені б’ють на сполох: шкідливі мікроорганізми настільки швидко стають нечутливими до дії лікарських засобів, що вже у 2050 році, припускають, від інфекцій, викликаних суперстійкими бактеріями, щороку помиратиме до 10 млн людей.

Унаслідок безвідповідальності

Перспектива повернення медицини до доантибіотикової ери багатьом видається примарною – нам важко уявити собі, що банальна подряпина може стати фатальною, що пневмонія викрадатиме життя і без допомоги злісного вірусу, що хірургія може стати настільки ризикованою, що часто не матиме сенсу… Проте дослідники вважають: ситуація наближається до критичної, особливо у тих країнах, де антибіотики вільно можна купити без рецепта.

Заступник медичного директора Сергій Щербаков

День за днем дедалі більше людей на власному досвіді переконуватиметься, що прописані ліки не працюють. При цьому в арсеналі медиків немає миттєвих тестів, які б виявляли стійкість бактерій до того чи іншого медикаменту. Ті перевірки, що є доступними, тривають аж до тижня – а діяти потрібно негайно. Єдине, що може запропонувати лікар, це чинити за правилами – емпірично підбирати препарат за препаратом у пошуках того, який таки спрацює. Чи слід нагадувати про те, що все це – удар по організму?

А що фармацевти?

А вони не всесильні! З 1980-х років не було створено жодного принципово нового класу антибіотиків. Розробляючи дедалі більш потужні «версії» уже відомих препаратів, дослідники практично дійшли до межі можливого. Що ж до пошуків нових варіантів, то більшість компаній просто не в змозі за це взятись: запропонована ними інновація може стати неефективною (тобто до препарату розвинеться антибіотикорезистентність) ще до того, як виробник зможе окупити колосальні витрати на розробку та клінічні дослідження.

Позитивні новини в цій сфері усе-таки є. Повідомляють про революційні відкриття, нові класи антибіотиків: теіксобактин та групу малацидінів, які потенційно здатні впливати на грам-позитивні бактерії. Та для того, щоб ці речовини стали ліками, ще потрібні тривалі клінічні випробування. Тому, щоб не ускладнювати ситуацію тут і зараз, антибіотики потрібно вживати тільки тоді, коли без них не обійтись.

Ні – самолікуванню

«Минулого разу моїй дитині це допомогло – отже, і цього разу допоможе!», «Мені порадили знайомі – їх дитину цей препарат просто врятував!» та інші подібні рішення у корені неправильні, адже антибіотики слід приймати самому та давати дитині винятково за приписом лікаря, коли він переконаний у бактеріальній природі захворювання.

Годі й сподіватися на те, що при вірусних захворюваннях антибіотики зіб’ють дитині температуру та убезпечать її від потенційних бактеріальних ускладнень. Якщо приймати їх «для профілактики», це лише послабить організм та зробить його більш вразливим перед вторгненням небажаних мікроорганізмів. Коли в організмі немає патогенів, антибіотики винищують корисну мікрофлору кишківника і тим самим, замість допомоги, завдають удару по імунітету.

Війна – за розкладом

Вказана лікарем тривалість прийому антибіотиків та дотримання рекомендованих інтервалів – must do. Необхідно також уважно вивчити інструкцію і дотримуватися правил розведення суспензій, зберігання препарату тощо.

Припиняти вживання ліків, щойно зникнуть симптоми, не можна – це загрожує рецидивом захворювання. При цьому цілком імовірно, що недобитки армії ворожих бактерій, отримавши перепочинок, використають його для того, щоб зміцнитися, і для остаточного їх подолання знадобиться новий курс більш потужних препаратів. Думаєте, печінка з нирками за це подякують? Та аж ніяк.

Також не варто «закріплювати результат», подовжуючи час прийому антибіотиків. Так, кашель після пролікованої застуди чи бактеріальної пневмонії може тривати декілька тижнів. Та щоб його позбутися, потрібний час і побудований, відповідно до порад лікаря, спосіб життя – але аж ніяк не потужний медикамент.

Правила відновлення

Правильний режим дня, доступ до чистого повітря, збалансоване харчування, достатнє вживання рідини, вибір пробіотичного препарату, який допоможе відновитися дружнім бактеріям у кишківнику – усі ці моменти також раціонально обговорити з лікарем. Бо, покладаючись на саму лише рекламу, яка обіцяє відновлення, можна залишитися при тій ситуації, що була – і без грошей, витрачених на неефективні пробіотики.