Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Посты с тэгом: реабілітація

Як проходить реабілітація після інсульту

Опубликовано: 13.05.2021 о 11:35

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Мультидисциплінарна команда Odrex розробляє індивідуальний план відновлення для кожного пацієнта, враховуючи його можливості і бажання.

Реабілітолог Петро Ковальчук

План і методи реабілітації після інсульту

План реабілітації формується після оцінки стану пацієнта. Далі ми складаємо реальні цілі. План реабілітації в більшості випадків такий:

● відновлення руху,
● повернення незалежності в побуті,
● відновлення мови та ковтання,
● контроль тазових функцій,
● лікування пролежнів,
● догляд за стомами і зняття стом,
● відновлення пам’яті й мислення,
● лікування депресії,
● терапія болю.

Фізіотерапевт Оксана Грищук

Для цього використовують такі традиційні методи реабілітації:

  • Медичні втручання: знеболювальна і протизапальна терапія, регуляція м’язового тонусу, лікування депресії, розвиток когнітивних функцій і стійкості до фізичних навантажень.
  • Фізична терапія — комплекс спеціальних технік і методик, які допомагають пацієнту в освоєнні, відновленні або розвитку функціональних рухів. Наприклад, рівноваги, ходьби, зміні пози.
  • Ерготерапія — навчання навичкам повсякденному житті, таким як одягання, умивання, самостійне приготування і прийом їжі.
  • Мовна реабілітація — відновлення або розвиток комунікаційних навичок.
  • Психологічна допомога потрібна тому що частина пацієнтів після інсульту перебувають в депресії, що істотно ускладнює відновлення. І крім підтримки від оточення пацієнта, результативно — використовувати допомогу психолога.

До цих методів додатково можуть використовуватися інші способи реабілітації: електротерапія, магнітотерапія, кінезіотейпування.

Виходячи з цього з пацієнтом працює мультидисциплінарна команда. Це дозволяє одночасно впливати і відновлювати різні функції. Команда складається залежно від необхідності в тій чи інший терапії, але здебільшого з пацієнтом працюють: лікар, фізичний терапевт, ерготерапевт, логопед, психолог, фахівці з догляду.

Логопед, арт-терапевт Олена Чумаєва

Як в Odrex допомагають в постінсультний період

Для відновлення дуже важливий час — перші години і дні після інсульту. Рання мобілізація пацієнта починається в перші 24-48 годин після розвитку захворювання. У цей період важливо опинитися під наглядом медичного персоналу.

У Медичному домі Odrex ми використовуємо тільки перевірені наукою методи. А при плануванні вивчаємо медичну документацію пацієнта, спілкуємося з ним і підтримуємо зв’язок з родиною. Для ефективності відновлення терапії відводиться від 4 до 6 занять в день. Все це в комплексі дозволяє досягти максимально можливого результату.

Найчастіше вчасно розпочата терапія та комплексний підхід спільно з зусиллями пацієнта призводять до того, що відновлення повне. Результат плідної роботи – незалежність і самостійність пацієнта. Але так буває не завжди. Важкі чи пацієнти, які пізно потрапили на лікування, вимагають допомоги і після виписки. У таких ситуаціях ми рекомендуємо, яку краще купити коляску, підберемо ортез, радимо, як адаптувати квартиру для комфортного життя і розповідаємо про правила безпеки.

Якщо пацієнту потрібна допомога в догляді чи переміщенні, навчаємо родичів або персональну доглядальницю.

Поставити додаткові запитання або записатися на консультацію до фізіотерапевта можна за допомогою мобільного додатку, за номером +380 48 730-00-30 або на сайті Медичного дому Odrex.

Конференція для неврологів і лікарів суміжних спеціальностей в Medical Hub Odrex

Опубликовано: 20.02.2020 о 16:32

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Організатором конференції виступили: Департамент охорони здоров’я Одеської міської ради, Одеське товариство неврологів, Українсько-Європейська асоціація неврологів.

В рамках конференції свої доповіді представили:
• Володимир Голик — доцент кафедри фізичної та реабілітаційної медицини і спортивної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.
• Лілія Звягіна — кандидат медичних наук, головний позаштатний невролог Департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради.

Дякуємо всім учасникам за цікаві питання та дискусії, ділимося фотозвітом і чекаємо вас на нових заходах в Medical Hub Odrex

Відновлення після складного інсульта: як завзятість і мужність пацієнта впливають на результати реабілітації

Опубликовано: 28.01.2020 о 16:12

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

Інсульт з ускладненнями в пізньому віці до болю часто зустрічається і це, в основному, сумна історія: такі пацієнти стикаються з втратою базових і найважливіших навичок. Не можуть говорити, ковтати, ходити, порушується навіть дихання і рівновага.

Ігор Бушта, або просто Васильович, надійшов до нас в реанімацію в глибокому приголомшені, з усіма перерахованими симптомами ішемічного інсульту. У наступні дні його стан погіршувався, посилилися проблеми з диханням і серцем, і на третій день реаніматологи перевели пацієнта на дихання через трахеостому (отвір на шиї, який з’єднує трахею з зовнішнім середовищем), підключили штучну вентиляцію легенів. Через порушення ковтання чоловіка перевели на назогастральний зонд. Розвинулася гіпостатична двостороння пневмонія — її ризик був високий ще під час надходження.

Життя пацієнта було під загрозою. Так тривало два тижні: лікарі в реанімації прикладали героїчні зусилля.

З першого дня: чому реабілітацію потрібно підключати відразу ж

На другий день з пацієнтом почали працювати реабілітологи. Це дуже важливий нюанс у всій історії: реабілітація почалася не через два тижні, коли пацієнтові полегшало, не в кінці місяця, коли пацієнта перевели в стаціонар, а відразу ж. У цьому перевага Odrex: ми не відкладаємо початок реабілітації: адже чим раніше почати, тим кращими будуть прогнози. Таким чином навіть ті ускладнення інсульту, які виникають на пізніх етапах відновлення, зводяться до мінімуму.

На перших етапах заняття Васильовича з реабілітологами не давали пневмонії прогресувати, знижували м’язовий тонус і усували контрактуру — стягування, стиснення м’язів, обмежену амплітуду рухів. Тренувалися кожен день.

Назогастральний зонд з часом замінили гастростомою (трубкою, що встановлена ​​в отвір на животі): пацієнт все ще не міг ковтати, а за допомогою гастростоми зміг отримувати повноцінне харчування через черевну стінку.

З неврологом Ігорем Тендітом

Ставимо мету: з чого починається реабілітація і хто це визначає

Наша команда по відновленню після інсультів:

Двічі на тиждень збирався консиліум, де лікарі обговорювали цілі та завдання.

Спочатку завдання були мінімальними: навчитися заново координувати своє тіло в просторі і управляти центром тяжіння. Ближче до кінця вересня наш пацієнт уже міг самостійно сидіти в ліжку протягом півгодини, «утримуючи» артеріальний тиск в межах норми. Потім Ігор Васильович навчився самостійно пересідати в колісне крісло. З цього моменту почалася активна реабілітація.

З реабілітологом Петром Ковальчуком

Починаємо активну реабілітацію: що робити, якщо у пацієнта множинні порушення

Навіть маленькі завдання наших реабілітологів ускладнювалися тим, що з пацієнтом не було належного контакту. Тому до лікування підключилася афазіолог Олена Чумаева — логопед, який спеціалізується на відновленні комунікації з пацієнтами після інсульту. І протягом жовтня Васильович знову зміг невербально спілкуватися, виконувати прохання, відповідати.

З логопедом-афазіологом Оленою Чумаєвою

Спочатку Ігор Васильович міг дихати тільки через рот. Реабілітологи проводили з пацієнтом вправи на розвиток дихання: спочатку лежачи, потім сидячи, в будь-якому стані — навіть в півсні.

Довгий час чоловік зовсім не міг ковтати: рідина стікала по ковтку, тільки коли він перебував в лежачому положенні, сидячи нічого не виходило. Але поступово, маленькими порціями, по пів-чайної ложки, ковтання стало відновлюватися.

Відновлюємо рух: як Ігор Васильович знову почав ходити

Зовсім інше, але дуже сміливе завдання стояло перед реабілітологами: пацієнт повинен ходити. Спочатку, коли Васильовича вертикалізувати, у нього виникали проблеми з тиском: кілька тижнів пішло на те, щоб тиск стабілізувати. І в листопаді почалися перші спроби ходити: обробляли ходьбу по фазах, підключили всю сім’я пацієнта. За два місяці чоловік вже вставав без сторонньої підтримки, походжав біля ліжка і виходив в коридор: за одне заняття проходив 30 метрів.

Ігор Васильович — боєць: він постійно знаходиться в реабілітаційному процесі. Він рідко залишався в ліжку, крутив педалі Мотомеда, тренувався навіть вночі, розробляв руку, щоб знизити м’язовий тонус і відновити рух. Відновилася функція тазових органів. На початку зими він попросив самостійно піти у ванну кімнату — в побутовому плані це дуже важливо і стало ще однією перемогою для пацієнта і лікарів.

Підводимо підсумки: як завзятість і мужність пацієнта впливають на результати реабілітації

Петро Ковальчук, реабілітолог, розповідає: «Нас надихнуло те, наскільки активну участь бере пацієнт в процесі реабілітації. Звичайно, ми розуміємо, що він вже не буде таким, як раніше. Але його сила волі, характер, прагнення до повного відновлення дали можливість прийти до того результату, що ми маємо зараз. І навіть молоді пацієнти, які знаходилися поруч, набиралися оптимізму і швидше відновлювалися».

Ми продовжували ставити цілі, знову і знову, нехай і маленькі, але все більш і більш складні: через три місяці від початку занять Васильович з мінімальною допомогою проходив поверх по сходах, на момент виписки проходив 100 метрів без тростини. А ще самостійно робив 2-3 ковтка води, набирав текст на клавіатурі.

Нещодавно ми отримали чудові новини від рідних Ігоря Васильовича: він навчився розмовляти.

Реабілітація — не опція, а необхідність: її ігнорування загрожує ускладненнями і ризиком рецидиву. Фізична терапія, ерготерапія, заняття з логопедом, рефлексотерапія можуть повернути втрачені функції організму. Незважаючи на вік, Васильович володіє приголомшливою нейропластичністю — здатністю мозку перебудовуватися через пережитий досвід. Це, а також наша мультидисциплинарная команда, яка використовувала максимум ресурсів, допомогли Ігорю Васильовичу повернути здоров’я.

Після інсульту: важливі акценти

Опубликовано: 02.01.2020 о 11:35

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Чому після інсульту виникає біль у плечі?

Коли рука або нога лежачого пацієнта довгий час знаходиться в одному і тому ж положенні, м’язи і зв’язки коротшають, їх еластичність втрачається.

Провідним механізмом синдрому больового плеча є перерозтягнення капсули плечового суглоба під дією сили тяжіння паралізованої руки. Воно виникає внаслідок паралічу м’язів і ослаблення корсетуючої функції плечового суглоба.

У таких випадках рентгенівські знімки показують виходження головки з суглобової щілини навіть через кілька років після інсульту.

Порушення проявляється двома важливими симптомами: болем і контрактурами (обмеження в рухливості суглоба). Біль локалізується переважно в плечовому суглобі, надпліччі, плечі, лопатці та шиї. Вона посилюється в нічний час і при зміні погоди, а також при русі, особливо при відведенні руки або при її закладанні за спину. Друга група симптомів пов’язана з контрактурами м’язово-зв’язкового апарату в області плечового суглоба. Це призводить до різкого обмеження відведення руки в сторону і вгору, вперед і вгору, при закладі руки за спину, за голову.

Чому зростає м’язовий тонус?

Першопричина — значне пошкодження головного мозку. Слідом за цим грає роль активізація шийних тонічних рефлексів в результаті тривалого положення на спині. Також перенапруження в м’язах може виникати через надмірну силу при сидінні без достатньої підтримки при поганій рівновазі і в момент вставання з низького ліжка, а ще — через роздратування долонної поверхні.

М’язовий тонус підвищує будь-який дискомфорт: холод, біль (у тому числі і від ін’єкцій), відчуття брудного тіла, пролежні. До цього додаються психологічні чинники — сором від порушення приватності, страх перед падінням і болем.

Пристрій для реабілітації «МОТОмед Летто 2»

Як мінімізувати дискомфорт?

Медичний персонал, надалі доглядають, починаючи з моменту розвитку паралічу повинні створити потерпілому від інсульту комфортні умови, адже холод, порушення приватності, надмірні зусилля при сидінні без підтримки або при вставанні з дуже низького ліжка, травми — все це погіршує ситуацію. Біль заважає відновленню навичок, призводить до остраху руху.

Людина стає залежною від оточення, зростають загальні стресові прояви — поганий настрій і порушення сну.

Що допоможе знизити больовий синдром?

У Медичному домі Odrex застосовується комплексний підхід. Як протибольове лікування використовується:

Правильне позиціонування пацієнта після інсульту кожні 2 години.
Ортопедична підтримка плеча:

  • У положенні сидячи — подушкою.
  • У положенні стоячи і при ходьбі використовувати косиночні бандажі, плечові ортези, слінги.
  • Фізичні вправи для реабілітації після інсульту. Навантаження повинні посилюватися поступово, а прогрес не повинен гальмуватися.
  • Медикаментозне лікування (антидепресанти, НПВС).
  • Фізіотерапевтичне лікування: фізіотерапія системою Хівамат, ультразвукова терапія, ЧЕНС-терапія, кінезіотейпування, рефлексотерапія, масаж.

Як уникнути помилок при догляді?

Не цілком правильний догляд може призвести до травмування. Серед помилок:

  • тягнути пацієнта за руку
  • піднімати руку за кисть;
  • допомагати при ходьбі, утримуючи за руку;
  • підтягувати в кріслі ззаду.
  • неправильні пасивні рухи в плечовому суглобі;

Як біль перешкоджає відновленню?

Цей тяжкий симптом не дає можливості використовувати вже наявні навички і купувати нові, знижує реакції рівноваги, а це значить — хворий може боятися рухатися. Людина стає залежною від оточуючих, що посилює такі загальні стресові прояви, як поганий настрій і порушений сон.

Коли починати терапію?

Кращі результати спостерігаються, якщо лікування проводиться на самому початку розвитку больового синдрому, коли тільки з’являється невелика припухлість в області суглоба, а також нерізко хворобливість при активних і пасивних рухах і при натисканні.

Разом з тим в неврологічній практиці часто спостерігаються так звані «запущені» випадки, коли на ранніх етапах розвитку больового синдрому в плечі вищевказані методи не застосовувалися. Це обумовлює необхідність подальших досліджень по реабілітації хворих з постінсультним болем в суглобах.

Що потрібно робити, щоб відновити функцію плеча?

Тренування навичок самообслуговування. Звичайно, хворому потрібна допомога, але це не означає, що треба прагнути попередити кожен його крок. Зайва опіка заважає відновленню рухів. Намагайтеся частіше залучати хворого до виконання посильної домашньої роботи. Бажано, щоб всі це він робив по можливості хворою рукою або за її участю. Коло обов’язків розширюйте поступово, при цьому необхідно домагатися, щоб ті чи інші посильні доручення хворий виконував сам.

Улюблена справа і реабілітація?

Арт-терапія у вигляді малювання, ліплення та інших занять широко застосовується при рухових розладах. Сеанси реабілітації стабілізують емоційний стан, дають можливість повернути координаційні навички, покращують дрібну моторику.

Що не можна і що потрібно робити при реабілітації

Що НЕ МОЖНА робити

  • Використовувати методику «лікування становищем» по С. І. Уварова-Якобсон 1941 року.
  • Піднімати руку за дистальний відділ (кисть).
  • Підтягувати пацієнта, який сидить в кріслі, за пахви.
  • Використовувати кистьовий еспандер.

Що потрібно робити

  • Рано активізувати хворого.
  • Пам’ятати, що біль і спастичність легше попередити, ніж лікувати.
  • Завжди берегти плече.
  • Стежити за постійним використанням всіх можливостей руки в повсякденному житті.
  • Навчити доглядаючих правильному переміщенню пацієнта.
  • Ставити спільно з хворим реабілітаційні цілі — залучати пацієнта в активну реабілітацію.

Записатися на прийом до фізіотерапевта, реабілітолога, ерготерапевта можна за номером +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті (вгорі сторінки).