Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Посты автора annstelmakh

annstelmakh

Анна Стельмах

«Все вийшло. Хоча і не вірилося…»: як команда Медичного дому Odrex та запрошені фахівці повернули малій Віолетті щасливе дитинство

Опубликовано: 04.09.2024 о 16:53

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

Кількість травм та ушкоджень, які принесло злощасне ДТП, вражала

Як зізнається нейрохірург Владислав Свєтлицький, перше враження було гнітючим — Віолетта постійно кричала, намагалася кудись вирватися та майже не реагувала на прохання оточуючих. В процесі досліджень з’ясувалося: злощасне ДТП призвело до краніо-лицевої травми, переломів лобових кісток, даху орбіти та лобової пазухи. Крім того, уламок верхньої стінки лівої орбіти впирався в очне яблуко, а через внутрішньомозкову гематому у пацієнтки розвинулася назальна лікворея — стан, при якому спинномозкова рідина (ліквор) виділяється через носовий хід.

Гематома у дівчинки була сформована в обох півкулях мозку у лобових частках. Саме ця ділянка відповідає за психіку і за такої локалізації черепно-мозкової травми дуже часто важко знайти контакт з пацієнтом.

Аби боротися з такими серйозними ускладненнями, потрібні нейро- і щелепно-лицевий хірурги та офтальмолог, який спеціалізується на хірургії орбіт. Лікарі не просто великого професіоналізму, але й неабиякої рішучості.

Медичному дому Odrex вдалося зібрати команду мрії

У неділю в Медичному домі Odrex зібралася, без перебільшень, медична команда мрії. Знання рентгенолога Олександра Березовського допомогли спланувати хід операції, але перед тим, як її проводити, потрібно було чітко розрахувати момент, коли медичні маніпуляції не зашкодять Віолетті. Передусім тому, що певні ушкодження організм людини тяжіє саморегенерувати. Приміром, гематома може розсмоктатися без зовнішнього втручання, а лікворея — закритися самостійно. Та й, загалом, лікування черепно-мозкових травм — справа підвищеної делікатності. Тож спочатку ведучий нейрохірург Андрій Обливач ретельно спостерігав за станом маленької пацієнтки. А коли побачив, що час настав, взявся до справи.

Операція, що повернула Віолетті щасливе дитинство

Саму операцію можна назвати фантастичною. Перш за все фахівці розібралися із досить великою — понад 25 мілілітрів — внутрішньомозковою гематомою. Крок за кроком лікарі обережно видалили її. І трохи видихнули — відбулась релаксація мозку і це дало змогу розглянути приховану гематомою ділянку, а саме дефект у твердій мозковій оболонці та у кістці. Далі було вкрай важливо герметично ушити цю ділянку, аби запобігти ускладненням, з якими Віолетта могла зіткнутися у майбутньому. Завдяки фантастичному професіоналізму нейрохірургів вдалося і це.

Узявши фрагменти широкої фасції стегна і жирової тканини, лікарі обережно закрили основний розріз на голові. На додачу, тимчасово встановили люмбальний дренаж, щоб штучно створити відтік ліквору та зменшити внутрішньочерепний тиск.

Не забули й про естетичну сторону питання. Запрошені фахівці — одні з найкращих в Україні — щелепно-лицевий хірург Денис Валькевич та офтальмолог Анатолій Малецький зробили металоостеосинтез стінок лобової пазухи. Себто, зібрали та закріпили в одне ціле уламки кісток титаном.

Операція — це ще не все: як проходив реабілітаційний період

Післяопераційний період був складним і дозволив повною мірою оцінити рівень взаємодії команди. Майже тиждень нейрохірурги щодня по декілька разів зідзвонювалися з анестезіологами аби дізнатися, як хоробра дівчинка переносить медикаментозне лікування. Успішність одужання забезпечував дитячий анестезіолог Микола Бєляков та команда реанімації, які, без перебільшень, провели колосальну роботу з відновлення показників, зокрема гормонів та електролітів, та контролю над дренажем. Десять діб реанімації, потім — відновлення під наглядом педіатрів. Але врешті-решт небезпека минула.

Незабаром, два роки потому, на Віолетту чекає ще одна процедура аби закріпити результат та остаточно прибрати всі наслідки сумнозвісного ДТП. Та найскладніше залишилося позаду.

Настрій пацієнта та підтримка близьких — важливі фактори на шляху до одужання. Турбота Валерії, мами дівчинки, допомогла полегшити період реабілітації. Але найголовніше — це неабиякі стійкість та рішучість, які продемонструвала сама Віолетта під час своєї боротьби.

«Ми залишались в Одесі увесь цей час, обстежуємося, приходимо, продовжуємо лікування в Odrex. Зараз у Віолетти все гаразд — чекаємо на 14-річчя Віримо, що все буде добре і надалі. І війна скоро закінчиться, дай Боже», — мама Віолети

Що треба знати про вірус Коксакі? Пояснює сімейний лікар Валентина Петромарчук

Опубликовано: 22.08.2024 о 09:19

Автор:

Категории: Блог,Відео

Тэги:

Які симптоми вірусу Коксакі?

  • Виражена лихоманка – температура піднімається до 40°C.
  • Риніт, виділення з носа.
  • Біль у горлі.
  • Висипка – на руках, ногах та навколо рота (можуть з’являтися і на інших ділянках тіла, але на цих найчастіше) з’являються папули та пузирки.

❕ Одним з проявів ентеровірусів, зокрема й Коксакі, є герпангина (почервоніння горла, біль, сухість та дискомфорт). Батьки часто пов’язують її з герпетичною інфекцією, але це не так, тому протигерпетичні противірусні не є ефективними.

Зазвичай від моменту зараження до перших проявів хвороби минає не більше 10 днів.

Як передається вірус Коксакі?

Найчастіше це фекально-оральний шлях, тобто через брудні руки, їжу та воду. Але бувають випадки, коли це стається повітряно-крапельним шляхом.

Як лікувати Коксакі?

Противірусних при Коксакі з доведеною ефективністю поки, на жаль, не існує. Лікарі підбирають лікування, залежно від симптомів: жарознижувальне, протирвотне, знеболювальне тощо. Висипка зазвичай не потребує лікування та самостійно минає за 12-14 днів, але якщо є зуд, то лікар додає до терапії заспокійливі препарати.

Профілактика. Як не підчепити Коксакі?

В Україні ще немає вакцини проти вірусу Коксакі. Єдиним методом захисту від зараження є особиста гігієна. Тут діють ті самі правила, що й проти інших вірусів: мити руки та не чіпати обличчя. Також варто уникати контактів з хворою людиною.

Записатись на консультацію Валентини Романівни можна через форму на сайті, за допомогою мобільного додатку або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Дмитро Кар’єв — проктолог Багатопрофільної лікарні на Філатова

Опубликовано: 20.08.2024 о 10:59

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Дмитро Георгійович має понад 25 років стажу і спеціалізується на захворюваннях прямої кишки, операційних та безопераційних методах лікування проктологічних захворювань, ранній діагностиці онкологічних захворювань.

Нагадуємо: починаючи з 40-45 років, профілактичні огляди у проктолога рекомендують навіть тим, у кого немає скарг з боку прямої або товстої кишки. І обумовлена ​​така рекомендація тим, що онкологічні захворювання цих частин шлунково-кишкового тракту на перших порах мовчазні та протікають безсимптомно.

Записатись на консультацію Дмитра Кар’єва можна через форму на сайті, через мобільний додаток або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Конференція Endo Odesa: вдосконалюємось разом з кращими

Опубликовано: 04.07.2024 о 15:14

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Endo Odesa – це три насичені дні, 700 учасників, 40 спікерів та 15 операцій. Раді, що наші фахівці разом з колегами з інших клінік могли ділитися одне з одним досвідом заради вдосконалення рівня медицини нашої країни. З доповідями від Odrex виступили керівник ендоскопічного напрямку Костянтин Науменко, завідувач хірургічного відділення №2 Віталій Русаков, завідувачка відділення УЗД Анастасія Пустовалова та завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Ігор Йовенко.

Дякуємо всім учасникам та партнерам за плідну роботу!

Майстер-клас з естетичної гінекології Віри Авдеєвої

Опубликовано: 04.07.2024 о 13:11

Автор:

Категории: Блог,Відео

Тэги:

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Медичний дім Odrex 🏥 (@odrexmed)

В Медичному домі Odrex також доступні послуги з естетичної гінекології, спектр V-beauty процедур включає і хірургію, і лазерну терапію. Для запису на консультацію гінеколога скористайтесь мобільним додатком, формою на сайті або цілодобовою лінією: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Битва за здоров’я, де всі переможці: одесити пробігли благодійний забіг

Опубликовано: 01.07.2024 о 16:19

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Результат забігу вражає – учасникам вдалось зібрати кошти на портативну зарядну станцію із сонячною панеллю для захисників 16 полку авіації. Дякуємо організаторам за корисні ініціативи! І принагідно нагадуємо, що донати на ЗСУ корисні для здоров’я.

Дивіться фото з заходу і обов’язково долучайтеся до наступних. Анонси ви зможете знайти в наших соцмережах.

Зберегти найкраще, що дала природа, та відновити здоров’я шкіри

Опубликовано: 27.06.2024 о 15:32

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Що ж допоможе відновити красу та зберегти здоров’я шкіри? Давайте обговорювати

  • Ботулінотерапія є давно вивченим та ефективним методом. Ін’єкції ботулотоксину можуть вирішити низку проблем за медичними показаннями — за умови, коли процедуру призначає досвідчений лікар.
  • Плазмотерапія, або PRP (плазма, збагачена тромбоцитами) — технологія, яка знайшла застосування у багатьох наших напрямках, адже кров має чудові властивості і великий потенціал. Ця методика допомагає в лікуванні патологічних ознак — атрофія, сухість і зуд, утворення вікових синців, акне. Плазма дає протизапальний ефект при лікуванні захворювань, прискорює відновлювальні процеси — наприклад, після механічних ушкоджень.
  • Нитковий ліфтинг Aptos. Тредліфтинг бореться з провисанням брів і повік, які можуть бути не тільки косметичною, але й медичною проблемою, особливо, коли мова йде про птоз. В залежності від виду, нитки розчиняються протягом 3-5 років.
  • Біоревіталізація— введення препарату за допомогою мікроголок, безпосередньо на чи поблизу уражених ділянок. Методику використовують, наприклад, при акне та постакне.
  • Та інші процедури, які може призначити лікар.

Переваги звернення до нас

  • Досвід та професійність. Важливо, щоб подібні процедури проводив саме медик, який знає всі процеси організму та вивчить ваші особливості. В Odrex цим напрямком займається Ольга Вітколовська — хірург та експерт з естетичної медицини, яка дотримуються протоколів та регулярно удосконалює знання й навички на різноманітних конференціях та майстер-класах в країнах Європи та Південній Кореї.
  • Висока якість. В Odrex використовують тільки ті матеріали, що пройшли дослідження та довели свою ефективність. Витратні матеріали одноразові, а інструменти проходять багатоетапну обробку.
  • Делікатність та конфіденційність. В Odrex з розумінням ставляться до емоцій. Якщо пацієнт переймається, лікарка пояснює кожен етап роботи та робить все, щоб процедура пройшла максимально комфортно. А наші адміністратори допомагають підібрати зручний час та допомагають з усіма організаційними питаннями.
  • Комплексний підхід. Ми завжди можемо поєднати декілька процедур в одній, скерувати до суміжного спеціаліста, якщо проблема потребує допомоги дерматолога, хірурга або інших лікарів. І все це — на одній локації.

Записатись на консультацію Ольги Вітколовської або на процедуру можна через форму на сайті odrex.ua або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

День донора 2024 в Medical Hub Odrex

Опубликовано: 26.06.2024 о 14:54

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Ділимось світлинами і запрошуємо долучатися до наступних донацій. Анонси зможете знайти в наших соцмережах.

Друзі, ми провели День донора і зібрали кров для тих, хто цього гостро потребує. Кожен мілілітр в наш час – чиєсь врятоване життя. Закликаємо всіх за можливості донатити – це, до речі, корисно і для здоров’я донорів.

Артроскопія колінного суглоба — про сучасність, легкість та швидкість

Опубликовано: 20.05.2024 о 16:37

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Данило Варакута, воротар ФК «Чорноморець», та Костянтин Палагнюк, завідувач відділення ортопедії та травматології Odrex

Біль у коліні: консультація, діагностика та рішення

Найрозповсюдженіша проблема з колінним суглобом — розрив меніску — хрящової прокладки, яка є амортизатором та стабілізатором суглоба. Щонайменше, з симптомів, які відчуває пацієнт — біль, коли згинається чи розгинається суглоб; набряк; відчуття нестабільності; клацання і бажання якнайшвидше знайти ортопеда-травматолога. Лікар огляне ногу, розпитає, помацає, подивиться результати МРТ, і якщо діагноз — все ж розрив меніска, запропонує лікування. Наразі це артроскопія, яка робиться через два проколи, а наступного дня вже можна ходити. Ви подумаєте, що надто просто, не довіряючи сучасній українській медицині. Але це так! Швидко, майже без болю, без шрамів та пошкодження тканин.

Під час артроскопії пацієнт знаходиться під анестезією. Ортопед-травматолог через два невеличкі проколи вводить у суглоб камеру та інструмент. На моніторі він оглядає всі структури суглоба оптикою з 20-кратним збільшенням і може виявити усі супутні ушкодження. Знайшовши меніск, визначається тип, за яким він розірвався, і хірург обирає: викусити пошкоджену частину, злютувати, збрити або пришити. Процедура проходить під фізіологічним розчином, щоб жоден шматочок видалених тканин не залишився в суглобі.

З меніском не можна працювати грубо чи повністю його вирізати — без нього з часом суглоб просто стиратиметься.

Мета цієї операції — залишити якнайбільше хрящової прокладки і зберегти їй можливість виконувати своє призначення. У середньому операція займає до 30 хвилин. А що далі, спитаєте ви? А потім йде наступний день, коли можна вставати і рухатись, бігти на роботу та до соціально-активного життя.

Крім травми меніска, артроскопію можуть проводити у випадках розриву хрестоподібних зв’язок, вивихах надколінка, запалення синовіальної оболонки, наявності хондроматозних чи інших тіл у суглобі. Використовують таке лікування і для інших суглобів, як от плечового. А протипоказань до проведення важко знайти, бо артроскопія полягає у мінімальній інвазивності.

Для пацієнта кращий метод той, яким володіє хірург. Тому важливо навчатись і впроваджувати нові та сучасні техніки виконання процедур. Наша команда навчалась у хірургів Німеччини, Франції, Туреччини. Бо там артроскопія вже досить давно є потоковою процедурою, адже її переваги очевидні.

Як було раніше: відкриті методи

У випадку, якщо меніск розірвався у минулому десятилітті, пацієнт теж був би під анестезією. Щоб потрапити у суглоб, хірург робив великий розріз близько 10-12 см, після чого встановлювались ранорозширювачі. Краї рани розсувалися, аби ортопед-травматолог міг побачити суглоб, а це тканина, м’язи та нерви. Далі навпомацки шукали проблему, якщо раптом вона не одна, то з одного розрізу дістатись, наприклад, до задньої частини коліна — не виходило. Найчастіше меніск вирізався, а ушкодження не завжди цього потребували.

Рану зашивали і накладали гіпс терміном близько чотирьох тижнів. Після чого ще реабілітація задля відновлення функцій коліна, яка тривала стільки ж. Якщо чесно, це боляче, травмовані тканини довго загоюються. А отримавши новий досвід, розуміємо, що і результат не задовольняє цілком.

Не хочеться ні того, ні іншого

Чи можна запобігти розриву меніска або іншим ушкодженням суглобу? Загалом так, але це навряд чи про нормальне, соціальне життя.

Адже тільки після операції, як і до травми, немає обмежень: знову можна бігати, кататись ровером, гратись із дітьми, стукатись кольніми об стільці.

І ця активність потрібна в інших аспектах здоров’я. Без руху організм не функціонуватиме нормально і тут вже мова про судини, серце, органи травлення, тіло. Треба бути до себе уважним і прислухатись до тих сигналів, які організм подає. Біль — його мова, і відповідати на це треба не замовчуванням проблеми, а діагностикою.

Досі є стани, які потребують відкритого втручання і, як не крути, наслідки втручання та довге відновлення варті результату. У випадках потреби заміни суглоба (ендопротезування) чи переломів (металоостеосинтез) потрібно працювати безпосередньо з кістками, тому обмежити розріз та травмування тканин неможливо. Проте і тут наразі використовуються більш щадні методи. Адже медицина про хірургів, але для пацієнтів.

Не так, як в кіно: чим живуть та як працюють інтерни в Україні

Опубликовано: 09.05.2024 о 15:06

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

І, що важливіше, як все відбувається саме в Україні? Аби знайти відповіді на ці запитання ми попросили медичних директорів, анестезіологів Мазуренко Ганну та Щербакова Сергія пригадати перші роки їхніх успішних кар’єр.

В чому головна різниця між сьогоднішньою інтернатурою в Odrex і тією, що проходили ви?

Сергій Щербаков: Цінності нашої компанії дуже перегукуються з тим, як себе має поводити правильний, сучасний лікар. І, коли інтерн навчається в Odrex, він одразу вбирає їх в себе. Себто, йому взагалі не треба пояснювати, чому вони важливі й навіщо існують. А коли інтернатуру проходили ми, такі цінності не були пріоритетом, інтерни не могли отримати доступ до високих технологій, сучасних знань, культури сервісу.

Ганна Мазуренко: Все так, все так. Крім того, в Україні, якщо чесно, інтернатура нерідко проходить в постійній боротьбі за місце під сонцем. Якщо у одного фахівця багато інтернів, а сам він не відчуває себе захищеним, то, скоріш за все, такий ментор не буде ділитися знаннями з остраху виростити собі конкурента.

СЩ: Але в Odrex все не так… (сміється).

ГМ: В Odrex все не так! (посміхається). Ми не боїмося виховувати таланти. Навпаки, дуже пишаємося тим, що деякі з наших учнів вже за півроку вміють те, що багато хто в інших лікарнях не навчився робити за всі десятиріччя свого досвіду.

Поясніть нашим читачам, чого ми такі безстрашні щодо конкуренції.

ГМ: Та просто місця на всіх вистачить і ми щиро радіємо можливості зростити грамотного лікаря.

А ви особисто стикалися з небажанням менторів навчати своїх інтернів як слід?

СЩ: Прямо з таким — ні, мені більш-менш пощастило. Першу частину інтернатури я пройшов в одній з центральних районних лікарень області. Я був єдиним інтерном-анестезіологом, тож мав змогу попрацювати з майже всіма існуючими патологіями. Дуже багато досвіду отримав, але здебільшого був «сам по собі».

ГМ: Я теж не можу поскаржитися. Моїм ментором був чудовий лікар і я багато чому навчилася в нього. Проблема в тому, що він був такий один. Ну, це я преребільшую, звичайно, але їх дійсно було небагато на всю лікарню. Тому нам доводилося його буквально переслідувати. Це зайва напруга, вона непродуктивна.

А в Odrex інтерни постійно міняються — сьогодні в реанімацію пішли, завтра — в дитяче відділення, післязавтра — до терапевтів. І це круто.

До речі, як довго в Odrex є інтернатура?

ГМ: Вже шостий рік.

Ганно, от ви сказали, що ми не боїмося виховувати таланти. А чи можете ви навести якісь конкретні приклади?

ГМ: Ой, це важко! (замислюється) Не хочу, щоб це звучало як бахвальство, але талантів, які доросли до керівників відділень і тішать мене своїми успіхами в нас достатньо, повірте. Ну, передусім, це їхня заслуга — до нас майже завжди приходять мотивовані люди, їх одне задоволення навчати. Але особисто для мене їх успіхи дуже важливі — адже співбесіду з майбутніми інтернами проводжу саме я.

Розкажіть нашим читачам більше про те, як Odrex проходить інтернатура.

ГМ: Через певні рішення, прийняті МОЗ, шлях інтерна став набагато складнішим: якщо раніше можна було випуститися за три роки, то тепер це займе п’ять. І це правильно. В усьому розвиненому світі так, а на особливо складні спеціальності навчаються ще більше — сім-вісім років. Звучить моторошно, але на виході отримуємо повноцінного самостійного доктора, повністю готового до роботи. Співбесіда перед інтернатурою — це тривала, вдумлива розмова: багато майбутніх інтернів не знають, як обрати спеціальність, і важливо, щоб їм було з ким це обговорити.

Як повномасштабне вторгнення вплинуло на розвиток молодих спеціалістів?

СЩ: Частина спеціалістів поїхала, частина продовжує навчання. Ті, хто залишився — а їх усе ж таки чимало — сильно мотивовані вчитися, працювати, саморозвиватися. Але наша підготовка, як і наші вимоги, не змінилися. Інтерни, які до нас потрапляють, або дотримуються їх, або… Або, вибачте, але нам із вами не по дорозі.

Чи є якийсь досвід, який нам потрібно якомога швидше перейняти в західних колег у плані інтернатури?

ГМ: На Заході до інтернів ставляться як до молодих, але все ж таки спеціалістів. У них це так і називається — «молодший доктор». А в нас — інтерн. При цьому різниці в знаннях немає, але через таку, так би мовити, презентацію суспільству пацієнти менше довіряють молодим фахівцям.

До речі, про це. Серед більшості українців панує думка, що хороший лікар — це дорослий лікар із великим досвідом. Так, зараз суспільство починає потрохи відходити від цього, але «потрохи» тут ключове слово. Чому, на вашу думку, варто звертатись до молодих фахівців і приділяти менше уваги кількості років та списку регалій?

СЩ: Почну з регалій. Це не показник. От взагалі. Приміром, у нас люблять, якщо поруч з ім’ям лікаря стоїть приписка «кандидат наук». Але кандидат наук — це, вибачте за каламбур, наукове звання, яке не має жодного відношення до лікувального процесу. Це по-перше.

По-друге, в Україні, на жаль, категорії все ще присвоюються не за рівень кваліфікації, а за, так би мовити, вислугу років. Тобто, пропрацював собі десять років — молодець, візьми з полиці звання фахівця вищої категорії. Але питання в тому, якими були для лікаря ці десять років. Чим він займався? Чому навчився?

Часи змінилися. Новітні технології, практики та підходи з’являються ледве не щохвилини. Їх неможливо «зазубрити» — на це не вистачить навіть декількох життів. А от що можна — і потрібно — робити, так це вміти працювати з базами даних, аналізувати все нове, постійно підвищувати кваліфікацію. Й ось це поєднання більш характерне якраз для молодих лікарів.

Давайте я просто озвучу один із найбільших страхів наших читачів…

СЩ: Давайте.

Уявіть собі ситуацію: до клініки звертається людина, у якої тяжко хворіє мати. Й ось цій людині треба прийняти рішення, кому довірити члена своєї родини. Як тут не розгубитися? Як не подумати «Боже, цьому лікарю немає ще і тридцяти, як він впорається з таким надважливим завданням»?

СЩ: Тут треба розуміти, що пацієнти бояться не молодості як такової, а те, що молодий лікар може прийняти неправильне рішення. І тут ми, знову ж таки, повертаємось до питання системи, побудованій в конкретній медичній установі.

У гарній клініці кожне важливе рішення ухвалюється консиліумом лікарів.

Онкозахворювання — це групова діяльність. Нетипові випадки — групова діяльність. Зрозумілі операції — все одно групова діяльність, просто розбираються вони «рангом нижче» — на планерках та щоденних медичних обходах. Тобто, кожного пацієнта, хай його навіть веде Найкращий-Лікар-У-Світі, «розбирає» завідувач відділення разом з усіма своїми підлеглими. Усі разом дивляться на результати аналізів та обговорюють їх.

На мою особисту думку, молоді лікарі — це сучасні, емпатичні люди, які живуть своєю професією, постійно в ній розвиваються, щиро прагнуть допомогти.

ГМ: В якихось питаннях — більш відкриті та прогресивні. Тому молодий — це круто.