Посты автора annstelmakh

Чого чекали на початку епідемії, коли в Україні ще не було сплеску захворювань?

До України пандемія надійшла, коли інші країни вже мали жахливу статистику, але і тоді історії з Китаю, Італії чи Америки були наче страшні казочки для дорослих. А ось медична спільнота розуміла, що все ж таки стояти в стороні не можна, отже, потрібно діяти й дивитись страхові в очі. Навіть коли боїшся, що може захворіти й твоя родина.

Навесні Odrex готував відділення: потрібно було вивчити досвід та адаптувати клінічні рекомендації іноземних колег, забезпечити персонал індивідуальним захистом. А ще знайти всі необхідні медикаменти, які зареєстровані в Україні. За два тижні всі питання були вирішені, а коли відділення почало працювати, можна було переходити до найважчого — прийому пацієнтів.

Ігор Йовенко, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії, анестезіолог-реаніматолог

Які пацієнти потрапляють до інтенсивної терапії?

До інтенсивної терапії потрапляють пацієнти з найважчим перебігом COVID-19. Успіх нашої роботи — повернути пацієнтові спроможність самостійно та вільно дихати.

Усі пацієнти відділення інтенсивної терапії важкі. Бувають і безнадійно важкі. Боремось за кожного від початку і до кінця. Розумієш, що справжніх цінностей в житті не так вже й багато. Здоров’я своє та близьких людей — на першому місці.

Історій у відділенні багато, вони бувають як радісні, так і сумні. Але згадувати хочеться приємне: наприклад, першу пацієнтку, яку вдалось «зняти» з дихального апарату. Ми пам’ятаємо її перші вдихи і кроки після інтенсивної терапії та тривалої апаратної вентиляції легенів.

А нещодавно почав відновлюватись молодий хлопець, який протягом тижня був в глибокому медикаментозному сні й не дихав без допомоги апарату. Тепер він спілкується телефоном з батьками, яких госпіталізували в іншу лікарню. Бути учасником цих перемог — неймовірно відповідально і приємно!

Як проходить день у відділенні респіраторних захворювань?

У відділенні інтенсивної терапії нудьгувати не доводиться. Тут все інтенсивно: терапія, моніторинг, догляд. Робочий день у ВРЗ складається з двох змін по 12 годин, тобто доба. Ранкова зміна — це обхід пацієнтів, корекція листів призначень, дообстеження та маніпуляції в разі потреби. Всіх, кому допомагає дихати апарат, тренують для відновлення самостійного дихання. Тих, хто одужує, переводять з реанімації в стаціонарну палату.

До постійного носіння захисного одягу потрібно адаптуватись. Насправді, це не дуже складно. Абсолютно очевидна важливість цих заходів. Крім того, у відділенні забезпечена адекватна система вентиляції і кондиціонування, що значно полегшує роботу в засобах індивідуального захисту.

І вночі ніхто не спить: закінчують виконання денного плану роботи, підбивають підсумки, планують на наступний день і, звичайно, в будь-який час може надійти новий критичний пацієнт, якому негайно починають реанімаційні заходи та інтенсивну терапію.

Рахунок йде на хвилини. Доба минає швидко. Робота у відділенні інтенсивної терапії — це складно, відповідально і цікаво водночас.

Що про епідеміологічну ситуацію думають лікарі, які зіштовхуються з хворобою щодня?

Атмосфера серед лікарів справді напружена. Втомились. Розуміємо, що найгірші дні ще попереду. Вражає безвідповідальність людей навколо, небажання виконувати прості рекомендації лікарів: носити маски, уникати участі в масових розважальних заходах, дотримуватись соціальної дистанції. Невиконання цих простих правил дійсно небезпечно!

Багато хто не надто вірить у можливі ускладненні коронавірусної інфекції, доки така ситуація не вражає когось з близького оточення. Коли спалах, якого чекали навесні, не відбувся, ніби з’явився другий шанс на те, щоб підготуватись до сплеску захворювань на рівні державної системи охорони здоров’я. Там цим шансом не скористувались — і зараз ми пожинаємо плоди, бо на чужих помилках вчитись важко, а на своїх — боляче.

Є ймовірність, що медицина буде безсильна допомогти всім, хто цього потребує. Але ми не втрачаємо надії і робимо свою роботу. Кожному читачеві бажаємо берегти себе, дбати про оточуючих та пам’ятати про профілактичні правила — і разом ми з усім впораємось.

Як влаштовано відділення респіраторних захворювань

Під час пандемії усі ми зіткнулись з ситуацією, коли наука і медицина виявилися не всесильні. Перший виклик, з яким ми стикнулися — повністю розділити маршрути пацієнтів. Для нас особливо важливим було продовжувати працювати за іншими напрямами: інфаркти, інсульти, онкозахворювання нікуди не поділись, і допомога потрібна всім пацієнтам. Тож входи для пацієнтів, пересування персоналу, транспортування витратних матеріалів, харчування, подача кисню, утилізація відходів — все це ми повністю ізолювали для максимальної безпеки і комфорту. Нове відділення вмістило до 50 пацієнтів.

Потреби Odrex у кисні забезпечує власна киснева станція, яка виробляє 15 500 кубічних метрів кисню. За допомогою кисневої терапії можна коригувати стан пацієнтів, дати організму час оновитися і виробити ті імунні фактори, які дозволяють подолати цю хворобу. Тож потужна станція сталася в нагоді та дозволила системам подачі кисню та апаратам ШВЛ працювати безперебійно.

Заступник медичного директора з розвитку, анестезіолог-реаніматолог Анна Мазуренко

Наші пацієнти

До пандемії відділення спеціалізувалося на кардіологічних, неврологічних, пульмонологічних патологіях. В цьому плані мало що змінилося: стаціонарні лікарі звикли працювати з важкими випадками хронічних захворювань, і продовжують це робити у відділенні респіраторних захворювань. Втім, пневмонія і коронавірусна інфекція погіршують перебіг таких хвороб, і ми змушені коригувати всі патології одночасно.

Пульмонолог Наталія Лукомська

• Найстаршій пацієнтці, яка лікувалася в відділенні — 82 роки. Вона виписалася додому ще навесні.
• В одній з палат — жінка з двобічною пневмонією, вага — близько 160 кг. При COVID-19 легені вміщують менше повітря, кисень не може в потрібному обсязі потрапити в кров. Крихітні альвеоли максимально тендітні: мембрани рвуться і підтікають, вірус вражає їх дуже швидко. Дихальна система у пацієнтів з ожирінням і без того ослаблена — ускладненість дихання, обструктивне апное сну, слабкість м’язів глотки. Це вже зовсім погана комбінація, але з моменту надходження наша пацієнтка впевнено йде на поправку.

• В іншій палаті — двоє братів. Найчастіше вірус вражає цілі сім’ї: сім’я може перехворіти легко, а хтось один стикнеться із суворішіми симптомами. Через кілька днів можна відчути себе краще, та згодом симптоми загострюються: з’явився кашель, відчуття нестачі повітря, тож з’явилася нагальна потреба у госпіталізації.
• Ще один молодий чоловік госпіталізувався з низькою сатурацією, в дуже важкому стані: він, як і велика частина пацієнтів, звернувся пізно. Дістатися з віддалених районів Одеської області досить складно, тому багато хто розраховує на те, що вилікуються вдома, здзвонюючись з сімейним лікарем. Чоловік провів 10 днів в стаціонарі і дивом оминув ШВЛ — додому він повернувся вже в хорошому самопочутті, продовжив лікуватися призначеними антибіотиками.

Необхідність ізоляції для одних, госпіталізаціі для інших, розлука рідними — одні із багатьох болісних наслідків COVID-19, що спіткають кожного. Безумовно, це може призводити до підвищення тривожності, тож і пацієнтам, і медикам потрібна психологічна підтримка — і, більш за все, зв’язок з близькими людьми. Та історії одужання дають нам необхідну рішучість та оптимізм, аби працювати далі заради здоров’я.

Лікування пацієнтів

Ми постійно читаємо нові дослідження, адаптуємо нові дані в своїх протоколах лікування, але коронавірус продовжує збивати з пантелику медиків. Специфічного лікування коронавірусу як не було, так і немає. У відділенні ми задіюємо найсучасніші технології — і це, звичайно, не тільки апарати ШВЛ. Шприцеві, інфузійні насоси максимально точно дозують препарати, досягаючи цільових показників в крові важких пацієнтів, які вимагають відразу безліч ліків. Гемодинаміка, кровонасичення киснем, тиск, пульс — все під контролем на моніторах, в потрібний момент — портативний рентген, УЗД або транспортування на КТ.

Але прогрес не вимірюється ступенем технологічності. Він вимірюється цінністю кожного окремого життя. І наш найкращий ресурс у боротьбі з коронавірусом — це наші лікарі, медсестри, молодший персонал. Увага і уважність медиків самі по собі мають терапевтичний ефект: починаючи з того, щоб вчасно помітити нюанси стану пацієнта до його специфічних факторів ризику.

Медичний директор, анестезіолог-реаніматолог Дмитро Гавриченко

Коронавірус багато чому нас навчив і ще навчить, а поки ми вдячні нашій відповідальній команді, і завжди нагадуємо: якщо у вас є підозра на COVID-19, зв’яжіться з сімейним лікарем. При погіршенні стану треба їхати в лікарню, де є кисень та інші ліки, які необхідно вводити в умовах стаціонару або реанімації.

Ви можете записатись на консультацію (включно дистанційну) за номером +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті. Викликати Швидку допомогу можна за номером 9000 з мобільного або +38 (048) 752-9000 зі стаціонарного телефону. Бережіть одне одного!

Наталія Вільнер в Поліклініці для всієї сім’ї в місті Южне

Якщо в мене виникли симптоми застуди, що я маю зробити?

Підвищення температури, кашель, дискомфорт у грудях, закладеність або сухість в носі, зниження нюху можуть бути характерні для різних вірусів, що викликають застуду. Але з урахуванням того, що ми живемо в еру пандемії СOVID-19, в першу чергу рекомендовано самоізолюватись, і, по можливості, не контактувати з новими людьми, щоб уникнути передачі вірусу. Також слід подбати про прості засоби проти неускладненої застуди: парацетамол в перші дні лихоманки, багато пиття (вода, чаї, теплий бульйон), якнаймога більше відпочинку. По можливості, запишіться до свого лікаря в плановому порядку, попередньо повідомивши про симптоми застуди. Краще за все обрати формат телефонної консультації.

А чому саме парацетамол? Чи можна обрати інші жарознижуючі засоби?

В останніх дослідженнях парацетамол має переваги перед ібупрофеном та іншими жарознижувальними засобами в протоколах лікування коронавірусів. Існують дослідження, що парацетамол безпечніше за ібупрофен, тому ми і надаємо йому перевагу. Але дослідження продовжуються і дані можуть змінюватися з плином часу.

Хіба не треба послухати легені в перші дні хвороби?

Багато фахівців стверджують, що для ведення COVID-пневмонії не потрібен фонендоскоп. Найчастіше лікарю не вдається «почути» вірусну пневмонію вухом, ба більше — її не видно на звичайному рентгені — тільки на КТ можна побачити тіні у вигляді «матового скла». Звідси і рекомендації — не відвідувати лікаря, а консультуватися по телефону. Лікар зможе зорієнтуватися щодо тяжкості перебігу хвороби і необхідності госпіталізації дистанційно. Зверніть увагу: негайної госпіталізації потребує задишка в спокої або при незначних навантаженнях (як під час прийому їжі).

Існує думка, що при перших симптомах коронавірусу треба зробити КТ легенів, тож пацієнти одразу вимагають направлення від свого сімейного лікаря. Чи всім потрібна КТ?

Більш ніж у половини безсимптомних пацієнтів з COVID-19 буде виявлено пневмонію за даними КТ. Вона може проявлятись в перші дні хвороби, максимальний прояв буде на 7-11 день хвороби. Однак, при легкому перебігу вірусної COVID-пневмонії комп’ютерна томографія не змінить тактики лікування. Антибіотики не призначають для лікування легкої COVID-інфекції, коли пацієнт не залежить від кисню — навіть за наявністю ознак пневмонії на КТ.

Надлишкова діагностика призводить до непотрібних призначень, нераціональної антибіотикотерапії та її невтішних наслідків. Про це говорять останні рекомендації: така антибіотикотерапія не подіє на віруси. Варто пам’ятати також про те, що КТ без потреби не тільки сприяє непотрібному лікуванню, а ще й є зайвим опроміненням грудної клітини — що підвищує ризик розвитку раку молочної залози.

Користь від діагностики та лікування завжди повинна перевищувати ризики! Тож КТ легенів рекомендують тільки при погіршенні стану (як ми вже вказували, це задишка в спокої або при незначних навантаженнях). І в таких випадках потрібно викликати швидку допомогу для госпіталізації в стаціонар, отримання кисню та іншої терапії.

Виходить, що тоді таку пневмонію лікувати не треба? Вона сама пройде?

Така пневмонія або покращиться сама, або погіршиться в рідкісних випадках, але переходити до лікування вірусної пневмонії рекомендовано тільки для киснево-залежних пацієнтів в умовах стаціонару або реанімації. У пацієнтів з легким перебігом вірусної пневмонії будь-яке лікування не покращує прогнозів захворювання.

Моєму знайомому сімейний лікар поставив ГРВІ, порадив пити чай і приймати парацетамол, а КТ назвав зайвим при температурі 37°C. А за 4 години знайомий був госпіталізований із двобічною полісегментарною пневмонією, три тижні лікувався в стаціонарі, довго та важко відновлювався вдома. Тридцятирічну колегу сестри теж направили лікуватись вдома, тестування підтвердило COVID, і за три дні ії підключили до ШВЛ, а ще через 2 дні — летальний результат. І як не боятись лікуватись вдома?

Це дуже сумні історії, і в цьому немає провини ні рідних, ні лікаря. Це таке захворювання. Якщо кожному можна було б призначити один, два, три антибіотики або будь-яке інше ефективне лікування при пневмонії на КТ, і це б призвело до зниження смертності — то світ так би і зробив. Але летальність і важкий перебіг COVID-19 не залежить від лікування в перші дні. Це захворювання має свої строки і свої закони. Тому світ дотримується карантину і чекає на вакцину. На щастя, більшість людей легко переносять коронавірус.

Друзі, пам’ятайте, що при погіршенні стану треба їхати в лікарню, де є кисень та інші ліки, які необхідно вводити в умовах стаціонару або реанімації. Як завжди, ви можете записатись на консультацію (включно телефонну) за номером +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті. Викликати Швидку допомогу можна за номером 9000 з мобільного або +38 (048) 752-9000 зі стаціонарного телефону.