Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Посты автора annstelmakh

annstelmakh

Анна Стельмах

Відновити баланс, повернути фертильність

Опубликовано: 18.03.2020 о 12:42

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Де причина невдач?

З кожним роком кількість пар, які стикаються з проблемою безпліддя, неухильно зростає. За даними ВООЗ, понад 100 млн. подружніх пар є безплідними, і щорічно з’являється 10 млн. нових пар з таким діагнозом. Він виставляється тільки після 12 місяців регулярного відкритого статевого життя. Якщо вагітність не наступила, не варто опускати руки — необхідно пройти обстеження. Перший необхідний крок — проведення спермограми, адже причина невдач із зачаттям з рівною мірою ймовірності може таїтися як в жіночому, так і в чоловічому організмі, або носити змішаний характер. За умови, що чоловічий фактор виключений, далі потрібно оцінити жіноче здоров’я: УЗД органів малого таза, ехогістеросальпінгоскопія (перевірка прохідності маткових труб), визначення рівня гормонів, що впливають на репродуктивну функцію, посткоїтальний тест (перевірка на сумісність).

Гінеколог-ендокринолог Інна Цехмейстер

Супутники дисбалансу

Припустити, що причиною ненастання вагітності є гормональні порушення, можна ще до проведення лабораторних досліджень. Збої в менструальному циклі (затримка менструацій або навпаки, занадто часті місячні), виділення з молочних залоз, надлишок або ж дефіцит маси тіла, ріст волосся на обличчі, грудях, білій лінії живота, акне, сальність волосся, облисіння або порідіння волосся — кожен з цих симптомів може супроводжувати одного з основних чинників неплідності, відсутності або нерегулярності овуляції.

Вразлива система

Вся справа в тому, що дозрівання яйцеклітини —процес складний і делікатний. Досить будь-якого з ендокринних органів — гіпофізу, гіпоталамусу, щитовидній залозі, наднирковим залозам, яєчникам — відхилитися від норми, як починають страждати інші залози внутрішньої секреції, нервова та імунна системи, репродуктивні органи-«мішені».

Причин у гормональних порушень може бути чимало, і ось лише деякі з них:

  • Дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи. Може виникнути через нейроінфекції, травми, фізичний або психологічний стрес. Зокрема, нервове перенапруження вважають найпоширенішою причиною підвищеного рівня пролактину.
  • Нестача йоду і аутоімунні процеси знижують функцію щитовидної залози, аж до аменореї (відсутності менструацій).
  • Через неправильну роботу яєчників або наднирників (а дуже часто і тих, і інших) виникає гіперандрогенія, надлишок чоловічих статевих гормонів.
  • Крім того, удар по ендокринній системі можуть завдати імунні розлади, а також соматична патологія, наприклад, гепатит, туберкульоз.

Вага — під контроль!

Окремого розгляду потребує надлишкова маса тіла. Вона часто супроводжує ендокринні захворювання. Однак і сама по собі ожиріння, справжня епідемія ХХІ століття, здатне запустити цілий каскад порушень. Оскільки жирова тканина продукує естрогени, у огрядних дівчат і жінок секреція цього статевого гормону перевищує норму в кілька разів. Ендокринний баланс порушується, більш того, страждають усі інші системи організму. Навіть в тому випадку, якщо вагітність наступає, ожиріння викликає ускладнення, негативно впливають на плід і загрозливі виношування, аж до загрози пологів до терміну.

Важливий комплексний підхід

Розпізнати, через що і на якому рівні стався збій, — першочергове завдання гінеколога-ендокринолога. При цьому важливо враховувати, що патологія може носити поліендокринний характер.

Саме такий хитрун, найчастіший провокатор гормонального безпліддя, — синдром полікістозних яєчників. Виявляється він по-різному (все тим же ожирінням, акне, надмірним оволосінням тіла), а може і зовсім не давати про себе знати. Багато жінок не підозрюють про проблему, поки не намагаються завагітніти. І — це виходить далеко не у всіх, оскільки в 80% випадків при СПКЯ овуляція не настає. Її доводиться стимулювати за допомогою гормональних препаратів. Оскільки синдром пов’язаний з порушеннями толерантності до глюкози, в терапії також активно використовується метформин, медикамент для лікування діабету ІІ типу.

Якщо все це не допомагає, яйцеклітину вивільняють за допомогою лапароскопічних методик або ж рекомендують пацієнтці ЕКО.

Правильним шляхом

До слова, покладати надії на екстракорпоральне запліднення, минаючи етап корекції гормонального фону, — дуже нераціональне рішення. Якщо жінка не проходить обстеження гінеколога-ендокринолога перед тим, як вдатися до допомоги репродуктивної медицини, ЕКО може бути безуспішним. Також дуже ймовірні проблеми з виношуванням вагітності. У той час як грамотна консультація гінеколога-ендокринолога дасть можливість вирішити проблему в корені, відновити здатність до зачаття малюка і підійти до щасливого материнства з упевненістю у власному здоров’ї, без зайвих витрат часу і фінансів.

Цифра: У 70% випадків правильне лікування дозволяє повністю відновити гормональний баланс.

Записатися на консультацію до гінеколога можно за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Стрес бюсту – не друг

Опубликовано: 17.03.2020 о 11:34

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

У неспокійному ритмі

Молочні залози дуже чутливо реагують на коливання гормонів. Імовірність негараздів зростає під час найбільших гормональних зрушень – у періоди статевого дозрівання, вагітності або ж згасання репродуктивної функції. Та є й такі жінки, для яких дискомфорт стає вірним супутником навіть на тлі щомісячних гормональних «гойдалок». І добре, якщо йдеться лише про незначну набряклість та надмірне підвищення чутливості – а якщо про біль? Тоді підозри на найгірший із можливих діагнозів лякають, і страх запускає новий виток гормональних перипетій.

А якщо це «від нервів»?

Може бути й так. Іноді саме переживання стають першопричиною гормонального збою, який, у свою чергу, призводить до мастодинії. Виною всьому – стресові гормони, зокрема кортизол. Під його дією змінюється робота яєчників та щитовидної залози, і на тлі дисбалансу страждають молочні залози. Чи достатньо повірити у формулу «заспокоюсь – і все минеться?» Подекуди, можливо, й так. Втім, немає, мабуть, жодної людини, яка б у відповідь на пораду «не нервуй!» умить почала випромінювати спокій.

Онколог-мамолог Денис Карпегін

Тому діяти потрібно послідовно:

  • По-перше: чітко окреслити проблему. Будь-який біль у грудях – це привід звернутися до лікаря. Найнадійніший спосіб довідатися про стан молочних залоз – зробити УЗД (до 40 років) або мамографію (після 40 років). Пам’ятаймо: що раніше мамолог побачить небезпечні зміни, то більше у пацієнтки шансів на одужання. Якщо ж небажаних новоутворень немає, викреслюємо онкодіагноз, зітхаємо з полегшенням… І продовжуємо рухатися далі, аби уникнути появи чи розвитку доброякісних новоутворень – кіст та фіброаденом.
  • По-друге: звернутися до ендокринолога. Підступу можна очікувати і від гіпофізу, і від щитовидки, і від наднирників, і від яєчників. Тому слід зробити аналіз на рівень гормонів та перевірити роботу ендокринних органів. У разі якщо аналізи будуть у нормі, достатньо буде препаратів, які прискорюють обмін речовин у тканинах молочних залоз, сприяють відтоку лімфи та зникненню болю.
  • По-третє: порадитися з психоневрологом. Соматичні чинники викреслені? Час припустити, що першопричина дискомфорту таки лежала у психологічній площині. Спеціаліст порадить, як узяти переживання під контроль. І не просто покращити настрій, а й убезпечити від руйнівного впливу гормонів стресу організм у цілому і на груди зокрема.

Записатися на консультацію до мамолога ви можете за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Перелом стегна, який трапився після двох протезувань

Опубликовано: 10.03.2020 о 13:43

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

Перелом стегна, який трапився після двох протезувань

Пацієнт, якому колись встановили два ендопротеза тазостегнових суглобів, в результаті падіння зламав стегно — нижче протеза. Перелом був досить серйозним і вимагав операції — металоостеосинтезу. Під час такого втручання ортопед-травматолог збирає кісткові уламки і закріплює їх титанової конструкцією. Подібні операції наші фахівці робили безліч разів, але цей випадок виділяється. Через штучний суглоб кістку неможливо просвердлити наскрізь, і між протезом та переломом — маленька відстань, в якій складно маневрувати.

Доводиться шукати обхідні шляхи, і збирати металеву конструкцію за трохи іншим принципом. Доктор Фізор пояснює, що це пластина з гвинтами і тросами, а кістка фіксується тросами поверх. Важливо уникнути здавлення кістки (коли кісткова тканина стоншується, пресується і руйнується) і зберегти колишню довжину стегна.

Чому так важливо боротися за рух

Незважаючи на все, ми намагалися провести операцію в найкоротші терміни — однак важливо і те, що операція взагалі була проведена. Відсутність належного лікування означало б не тільки втрату можливості ходити, але й ризики інших захворювань, які розвиваються у лежачих пацієнтів: пролежнів, тромбоемболії, жирової емболії. А наш пацієнт ще дуже молодий.

Операція пройшла успішно: пацієнтові потрібно було відновлення, якийсь час йому доведеться ходити з милицями, паличкою, але зовсім скоро функція ноги повернеться повністю. Силами операційної команди, завдяки напрацьованого досвіду, рентген-контролю (електронно-оптичному перетворювачу) і умовам оперблоку навіть в незвичайних випадках ми проводимо операції в безпечних умовах. Контролюємо всі нюанси життєдіяльності, і намагаємося досягти мінімального травмування тканин.

Чому кістки так часто ламаються

Чому переломів складно уникнути, і чому декому доводиться знову і знову збирати себе по частинкам? Особливо схильні до ризику періпротезних переломів ті люди, хто страждає остеопорозом (захворювання розвивається, коли щільність кісткової тканини знижується). Однак на крихкість кісток впливає величезна кількість чинників: від тих, на які ми можемо вплинути — сидячий спосіб життя, відсутність тренувань, недостатня або надлишкова вага, до практично непідвладних — вік, стать, системні захворювання. Кістка — така ж жива, як і все в нашому організмі: кісткова тканина постійно руйнується і відтворюється.

Запускаємо опорно-руховий апарат заново

Коли за одним переломом слідує другий, за однією заміною суглоба — необхідність у ще одній операції, занадто багато опускає руки: мова не тільки про пацієнтів, а й про близьких, і всіх, хто думає, що до нормального життя вже не повернутися, а правильно — страждати і терпіти. Історія цього пацієнта — великий приклад того, що ніколи не потрібно зупинятися — буквально і фігурально. І нехай його молодість не буде відмовкою: всі системи нашого організму старіють по-різному: у когось швидше постаріє опорно-руховий апарат, у когось — серце, а хтось і в 70 буде мати печінку двадцятирічного. У будь-якому віці не варто недооцінювати резерви свого організму — і здатність лікарів розкривати ці резерви та відновлювати здоров’я.

До погодних випробувань готові

Опубликовано: 09.03.2020 о 11:18

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Наші друзі Мілана та Данилко та їхня мама

Гуляти чи не гуляти?

Для здорових дітей. Морозна погода – не тільки час активних розваг для старших, а й чудовий спосіб для загартовування малюків до року, які тільки починають звикати до нових температурних режимів. Під час прогулянки у морозну погоду у відповідь на холод в організмі активізуються захисні клітини, лейкоцити, що борються з інфекціями. Також перебування на свіжому повітрі сприяє підвищенню продукування інтерферону, який допомагає організму боротися з вірусами. Тож навіть у морози до -10 не варто скасовувати прогулянки: можна зменшити час перебування на вулиці, але збільшити кількість виходів.
Для застуджених. Діти з нежитем і кашлем на вулиці почуватимуться значно комфортніше, ніж у квартирі, де повітря взимку зазвичай дуже пересушене. Свіже, прохолодне повітря допоможе зволожити слизові носа та бронхів і тим самим сприятиме швидшому відходженню мокротиння. Не варто лякатися, якщо через 5-10 хвилин перебування на вулиці з носа почне активно текти: це працює слизова, отже, процес одужання запущено.

Важливо! Якщо висока температура забирає сили до активних розваг, не варто експериментувати. Допоки дитина квола, цей період краще провести вдома.

На вулицю!

  • За півгодини до виходу на прогулянку обов’язково намажте обличчя малюка кремом, аби захистити ніжну шкіру від лущення й обмороження.
  • Для малят, які вже самостійно ходять, потрібно обирати зручний та легкий одяг, в якому комфортно рухатися. Не варто вдягати багато шарів, адже під час активних ігор дитина спітніє, і ефект від прогулянки буде аж ніяк не позитивний.
  • Щоб переконатися, чи малюк не змерз, можна обережно перевірити рукою за коміром комбінезона: якщо дитина не спітніла і не холодна – усе гаразд. Носик та щічки – не порадники, адже на вулиці вони часто холодні, і це нормально.

Скільки можна хворіти?

Діти до 2 років (за умови, що вони не часто контактують з іншими) влітку та взимку хворіють з однаковою інтенсивністю. Якщо ж батьки зазвичай беруть із собою малят до торгово-розважальних центрів, супермаркетів, або в сім’ї є старші діти, які відвідують садок, школу, ризик захворіти зростає. І це нормально: хоч би як батьки прагнули захистити малечу, чарівної таблетки проти ГРВІ немає. Зате перехворівши, дитина матиме нагоду «потренувати» імунітет, який ще у стадії становлення.

  • Важливо! Не варто надто панікувати, якщо дитина хворіє до 12-16 разів на рік – за умови швидкого одужання. Коли ж понад 2-3 рази на рік застуди дають ускладнення, які потрібно лікувати за допомогою антибактеріальних препаратів, на це варто звернути увагу і пройти ретельне обстеження у педіатра.

Правила харчування

Усе доволі просто. Так, свіжих овочів і фруктів залишається дедалі менше, а заморські чи тепличні – не найкращий варіант для малюків. Але поповнити запаси всіх необхідних вітамінів і мікроелементів допоможе збалансований раціон із доступних продуктів відповідно до вікових норм дитини. В ньому мають бути присутні:

  • каші
  • кисломолочні продукти
  • м’ясо
  • риба
  • сезонні овочі і фрукти (буряк, морква, цибуля, корінь селери, яблука, груші)
  • страви, приготовлені із заморожених фруктів, овочів
  • пастила.

Урізноманітнити меню малечі допоможуть готові пюре для дитячого харчування.

Додаткова допомога

  • Омега-3 жирні кислоти. Вони потрібні дитині у холодний період, адже допомагають зміцнити імунітет та захистити від захворювань. Якщо малечі ще зарано вживати жирну рибу або вона її не любить, варто включити в раціон зелені листові (салат, петрушку, кріп), бобові. Або й приймати риб’ячий жир за рекомендацією педіатра. Який, до речі, чудово поєднується з незамінним для здорового розвитку дитини вітаміном D.
  • Вітамін D . Він дуже важливий для організму, бере участь у формуванні нервової системи, опорно-рухового апарату, допомагає засвоюватися кальцію та фосфору, а також збільшує опірність організму до вірусів. Дітям до 3 років рекомендовано вживати вітамін D упродовж усього року.
  • Залізо. Млявість, поганий апетит, порушений сон, які батьки часто вважають симптомами авітамінозу, можуть свідчити про залізодефіцитну анемію. Але всупереч загальноприйнятій думці, анемія у дітей не має сезонного характеру, а переважно виникає через незбалансоване харчування. Наприклад, коли в раціоні немає м’яса, гречки, фруктів. У такому разі, окрім корекції меню, потрібні спеціальні препарати заліза, рекомендації до вибору і прийому яких може дати педіатр після обстеження малюка.

Грудне вигодовування: припиняти чи ні?

Для малюка годування грудьми – не тільки спосіб отримати їжу, а й тісний емоційний зв’язок. Щоб обрати найоптимальніший час для закінчення грудного вигодовування, потрібна готовність обох. Але коли йдеться про сезонність, то більш сприятливим для припинення годування вважається осінньо-зимовий період.

Більш детально про відділення педіатрії «Одрік» ви можете прочитати на нашому сайті.

Нагадуємо, що записатися на прийом до педіатра Тетяни Олександрівни Додико ви можете за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Консультує дієтолог: харчові звички і надмірна вага у дітей

Опубликовано: 04.03.2020 о 13:38

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Надмірна вага у дітей: у чому проблема?

За даними ВООЗ за останні 40 років число дітей з надмірною масою тіла та ожирінням виросло в 10 разів — це вже статистика, з якою потрібно щось робити. Чому ж так відбувається?

  • По-перше, дитина не контролює, скільки простих вуглеводів і цукру він вживає протягом дня, та й батьки самі не усвідомлюють, що вони дають дітям.
  • По-друге, часто зустрічається гіподинамія: діти все менше рухаються, мало займаються спортом, все більше сидять за комп’ютером, і часто при цьому перекушують.

Чому надмірна вага у дітей така небезпечна? Це не тільки косметичний дефект, це ще й ранні ризики серцево-судинних захворювань: через епідемію ожиріння помолодшали інсульти, інфаркти та інші серцево-судинні катастрофи. Все раніше трапляються інсулінорезистентність, цукровий діабет II типу та онкозахворювання. Ожиріння вносить великий вклад в розвиток порушень скелетно-м’язової системи.

Інша сторона надмірної ваги — психологічні проблеми. Дитина стає невпевненою у собі, що в подальшому може призвести до небезпечних розладів харчової поведінки, таких як анорексія і булімія.

У боротьбі з надлишковою вагою головне — не залишати дитину саму. Потрібно провести роботу з усією родиною: разом заводити корисні харчові звички, разом дотримуватися режиму дня, разом повертати в життя фізичну активність. І тут важливу роль може зіграти дієтолог.

Харчові звички у дітей: часті помилки і корисні лайфхаки

Якщо з ранніх років давати дитині корисні продукти, вона звикне і полюбить харчуватися правильно. Вводити нові продукти слід поступово. Не навязуйте те, що категорично не подобається.

Ось основні ідеї для правильного дитячого харчування:

  • сніданок пропускати заборонено — це метаболічний вектор, який визначає на цілий день наш обмін речовин,
  • білки, жири і вуглеводи слід отримувати з усіх трьох прийомів їжі,
  • в раціон можна додати два перекуси — на вимогу: наприклад, несолодкий йогурт, горіхи, фрукти, бутерброд з цільнозернового хліба з сиром,
  • до прихованих цукрів потрібно придивитися уважніше: вони є в неочевидних продуктах, наприклад, «швидких» сніданках, ковбасах, газованій воді, соків,
  • про клітковину потрібно пам’ятати завжди: це кунжут, льон, фрукти, овочі,
  • швидкої, промислової випічки краще остерігатися,
  • якщо вже солодощі, то корисні: пастила, домашнє печиво з вівсяних пластівців з сухофруктами і горішками, фрукти,
  • а ось свіжовижаті соки краще виключити – адже це ті ж фрукти, але без корисної клітковини.

Найчастіша помилка в харчовій поведінці у дітей — це цукор. Батьки використовують солодощі як заохочення за хороші оцінки або старанну поведінку. А бабусі впевнені, що мозку потрібен цукор, і пригощають малюків черговою цукеркою. Насправді, мозок дійсно «харчується» глюкозою, але він здатний синтезувати її з фруктів, в яких є фруктоза, з молочних продуктів, в яких є лактоза або «молочний цукор», з цільнозернових продуктів. Тому при збалансованому харчуванні цукор як такий не потрібен.

Завдання батьків — виховувати правильні харчові звички! У цьому допоможуть сімейні традиції: спільна вечеря замість перекусу на ходу, спільна фізична активність замість часу за комп’ютером.

А записатися на прийом до Яни Ігорівни, отримати консультацію дієтолога, аналіз результатів досліджень і складання індивідуального плану харчування ви можете по телефону +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Міжнародний день здоров’я вуха і слуху: гострий середній отит

Опубликовано: 02.03.2020 о 17:28

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Тепер, на щастя, все частіше говорять про небезпеку надмірного і невиправданого використання антибіотиків. Але й проблема антибіотикорезистентності постає все гостріше, і тому нам потрібно бути ще уважнішими при прийомі антибактеріальних препаратів. Цього року Центр громадського здоров’я МОЗ приєднався до ініціативи World Health Organization по боротьбі зі стійкістю до антибіотиків. 2020 рік — це рік боротьби з антибіотикорезистентністю.

Гострий середній отит — одна з найпоширеніших причин призначення антибіотиків у дитячому віці

Батьки знають гострий середній отит як ускладнення ГРВІ та грипу. Але що саме ховається під цим діагнозом? Гострий середній отит — це гостре запалення слизової оболонки середнього вуха, зазвичай — інфекційної природи: вірусної, бактеріальної або вірусно-бактеріальної. Як правило, запалення переходить у вухо з носоглотки через слухову трубу. Набагато рідше причиною гострого отиту стають травми (наприклад, розрив барабанної перетинки), або гематогенний шлях передачі.

Частими специфічними симптомами є гострий біль у вусі, зниження слуху, рідше гній Також гострий середній отит може супроводжуватися і загальними симптомами: підвищеною температурою, слабкістю і млявістю, неспокійним сном, безсонням, втратою апетиту. Через те, що в дитячому віці скарги не завжди точні і специфічні, то причину плачу і неспокою батькам дуже складно зрозуміти. Важливо, щоб діагностикою займався досвідчений фахівець, а сучасне ендоскопічне обладнання допоможе точно і якісно візуалізувати ЛОР-органи для визначення стадії розвитку запального процесу і проведення необхідних лікувальних заходів.

Що можна зробити для профілактики отиту?

Звернути увагу на провокуючі фактори у дорослих:

  • хронічні захворювання порожнини носа і навколоносових пазух, що призводять до порушення носового дихання і хронічного інфікування носоглотки;

та у дітей:

  • відсутність грудного вигодовування,
  • зригування у новонароджених,
  • особливо схильні до ризику гострого середнього отиту діти до двох років, а також ті, хто постійно знаходиться в дитячих колективах — тому рекомендована своєчасна вакцинація.
  • тривалий вплив тютюнового диму.

В одних випадках перебіг гострого отиту легкий, в інших — важкий і затяжний з переходом в хронічну форму: хронічний гнійний середній отит, адгезивний отит. Тут вирішальну роль грає адекватність і своєчасність проведеного лікування.

Коли приймати антибіотик — і чи потрібен він взагалі?

Перше і найголовніше: необхідність прийому антибактеріальних препаратів визначає лікар, і вона залежить від ступеня і тривалості симптомів, віку пацієнта та характеру змін барабанної перетинки при її візуалізації. Первинне завдання лікаря — зняти больовий синдром!

Ми керуємося рекомендаціями Державного експертного центру МОЗ України, Американської академії педіатрії та Американської академії сімейних лікарів. При відсутності загрозливих симптомів (вік до півроку, двобічне ураження у віці до 23 місяців, оторея, різке випинання барабанної перетинки, температура тіла вище 39°C, блювота, інші ускладнення) пацієнтам старше 6 місяців призначають системно і місцево нестероїдні протизапальні препарати і приймають тактику «уважного вичікування» протягом 48-72 годин. І тільки при наростанні симптоматики або відсутності позитивної динаміки приймається рішення про антибіотикотерапію.

Тільки така тактика ведення пацієнта з гострим середнім отитом, заснована на міжнародних рекомендаціях, буде раціональною, особливо при необхідності боротьби з глобальною проблемою антибіотикорезистентності.

Записатися на прийом до отоларинголога Аліні Миколаївні Друмової ви можете по телефону +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Прощавай, варикоз!

Опубликовано: 27.02.2020 о 10:19

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Що входить у вартість послуги?

У 18 100* ми вклали експертність, сучасне обладнання, прозоре ціноутворення і культуру сервісу — і дуже раді, що у нас це вийшло!

Команда Клініки судинної хірургії

Детальніше про хірургічне лікування варикозу в Odrex

Після лазерного лікування вен пацієнти зазвичай на своїх ногах виходять з операційної: процедура надзвичайно легко переноситься, не вимагає тривалого перебування в палаті та не лишає помітних слідів. При цьому пацієнт позбавляється від варикозу: зникає венозний застій, знижується тиск на стінки підшкірних судин, а венозний відтік в здорових венах нормалізується.

Наші судинні хірурги Адамур Кучуберія, Сергій Блошенко і Олег Береговий — досвідчені фахівці, які виконали значну кількість подібних операцій. На консультації хірурги детально вивчать ваш випадок і доступно пояснять, яке лікування підходить саме вам.

Судинний хірург Сергій Блошенко

У яких випадках необхідно відвідати судинного хірурга?

  • розширені вени, судинні «сіточки» на ногах,
  • набряки, поколювання, оніміння, печіння кінцівок,
  • відчуття втоми в ногах під кінець дня, нічні судоми,
  • хворобливі відчуття в стопах або литкових м’язах при ходьбі,
  • зміна кольору шкіри,
  • виразкові ураження на шкірі,пошкодження, які довго не загоюються,
  • спадкова схильність до захворювання.

Записатися на консультацію можна за телефоном +38 (048) 730-00-30** або через форму «Запишіться на прийом» на нашому сайті.

Судинний хірург Адамур Кучуберія

* Дана ціна актуальна станом на 24.02.2020 та може змінюватися з часом. Операції проводяться за адресою: вул. Розкидайлівська, 69/71. Дана пропозиція не включає в себе операції провідного спеціаліста та ургентні операції.
**Вартість дзвінків згідно з тарифами вашого оператора.

Рух до змін — необхідний. Інтерв’ю з Генрі Маршем

Опубликовано: 19.02.2020 о 16:34

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Чому «надмірне лікування» — проблема і для України?

Вам так потрібна краща освіта! Майбутні українськи лікарі, зокрема ті, що отримають післядипломну освіту та починають практикувати, вчаться в умовах старої, хворої, совецької системи. Другий аспект, що потребує уваги — це гроші, і простих рішень тут не буває. Завжди буде вдосталь не надто хороших лікарів, які, аби заробляти більше, будуть призначати більше тестів, сканувань, променевої діагностики, операцій, ніж насправді потрібно.

Навіть кращі лікарі іноді призначають не надто ефективні ліки і гомеопатію, аби тільки пацієнт вийшов з кабінету задоволеним і прихильним лікуванню.

Якщо призначення нешкідливе і в цілому пацієнт не експлуатується фінансово, то ми можемо отримати такий важливий ефект, як плацебо. І претензій до цього немає.

Існує інша проблема. Наприклад, американські пацієнти знають, що відновлення після інсульту головним чином складається із реабілітації та фізіотерапії. Тим часом в Україні сім’ям повідомляють, що їм потрібні усі ці ліки, ефективність яких не доведена. Фармкомпанії все ще рекламують їх в Україні, а лікарі і пацієнти все ще вірять в пігулки та таблетки після інсульту. Це проблема популяризації медицини, і зміни займуть багато часу.

Які ризики і переваги персоналізованої медицини?

Наразі існує великий ажіотаж довкола таргетної хіміотерапії, в основу якої покладена геноміка. Проте таргетна терапія може успішно допомагати кілька місяців поспіль, а потім перестати. Рак — це тисячі різних захворювань, рак розвивається, рак постійно змінюється на генетичному рівні. І чим більше досліджень на тему раку, тим більш складною стає ця тема. Так що чудесного зцілення від раку в найближчий час годі й чекати.

Що б ви порадили тим, хто пише про охорону здоров’я та медицину?

Медичним і науковим журналістам слід бути настільки точними та доказовими, наскільки можливо. В Британії існує наступна проблема з медіа: будь-яка новина заради гучного заголовку перетворюється на «грандіозний прорив в лікуванні раку», «серйозне відкриття в лікування Альцгеймеру» або «справжню катастрофу в охороні здоров’я». Знаєте, погані новини роблять хороші хедлайни.

Яку роль відіграють історії в медицині?

Сподівання та надії — дуже потужні ліки, особливо, коли вони стосуються болю. Вони впливають не лише на те, як ми говоримо або пишемо про біль, але й на те, що ми при цьому відчуваємо. Біль значно легше переносити, якщо ти віриш у зцілення.

Історії мають свій вплив на пацієнтів. Коли ти намагаєшся пояснити пацієнту або родині про складне рішення — робити небезпечну операцію чи ні, чи вдаватися до дуже неприємної хіміотерапії — ліпше вдаватися до історій, ніж до сухої статистики. Людство розуміє історії краще, ніж будь що інше.

Ви завжди були небайдужі до таких проблемних країн, як Україна. Що вас найбільше зачепило або справило приємне враження за останній час?

Звісно, в мене вузька вибірка, я майже не подорожую по селах, чи на Сході. Але за ці майже тридцять років, що я приїзджаю до України, встигло вирости ціле покоління обізнаних прозахідних людей. І через це я оптимістично дивлюся в майбутне, незважаючи на всі складнощі. Впевнений, що доктор Супрун зробила дуже гарну роботу, започаткувавши відмінну медичну реформу. Той факт, що вона зустріла сильну опозицію, доводить як це складно, але необхідно. Якщо ви, звісно, прагнете змін на краще.

Без розтину: видалення кістково-хрящового екзостозу

Опубликовано: 17.02.2020 о 11:00

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

Делікатні міри ортопедичної хірургії

Завдання, яке стояло перед доктором Фізором — видалити утворення вертлюжної западини. Це утворення — кістково-хрящовий екзостоз, або остеохондрома: цілісний, горбистий наріст на кістці, який складався з кісткових острівців та хрящової тканини. Якщо спробувати уявити його собі, то найбільше утворення нагадує кучеряву капусту.

Видалити такий наріст можна делікатно — тож і ми не робили великого розрізу, з мінімальним пошкодженням тканин. Для візуалізації суглоба використовували артроскоп, для візуалізації судин — УЗД. Замість розрізу ортопед-травматолог зробив два проколи в 5 мм кожен. Через один прокол ввів відеокамеру, через інший — маніпулятор, після чого на моніторі стало видно екзостоз.

Можливості артроскопії багато чого змінюють для пацієнта: замість розтину м’яких тканин з широким оголенням кістки — пара проколів, що практично не залишають сліду, а разом з ними і менше ризиків ускладнень, менше можливих болів, швидка виписка через півдня чи день, швидке повернення додому — і стрімке відновлення функції.

Ортопеди-травматологи Руслан Велієв, Василь Фізор та лікар УЗД Наталія Грінь

Неминучі ризики і як з ними справлятися

З цього моменту робота ортопеда-травматолога повинна бути максимально ювелірною: ще кілька міліметрів, і можна зачепити життєво важливі артерії, що огинають стегнову кістку. Тому недостатньо просто бачити екзостоз на моніторі, потрібна друга візуалізація: тут підключається Наталія Грінь і стежить за судинами поблизу утворення на УЗД-моніторі.

Екзостоз в околицях судин слід видаляти. Це утворення повільно, але постійно зростає, іноді викликаючи компресію навколишніх тканин, а з нею біль і порушення функції.

Поки лікар УЗД стежить за тим, наскільки близько інструментарій ортопеда підбирається до судин, операція залишається безпечною. Якщо цього не робити, артерію легко зачепити і викликати масивну кровотечу. Також в операційну заглядає судинний хірург і завідувач відділенням — це Олександр Борисович Смірнов.

В кінці-кінців, з маленького проколу видаляють кістково-хрящової екзостоз — і відправляють до лабораторії, щоб підтвердити його доброякісність. Наступного разу, коли пацієнт знову приїхав до нас задля зняття швів, він вже обходився без милиць і палиці, та жив своїм звичним активним життям.

Як виявити кістково-хрящовий екзостоз

Складно сказати, як часто розвиваються остеохондроми: за одними оцінками, це 1-2% популяції. Але дуже часто утворення не дає ніяких симптомів — і довго залишається непоміченим. Деякі екзостози стають випадковою знахідкою на рентгені, зробленому з іншого приводу. Деякі вдається виявити тільки коли виникають болі, оніміння та функціональні порушення кінцівок при стисненні судин, сухожиль, нервових стовбурів, м’язів.

Симптоми зазвичай з’являються, коли остеохондрома досягає достатніх розмірів, — в цьому випадку її необхідно видалити. Свого часу наш пацієнт і не підозрював про те, що на кістці зростає новоутворення, поки воно не почало впливати на рух: чоловік кульгав, важко ходив, не міг опуститися навпочіпки.

Жоден опорно-руховий апарат не проходить по життю без травм, деформацій і пошкоджень. Але сучасна травматологія вже здатна багато на що: і деякі її успіхи настільки малоінвазивні і делікатні, що залишаються невидимими.

Відновлення після складного інсульта: як завзятість і мужність пацієнта впливають на результати реабілітації

Опубликовано: 28.01.2020 о 16:12

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

Інсульт з ускладненнями в пізньому віці до болю часто зустрічається і це, в основному, сумна історія: такі пацієнти стикаються з втратою базових і найважливіших навичок. Не можуть говорити, ковтати, ходити, порушується навіть дихання і рівновага.

Ігор Бушта, або просто Васильович, надійшов до нас в реанімацію в глибокому приголомшені, з усіма перерахованими симптомами ішемічного інсульту. У наступні дні його стан погіршувався, посилилися проблеми з диханням і серцем, і на третій день реаніматологи перевели пацієнта на дихання через трахеостому (отвір на шиї, який з’єднує трахею з зовнішнім середовищем), підключили штучну вентиляцію легенів. Через порушення ковтання чоловіка перевели на назогастральний зонд. Розвинулася гіпостатична двостороння пневмонія — її ризик був високий ще під час надходження.

Життя пацієнта було під загрозою. Так тривало два тижні: лікарі в реанімації прикладали героїчні зусилля.

З першого дня: чому реабілітацію потрібно підключати відразу ж

На другий день з пацієнтом почали працювати реабілітологи. Це дуже важливий нюанс у всій історії: реабілітація почалася не через два тижні, коли пацієнтові полегшало, не в кінці місяця, коли пацієнта перевели в стаціонар, а відразу ж. У цьому перевага Odrex: ми не відкладаємо початок реабілітації: адже чим раніше почати, тим кращими будуть прогнози. Таким чином навіть ті ускладнення інсульту, які виникають на пізніх етапах відновлення, зводяться до мінімуму.

На перших етапах заняття Васильовича з реабілітологами не давали пневмонії прогресувати, знижували м’язовий тонус і усували контрактуру — стягування, стиснення м’язів, обмежену амплітуду рухів. Тренувалися кожен день.

Назогастральний зонд з часом замінили гастростомою (трубкою, що встановлена ​​в отвір на животі): пацієнт все ще не міг ковтати, а за допомогою гастростоми зміг отримувати повноцінне харчування через черевну стінку.

З неврологом Ігорем Тендітом

Ставимо мету: з чого починається реабілітація і хто це визначає

Наша команда по відновленню після інсультів:

Двічі на тиждень збирався консиліум, де лікарі обговорювали цілі та завдання.

Спочатку завдання були мінімальними: навчитися заново координувати своє тіло в просторі і управляти центром тяжіння. Ближче до кінця вересня наш пацієнт уже міг самостійно сидіти в ліжку протягом півгодини, «утримуючи» артеріальний тиск в межах норми. Потім Ігор Васильович навчився самостійно пересідати в колісне крісло. З цього моменту почалася активна реабілітація.

З реабілітологом Петром Ковальчуком

Починаємо активну реабілітацію: що робити, якщо у пацієнта множинні порушення

Навіть маленькі завдання наших реабілітологів ускладнювалися тим, що з пацієнтом не було належного контакту. Тому до лікування підключилася афазіолог Олена Чумаева — логопед, який спеціалізується на відновленні комунікації з пацієнтами після інсульту. І протягом жовтня Васильович знову зміг невербально спілкуватися, виконувати прохання, відповідати.

З логопедом-афазіологом Оленою Чумаєвою

Спочатку Ігор Васильович міг дихати тільки через рот. Реабілітологи проводили з пацієнтом вправи на розвиток дихання: спочатку лежачи, потім сидячи, в будь-якому стані — навіть в півсні.

Довгий час чоловік зовсім не міг ковтати: рідина стікала по ковтку, тільки коли він перебував в лежачому положенні, сидячи нічого не виходило. Але поступово, маленькими порціями, по пів-чайної ложки, ковтання стало відновлюватися.

Відновлюємо рух: як Ігор Васильович знову почав ходити

Зовсім інше, але дуже сміливе завдання стояло перед реабілітологами: пацієнт повинен ходити. Спочатку, коли Васильовича вертикалізувати, у нього виникали проблеми з тиском: кілька тижнів пішло на те, щоб тиск стабілізувати. І в листопаді почалися перші спроби ходити: обробляли ходьбу по фазах, підключили всю сім’я пацієнта. За два місяці чоловік вже вставав без сторонньої підтримки, походжав біля ліжка і виходив в коридор: за одне заняття проходив 30 метрів.

Ігор Васильович — боєць: він постійно знаходиться в реабілітаційному процесі. Він рідко залишався в ліжку, крутив педалі Мотомеда, тренувався навіть вночі, розробляв руку, щоб знизити м’язовий тонус і відновити рух. Відновилася функція тазових органів. На початку зими він попросив самостійно піти у ванну кімнату — в побутовому плані це дуже важливо і стало ще однією перемогою для пацієнта і лікарів.

Підводимо підсумки: як завзятість і мужність пацієнта впливають на результати реабілітації

Петро Ковальчук, реабілітолог, розповідає: «Нас надихнуло те, наскільки активну участь бере пацієнт в процесі реабілітації. Звичайно, ми розуміємо, що він вже не буде таким, як раніше. Але його сила волі, характер, прагнення до повного відновлення дали можливість прийти до того результату, що ми маємо зараз. І навіть молоді пацієнти, які знаходилися поруч, набиралися оптимізму і швидше відновлювалися».

Ми продовжували ставити цілі, знову і знову, нехай і маленькі, але все більш і більш складні: через три місяці від початку занять Васильович з мінімальною допомогою проходив поверх по сходах, на момент виписки проходив 100 метрів без тростини. А ще самостійно робив 2-3 ковтка води, набирав текст на клавіатурі.

Нещодавно ми отримали чудові новини від рідних Ігоря Васильовича: він навчився розмовляти.

Реабілітація — не опція, а необхідність: її ігнорування загрожує ускладненнями і ризиком рецидиву. Фізична терапія, ерготерапія, заняття з логопедом, рефлексотерапія можуть повернути втрачені функції організму. Незважаючи на вік, Васильович володіє приголомшливою нейропластичністю — здатністю мозку перебудовуватися через пережитий досвід. Це, а також наша мультидисциплинарная команда, яка використовувала максимум ресурсів, допомогли Ігорю Васильовичу повернути здоров’я.