Посты с тэгом: Ортопедія і травматологія

Перелом стегна, який трапився після двох протезувань

Пацієнт, якому колись встановили два ендопротеза тазостегнових суглобів, в результаті падіння зламав стегно — нижче протеза. Перелом був досить серйозним і вимагав операції — металоостеосинтезу. Під час такого втручання ортопед-травматолог збирає кісткові уламки і закріплює їх титанової конструкцією. Подібні операції наші фахівці робили безліч разів, але цей випадок виділяється. Через штучний суглоб кістку неможливо просвердлити наскрізь, і між протезом та переломом — маленька відстань, в якій складно маневрувати.

Доводиться шукати обхідні шляхи, і збирати металеву конструкцію за трохи іншим принципом. Доктор Фізор пояснює, що це пластина з гвинтами і тросами, а кістка фіксується тросами поверх. Важливо уникнути здавлення кістки (коли кісткова тканина стоншується, пресується і руйнується) і зберегти колишню довжину стегна.

Чому так важливо боротися за рух

Незважаючи на все, ми намагалися провести операцію в найкоротші терміни — однак важливо і те, що операція взагалі була проведена. Відсутність належного лікування означало б не тільки втрату можливості ходити, але й ризики інших захворювань, які розвиваються у лежачих пацієнтів: пролежнів, тромбоемболії, жирової емболії. А наш пацієнт ще дуже молодий.

Операція пройшла успішно: пацієнтові потрібно було відновлення, якийсь час йому доведеться ходити з милицями, паличкою, але зовсім скоро функція ноги повернеться повністю. Силами операційної команди, завдяки напрацьованого досвіду, рентген-контролю (електронно-оптичному перетворювачу) і умовам оперблоку навіть в незвичайних випадках ми проводимо операції в безпечних умовах. Контролюємо всі нюанси життєдіяльності, і намагаємося досягти мінімального травмування тканин.

Чому кістки так часто ламаються

Чому переломів складно уникнути, і чому декому доводиться знову і знову збирати себе по частинкам? Особливо схильні до ризику періпротезних переломів ті люди, хто страждає остеопорозом (захворювання розвивається, коли щільність кісткової тканини знижується). Однак на крихкість кісток впливає величезна кількість чинників: від тих, на які ми можемо вплинути — сидячий спосіб життя, відсутність тренувань, недостатня або надлишкова вага, до практично непідвладних — вік, стать, системні захворювання. Кістка — така ж жива, як і все в нашому організмі: кісткова тканина постійно руйнується і відтворюється.

Запускаємо опорно-руховий апарат заново

Коли за одним переломом слідує другий, за однією заміною суглоба — необхідність у ще одній операції, занадто багато опускає руки: мова не тільки про пацієнтів, а й про близьких, і всіх, хто думає, що до нормального життя вже не повернутися, а правильно — страждати і терпіти. Історія цього пацієнта — великий приклад того, що ніколи не потрібно зупинятися — буквально і фігурально. І нехай його молодість не буде відмовкою: всі системи нашого організму старіють по-різному: у когось швидше постаріє опорно-руховий апарат, у когось — серце, а хтось і в 70 буде мати печінку двадцятирічного. У будь-якому віці не варто недооцінювати резерви свого організму — і здатність лікарів розкривати ці резерви та відновлювати здоров’я.

Делікатні міри ортопедичної хірургії

Завдання, яке стояло перед доктором Фізором — видалити утворення вертлюжної западини. Це утворення — кістково-хрящовий екзостоз, або остеохондрома: цілісний, горбистий наріст на кістці, який складався з кісткових острівців та хрящової тканини. Якщо спробувати уявити його собі, то найбільше утворення нагадує кучеряву капусту.

Видалити такий наріст можна делікатно — тож і ми не робили великого розрізу, з мінімальним пошкодженням тканин. Для візуалізації суглоба використовували артроскоп, для візуалізації судин — УЗД. Замість розрізу ортопед-травматолог зробив два проколи в 5 мм кожен. Через один прокол ввів відеокамеру, через інший — маніпулятор, після чого на моніторі стало видно екзостоз.

Можливості артроскопії багато чого змінюють для пацієнта: замість розтину м’яких тканин з широким оголенням кістки — пара проколів, що практично не залишають сліду, а разом з ними і менше ризиків ускладнень, менше можливих болів, швидка виписка через півдня чи день, швидке повернення додому — і стрімке відновлення функції.

Ортопеди-травматологи Руслан Велієв, Василь Фізор та лікар УЗД Наталія Грінь

Неминучі ризики і як з ними справлятися

З цього моменту робота ортопеда-травматолога повинна бути максимально ювелірною: ще кілька міліметрів, і можна зачепити життєво важливі артерії, що огинають стегнову кістку. Тому недостатньо просто бачити екзостоз на моніторі, потрібна друга візуалізація: тут підключається Наталія Грінь і стежить за судинами поблизу утворення на УЗД-моніторі.

Екзостоз в околицях судин слід видаляти. Це утворення повільно, але постійно зростає, іноді викликаючи компресію навколишніх тканин, а з нею біль і порушення функції.

Поки лікар УЗД стежить за тим, наскільки близько інструментарій ортопеда підбирається до судин, операція залишається безпечною. Якщо цього не робити, артерію легко зачепити і викликати масивну кровотечу. Також в операційну заглядає судинний хірург і завідувач відділенням — це Олександр Борисович Смірнов.

В кінці-кінців, з маленького проколу видаляють кістково-хрящової екзостоз — і відправляють до лабораторії, щоб підтвердити його доброякісність. Наступного разу, коли пацієнт знову приїхав до нас задля зняття швів, він вже обходився без милиць і палиці, та жив своїм звичним активним життям.

Як виявити кістково-хрящовий екзостоз

Складно сказати, як часто розвиваються остеохондроми: за одними оцінками, це 1-2% популяції. Але дуже часто утворення не дає ніяких симптомів — і довго залишається непоміченим. Деякі екзостози стають випадковою знахідкою на рентгені, зробленому з іншого приводу. Деякі вдається виявити тільки коли виникають болі, оніміння та функціональні порушення кінцівок при стисненні судин, сухожиль, нервових стовбурів, м’язів.

Симптоми зазвичай з’являються, коли остеохондрома досягає достатніх розмірів, — в цьому випадку її необхідно видалити. Свого часу наш пацієнт і не підозрював про те, що на кістці зростає новоутворення, поки воно не почало впливати на рух: чоловік кульгав, важко ходив, не міг опуститися навпочіпки.

Жоден опорно-руховий апарат не проходить по життю без травм, деформацій і пошкоджень. Але сучасна травматологія вже здатна багато на що: і деякі її успіхи настільки малоінвазивні і делікатні, що залишаються невидимими.

Світлана Аркадіївна приїхала на операцію разом з дітьми з Дніпра. Заміну суглоба довго відкладали — через проблеми з серцем. Коли Світлані Аркадіївна провели стентування судин серця, у неї з’явилася можливість виконати ендопротезування колінного суглоба.

Набір імплантів Aesculap Columbus, яку встановили Світлані, значно розширює можливості лікаря і дозволяє знайти рішення для абсолютно різних клінічних випадків. Дизайн штучного суглоба дозволяє зберегти природну форму і руху надколінника. Амплітуда рухів у коліні збільшується до фізіологічної норми. Довга модульна ніжка робить його більш стійким. Операція ендопротезування подарувала пацієнтці шанс знову рухатися, бути активною і більше не відчувати біль.

Операція була тривалою — через супутні патології потрібно ще більше навичок і досвіду операційної команди. Трохи більше, ніж через місяць жінка пройде курс відновлення, але вже сьогодні, на другий день операції, Світлана Аркадіївна прогулюється по відділенню, активно спілкується з гостями та своїми лікарями й готується до від’їзду додому.

В Одесі відбулася справжня Дніпровська зустріч: тут сім’я Світлани Аркадіївни зустрілася зі своїм рентгенендоваскулярним хірургом Костянтином Хацько, який з цього року завідує одним з відділень Клініки Серця Odrex, а анестезіологом на ендопротезуванні був Олександр Максименко — колись давно він теж переїхав працювати в Odrex з Дніпра.

Детальніше про заміну колінного суглоба в Медичному домі Odrex можна за посиланням.

Записатися на консультацію ортопеда-травматолога можна за номером +38 (048) 730-00-30 або через форму «Запишіться на прийом» на нашому сайті.

Виклики, з якими стикаються батьки в перші місяці та роки життя

Як багато ви знаєте про фізичний розвиток дітей в перші роки життя? Часто питання розвитку ставлять молодих батьків у глухий кут: що нормально і саме пройде, а коли потрібно починати обстежитися?

Наприклад, з гіпертонусом стикаються багато: скутість м’язів, опір згинанню і розгинання, стислі пальчики — він може зберігатися в руках до 3 місяців, в ногах до 4 місяців — і це буде нормально. А ось гіпертонус, який супроводжується кривошиєю, — привід звернутися до дитячого ортопеда-травматолога. Як і інші нюанси розвитку:

• різна сила м’язів з різних сторін,
• поворот голови або переворот тіла тільки в одну сторону,
• відсутність опори на одну або обидві ніжки,
• неприродне положення або сіпання кінцівок,
• дитина не тримає голову до 3 місяців, не сідає до 8, не встає до 9.

Коли дитині 1-2 роки, багато дефектів спокійно лікуються консервативно: тканини й м’язи ще податливі, багато чого можна виправити. Консервативні методи — це коригувальні коміри та пов’язки, редресація (випрямлення) та інші. Гімнастика і масажі, хоча самі по собі і не є методиками лікування, часто приносять користь, задоволення і радість дітям, тому не варто і про них забувати.

Іноді до початку лікування проходить багато часу: так ортопед-травматолог Андрій Попченко діагностував кривошею в однієї зі своїх маленьких пацієнток в однорічному віці, але операція була проведена тільки через 8 років.

Операція через 8 років

В цьому випадку кривошия була вродженою. Виношування і народження — процеси складні і ніколи не проходять однаково для всіх. Через дисплазію грудинно-ключично-соскоподібного м’яза (її ще називають кивальною). Ще в утробі матері м’яз у дівчинки почав неправильно розвиватися: був коротшим і більш жорстким, ніж потрібно. У таких випадках під час пологів ця м’яз «надривається». І на другому тижні після пологів у дитини з’являється гематома м’язів — «шишка» на шиї.

Якщо починати лікування кривошиї пізно, то консервативних методів вже недостатньо — і призначають операцію. У деяких випадках і вона до кінця не допоможе усунути наслідки кривошиї, особливо, якщо період активного росту дитини вже добігає кінця — зазвичай він закінчується в 14-15 років. Якщо кривошею зовсім не оперувати, то вона потягне за собою деформацію хребта (сколіоз шийного відділу) і асиметрію обличчя (куточки очей, рота з боку ураження сповзають вниз).

Тому дівчинці провели операцію — міотомію грудино-ключично-соскоподібного м’яза. Ця м’яз починається від соскоподібного відростка і поступово вплітається в грудину і ключицю. Завдання ортопедів — Андрія Попченко і Василя Фізора — полягала в тому, щоб подовжити укорочену м’яз.

Після такої операції дитина швидко відновлюється, і далі справа за батьками — активно розтягувати м’язи, які були вкорочені. Щодня займатися гімнастикою, розтяжкою, ЛФК.

Пам’ятка для батьків

Помітити кривошею у новонароджених буває складно. Але ось, на що можна звернути увагу:

• нахил голови в одну і ту ж сторону,
• складність з прикладанням до одних грудей — малюк завжди вибирає іншу,
• немовлю складно повернути голову на звук,
• збоку на шиї є невелика шишка.

Батьківство — це відповідальність, щастя і той ще виклик. Тому ми намагаємося бути поруч: поліклініка приймає діток від 1 тижня, хірургія та стаціонар — від 2 років.