Посты с тэгом: Педіатрія

Пневмокок є причиною різних захворювань, таких як пневмонія, отити та синусити. До речі, більша половина усіх пневмоній викликаних саме пневмококом – важко піддаються амбулаторному лікуванню та потребують госпіталізації.

Менінгокок належить до іншого виду бактерій, але так само, як і його «колега за цехом» може викликати важкі та небезпечні захворювання, зокрема менінгіт (запалення мозкових оболонок) та менінгококцемію (менінгококовий сепсис).
Мами радять одягати шапку перед тим, як вийти на вулицю в холодну пору року, щоб не «підхопити» менінгіт. А ми радимо – вакцинуйтесь.

Хто у зоні ризику?

І пневмокок, і менінгокок передаються повітряно-крапельним шляхом. Деяким категоріям людей варто бути особливо уважними, бо вони в зоні ризику:

• діти до 5 років,
• дорослі віком від 60 років,
• люди, у яких є хронічні захворювання,
• люди з імунодефіцитними захворюваннями.

Як боротись з менінгококом та пневмококом?

На жаль, наша імунна система не може самостійно подолати ці інфекції. Вони лікуються антибіотиками, але через неправильне їх використання, кількість пневмококів та менінгококів, стійких до цих препаратів, постійно зростає. Після перенесення захворювання, викликаного інфекціями менінгокока чи пневмокока, не виробляється імунітет на все життя. Тому підхопити ці інфекції можна безліч разів. Єдиним ефективним та безпечним способом захистити організм є щеплення: вакцини здатні «навчити» імунну систему розпізнавати певні патогени.

В Україні зареєстровано дві вакцини від пневмокока:

• Синфлорикс (10 серотипів) – вводять з 6 тижнів до 5 років.
• Превенар 13 (13 серотипів) – водять з 6 тижнів. Можна використовувати і в дорослому віці.

Від менінгокока зареєстровано також дві вакцини:

• Менактра – використовується з 9 місяців до 55 років.
• Німенрикс – використовується з 6 тижневого віку.

І Менактра, і Німенрикс мають однакові серотипи, відрізняються тільки терміном та схемою введення.

Вакцини від пневмокока та менінгокока не містять живого збудника. Вони абсолютно безпечні та не здатні спровокувати захворювання.

Записатись на консультацію лікаря можна через форму на сайті, через мобільний додаток або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30. За цими ж контактами можна укласти декларацію та записатись на вакцинацію.

Дитячий лікар часто нагадує про важливість дотримання параметрів температури, вологості в будинку, зволоження носових ходів сольовим розчином. Для чого це потрібно?

По-перше, річ в тому, що у теплообмін дітей проходить більш інтенсивно, ніж у дорослих. Коли в приміщенні спекотно і на додачу вологість повітря менше 20%, дитя втрачає багато рідини, відбувається пересихання слизових оболонок дихальних шляхів та шкіри. В результаті ваше чадо починає частіше хворіти, або довше одужує при ГРВІ та подібних захворюваннях.

По-друге, одна із функцій нашої шкіри — дихальна. При її пересиханні порушується здатність здійснювати газообмін між організмом та навколишнім середовищем, це зумовлює появу подразнень шкіри.

Також ми знаємо, що частота дихання у дітей (особливо малюків) більша, ніж у дорослих. І за рахунок цього є більша ймовірність потрапляння мікробів до маленького організму.

Чи допоможе зволожувач?

Відповідь — так, але при правильному використанні:

• Повітря в кімнаті має бути прохолодним (18 – 22 ºС вважається оптимальною температурою) та вологим (60-80%). Якщо в кімнаті спекотно, це сприяє розмноженню бактерій та вірусів, тому не перестарайтесь.
• Гарне придбання — гігрометр — пристрій, який вимірює температуру та вологість. Деякі зволожувачі мають вбудовані датчики.
• Використовування зволожувача не позбавляє необхідності провітрювати кімнату.
• Зволожувачі необхідно очищувати, щоб уникнути розмноження бактерій та цвілі.
• Якщо у дитини є алергія або астма, попередньо треба проконсультуватись із лікарем.

Де має знаходитися пристрій?

Зволожувач не слід розміщувати поблизу дитячого ліжка, щоб уникнути утворенню надлишкової вологості навколо дитини та випадання осаду на меблі та постільну білизну.

Враховуючи, що дітки дуже спритні та моторні, безпечне місця для зволожувача в дитячій кімнаті — на висоті дорослої людини (високі полиці, шафи тощо), щоб малюк не міг дістати шнур та потягнути прилад. Так ми уникнемо неприємних ситуацій.

Які зволожувачі краще підходять дітям з точки зору педіатра?

• Паровий зволожувач може виглядати симпатичним варіантом для дитячої кімнати, бо зазвичай має форму яблучок, звірів, будиночків. Однак саме його не рекомендуємо розміщувати там, де дитина може зачепити: він працює за принципом гарячого випаровування, тому є ризик опіку паром або окропом.
• Компресорні зволожувачі холодного випаровування більш безпечні. Але саме від них утворюється білий наліт на меблях.
• Зволожувачі з функцією ароматерапії дітям не рекомендовані.
• Ультразвукові зволожують повітря, перетворюючи воду на дрібні часточки за допомогою високочастотних коливань. Оскільки вода може бути не надто стерильною, маленькі часточки можуть бути небезпечними для дихання малюків.
• Очисники (мийки) повітря не тільки зволожують, а й очищують повітря, що полегшує дихання дітям з алергією та респіраторними захворюваннями. Втім, видають обмежений рівень вологості — зазвичай, до 80%.

Важливо не тільки мати прилад, а й правильно ним користуватись. А якщо зволожувача немає, дитина хворіє, повітря сухе — хоча б розставте посудини з водою або вологі рушники в різних місцях.

З Оксаною Василівною можна укласти декларацію дитині в Медичному домі Odrex на Розкидайлівський, 69/71. Записатись на консультацію можна через форму на сайті, через мобільний додаток або за телефонами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Грудне молоко. До якого віку пропонувати дитині?

Згідно з рекомендаціями ВООЗ та українськими наказами немовля рекомендовано годувати грудним молоком. При цьому, перші 6 місяців життя – давати тільки молоко, а потім комбінувати із прикормом. Грудне вигодовування можна продовжити до року-півтора – з часом молоко втрачає корисні мікронутрієнти та вітаміни, воно вже не таке калорійне, не містить антитіл, які передаються у перші пів року від матері до дитини. Якщо з певних причин дитину неможливо годувати грудним молоком, то їй пропонують спеціальну збалансовану дитячу суміш. Її дитина може їсти до 2 років. Прикорм в такому разі теж починають з 6 місяців.

Прикорм. Яким має бути знайомство дитини з майже «дорослою» їжею?

Чому майже? Бо вона все одно буде відрізнятись від загального столу – за складом, способом приготування, консистенцією та смаком. І тільки поступово буде «дорослішати», коли мама додаватиме нові продукти, замість пюре потроху пропонуватиме шматочки, трохи підсолюватиме, а потім і взагалі почне годувати із загального раціону. Ключове слово тут – поступово.

Тож як вперше дитині запропонувати прикорм? Передусім, важливо правильно підібрати час «Х» – дитина має бути здоровою та в гарному настрої. Бажано, щоб це відбулось у першій половині дня. Першою стравою може бути або каша, або овочі, які не мають вираженого смаку. Якщо це крупа, то оберіть ту, що не містить глютен, наприклад, рис, гречка чи кукурудза. Якщо овочі, то підійдуть кабачки, цвітна капуста, броколі, картопля, патисон. Продукт має бути відварений, можна на пару, та перетертий. Погодували – і спостерігайте. Якщо у дитини немає негативних реакцій, тобто здуття, зміни стула, алергії тощо, то можна продовжувати прикорми. Зауважте, що для першого разу буде достатньо однієї чайної ложки, але впродовж 5-7 днів порцію варто збільшити до повної.

Коли дитина спробувала всі інгредієнти окремо, можемо їх комбінувати – змішувати крупи, овочі, або до круп додавати овочі. До речі, якщо дитині все-таки стало зле після першого прикорму, не давайте деякий час цей продукт. Коли стан покращиться, спробуйте щось інше.

Потім починайте давати фрукти. Це можуть бути яблука, персики, груші, абрикоси – обирайте за сезоном. Але будьте уважні – полуниця, цитруси, будь-які екзотичні фрукти та ягоди не підходять, бо це алергени.

Щодо консистенції, то на початку прикорму їжа має бути перетертою, але з 8,5 – 9 місяців дитині вже можна пропонувати шматочки. В 13 – 16 місяців у маляти з’являються перші моляри, тобто жувальні зуби, тоді вона вже може їсти більш тверду їжу.

Зараз все більшої популярності набуває самоприкорм, при якому батьки замість чіткої порції перетертих продуктів пропонують дитині їжу зі спільного столу. При цьому дають їй можливість обрати саме те, що їй до вподоби та з’їсти стільки, скільки захоче. Тут є свої підводні камені: цей метод підходить лише тим родинам, в яких дотримуються правил здорового харчування. Бо якщо ви полюбляєте їсти, до прикладу, копчені, смажені або жирні продукти, дитині доведеться готувати окремо. Також є ризик того, що дитина може вдавитись великим шматком їжі, тож цей момент теж треба контролювати. В будь-якому разі, який би метод прикорму ви не обрали, варто порадитися із педіатром.

Напої. Що і коли можна давати?

• Вода
  Якщо дитина на грудному вигодовуванні, воду до 6 місяців однозначно давати не потрібно: вона міститься в молоці. Якщо на суміші, то в літній період можна пропонувати між годуванням, але це має бути спеціальна вода для малят, в жодному разі не газована мінералка.
• Чай, какао, кава
  Чай дитині можна давати лише з 2 років. Знайомити її зі смаком какао – з 3. Готувати його краще не сніданок і не частіше двох разів на тиждень по пів чашки. Після 6 років можна збільшити кількість і давати по повній чашці, але не більше 4 чашок на тиждень при відсутності протипоказів. А от щодо кави – рекомендую відкласти приблизно до пубертатного періоду. Вважається, що вона збудливо впливає на нервову систему. Якщо дитина старше за 7 років попросить у вас спробувати її, запропонуйте на заміну напій на основі цикорію.
• Коров’яче та козяче молоко
  Можна давати з року поступово. Але обирайте з жирністю 3,3% або 3,5%. Дітям до року давати коров’яче та козяче молоко не варто. Малятам із групи підвищеного ризику, тобто ті, у кого є алергії, непереносимість коров’ячого білка, хвороби травної системи, захворювання нирок тощо – не раніше 3 років.
• М’ясо та риба
  М’ясо дитині можна запропонувати із 6-7 місяців. Це може бути курятина, кролятина, індичатина, телятина або нежирна свинина. Рибу варто давати трохи пізніше – з 8 місяців. Найкраще для дитини підійдуть нежирні сорти – хек, судак або минтай.
  Зауважте, червону рибу маленькій дитині не можна, це алерген.
• Спеції та приправи – однозначне «ні»
  До 2 років не даємо жодних спецій та приправ. Дитина все це отримує з фруктів, овочів та круп.
• Алергени
  Алергенні продукти, тобто цитруси, полуницю, горіхи тощо можна вводити дітям після року, але пропонувати лише маленькі порції у першій половині дня. Далі протягом доби треба спостерігати, чи немає висипів, розладів травлення, сверблячки. Якщо є, то продукт відкладаємо.

Стоп-лист. Що не можна давати дитині як прикорм?

Вже з’ясували, що треба бути вкрай обережними з алергенними продуктами, їх само собою, як перший прикорм не використовуємо. Також не можна давати копчені продукти, сосиски та ковбаси, консерви, квашені овочі та фрукти. Смажене та жирне теж не можна! Важливо також, щоб страви були свіжими, тож після приготування дитину краще погодувати протягом 30 – 40 хвилин.

Вегетаріанська дієта для дитини

Звичайно, це особиста справа кожної родини, але я, як педіатр, маю попередити – харчування дитини має бути збалансованим, багатогранним, складатися з круп, овочів, фруктів, м’яса, риби та кисломолочних продуктів. М’ясо – це цінне джерело білка, який є життєво необхідним для росту і розвитку організму. У м’ясі залізо міститься в гемовій формі, саме така форма найлегше засвоюється. Нестача його може серйозно впливати на інтелектуальний розвиток дитини, його імунітет та кровотворення. Відсутність м’яса в раціоні дитини може також призвести до зниження гемоглобіну в крові та спричинити анемію.

Тетяна Олександрівна приймає в Поліклініці всієї сім’ї на Сахарова. Щоб записатись на консультацію лікаря або укласти з нею декларацію, заповніть форму на сайті, в мобільному додатку або зателефонуйте за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Дитячий гастроентеролог Грабчук Катерина Геннадіївна, загальний стаж роботи — 25 років

Розрізняють функціональний та органічний біль у животі. Функціональний біль з’являється через порушення моторики шлунково-кишкового тракту та зниження «порогу больової чутливості». Саме такий біль найчастіше і виникає у дітей. На відміну від органічного, він не має ознак запалення. Також важливий момент: іноді будь-який дискомфорт діти можуть назвати болем у животі.

Також біль може бути гострим та хронічним. Гострий біль за відчуттями досить інтенсивний, виникає раптово. Якщо у дитини виник подібний стан, треба звернутися до лікаря і разом шукати причину.

Хронічний біль у животі – це рецидивуючий біль, який триває довше, як два місяці. В таких випадках необхідно консультуватись з педіатром, який визначить природу болю і направить до вузького спеціаліста для подальшого лікування.

В будь-якому разі гострий це біль чи хронічний, треба негайно звертатись до лікаря, якщо є «червоні прапорці»:

• підвищена температура,
• повторне блювання, особливо з домішками крові,
• випорожнення з домішками крові,
• виражена діарея, тривалий закреп,
• порушення загального стану: млявість, сонливість або виражене занепокоєння,
• втрата ваги.

У різному віці біль може виникати з різних причин.

Діти до 1 року

В такому віці у дитини може бути банальна кишкова колька. Це абсолютно сприятливий функціональний стан, який не потребує медикаментозного втручання. Інша тактика має бути, коли болі у животі виникають на тлі гострих респіраторних вірусних інфекцій, кишкових інфекцій, інфекцій сечовивідних шляхів. Ці стани супроводжуються температурою, нежитем, можливо, кашлем, кишковими розладами, розладами сечовипускання. При цьому страждає загальний стан дитини. Тактика спрямована на лікування основного захворювання. Така дитина обов’язково потребує нагляду лікаря.

Рідше у дітей грудного віку зустрічається хірургічна патологія як чинник болю у животі. Але якщо у дитини спостерігається блювання, болі у животі, температура, кров у калі, то не варто виключати ймовірність хірургії – це може бути, наприклад, інвагінація кишківника.

Діти раннього віку

Тут діагностування трохи простіше, ніж у немовлят, бо дітки вже можуть показати, де болить. В такому віці серед причин болю у животі превалюють функціональні розлади: закрепи, послаблення випорожнень, порушення перистальтики кишечника, неперенесення певних видів продуктів. Можливо, проблеми викликані інфекцією. Не забуваємо і про можливість хірургічної патології, може бути запалення апендикса (апендицит).

Порада батькам: будь-який напад гострого болю у животі може бути маніфестацією гострої хірургічної патології. Тому, якщо є підозра на хірургічну патологію, не можна давати дитині знеболювальне, які можуть зменшити типову симптоматику захворювання. Це може ускладнити своєчасну діагностику.

Діти від 5 років

Діти від 5-6 років вже можуть чітко пояснити свої відчуття, тому визначити причину болю легше. Всі алгоритми, які перераховані вище, працюють у цій віковій категорії.

У пре- та пубертатному віці біль у животі може бути симптомом таких захворювань, як гастрит, холецистит, коліт, панкреатит, що потребує ретельного обстеження. У дівчат болі в животі можуть бути обумовлені гінекологічними причинами.

Важливо розуміти, що патофізіологічні функціональні розлади органів травлення у своїй основі часто мають психосоматичні причини. У наш непростий час психосоматика взагалі виходить ледь не на перший план. Тож будьте уважні до своїх дітей!

Ви можете записатись на консультацію Катерини Геннадіївни Грабчук через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Що таке анемія?

Якщо говорити простими словами, анемія – це зниження обсягу гемоглобіну в одиниці крові. Ця недуга призводить до виникнення кисневого голоду тканин, бо саме гемоглобін є основним компонентом еритроцитів, яких вважають відповідальними за транспортування кисню до органів.

Норма гемоглобіну залежить віку. Наприклад, у немовлят нормальним вважається рівень 220, у підлітків 14-15 років – вже від 140 до 160.

Розрізняють перший, другий та третій ступені або стадії анемії. При гемоглобіні від 90 до 110 у пацієнтів діагностують перший ступінь, від 70 до 90 – другий, а якщо позначка нижче за 70 – третій. Найважчим є третій ступінь анемії, в таких випадках іноді хворого доводиться екстрено госпіталізувати для інтенсивного лікування.

Анемії бувають різними. Здебільшого на консультацію в поліклініку до гематолога звертаються саме з дефіцитними анеміями, коли організму дитини не вистачає певних мікроелементів. Наприклад, заліза, вітаміну B12, фолієвої кислоти чи інших. Серед причин появи анемії можуть бути:

• Порушення годування, через що у дитини з’являється дефіцит мікроелементів.
• Поведінка дитини. Часто дівчата-підлітки намагаються схуднути, але неправильно підбирають дієти.
• Патології шлунково-кишкового тракту, через що не всмоктуються мікроелементи. Дитина начебто якісно і регулярно харчується, але при цьому анемія розвивається. В такому разі необхідне обстеження у гастроентеролога, щоб перевірити, чи немає поверхневого гастриту, гастродуоденіту, запорів – це часта проблема у підлітків через малорухливий спосіб життя. Всі ці хвороби можуть призводити до анемій.
• Підвищена крововтрата, наприклад, у дівчат в період становлення, коли з’являються місячні.
• Занадто важкі фізичні навантаження у хлопчиків теж можуть призводити до анемій.
• Підвищене руйнування еритроцитів (гемолітичні анемії).
  Будь-яка інфекція, антибіотики, алергія також серед причин. У нас навіть була історія, коли перед 1 вересня в школі пофарбували клас неякісною фарбою, дитина за 4 дні потрапила до лікарні з гемолітичним кризом з різким падінням гемоглобіну.

У 99% випадків такі процеси – оборотні, вчасне лікування яких призводить до повного одужання. Є невелика група важких анемій – апластичних, при яких фіксується недостатність роботи кісткового мозку. Це досить серйозна проблема, яка іноді вимагає тяжкого лікування, аж до трансплантації кісткового мозку. З позитивного – такі анемії зустрічаються не так часто.

Основні симптоми анемії. Як її вчасно виявити?

Перше, на що звертають увагу батьки – це те, що дитина стає млявою. Коли вони приходять на прийом, розповідають, що їхній син або донька бігали, як дзиґи, не могли всидіти на місці, а зараз хочуть присісти, прилягти та надають перевагу спокійним іграм. Також у маленьких пацієнтів спостерігається блідість шкірних покривів. Так, буває ситуація, коли у дитини просто такий тон шкіри від природи, але коли раніше після прогулянки її щоки та вушка ставали рожевими, а тепер ні – то це привід задуматися, чи це не ознака зниження рівня гемоглобіну. Також на цю недугу вказують випадіння волосся і порушення росту нігтів.

Як попередити розвиток анемії?

Якщо ж анемію не лікувати, то можуть з’явитись порушення роботи нервової системи, затримка психомоторного та розумового розвитку. Еритроцити є основним переносником кисню, і якщо він не надходить у головний мозок, гальмується розвиток всіх функцій. Тому важливо попереджати хворобу – регулярні прогулянки на свіжому повітрі, раціональне харчування, здоровий спосіб життя – серйозні вороги анемії. Якщо ж помітили симптоми, описані у цій статті, у своєї дитини, не займайтесь самолікуванням, а одразу ж звертайтесь до фахівців.

Наталія Молодець консультує в багатопрофільному центрі Odrex на вул. Розкидайлівській, а також працює в дитячому стаціонарі «Одрік». Ви можете записатись на її консультацію через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.