Посты с тэгом: Вакцинація

Як проявляється поліомієліт?

В більшості випадків поліо починає розвиватись безсимптомно. Це значно ускладнює ситуацію: по-перше, втрачається час, і хвороба не діагностується вчасно, по-друге, в цей період заражена людина розповсюджує вірус і ставить під загрозу здоров’я тих, хто поруч (але для вакцинованих такий контакт є безпечним).

В інших випадках поліомієліт на першому етапі проявляє себе такими симптомами:

• підвищена температура,
• швидка втомлюваність,
• головний біль, біль в кінцівках,
• ригідність м’язів шиї,
• нудота та блювота.

Нічого не нагадує? Так, це ті самі симптоми, що ми спостерігаємо при ГРВІ. Тож одразу зрозуміти, що це не грип, а дещо серйозніше, досить важко. За деякий час вірус, який до того розвивався в кишківнику, може переходити і вражати центральну нервову систему, насамперед спинний мозок. І ось вже тут поліо показує свої специфічні симптоми – у пацієнта можуть з’являтись важкі паралічі з деформацією кінцівок.

Ускладнення, спричинені поліомієлітом

Ускладнення, які викликає поліомієліт, призводять до інвалідізації. У деяких особливо важких випадках поліомієліт викликає параліч дихальних м’язів або смерть. Найбільш уразливими до вірусу є дошкільнята та діти раннього шкільного віку.

Профілактика поліомієліту

Лікування від захворювання не існує. Єдиним методом захисту є вакцинація.

Існує 2 види вакцини від поліомієліту: IPV та OPV.

IPV – інактивована вакцина, яка містить суміш інактивованих поліовірусів 1, 2 та 3 та вводиться у вигляді ін’єкцій. IPV є компонентом комбінованих вакцин проти дифтерії, правця та коклюшу, та навіть в комбінації з вакциною проти гепатиту В та гемофільної палички.

OPV – жива оральна поліомієлітна вакцина, яка використовується у вигляді оральних крапель.

IPV рекомендують вакцинувати в 2 та 4 місяці життя, надалі МОЗ рекомендує вакцинуватися OPV з 6 місячного віку (6,18 міс,6 та 14 років).

Що робити, якщо не щепились за календарем?

Дорослих, які не отримали щеплення в дитинстві, вакцинують, якщо вони належать до групи ризику: медики та працівники лабораторій, які мають контакт із зразками хвороби, люди, які подорожують в країни, де фіксували спалахи поліо тощо.

Обидва види вакцин є в Медичному домі Odrex. Щеплення є безплатним.

Записатись на консультацію або подати заявку на укладання декларації з нею можна через форму на сайті, за допомогою мобільного додатку або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Імунітет від захворювань можна отримати активним або пасивним способами:

• Активна імунізація — це власне введення вакцини і тим самим стимуляція організму до первинної відповіді на збудник захворювання. При повторному контакті зі збудником це захищає людину від розвитку захворювання — в ідеалі, на все життя.
• Пасивна імунізація — безпосереднє введення антитіл. Короткочасний захист людям, які зазнали або будуть піддаватися впливу певного патогену, і зазвичай використовується пацієнтами з ослабленим імунітетом, які не здатні виробити ефективну імунну відповідь за допомогою активної імунізації.
  От і все, що може насправді «зміцнити» імунітет.

Оглянемо вакцинацію для здорових дорослих.

Вакцинація проти COVID-19
Перше захворювання, вакцинація від якого рекомендована всім віковим категоріям. Дво- або трисерійне введення вакцини з наступним веденням бустеру (вводять принаймні через півроку після завершення будь-якої первинної серії).

Вакцинація проти грипу
Інактивована вакцина від грипу або рекомбінантна вакцина показа всім віковим категоріям — одна доза вакцини щорічно. Для вікової категорії 18 – 50 років також рекомендована жива вакцина проти грипу – одна доза щорічно.

Вакцинація проти правця, дифтерії
Ревакцинація кожні 10 років після останнього введення АДС-м. Тобто, якщо в дитячому віці остання ревакцинація була в 16 років (як за календарем), то наступного разу треба щепитись в 26. А якщо раніше ви не отримували серію вакцинації від правця, дифтерії та коклюшу, схема наступна: I доза АДС-м, потім, через 4 тижні, II доза та III доза — через 6-12 місяців.

Вакцинація проти кору, паротиту та краснухи
Якщо раніше не вакцинувались, рекомендовано введення однієї дози вакцини для людей не старше 65 років. Перевірити, чи є у вас імунітет від кору, можна за аналізом крові.

Вакцинація проти вітряної віспи
Якщо відсутній імунітет — дві дози вакцини з інтервалом від 4 до 8 тижнів.

Щеплення від вірусу папіломи людини
Вакцинація проти ВПЛ, так звана «вакцина від раку» рекомендована всім до 26 років. Але на основі останніх клінічних досліджень рекомендовано вакцинуватись і дорослим від 27 до 45 років – трьохдозовою схемою.

• З 15 років рекомендовано три дози вакцини: I доза, II доза через 2 місяці від першої, III доза через 5 місяців від першої дози.
• Від 9 до 14 років застосовується вакцинація двохдозовою схемою. Другу дозу необхідно вводити між 5 та 13 місяцями після введення першої дози. У разі, якщо друга доза вакцини була введена раніше, ніж через 5 місяців після першої дози, завжди повинна вводитися третя доза.

Пневмококова вакцинація
Планова вакцинація однією дозою рекомендована всім дорослим віком від 65 та декому від 19 до 64 (з певними основними захворюваннями або іншими факторами ризику: особи, які страждають на хронічні захворювання легень, нирок, серцево-судинної системи, цукровий діабет та інші патології; люди з порушеннями імунітету – особи із ВІЛ, туберкульозом, онкохворі).

Щеплення від гепатиту А
Захисту від гепатиту А потребують дорослі, які відповідають одному з критеріїв:

• проживання у регіоні з ендемією гепатиту А,
• наявність хронічних захворювань печінки,
• наявність ВІЛ,
• вагітність,
• тісний особистий контакт з хворим на гепатит А.

В такому разі схема щеплення наступна: двохдозова серія HepA Havrix з інтервалом від півроку до року або три дози HepA-HepB Twinrix через з інтервалами в місяць та півроку.

Щеплення від гепатиту В
Всім дорослим до 65 років рекомендовано вакцинуватись від гепатиту В, якщо раніше ви не були щеплені трьохдозовою схемою щеплення з інтервалами в місяць та півроку. А більшість з дорослих, народжених до 2000 року — не була вакцинована.

Менінгококова вакцинація
Про вакцинацію (однією дозою) варто замислитись тим, хто має один з критеріїв, які підвищують ризик розвитку менінгококової інфекції:

• ВІЛ-інфекція,
• аспленія (відсутність селезінки),
• робота в мікробіологічній лабораторії,
• призов на військову службу,
• подорож до ендемічних регіонів або проживання в них,
• знаходження в зоні спалаху інфекції.

Записатись на консультацію Еліни Олександрівни можна через форму на сайті, за допомогою мобільного додатку або у операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30. Також з Еліною Гонтаренко можна укласти декларацію дорослим у Медичному домі на Розкидайлівській.

Залишити заявку на укладання декларації можна за посиланням. 

До Всесвітнього тижня імунізації ми підготували для вас серію матеріалів про щеплення. В першому терапевт Марія Полякова зібрала 6 доказових тез про вакцинацію під час вагітності.

1. Антитіла можуть передаватись дитині

Малюк може отримувати імунний захист, перебуваючи в лоні матері. Зокрема йдеться про антитіла, які виробились у жінки після вакцинації проти грипу, COVID-19, правця, дифтерії та кашлюку. Однак діятиме такий захист лише перші кілька місяців життя малюка, тому щеплення мами не скасовує щеплення дитини за календарем.

2. Вагітним можна робити щеплення тільки інактивований вакцинами

Живі вакцини теоретично можуть мати негативний вплив на плід. Саме тому про вакцинацію варто подбати ще на етапі планування вагітності. Для цього треба перевірити за календарем, чи всі необхідні щеплення були зроблені жінці. Якщо ні – звернутись до сімейного лікаря. Це дуже важливо, бо інфікування кором, паротитом, краснухою, вітряною віспою та оперізувальним герпесом (саме від цих хвороб вакцини живі) може бути вкрай небезпечним для дитини.

Після щеплення живою вакциною до вагітності має пройти щонайменше 28 діб, після щеплення проти вітрянки – 3 місяці. Разом з тим, випадкове щеплення живою вакциною не є показом до переривання вагітності. Тому якщо ви не знали, що вже «при надії» та вакцинувались – не панікуйте. Обговоріть це питання з вашим лікарем.

3. Вакцини проти грипу та COVID-19 – безпечні для вагітних. І необхідні

У вагітних вищий ризик виникнення ускладнень, які суттєво можуть впливати на здоров’я плоду. Тому вагітним не варто ігнорувати рекомендації щодо щеплення проти цих вірусних хвороб. Центр громадського здоров’я рекомендує вагітним щепитись мРНК вакцинами (Comirnaty/Pfizer-BioNTech та Moderna), оскільки про них існує найбільше даних щодо безпечності для цієї категорії людей.

Так само безпечною для вагітних є трикомпонентна вакцина проти дифтерії, правця та кашлюку. Якщо вагітна не була щеплена раніше, це варто виправити.

Важливо правильно обрати час для вакцинації:
Проти грипу – кінець жовтня.
Проти дифтерії, правця та кашлюку – 27-36 тиждень вагітності (краще на початку цього терміну).
Щеплення проти COVID-19 можна проводити на будь-якому етапі вагітності.

4. При укусах тварин, про щеплення яких немає інформації, необхідно негайно зробити екстрену вакцинацію проти сказу!

Смертність від сказу при невчасному реагуванні – 100%. Тому одразу після контакту з твариною варто звернутись в лікарню.

5. Рідні та близькі, які проживають разом з вагітною, теж мають прищепитись

Коли малюк тільки з’явиться на світ, буде дуже вразливим до інфекцій, оскільки його імунітет ще не до кінця сформований. Тому важливо, щоб усі, хто контактує з новонародженим, мали щеплення – наприклад, няня.

6. Вагітним можуть знадобитись додаткові вакцини

Якщо вагітна жінка планує подорож за кордон, їй варто ретельно підготуватися. Зокрема, з’ясувати, чи немає у тій країні, яку вона збирається відвідати, ризику заразитись певною інфекцією. Цю інформацію зручно дізнаватись на Travelers’ Health від CDC. Якщо ризики є, варто повідомити про свої плани лікаря. Можливо, знадобиться вакцинація.

Записатись на консультацію лікаря можна через форму на сайті, через мобільний додаток або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30. За цими ж контактами можна укласти декларацію та записатись на вакцинацію.

Чи впливають блекаути на зберігання вакцин?

Клініка з усією відповідальністю підходить до цього питання, тому відключення електропостачання ніяк не впливають на якість зберігання. Препарати зберігаються в спеціальних лабораторних холодильниках: це сучасні німецькі пристрої з датчиком температури та технологіями безперебійної роботи. Якщо вакцини транспортують, то обов’язково — в спеціальних термосумках. Також в Медичному домі працює потужний генератор, тому відключення світла в кабінетах з холодильниками не відчуваються.

Як регулюється зберігання вакцин?

Правила зберігання вакцин та контроль їх якості є загальноприйнятими — тобто визначаються наказом Міністерства охорони здоров’я (це наказ «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів») та глобальними рекомендаціями ВООЗ.

Чи дійсно важливий режим зберігання?

Так, вакцини надзвичайно чутливі до середовища, як до тепла, так і до заморожування. Тому в кабінетах щеплення вакцини зберігаються при +2 °С – +8 °С. Крім того, на самих флаконах є термоіндикатори, які змінюють колір у разі, якщо вакцина піддавалась нагріванню.

Хто дбає про безпеку процесу?

Насамперед, наші чудові медичні сестри кабінету вакцинації. Вони проходять спеціальну щорічну теоретичну підготовку з проведення щеплень. А також мають великий досвід роботи з дітками і вміють заспокоїти свої пацієнтів під час цієї нелегкої справи.

Своєчасна та повна вакцинація — це надзвичайно важливо. Графік обов’язкової вакцинації можна переглянути тут Записатись на вакцинацію можна за телефонами за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

З Вірою Василівною можна укласти декларацію дитині за програмою НСЗУ та отримувати безкоштовні послуги, передбачені державою — включно зі щепленням. Деталі — за посиланням.

А тепер до теми. Щеплення проти гепатиту В з 2000 року є в календарі обов’язкових щеплень. Імунізація проходить у три етапи: першу дозу вводять у перші 24 години життя, другу – у 2 місяці, останню – в 6 місяців. Вакцинація захищає від зараження на 96%. Так як вакцини закупає держава, щеплення є повністю безоплатним. Правда, це стосується лише тих, хто вакцинується за календарем, тобто у дитячому віці, дорослим все ж доведеться заплатити.

Антивакцинаторство. Міфи та правда

Одразу після внесення щеплення від гепатиту В до списку обов’язкових рівень імунізації серед дітей сягнув максимальних показників, але вже приблизно через 10 років внаслідок антивакцинаторського руху кількість нещеплених дітей стала стрімко зростати. Відмова батьків вакцинувати своїх новонароджених дітей від цієї хвороби – серйозна помилка, бо гепатит В найбільш небезпечний для немовлят до 1 року – ймовірність, що у разі зараження хвороба перейде у хронічний стан, дуже висока. До того ж, у людей, які перенесли гепатит В у дитинстві, підвищується ризик розвитку цирозу печінки та раку. Пропоную розглянути найпоширеніші міфи про вакцинацію:

Міф: Від вакцини можна заразитись.
Правда: Вакцина не містить живого вірусу, заразитись від неї неможливо. В одному з типів – антиген, в іншому – інактивований вірус. Вакцини, які представлені на ринку України, мають добре досліджений профіль безпеки, тому вагатись немає причин.

Міф: Вакцина послаблює імунітет.
Правда: Вакцина аж ніяк не може послабити імунітет або перевантажити його. Імунна система щодня зустрічається із величезною кількістю різних мікроорганізмів, вакцина для неї – лише одна із «гостей». Чого не скажеш про природне інфікування – там навантаження на організм дійсно серйозне.

Міф: Вакцинація може призвести до аутизму.
Правда: Ні, не може. Не існує жодного зв’язку між вакциною та аутизмом. Цю тезу спростували численними науковими дослідженнями дуже давно, але вона чомусь все ніяк не викоріниться.

Міфів навколо вакцинації – десятки, але вони не мають під собою наукового підґрунтя. Я раджу імунізуватись і дорослим – щеплення проти гепатиту В обов’язковим є лише трохи більше 20 років, тож ті, хто народились раніше, ймовірно, його не мають. Бажано вакцинуватись людям із груп ризику: це медпрацівники, люди, які проживають разом із тими, хто хворіє на гепатит, люди, яким потребують переливання крові. Тобто всі ті, у кого є або може бути контакт із біологічними рідинами інших людей.

В Україні доступні вакцини Еувакс В, Енджерикс-В та Твінрикс. Остання захищає не лише від гепатиту В, але й гепатиту А.

Що таке гепатити?

Гепатити – захворювання печінки запального характеру, найчастіше їхнє виникнення провокують віруси гепатиту певного типу. Але є і такі, які виникають під впливом аутоімунних захворювань, алкоголю, побутових або виробничих токсичних речовин, медикаментів тощо. Щодо вірусних гепатитів, на сьогодні відомо 5 типів: А, В, С, D, E.

Важливо! Від певного вірусу гепатиту виникає певний тип гепатиту, тобто форма А не переходить у форму B. Але інколи можливі комбінації.

Хвороба може протікати по-різному: у когось безсимптомно, а у когось досить виражено. Це залежить від реактивності імунітету та від образу життя. Вважається, що гепатити А та Е проявляють себе раніше за інші типи, тому що це харчові форми гепатиту.

Гепатити А та Е можна назвати «хворобами брудних рук». Недостатня гігієна, вживання немитих овочів та фруктів, забруднених молочних продуктів або води підвищують ризик захворіти на гепатит цих форм.
Симптоми, як і шляхи передачі, схожі: млявість, підвищення температури, блювота, діарея, біль в животі, причому не лише з правого боку, може бути потемніння сечі. Після одужання формується імунітет на все життя.

Гепатити В, С та Д є важчими. Найпоширеніший шлях передачі – через кров, а саме при використанні інфікованої крові під час гемотрансфузії, незахищеному статевому акті, при використанні нестерилізованих медичних, косметологічних та стоматологічних інструментів, при вживанні ін’єкційних наркотичних речовин. Існує так званий «вертикальний» механізм передачі під час пологів від хворої матері до дитини (через грудне молоко не передається).

• Гепатит В викликає слабкість, блювоту, діарею, висипання, жовтяницю. Приблизно у 10% дорослих хворих переходить у хронічну форму.
• Гепатит С викликає слабкість, пітливість, швидку втомлюваність, зниження концентрації, проблеми зі сном. Таким хворим бажано вакцинуватись від гепатиту А та В, щоб уникнути комбінацій.
• Гепатит D за симптомами схожий на гепатит групи В, однак протікає важче. Щеплення проти гепатиту В захищає і від цього типу.

Сучасна медицина дозволяє чітко визначати хворобу та в багатьох випадках успішно лікувати її. Але найкращий варіант – не лікувати, а попереджати. Тому раджу подумати про щеплення.

Записатись на консультацію Анжели Вадимівни ви можете через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.