Здоровье — это в первую очередь резерв: его можно пополнять, а можно — растрачивать. Объем и качество этого резерва зависит непосредственно от человека и его образа жизни. Да, негативных факторов, влияющих на наше состояние, — множество, но есть вещи, которые каждому под силу исправить. Начать можно с полноценного сна, сбалансированного питания, прогулок на свежем воздухе, отказа от курения и чрезмерного употребления алкоголя.
Здоровый образ жизни — привычка. Чтобы ее выработать, стоит понимать, зачем это нужно. А здесь на самом деле все очень просто: чтобы избежать огромного ряда заболеваний. Например, избыточный вес провоцирует по меньшей мере 200 видов болезней, среди которых сердечно-сосудистые проблемы, сахарный диабет, артроз суставов, болезни печени и многое другое.
К каким именно полезным привычкам стоит приучить себя? Рассказывают наши специалисты.
Для тех, кто хочет узнать больше о состоянии своего здоровья, в Odrex созданы Check-Up. Это комплексное обследование, позволяющее выявить скрытые заболевания или их ранние стадии. Подробнее о Check-Up — по ссылке.
А записаться на консультацию врача вы можете через мобильное приложение, через форму на сайте или по номеру +38 (048) 730-00-30.
Невролог Олег Танєєв, реабілітолог Петро Ковальчук, пацієнт Сергій Овсянніков та реабілітолог Тарас Драган
Життєзагрожувальний стан
До Odrex пацієнта доставила бригада швидкої допомоги. Стан його був важким: киснезалежність, порушення свідомості, поєднана закрита травма грудної клітини та поперекової області. За результатами комп’ютерної томографії органів грудної клітини виявили множинні переломи з обох сторін та двосторонній напружений пневмоторакс. Ця ситуація загрожувала життю та вимагала термінового оперативного втручання.
На цьому етапі до лікування приєднався Богдан Браїловський — торакальний хірург та ендоскопіст, який виконав дренування правої та лівої плевральних порожнин. Внаслідок консервативних лікувальних заходів та дренування легені розправилися. Через три доби дренажі були вилучені, а надалі за лікування пацієнта взявся нейрохірург.
Торакальний хірург Богдан Браїловський
Перелом хребта
Серед усіх травм був зціплений перелом та вивих хребта. За словами нейрохірурга Владислава Свєтлицького, суглоби п’ятого хребця надломились та вивихнулись. Це призвело до того, що сам хребець з’їхав зі свого місця. З таким нестабільним переломом підніматися, сидіти чи ходити не можна. Це може викликати остаточне перетискання нервів у цій зоні, через що стопи повиснуть, і нижня частина тіла перестане функціонувати.
В операційній нейрохірургів Геннадія Струца та Владислава Свєтлицьокого все пішло за планом: суглоби звільнили, хребець поставили на місце, перевірили провідність нервів, і всю цю структуру зафіксували у правильному положенні спеціальними титановими конструкціями. Після операції пацієнт зміг ходити. Наступними до лікування приєднались невролог та реабілітологи.
Нейрохірурги Владислав Свєтлицький та Геннадій Струц
Медикаментозне лікування та реабілітація
Лікування з неврологом Олегом Танєєвим потрібне було для подальшого відновлення. Адже у пацієнта зберігались виражені больові синдроми в хребті, оніміння лівої ноги, утруднення ходьби та біль у грудній клітці.
Як зазначають реабілітологи Петро Ковальчук і Тарас Драган, після операції пацієнта турбував сильний біль, слабкість в нижніх кінцівках, тому самостійно він проходив лише незначну дистанцію. Стан також супроводжувався артеріальною гіпертензією, але з кожним днем пацієнт ставав все стабільнішим. Навантаження збільшували та використовували допоміжні методи реабілітації, а саме фізіотерапію та механотерапію для покращення роботи легеневої системи та м’язової сили. На момент виписки Сергій Олександрович був максимально відновлений та функціонально незалежний.
Після медикаментозної терапії та фізіопроцедур пацієнт повністю відновився, зникли болі в грудному та поперековому відділах хребта, відчуття оніміння частково регресувало, і пацієнт був виписаний додому на подальше амбулаторне лікування.
Після виписки
Надалі, протягом 3-4 місяців він буде знаходитись на амбулаторному лікуванні з обмеженням навантаження. Згодом пацієнт зможе повернутись до роботи. Втім, Сергій Олександрович повністю відновився і залишається працездатним, що найважливіше. На момент виписки запалення минуло, можливо, залишиться легке оніміння ноги, але й воно мине з часом, протягом року.
«Дякую за те, що поставили на ноги за такий короткий термін. Вдячний лікарям та працівникам палати за чуйність, допомогу та за те, що не кидають. Я не відчував себе “як у лікарні”»,— ділиться враженнями пацієнт.
Шторм закінчився, сонце вийшло, пацієнт ходить — це справжній хепі-енд. Та за яскравим та радісним фіналом стоїть команда та кропітка робота кожного з її учасників.
COVID-19 может быть непредсказуемым и тяжелым заболеваниям. Продолжайте соблюдать нехитрые правила профилактики — маски, социальная дистанция, чистота рук. И своевременно направляйте своих близких и обращайтесь сами к врачу.
Вакцины, доступные в Украине:
BioNTech, Pfizer
CoronaVac
Oxford, AstraZeneca
Johnson & Johnson
Вакцина, ее принцип действия и эффективность
Почему вакцину от СOVID-19 так быстро разработали? Ведь ученые говорят, что на разработку вакцин уходят десятилетия.
На самом деле, времени прошло немало. Коронавирусы и ранее были известны людям и уже приобретали характер серьезных вспышек — как в случае с распространением тяжелого острого респираторного синдрома (SARS-COV1) в 2002-2003 и ближневосточного респираторного синдрома (MERS-CoV) в 2012. Разрабатывать вакцины от коронавирусов начали еще в то время, что и проложило путь к быстрой разработке вакцин против COVID-19, вызванных коронавирусом SARS-COV2.
Да, разработка вакцин против COVID-19 происходит беспрецедентными темпами, и вакцины были разрешены к применению до окончания клинических испытаний. Но это связано, в первую очередь, с текущей чрезвычайной ситуацией, и с тем, что вероятная польза от вакцины превышает существующие риски.
Нам еще предстоит оценить вопросы эффективности, которые не были рассмотрены в ранних клинических испытаниях: продолжительность защиты, потребность в дополнительных дозах и интервалы между ними. Но ведущие ученые и целые организации сходятся в том, что вакцинация сохранит большое количество жизней.
Как работает вакцина от СOVID-19?
Вакцина заставляет наш организм вырабатывать антитела к поверхностному белку вируса, при помощи которого вирус прикрепляется к нашим клеткам. Поэтому после вакцинации прикрепление вируса будет блокировано антителами. Вирус не попадет в клетку человека, болезнь не может развиваться. А так как тяжесть течения прямо зависит от количества полученного вируса, то вакцина может облегчить течение заболевания в случае его развития.
Защищают ли вакцины от новых штаммов вируса?
Новые штаммы вируса SARS-COV2 продолжают изучать. Но известно, что большинство доступных вакцин обеспечивают, по крайней мере, некоторую защиту от различных вариантов вируса.
Не опасно ли прививать людей в период эпидемии? Может ли вакцина усугубить заболевание, если вакцинироваться в инкубационном периоде?
Многие эпидемии были ликвидированы именно благодаря вакцинации. Вакцинироваться после заражения, в инкубационном или раннем периоде, — не опасно.
В некоторых случаях мы рассчитываем, что выработка антител в ответ на вакцину произойдет раньше, чем их выработка в ответ на само заболевание. На этом построены принципы экстренной постконтактной профилактики: например, при ветрянке, кори, гепатите А, бешенстве.
Можно ли заразиться СOVID-19 от вакцины?
Вакцина не содержит в себе вирус, который может вызывать СOVID-19. Вакцинация не влияет на положительные результаты тестов ПЦР и тестов на антиген.
Вакцинация — стопроцентная защита от заражения или тяжелого течения болезни?
Вакцины не предотвращают появление инфекций на 100%. После прививки все еще можно заразиться COVID-19 и передать вирус другим. Но это случается очень редко.
Кому и когда нужно вакцинироваться
Зачем молодым людям, которые часто переносят болезнь легко, прививаться от COVID-19?
Вакцина не только защищает самого человека от инфицирования, но и помогает защитить других людей, в том числе тех, кто подвержен высокому риску тяжелого течения коронавирусной инфекции. Молодой бессимптомный пациент может заражать ковид-инфекцией своих родных и близких, даже не осознавая этого.
Нужно ли прививать людей, недавно переболевших COVID-19?
Люди, недавно перенесшие подтвержденную коронавирусную инфекцию — включая тех, кто заболел между первой и второй дозой вакцины — должны выздороветь и прекратить режим самоизоляции прежде, чем прививаться. В этом случае разумно даже отложить получение вакцины на несколько месяцев, чтобы позволить другим пройти вакцинацию раньше. Риск повторного заражения в первые месяцы низкий, а вот вакцины в мире — в дефиците.
Несколько небольших исследований показали, что после однократной дозы вакцины у переболевших наблюдается более высокий уровень антител по сравнению с теми, кто не болел. Но неизвестно, равно ли это устойчивому иммунитету. Поэтому на данный момент абсолютно всем рекомендуют получить обе дозы вакцины.
Кому вакцинация противопоказана?
Тем, у кого есть ранее перенесенные аллергические реакции быстрого типа, еще называемые «анафилаксией», на вакцины COVID-19 или их компоненты.
Можно ли прививать беременных, детей, людей с низким иммунитетом?
По совместному решению врача и пациентки, сделать прививку можно и во время беременности. Но только в том случае, когда польза определенно превышает риски. Например, если беременная женщина работает в больнице или часто контактирует с больными.
Вакцинация детей на данный момент не рекомендована, так как исследования вакцин продолжаются. Когда ученые получат больше данных, рекомендации могут измениться.
Люди с хроническими заболеваниями — онкологическими, диабетом, болезнями сердца, легких и другими — могут и должны быть привиты, так как имеют большую вероятность осложнений и смерти от COVID-19.
Пациенты, получающие высокодозную, подавляющую иммунитет терапию должны проконсультироваться с лечащим врачом. Эти препараты могут подавлять действие вакцины, и она будет неэффективной во время курсов терапии.
Каким должен быть интервал между разными вакцинами?
МОЗ Украины рекомендует придерживаться интервала в 1 месяц от других вакцин (не от COVID-19). Это связано с тем, что пока нет данных о безопасности и эффективности одномоментного введения вакцин.
Однако другие мировые организации рекомендуют более короткие интервалы. В частности, американская СDC рекомендует придерживаться интервала в 14 дней. Если есть необходимость вводить какую-либо другую вакцину срочно — например, вакцинация от столбняка во время обработки ран, или вакцинация от бешенства при укусе животного, то интервала не придерживаются.
До и после вакцинации
Нужны ли обследования перед вакцинацией?
Это не рекомендовано — за исключением анкетирования. Анкеты нужны для того, чтобы выявить пациентов с историей аллергий: после прививки их наблюдают 30 минут вместо обычных 15. — таковы международные рекомендации. Однако МОЗ Украины рекомендует всех пациентов наблюдать в течении 30 минут.
Стоит ли проверять уровень антител перед вакцинацией?
Не стоит, точно также, как мы не проверяем уровень антител перед вакцинацией от гриппа.
Какие бывают реакции на вакцину от COVID-19?
Реакции на прививки от COVID-19 возникают чаще, чем на другие вакцины — примерно у каждого третьего пациента. Есть данные, что переболевшие чаще реагируют на вакцину. Сами реакции на Covishield бывают следующими:
Местная реакция, как и на другие вакцины, — покраснение, отек или боль в месте укола, увеличение подмышечных лимфоузлов на стороне инъекции.
Жаропонижающие или обезболивающее средства, такие как парацетамол или ибупрофен, использовать можно — но только, если возникает реакция. Заранее их принимать не стоит: пока неизвестно, могут ли эти лекарства снизить эффективность вакцины.
Обычно реакции продолжаются 1-2 суток. Если реакция затягивается или появляются специфические симптомы, например, потеря обоняния, следует заподозрить параллельное инфицирование. Выработка иммунитета занимает около 2 недель, и в это время человек еще не защищен — а значит, может легко заразиться.
Как понять, что человек защищен вакциной? Нужно ли проверять уровень антител после прививки?
Человек считается полностью иммунизированным спустя две недели после получения второй дозы вакцины.
Тестирование уровня антител не рекомендовано после вакцинации. Существуют разные типы антител: к поверхностному белку, к ядерному белку вируса. Не все тест-системы сейчас широко доступны, некоторые есть только в лабораториях крупных научных центров, где измерением уровня антител занимаются специальные научные сотрудники.
Конец пандемии COVID-19
Когда можно снять маску после вакцинации?
COVID-19 все еще опасен, в первую очередь для тех, кто еще не вакцинировался — а это большинство из нас. Ради их безопасности, привитые люди все еще должны продолжать носить маску и придерживаться дистанции.
Сегодня в странах, где люди массово прививаются, постепенно разрешается собираться небольшими группами без масочного режима и дистанцирования. CDC также разрешает тем, кто вакцинировался, не придерживаться карантина после контакта с больным. Однако исследования вакцин продолжаются, и рекомендации могут меняться.
Когда закончится пандемия COVID-19?
Пандемия закончится при появлении «коллективного иммунитета». Когда достаточное количество людей станет невосприимчивым к болезни, она больше не cможет легко распространяться. Коллективного иммунитета можно добиться двумя путями:
Первый путь — естественный, если большая часть населения переболеет. Но в следствии этого погибнет, в среднем, 2% заболевших
Второй путь — в следствии массовой вакцинации. Вакцинация — это лучший способ сделать людей невосприимчивыми к инфекции и сохранить жизни родных и близких.
Друзья, помните, что при ухудшении состояния нужно ехать в больницу, где есть кислород и другие лекарства, которые необходимо вводить в условиях стационара или реанимации. Как всегда, вы можете записаться на консультацию (включая дистанционную) по телефону +38 (048) 730-00-30 или через форму на сайте. Вызвать скорую помощь можно по телефону 9000 с мобильного или +38 (048) 752-9000 со стационарного телефона.
Переваг у малоінвазивних методик лікування безліч, адже це малотравматичне лікування, що проводиться максимально безболісно, але зі швидким відновленням. Раніше ці втручання ми проводили з допомогою апарату THD Evolution, тепер ці процедури виконуються й апаратом Trilogy. У будь-якому з випадків методи направлені на лікування причини геморою, а не лише симптомів. Тому це дозволяє забути про проблему і далі насолоджуватись здоровим життям.
Найбільш яскраві ознаки геморою — кровотеча, випадіння та тромбози гемороїдальних вузлів. Захворювання розвивається через застій крові в малому тазу і порушується відтік крові з малого таза. Тому лікування полягає у перев’язуванні артерій гемороїдальних вузлів. Тому ми перев’язуємо і зашиваємо артерії, за допомогою спеціального ультразвукового устаткування — аноскопа. Також використовуємо розсмоктувальний шовний матеріал.
У результаті припиняється кровопостачання гемороїдальних вузлів, тому вони зменшуються в розмірі та склерозуються. Таким чином збереження тканин заднього проходу дозволяє зменшити біль від лікування та забезпечити швидше відновлення та нормальне функціонування в післяопераційному періоді. Обрати малоінвазивне лікування можна, якщо рано звернутись до лікаря: на другій або максиму третій стадії геморою.
Малоінвазивні методи лікування геморою, які використовують в Odrex:
дезартерізація гемороїдальних вузлів під контролем ультразвукової доплерометрії.
Класична хірургія все ще актуальна
На пізніх стадіях захворювання вихід — класична хірургія, а саме — операція Мілліган-Моргана. Суть втручання спрямована на видалення гемороїдальних вузлів.
Хірург-проктолог вищої категорії Олег Море та координатор операційного блоку Олег Савелюк
Розвиток високих технологій в медицині дає можливість виконати операцію з видалення вузлів класичною методикою, за допомогою апаратів:
ультразвуковий скальпель,
апарат LigaSure,
радіохвильовий скальпель.
Проте, сучасна медицина та умови в Odrex дозволяють домогтись високих успіхів у лікуванні геморою й хірургічним методом. Наприклад, зменшення крововтрати під час втручання, знизити біль в області післяопераційних ран, скоротити час відновлення.
Записатись на консультацію проктолога ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Действительно ли раздражительность, странное поведение или проблемы со зрением могут быть вызваны опухолями головного мозга?
Проявления симптомов при опухолях головного мозга зависят от расположения образования относительно мозга и размеров самого образования. Например, опухоли в передней черепной яме могут вызывать раздражительность и странное поведение. Под лобной долей мозга обычно проходят зрительные нервы, поэтому опухоль может спровоцировать сдавливание нерва и вызвать нарушение зрения или проблемы с памятью. Достаточно важный симптом нарушения речи: сложности в понимании или произношении. Следует помнить и о следующих проявлениях:
нарушение движения глаза,
проблемы со слухом с одной стороны,
появление асимметрии лица,
тяжесть во время глотания,
сонливость, которая проявляется в очень затянутых случаях,
головная боль.
Действительно ли есть опухоли, которые не требуют операции: какие ограничения у таких пациентов?
В основном опухоли не оперируют по двум причинам:
образование малых размеров, которое не провоцирует проблем и требует лишь своевременного контроля динамики,
опухоль слишком большая и задела много важных структур мозга, поэтому оперировать ее просто без негативных последствий не удастся,
новообразование находится в важной функциональной зоне или слишком глубоко в мозге, поэтому добраться до самой опухоли и не повредить нервные центры — невозможно.
В первом случае никаких существенных ограничений пациент не имеет. Раз в год достаточно делать МРТ-контроль, чтобы убедиться, что опухоль никуда не растет. На этом все. Но, если вы наблюдаете за новообразованием, важно помнить: любые препараты, витамины и физиопроцедуры, улучшающие кровообращение — противопоказаны. Потому что эти факторы могут способствовать росту опухоли.
В противном случае нужно исходить из потребностей пациента и возможных вариантов улучшить ему жизнь.
Всегда ли у операции есть только один вариант: случай из операционной Odrex
Интересный случай, в котором сложились все благоприятные условия: состояние пациента, готовность нейрохирургов и смелость со стороны каждой из сторон. В Odrex попала пациентка с множественными метастазами в голове. За одно вмешательство удалось удалить два диаметрально противоположных образования.
Одна опухоль находилась глубоко за затылком, а другая — в лобной доле. Первая опухоль угрожала жизни уже на момент операции, поэтому вмешательство в этой зоне было крайне необходимо. Но вторая опухоль не была менее важной: да, на момент вмешательства она не беспокоила, но начала бы вызывать симптоматику уже через две недели или через месяц. То есть времени было не так много, и оставлять опухоль в лобной части было бы нелогично.
У команды врачей был план: если первую опухоль удалим без каких-либо осложнений и не затянем операцию, то можем перейти к лобной доле. И все удалось, операция длилась около трех часов с одним наркозом. На следующий день пациентка уже ходила и результат себя оправдал.
Конечно, если бы существовали риски осложнений, то мы бы не пошли на такую операцию и удалили бы только одну из опухолей. В таком случае нужно было бы максимально сокращать пребывание под наркозом и оперировать в зоне затылка. Но общее состояние пациентки, благоприятный возраст и умение команды позволили провести вмешательство за один раз и пациентке не пришлось дважды идти на операцию и решаться еще раз на такой тяжелый шаг.
Записаться на консультацию нейрохирурга Владислава Петровича вы можете через мобильное приложение, через форму на сайте или по номеру +38 (048) 730-00-30.
Чому ПЛР може довгий час давати позитивний результат, навіть до 2-3 місяців?
Варто зауважити, що полімеразна ланцюгова реакція аж ніяк не є показником того, що людина розповсюджує вірус, адже вже доведено, що коронавірус протягом першого тижня у організмі людини поступово втрачає свої інфекційні властивості. З оглядом на це частіше за все ПЛР достатньо здавати один раз для підтвердження діагнозу, а далі орієнтуватись на клінічну картину та строки — приблизно після 10-ї доби людина вже не є заразною та небезпечною для інших. Включеннями є імунонекомпетентні пацієнти.
Для чого потрібен тест на антиген?
Набирає обертів методика тестування експрес-тестами на виявлення антигену. Це досить зручна альтернатива ПЛР або ІФА, адже результат можна отримати майже миттєво, проте в залежності від тест-систем (а їх безліч) точність та достовірність такого дослідження коливається від 40% до 80%.
Таке дослідження зручно виконувати, наприклад, під час передопераційної підготовки, аби мінімізувати ризик інфікування медичного персоналу та інших пацієнтів у випадку безсимптомного перебігу коронавірусної інфекції, та доцільно для швидкої діагностики у випадку наявності симптомів ГРЗ у перший тиждень захворювання, коли концентрація вірусу найвища у місцях забору матеріалу.
Слід зазначити, що через те, що можливі хибнонегативні результати, у деяких сумнівних випадках відповідь експрес-тесту треба перевірити за допомогою ПЛР.
Які лабораторні дослідження слід зробити, коли ми хворіємо?
Загальний аналіз крові, С-реактивний протеїн (білок), Д-димер, ферритин, інтерлейкін-6 не є обов’язковими у більшості випадків, особливо коли йдеться про легкий перебіг. Проте актуальним буде дослідити деякі з цих показників чи навіть увесь перелік у випадку середньотяжкого або тяжкого перебігу інфекції чи наявності підозри щодо ускладнень.
В загальному аналізі крові важливими у першу чергу є рівні ШОЕ, лейкоцитів, тромбоцитів, а також лейкоцитарна формула, інші показники матимуть другорядне значення, адже оцінювати, наприклад, наявність анемії на тлі гострої інфекції складно і не дуже доцільно.
С-реактивний білок, ферритин, інтерлейкін-6 дозволяють оцінити тяжкість захворювання, інтенсивність запальних процесів та прогноз захворювання.
Д-димер є показником ризику тромбоемболічних ускладнень, які нерідко супроводжують перебіг COVID-19.
Прокальцитонін є маркером тяжкого бактеріального запалення у складних випадках.
Іноді є актуальним визначати рівень інших біохімічних показників, наприклад, глюкози, креатиніну, сечовини та інших, проте це більш рідкісні випадки.
Чи потрібні рентген та КТ?
Рентгенологічні методи візуалізації, такі як рентгенограмма та КТ легенів, дозволяють виявити наявність запальних змін та вогнищевих уражень у тканині легені, а також оцінити наявність рідини у плевральній порожнині. Треба зазначити, що не у кожному випадку є сенс візуалізувати пошкодження легень, якщо воно не є клінічно важливим, тобто не є пов’язаним з розвитком дихальної недостатності.
Крім того, рентгенівські дослідження не є стовідсотково безпечними, адже ці методи пов’язані з іонізуючим випромінюванням (радіацією), що, хоч і не значною мірою, але підвищує ризик розвитку новоутворень. І з кожним виконаним у короткі строки дослідженням цей ризик зростає.
Чи потрібно обстежуватись після одужання?
Неможливо не згадати про такі методи, як електрокардіографія та ехокардіографія, які стають у нагоді не стільки у гострий період, скільки у час відновлення організму після перенесеної інфекції. Велика кількість людей — приблизно 10-15% — стикаються з такою проблемою, як Long COVID, постковідним синдромом, який може проявлятись неспецифічними симптомами на кшталт слабкості, втомлюваності, загальмованості. Іноді Long COVID маскується під більш серйозні захворювання, проявляючись раптовими болями в області серця, грудній клітці, відчуттями серцебиття чи перебоїв в роботі серця. Для проведення чіткої межі між Long COVID та іншими захворюваннями слід провести ЕКГ та ЕхоКС (УЗД серця), які допомагають з’ясувати особливості морфології та функціонування серцевого м’язу.
Пам’ятайте, що жодне дослідження не має бути «про всяк випадок», та для всього є свої показання. Разом з лікарем ви зможете уникнути гіпердіагностики, не завдати шкоди своєму здоров’ю та зберегти кошти.
МРТ-диагностика при переломах менее информативна, так как направлена на исследование мягких тканей, а именно на визуализацию хрящей, связок или мышц. Необходимо оно, если есть риск повреждения обломком кости этих структур. Или растяжение связок, надрывы сухожилий, разрывы мышц, а также воспалительные, опухолевые или врожденные процессы.
Где искать ответ, если боль постоянная?
Если в течение двух недель то появляется, то исчезает боль, обезболивание не удается — стоит обратиться за консультацией ортопеда-травматолога.
Но с другой стороны, любые дегенеративные изменения в суставах протекают долго и могут даже годами оставаться невыявленными.
Константин Палагнюк — заведующий отделением ортопедии и травматологии, ортопед-травматолог высшей категории, кандидат медицинских наук, стаж которого более 16 лет.
Самая частая проблема — это артроз суставов. Артроз поражает суставы, которые выдерживают наибольшую нагрузку: коленные, тазобедренные и надпяточно-голеностопные суставы. Поражение именно коленного или тазобедренного суставов часто является причиной инвалидизации и снижения качества жизни пациентов. К сожалению, боль появляется уже на последних стадиях, что и заставляет посетить врача. Однако выявление на ранних стадиях позволит поддерживать состояние сустава и оттянуть необходимость эндопротезирования, даже если болезнь уже прогрессирует.
Клиническая картина артроза включает боль, крепитацию (шум в суставе) и уменьшение диапазона движений, на основе этих признаков и выбирают диагностику.
На консультации ортопед-травматолог собирает анамнез, узнает о характере боли, нагружает сустав, чтобы оценить его реакции.
После этого нужно провести лабораторные исследования, чтобы исключить или выявить воспаление или сопутствующие патологии.
Среди инструментальных исследований преимущество на стороне рентгена. Диагностика позволяет оценить состояние хрящей и выявить сужение суставной щели. При подозрении на артроз коленных суставов рентгеновский снимок делается в переднезадней и боковой проекциях в положении стоя или в боковой проекции при сгибании.
Если же вероятен артроз тазобедренного сустава необходимо проводить рентгенологическое исследование костей таза с захватом обоих тазобедренных суставов.
В тех случаях, когда хрящи хорошо работают, но присутствует выраженный болевой синдром, назначают МРТ. Ведь проблема кроется в тканях, которые окружают сустав.
Записаться на консультацию ортопеда-травматолога в Медицинском доме Odrex вы можете через мобильное приложение, через форму на сайте или по телефону +38 (048) 730-00-30.
За нормального перебігу вагітності яйцеклітина зустрічається у матковій трубі зі сперматозоїдом і потім просувається до порожнини матки. Однак у 0,00014 % випадків вагітність починає розвиватись у яєчнику. Це може статися або тоді, коли запліднення відбувається в самому яєчнику ще до того, як яйцеклітина встигла з нього вийти, або коли плідне яйце замість того, щоб прямувати до матки, повертається назад.
Така ситуація є вкрай небезпечною: ворсинки хоріону (зовнішньої оболонки зародка) проростають у тканини яєчника, руйнують судини і можуть спровокувати масивний внутрішньочеревний крововилив. Раніше, коли про широке діагностичне використання ультразвуку залишалося тільки мріяти, а хірургічні методики були далекими від досконалості, смертність при позаматкових вагітностях сягала ледь не 50 %!
Бути насторожі
Імовірність настання яєчникової вагітності є вкрай невисокою, та саме тому про цю небезпеку потрібно знати й пам’ятати. Відчуваючи біль внизу живота та спостерігаючи кров’янисті виділення, жінки не повинні відкладати візит до лікаря, особливо тоді, коли тест показує дві смужки.
Медики також мусять брати до уваги можливу позаматкову вагітність й уважно проводити УЗД. Бо ж сам по собі біль може вказувати на будь-яку з патологій.
Випадок з практики
Саме так і сталося з однією нашою пацієнткою. У зв’язку з поганим почуттям вона неодноразово зверталася по допомогу, та її стан пояснювали запаленням. Потім жінка прийшла до сімейного лікаря, яка провела УЗД… і надала рекомендацію негайно їхати в Odrex. При огляді та додатковому обстеженні ми запідозрили позаматкову вагітність. Операція була проведена терміново, без розрізу — через крихітні проколи. Попри те, що крововилив уже починався, втручання минуло успішно: плідне яйце вдалося видалити настільки точно й делікатно, що тканини яєчника були максимально збережені. Завдяки мінімальній травматичності операції пацієнтка змогла вже наступного дня вирушити додому.
Коли знову планувати вагітність
Після успішного лікування жінкам необхідно деякий час утримуватися від настання наступної вагітності. За цей час проводиться пошук, який із численних чинників з найбільшою ймовірністю міг спровокувати «похибку» заплідненої яйцеклітини, і пропонується корекція стану здоров’я жінки. Зазвичай за 4-6 місяців знову можна вагітніти, якщо лікар не бачить до цього протипоказань.
Записатись на консультацію гінеколога ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
У хлопчиків у віці 2-3 років крайня плоть вже має бути сформованою, а головка повинна частково або повністю відкриватись. Тобто фімоз до 3-х років — це природно, до цього віку стан має самостійно нормалізуватись, і втручатись в цей процес не варто. Однак, якщо цього не відбулось — потрібно консультуватись. Є випадки, коли в 3 роки може бути виражена тенденція до відкривання, і ще рік цей процес можна контролювати, але може бути й навпаки — на першому році життя вже є виражений фімоз, що потребує хірургічного втручання.
Отже, якщо під час купання ви помічаєте будь-які проблеми — зверніться за кваліфікованою допомогою. Тому що неможливість гігієни та санації простору між голівкою та крайньою плоттю створює сприятливі умови для розвитку хронічної інфекції. Загалом такий стан може призвести до наступних проблем:
рецидивуючі інфекції сечовидільної системи,
жорсткі рубцеві спайки між голівкою та крайньою плоттю,
меатостеноз — склерозування зовнішнього отвору уретри з різким звуженням і тривалим напруженим сечовипусканням,
гнійний баланопостит: інфікування смегми в препуціальному мішку,
рубцеве звуження крайньої плоті.
Після лікування або ж нормалізування стану потрібно навчити дитину правильно доглядати за власною гігієною та під час купання відвигати крайню плоть.
Які є варіанти лікування?
Діагностика проводиться методом обстеження на консультації лікаря, залежно від тяжкості стану є декілька варіантів лікування. А для виключення запальних захворювань сечовивідних шляхів та крайньої плоті призначаються лабораторні аналізи.
При фізіологічному фімозі або сформованій крайньої плоті, коли повне виведення головки неможливо, застосовують мазі, які містять гормони-кортикостероїди. Складові компоненти цих мазей при тривалому застосуванні розм’якшують крайню плоть, що уможливлює виведення головки. Але навіть цю процедуру повинен робити лікар, а не батьки.
При рубцевому фімозі застосування консервативних заходів сумнівно. У дітей операції з приводу фімозу робляться під загальним знеболенням. Не варто переживати, такі втручання відносяться до хірургії одного дня. Тобто тривалого перебування у стаціонарі не буде. Технічно можливо два варіанти операції: повне видалення крайньої плоті, відоме як обрізання або циркумцизія. Другий варіант — операції типу Розера, коли крайня плоть частково залишається і головка вільно відкривається.
Для успішного результату важлива правильна тактика ведення малюка, тож не варто займатись самолікуванням. Краще отримати думку кваліфікованого лікаря.
Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
