Біль в області плеча з’явилась близько двох років тому після незначної, як тоді здавалось, травми. З болем почались ходіння по лікарях: зробили МРТ, а далі — уколи, внутрішньосуглобові ін’єкції, пігулки. В одному місці казали розробляти плече, в іншому — ні в якому разі цього не робити. Результату не було. Далі Світлана дізналась про таку операцію, як артроскопія.
«Функції руки вже були обмежені, тому крім болю відчувався й дискомфорт, адже не можеш зробити елементарні речі. Я звернулась до багатьох центрів в Одесі, але допомогти меня там не змогли, а останнього разу направили до Києва. Все ж я вирішила звернутись в Odrex. Він був моєю останньою надією. Тут я не почула відмов, мені запропонували операцію. Мене це навіть здивувало», — розповідає наша пацієнтка.
Застаріла травма — ще не виклик для ортопеда-травматолога
«Пацієнтка потрапила до нас зі стійким порушенням функцій лівого плечового суглоба внаслідок застарілої травми. Діагностика підтвердила, та ми побачили наслідки травми, яку й не вдалось вилікувати медикаментозно. Але ми маємо достатньо досвіду та умінь для лікування. Хірургію виконали артроскопічно через два проколи по 5 мм. І нам вдалось», — каже ортопед-травматолог Василь Фізор.
Артроскопія — малоінвазивний, сучасний та безпечний метод оперативного втручання. Не всі центри мають усі складові для проведення такого лікування плеча, але навчання, кропітка робота та наслідування сучасних тенденцій дозволяють нам проводити таку операцію й на плечовому суглобі. Переваг у такої операції, проти відкритого способу, багато. Це і збереження тканин, і гарний косметичний ефект, а також зменшений больовий синдром та недовге перебування у стаціонарі. А ще важливий момент — швидке відновлення.
Тандем лікаря та пацієнта дорівнює результат
На виписці зі стаціонару лікування не закінчується. Крім обладнання та досвіду хірурга у такому випадку роль грає й відношення пацієнта до відновлення. Сумлінне виконання рекомендацій лікаря та фізична реабілітація сприяє швидкому поверненню функцій руки. Пацієнтка з наступного дня після операції почала розробляти руку, завдяки чому й отримала свій функціональний результат. А вже через тиждень після лікування повністю повернулись усі можливості руки.
Світлана каже, що була здивована, адже наступного дня після хірургії рука стала підійматись та функціонувати. А шоком стало те, що вона сама змогла одягнутись після операції. «Результат вже помітний, потрібно працювати та розробляти руку, але я впевнена, що все вийде. Враження від лікарні теж на це впливають. Задоволена лікарем, а персонал взагалі крутий. Підтримка та допомога на різних етапах лікування — дуже важлива», — поділилась пацієнтка.
Ортопеди-травматологи Odrex приймають з невідкладними станами 24/7. Записатись на консультацію Василя Дмитровича Фізора можна через форму на сайті, через мобільний додаток або за телефоном +38 (048) 730-00-30
Спочатку причиною звернення до дитячого хірурга було незрозуміле утворення за правим вухом, яке з’явилось близько місяця тому і стало збільшуватись у розмірах. При огляді Дмитро Юрійович виявив, що це піогенна гранульома. Назва, може, і складна, але по своїй суті це лише реакція здорової тканини на сторонній предмет або запальний процес. Та піогенна гранульома у Єгора вимагала не просто спостереження, а й лікування.
Другим питанням, яке доктор Чеканов обговорив з батьками, була водянка правого яєчка. Коли є дві патології, і обидві вони вимагають втручання хірурга, найкращим рішенням буде об’єднати їх в одному наркозі. Це поширена практика для поєднаної патології, яка дозволяє уникнути додаткової госпіталізації, а також знизити анестезіологічне навантаження на дитину — що надзвичайно важливо для діток до року, котрі в будь-якому випадку мають вищі анестезіологічні ризики.
Обидва втручання — видалення гранульоми та операція з приводу водянки — досить легко переносяться малюками і укладаються в сучасну концепцію хірургії одного дня. Всі гострі кути цих операцій добре вивчені.
Отже, перший етап — видалення гранульоми
До кінця невідомо, як саме виникає піогенна гранульома. Найімовірніше, до її виникнення призвела травма, реакція на інородне тіло (подряпина чи скалка) або запальний елемент, в народі званий прищем. Згодом пошкоджена шкіра заміщується сполучною тканиною, якої утворилось занадто багато, і в результаті з’явилась гранульома. Ми повністю видалили її в межах здорових тканин, а щоб отримати точний клітинний склад і повноцінний діагноз, відправили на гістологічне дослідження.
Другий етап — лікування водянки яєчка
Водянка — одне з найпоширеніших захворювань, яке зустрічається у хлопчиків до року. Це вроджена патологія, яка пов’язана з так званим «перехідним періодом» появи дитини на світ. До моменту народження має облітеруватись канал, який з’єднує черевну порожнину з порожниною в мошонці біля яєчка.
Цей канал називається вагінальним відростком очеревини, і якщо до народження він не заростає, зустрічається цілий ряд захворювань під загальною назвою «патологія вагінального відростка очеревини» — однакових по суті, різних за проявами:
водянка, або гідроцеле: коли канал вузький, і рідина з черевної порожнини потрапляє в мошонку і назад,
кіста сім’яного канатика: коли рідина скупчується в одному просторі,
пахова грижа: коли канал ширший, і в нього можуть потрапляти органи черевної порожнини, такі, як петля кишки або яєчник у дівчаток.
Як проходить операція у дітей з водянкою яєчка?
Вранці батьки з малюком приїжджають в клініку: при цьому важливо дотримуватись рекомендацій по вигодовуванню, адже це безпосередньо впливає на безпеку анестезії. Анестезіолог вводить дитину в медикаментозний сон на руках у мами, а потім відвозить його в операційний блок.
Є два основних види операцій, який ми можемо проводити дітям з водянкою яєчка, якщо немає перспективи її самостійного вирішення:
Під час операції Росса хірург дуже обережно, щоб не пошкодити клубово-паховий нерв, сім’явивідну протоку, судини, перев’язує і перетинає очеревинний відросток, і формує просвіт для нормального відтоку рідини з мошонки.
При операції Бергмана (у старших дітей) хірург робить розріз по передній стороні мошонки, потім поетапно розсікає оболонки яєчка, евакуює рідину, потім розсікає оболонки яєчка. Після ушивання шкіри мошонки залишається тимчасовий дренаж.
Операція закінчується, малюк поступово виходить з наркозу, і ввечері сім’я може їхати додому — так і Єгор з батьками уникнув довгого і повного стресів перебування в лікарні.
Життя молодих батьків, м’яко кажучи, насичене і непередбачуване. Отримати необхідну післяпологову і педіатричну підтримку буває непросто — особливо в умовах пандемії. А коментарі на материнських форумах і в чатах не обіцяють нічого доброго. Тому лікар — ваш головний партнер і помічник, який пояснить і заспокоїть, знайде причину невтішного плачу, вчасно скаже «ні, це нормально» при зіткненні з незрозумілим і несподіваним симптомом.
Записатись на прийом до дитячого хірурга, дитячого уролога Дмитра Юрійовича Чеканова можна через форму на сайті, через мобільний додаток або за телефоном: +38 (048) 730-00-30. Приймальне відділення працює 24/7 для дітей з гострою хірургічною патологією.
Здоров’я — це в першу чергу резерв: його можна поповнювати, а можна — розтрачувати. Обсяг та якість цього резерву залежить безпосередньо від людини та її способу життя. Так, негативних факторів, які впливають на наш стан, — безліч, але є речі, які кожному під силу виправити. Розпочати можна з повноцінного сну, збалансованого харчування, прогулянок на свіжому повітрі, відмови від паління та надмірного вживання алкоголю.
Здоровий спосіб життя — звичка. Щоб її виробити, варто розуміти, навіщо це потрібно. А тут насправді все дуже просто: щоб уникнути величезного ряду захворювань. Наприклад, надлишкова вага провокує щонайменше 200 видів хвороб, серед яких серцево-судинні проблеми, цукровий діабет, артроз суглобів, хвороби печінки та багато іншого.
До яких саме корисних звичок варто привчити себе? Розповідають наші спеціалісти.
Для тих, хто хоче дізнатись більше про стан свого здоров’я, в Odrex створені Check-Up. Це комплексне обстеження, що дозволяє виявити приховані захворювання чи їх ранні стадії. Детальніше про Check-Up — за посиланням.
А записатись на консультацію лікаря ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Невролог Олег Танєєв, реабілітолог Петро Ковальчук, пацієнт Сергій Овсянніков та реабілітолог Тарас Драган
Життєзагрожувальний стан
До Odrex пацієнта доставила бригада швидкої допомоги. Стан його був важким: киснезалежність, порушення свідомості, поєднана закрита травма грудної клітини та поперекової області. За результатами комп’ютерної томографії органів грудної клітини виявили множинні переломи з обох сторін та двосторонній напружений пневмоторакс. Ця ситуація загрожувала життю та вимагала термінового оперативного втручання.
На цьому етапі до лікування приєднався Богдан Браїловський — торакальний хірург та ендоскопіст, який виконав дренування правої та лівої плевральних порожнин. Внаслідок консервативних лікувальних заходів та дренування легені розправилися. Через три доби дренажі були вилучені, а надалі за лікування пацієнта взявся нейрохірург.
Торакальний хірург Богдан Браїловський
Перелом хребта
Серед усіх травм був зціплений перелом та вивих хребта. За словами нейрохірурга Владислава Свєтлицького, суглоби п’ятого хребця надломились та вивихнулись. Це призвело до того, що сам хребець з’їхав зі свого місця. З таким нестабільним переломом підніматися, сидіти чи ходити не можна. Це може викликати остаточне перетискання нервів у цій зоні, через що стопи повиснуть, і нижня частина тіла перестане функціонувати.
В операційній нейрохірургів Геннадія Струца та Владислава Свєтлицьокого все пішло за планом: суглоби звільнили, хребець поставили на місце, перевірили провідність нервів, і всю цю структуру зафіксували у правильному положенні спеціальними титановими конструкціями. Після операції пацієнт зміг ходити. Наступними до лікування приєднались невролог та реабілітологи.
Нейрохірурги Владислав Свєтлицький та Геннадій Струц
Медикаментозне лікування та реабілітація
Лікування з неврологом Олегом Танєєвим потрібне було для подальшого відновлення. Адже у пацієнта зберігались виражені больові синдроми в хребті, оніміння лівої ноги, утруднення ходьби та біль у грудній клітці.
Як зазначають реабілітологи Петро Ковальчук і Тарас Драган, після операції пацієнта турбував сильний біль, слабкість в нижніх кінцівках, тому самостійно він проходив лише незначну дистанцію. Стан також супроводжувався артеріальною гіпертензією, але з кожним днем пацієнт ставав все стабільнішим. Навантаження збільшували та використовували допоміжні методи реабілітації, а саме фізіотерапію та механотерапію для покращення роботи легеневої системи та м’язової сили. На момент виписки Сергій Олександрович був максимально відновлений та функціонально незалежний.
Після медикаментозної терапії та фізіопроцедур пацієнт повністю відновився, зникли болі в грудному та поперековому відділах хребта, відчуття оніміння частково регресувало, і пацієнт був виписаний додому на подальше амбулаторне лікування.
Після виписки
Надалі, протягом 3-4 місяців він буде знаходитись на амбулаторному лікуванні з обмеженням навантаження. Згодом пацієнт зможе повернутись до роботи. Втім, Сергій Олександрович повністю відновився і залишається працездатним, що найважливіше. На момент виписки запалення минуло, можливо, залишиться легке оніміння ноги, але й воно мине з часом, протягом року.
«Дякую за те, що поставили на ноги за такий короткий термін. Вдячний лікарям та працівникам палати за чуйність, допомогу та за те, що не кидають. Я не відчував себе “як у лікарні”»,— ділиться враженнями пацієнт.
Шторм закінчився, сонце вийшло, пацієнт ходить — це справжній хепі-енд. Та за яскравим та радісним фіналом стоїть команда та кропітка робота кожного з її учасників.
COVID-19 може бути непередбачуваним і важким захворюванням. Продовжуйте дотримуватися нехитрих правил профілактики — маски, соціальна дистанція, чистота рук. І своєчасно направляйте своїх близьких і звертайтесь самі до лікаря.
Вакцини, доступні в Україні:
BioNTech, Pfizer
CoronaVac
Oxford, AstraZeneca
Johnson & Johnson
Вакцина, її принцип дії та ефективність
Чому вакцину від СOVID-19 так швидко розробили? Адже вчені говорять, що на розробку вакцин йдуть десятиліття.
Насправді, часу пройшло немало. Коронавіруси і раніше були відомі людям, і вже набували характеру серйозних спалахів — як у випадку з поширенням важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-COV1) в 2002-2003 і близькосхідного респіраторного синдрому (MERS-CoV) в 2012. Розробляти вакцини від коронавірусів почали ще тоді, що і проклало шлях до швидкої розробки вакцин проти COVID-19, викликаного коронавірусом SARS-COV2.
Так, розробка вакцин проти COVID-19 відбувається безпрецедентними темпами, і вакцини були дозволені для застосування до закінчення клінічних випробувань. Але це пов’язано, в першу чергу, з поточною надзвичайною ситуацією, і з тим, що ймовірна користь від вакцини перевищує існуючі ризики.
Нам ще належить оцінити питання ефективності, які не були розглянуті в ранніх клінічних випробуваннях: тривалість захисту, потреба в додаткових дозах й інтервали між ними. Але провідні вчені та організації сходяться в тому, що вакцинація збереже багато життів.
Як працює вакцина AstraZeneka від СOVID-19?
Вакцина змушує наш організм виробляти антитіла до поверхневого білку вірусу, за допомогою якого вірус прикріплюється до наших клітин. Тому після вакцинації прикріплення вірусу буде блоковано антитілами. Вірус не потрапить в клітку людини, не буде розвиватись. А оскільки тяжкість перебігу прямо залежить від кількості отриманого вірусу, то вакцина може полегшити перебіг захворювання в разі його розвитку.
Чи захищають вакцини від нових штамів вірусу?
Нові штами вірусу SARS-COV2 продовжують вивчати. Але відомо, що більшість доступних вакцин забезпечують, принаймні, деякий захист від різних варіантів вірусу.
Чи не небезпечно прищеплювати людей в період епідемії? Чи може вакцина посилити захворювання, якщо вакцинуватись в інкубаційному періоді?
Багато епідемій були ліквідовані саме завдяки вакцинації. Вакцинуватись після зараження, в інкубаційному або ранньому періоді, — безпечно.
В деяких випадках ми розраховуємо на те, що вироблення антитіл у відповідь на вакцину відбудеться раніше, ніж їх вироблення у відповідь на саме захворювання. На цьому побудовані принципи екстреної постконтактної профілактики: наприклад, при вітрянці, кору, гепатиті А, сказі.
Чи можна заразитись СOVID-19 від вакцини?
Вакцина не містить в собі вірус, який може викликати СOVID-19. Вакцинація не впливає на позитивні результати тестів ПЛР і тестів на антиген.
Вакцинація — стовідсотковий захист від зараження або важкого перебігу хвороби?
Вакцини не запобігають появі інфекцій на 100%. Після щеплення все ще можна заразитись COVID-19 і передати вірус іншим. Але це трапляється дуже рідко.
Кому і коли потрібно вакцинуватись
Навіщо молодим людям, які часто переносять хворобу легко, щепитись від COVID-19?
Вакцина не тільки захищає саму людину від інфікування, а й допомагає захистити інших, в тому числі тих, хто схильний до високого ризику тяжкого перебігу коронавірусної інфекції. Молодий безсимптомний пацієнт може заражати ковід-інфекцією своїх рідних і близьких, навіть не усвідомлюючи цього.
Чи потрібно прищеплювати людей, які недавно перехворіли на COVID-19?
Люди, які недавно перенесли підтверджену коронавірусні інфекцію — включно з тими, хто захворів між першою і другою дозою вакцини — мають одужати і припинити режим самоізоляції перш ніж робити цю процедуру. В цьому випадку розумно навіть відкласти отримання вакцини на кілька місяців, щоб дозволити іншим пройти вакцинацію раніше. Ризик повторного зараження в перші місяці низький, а ось вакцини в світі — в дефіциті.
Кілька невеликих досліджень показали, що після одноразової дози вакцини у перехворілих спостерігається більш високий рівень антитіл в порівнянні з тими, хто не хворів. Але невідомо, чи дорівнює це сталому імунітету. Тому на даний момент абсолютно всім рекомендують отримати обидві дози вакцини.
Кому вакцинація протипоказана?
Тим, у кого є раніше перенесені алергічні реакції швидкого типу, ще звані «анафілаксією», на вакцини COVID-19 або їх компоненти.
Чи можна робити щеплення вагітним, дітям, людям з низьким імунітетом?
За спільним рішенням лікаря і пацієнтки, зробити щеплення можна і під час вагітності. Але тільки в тому випадку, коли користь безумовно перевищуватиме ризики. Наприклад, якщо вагітна жінка працює в лікарні або часто контактує з хворими.
Вакцинація дітей на даний момент не рекомендована, так як дослідження вакцин тривають. Коли вчені отримають більше даних, рекомендації можуть змінитись.
Люди з хронічними захворюваннями — онкологічними, діабетом, хворобами серця, легенів і іншими — можуть і повинні бути щеплені, так як мають велику ймовірність ускладнень і смерті від COVID-19.
Пацієнти, які отримують високодозову, імуносупресивну терапію, повинні проконсультуватися з лікарем. Ці препарати можуть пригнічувати дію вакцини, і вона буде неефективною під час курсів терапії.
Яким повинен бути інтервал між різними вакцинами?
МОЗ України рекомендує дотримуватись інтервалу в 1 місяць між вакциною проти коронавірусу та іншими вакцинами. Це пов’язано з тим, що поки немає даних про безпеку та ефективність одномоментного введення вакцин.
Однак інші світові організації рекомендують коротші інтервали. Зокрема, американська СDC рекомендує дотримуватись інтервалу в 14 днів. Якщо є необхідність вводити будь-яку іншу вакцину терміново — наприклад, вакцинація від правця під час обробки ран, або вакцинація від сказу при укусі тварини — то інтервалу не дотримуються
До і після вакцинації
Чи потрібні обстеження перед вакцинацією?
Це не рекомендовано — за винятком анкетування. Анкети потрібні для того, щоб виявити пацієнтів з історією алергій: після щеплення їх спостерігають 30 хвилин замість звичайних 15 — це міжнародні рекомендації. Однак МОЗ України рекомендує всіх пацієнтів спостерігати протягом 30 хвилин.
Чи варто перевіряти рівень антитіл перед вакцинацією?
Не варто, так само, як ми не перевіряємо рівень антитіл перед вакцинацією від грипу.
Які бувають реакції на вакцину від COVID-19?
Реакції на щеплення від COVID-19 виникають частіше, ніж на інші вакцини — приблизно у кожного третього пацієнта. Є дані, що частіше реагують на вакцину ті, хто вже перехворів. Самі реакції на Covishield бувають наступними:
Місцева реакція, як і на інші вакцини: почервоніння, набряк або біль у місці уколу, збільшення підпахвових (аксилярних) лімфовузлів на стороні ін’єкції.
Загальні реакції: лихоманка, озноб, втома, головний біль.
Жарознижуючі або знеболюючі ліки, такі як парацетамол або ібупрофен, використовувати можна — але тільки, якщо виникає реакція. Заздалегідь їх приймати не варто: поки невідомо, чи можуть ці ліки знизити ефективність вакцини.
Зазвичай реакції тривають 1-2 доби. Якщо реакція затягується або з’являються специфічні симптоми, наприклад, втрата нюху, слід запідозрити паралельне інфікування. Вироблення імунітету займає близько 2 тижнів, і в цей час людина ще не захищена — а значить, може легко заразитись.
Як зрозуміти, що людина захищена вакциною? Чи потрібно перевіряти рівень антитіл після щеплення?
Людина вважається повністю імунізованим через два тижні після отримання другої дози вакцини.
Тестування рівня антитіл не рекомендоване після вакцинації. Існують різні типи антитіл: до поверхневого білка, до ядерного білку вірусу. Не всі тест-системи зараз широко доступні, деякі є тільки в лабораторіях великих наукових центрів, де виміром рівня антитіл займаються спеціальні наукові співробітники.
Кінець пандемії COVID-19
Коли можна зняти маску після вакцинації?
COVID-19 все ще небезпечний, в першу чергу для тих, хто ще не вакцинувався — а це більшість з нас. Заради їх безпеки, щеплені люди все ще повинні продовжувати носити маску і дотримуватись дистанції.
Сьогодні в країнах, де люди масово прищеплюються, поступово дозволяється збиратись невеликими групами без масочного режиму і дистанціювання. CDC також дозволяє тим, хто вакцинувався, не дотримуватись карантину після контакту з хворим. Однак дослідження вакцин тривають, і рекомендації можуть змінюватись.
Коли закінчиться пандемія COVID-19?
Пандемія закінчиться при появі «колективного імунітету». Коли достатня кількість людей стане несприйнятливою до захворювання, воно більше не зможе легко поширюватися. Колективного імунітету можна досягти двома шляхами:
Перший шлях — природний, якщо більша частина населення перехворіє. Але внаслідок цього загине, в середньому, 2% хворих.
Другий шлях — внаслідок масової вакцинації. Вакцинація — це кращий спосіб зробити людей невразливими до інфекції та зберегти життя рідних і близьких.
Друзі, пам’ятайте, що при погіршенні стану треба їхати в лікарню, де є кисень та інші ліки, які необхідно вводити в умовах стаціонару або реанімації. Як завжди, ви можете записатись на консультацію (включно телефонну) за номером +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті. Викликати Швидку допомогу можна за номером 9000 з мобільного або +38 (048) 752-9000 зі стаціонарного телефону.
Переваг у малоінвазивних методик лікування безліч, адже це малотравматичне лікування, що проводиться максимально безболісно, але зі швидким відновленням. Раніше ці втручання ми проводили з допомогою апарату THD Evolution, тепер ці процедури виконуються й апаратом Trilogy. У будь-якому з випадків методи направлені на лікування причини геморою, а не лише симптомів. Тому це дозволяє забути про проблему і далі насолоджуватись здоровим життям.
Найбільш яскраві ознаки геморою — кровотеча, випадіння та тромбози гемороїдальних вузлів. Захворювання розвивається через застій крові в малому тазу і порушується відтік крові з малого таза. Тому лікування полягає у перев’язуванні артерій гемороїдальних вузлів. Тому ми перев’язуємо і зашиваємо артерії, за допомогою спеціального ультразвукового устаткування — аноскопа. Також використовуємо розсмоктувальний шовний матеріал.
У результаті припиняється кровопостачання гемороїдальних вузлів, тому вони зменшуються в розмірі та склерозуються. Таким чином збереження тканин заднього проходу дозволяє зменшити біль від лікування та забезпечити швидше відновлення та нормальне функціонування в післяопераційному періоді. Обрати малоінвазивне лікування можна, якщо рано звернутись до лікаря: на другій або максиму третій стадії геморою.
Малоінвазивні методи лікування геморою, які використовують в Odrex:
дезартерізація гемороїдальних вузлів під контролем ультразвукової доплерометрії.
Класична хірургія все ще актуальна
На пізніх стадіях захворювання вихід — класична хірургія, а саме — операція Мілліган-Моргана. Суть втручання спрямована на видалення гемороїдальних вузлів.
Хірург-проктолог вищої категорії Олег Море та координатор операційного блоку Олег Савелюк
Розвиток високих технологій в медицині дає можливість виконати операцію з видалення вузлів класичною методикою, за допомогою апаратів:
ультразвуковий скальпель,
апарат LigaSure,
радіохвильовий скальпель.
Проте, сучасна медицина та умови в Odrex дозволяють домогтись високих успіхів у лікуванні геморою й хірургічним методом. Наприклад, зменшення крововтрати під час втручання, знизити біль в області післяопераційних ран, скоротити час відновлення.
Записатись на консультацію проктолога ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Чи справді роздратованість, дивна поведінка або проблеми із зором можуть бути спричинені пухлинами головного мозку?
Прояви симптомів при пухлинах головного мозку залежать від розташування утворення стосовно мозку та розмірів самого утворення. Наприклад, пухлини у передній черепній ямі можуть викликати роздратованість та дивну поведінку. Під лобною долею мозку зазвичай проходять зорові нерви, тож пухлина може спровокувати здавлення нерву і викликати порушення зору або проблеми із пам’яттю. Досить важливий симптом порушення мови: складнощі у розумінні або вимові. Слід пам’ятати й про наступні проявлення:
порушення руху ока,
проблеми зі слухом з одного боку,
поява асиметрії обличчя,
важкість під час ковтання,
сонливість, яка проявляється у дуже затягнутих випадках,
головний біль.
Чи справді є пухлини, котрі не потребують операції: які обмеження у таких пацієнтів?
Здебільшого пухлини не оперують з двох причин:
утворення малих розмірів, яке не провокує проблем і потребує лише своєчасного контролю динаміки,
пухлина надто велика та зачепила багато важливих структур мозку, тому оперувати її просто без негативних наслідків не вдасться,
новоутворення знаходиться у важливій функціональній зоні або надто глибоко у мозку, тому дібратись до самої пухлини та не пошкодити нервові центри — неможливо.
У першому випадку ніяких суттєвих обмежень пацієнт не має. Раз на рік досить робити МРТ-контроль, щоб переконатись, що пухлина нікуди не росте. На цьому все. Але, якщо ви спостерігаєте за новоутворенням, важливо пам’ятати: будь-які препарати, вітаміни та фізіопроцедури, що покращують кровообіг — протипоказані. Тому що ці фактори можуть сприяти росту пухлини.
В іншому випадку потрібно виходити із потреб пацієнта та можливих варіантів покращити йому життя.
Чи завжди у операції є тільки один варіант: випадок з операційної Odrex
Цікавий випадок, у якому склались усі сприятливі умови: стан пацієнта, готовність нейрохірургів та сміливость з боку кожної зі сторін. До Odrex потрапила пацієнтка з множинними метастазами в голові. За одне втручання вдалось видалити два діаметрально протилежних утворення.
Одна пухлина знаходилась глибоко за потилицею, а інша — у лобній долі. Перша пухлина загрожувала життю вже на момент операції, тому втручання у цій зоні було вкрай необхідне. Але друга пухлина не була менш важливою: так, на момент втручання вона не турбувала, але почала б викликати симптоматику вже за два тижні чи за місяць. Тобто часу було не так багато, і залишати пухлину в лобній частині було б нелогічно.
У команди лікарів був план: якщо першу пухлину видалимо без будь-яких ускладнень і не затягнемо операцію, то можемо перейти до лобної долі. І все вдалось, операція тривала близько трьох годин з одним наркозом. Наступного дня пацієнтка вже ходила і результат себе виправдав.
Звичайно, якби існували ризики ускладнень, то ми б не пішли на таку операцію і видалили б тільки одну з пухлин. В такому випадку потрібно було б максимально скорочувати перебування під наркозом і оперувати у зоні потилиці. Але загальний стан пацієнтки, сприятливий вік та вміння команди дозволили провести втручання за один раз і пацієнтці не довелось двічі йти на операцію та зважуватись ще раз на такий важкий крок.
Записатись на консультацію нейрохірурга Владислава Петровича ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Чому ПЛР може довгий час давати позитивний результат, навіть до 2-3 місяців?
Варто зауважити, що полімеразна ланцюгова реакція аж ніяк не є показником того, що людина розповсюджує вірус, адже вже доведено, що коронавірус протягом першого тижня у організмі людини поступово втрачає свої інфекційні властивості. З оглядом на це частіше за все ПЛР достатньо здавати один раз для підтвердження діагнозу, а далі орієнтуватись на клінічну картину та строки — приблизно після 10-ї доби людина вже не є заразною та небезпечною для інших. Включеннями є імунонекомпетентні пацієнти.
Для чого потрібен тест на антиген?
Набирає обертів методика тестування експрес-тестами на виявлення антигену. Це досить зручна альтернатива ПЛР або ІФА, адже результат можна отримати майже миттєво, проте в залежності від тест-систем (а їх безліч) точність та достовірність такого дослідження коливається від 40% до 80%.
Таке дослідження зручно виконувати, наприклад, під час передопераційної підготовки, аби мінімізувати ризик інфікування медичного персоналу та інших пацієнтів у випадку безсимптомного перебігу коронавірусної інфекції, та доцільно для швидкої діагностики у випадку наявності симптомів ГРЗ у перший тиждень захворювання, коли концентрація вірусу найвища у місцях забору матеріалу.
Слід зазначити, що через те, що можливі хибнонегативні результати, у деяких сумнівних випадках відповідь експрес-тесту треба перевірити за допомогою ПЛР.
Які лабораторні дослідження слід зробити, коли ми хворіємо?
Загальний аналіз крові, С-реактивний протеїн (білок), Д-димер, ферритин, інтерлейкін-6 не є обов’язковими у більшості випадків, особливо коли йдеться про легкий перебіг. Проте актуальним буде дослідити деякі з цих показників чи навіть увесь перелік у випадку середньотяжкого або тяжкого перебігу інфекції чи наявності підозри щодо ускладнень.
В загальному аналізі крові важливими у першу чергу є рівні ШОЕ, лейкоцитів, тромбоцитів, а також лейкоцитарна формула, інші показники матимуть другорядне значення, адже оцінювати, наприклад, наявність анемії на тлі гострої інфекції складно і не дуже доцільно.
С-реактивний білок, ферритин, інтерлейкін-6 дозволяють оцінити тяжкість захворювання, інтенсивність запальних процесів та прогноз захворювання.
Д-димер є показником ризику тромбоемболічних ускладнень, які нерідко супроводжують перебіг COVID-19.
Прокальцитонін є маркером тяжкого бактеріального запалення у складних випадках.
Іноді є актуальним визначати рівень інших біохімічних показників, наприклад, глюкози, креатиніну, сечовини та інших, проте це більш рідкісні випадки.
Чи потрібні рентген та КТ?
Рентгенологічні методи візуалізації, такі як рентгенограмма та КТ легенів, дозволяють виявити наявність запальних змін та вогнищевих уражень у тканині легені, а також оцінити наявність рідини у плевральній порожнині. Треба зазначити, що не у кожному випадку є сенс візуалізувати пошкодження легень, якщо воно не є клінічно важливим, тобто не є пов’язаним з розвитком дихальної недостатності.
Крім того, рентгенівські дослідження не є стовідсотково безпечними, адже ці методи пов’язані з іонізуючим випромінюванням (радіацією), що, хоч і не значною мірою, але підвищує ризик розвитку новоутворень. І з кожним виконаним у короткі строки дослідженням цей ризик зростає.
Чи потрібно обстежуватись після одужання?
Неможливо не згадати про такі методи, як електрокардіографія та ехокардіографія, які стають у нагоді не стільки у гострий період, скільки у час відновлення організму після перенесеної інфекції. Велика кількість людей — приблизно 10-15% — стикаються з такою проблемою, як Long COVID, постковідним синдромом, який може проявлятись неспецифічними симптомами на кшталт слабкості, втомлюваності, загальмованості. Іноді Long COVID маскується під більш серйозні захворювання, проявляючись раптовими болями в області серця, грудній клітці, відчуттями серцебиття чи перебоїв в роботі серця. Для проведення чіткої межі між Long COVID та іншими захворюваннями слід провести ЕКГ та ЕхоКС (УЗД серця), які допомагають з’ясувати особливості морфології та функціонування серцевого м’язу.
Пам’ятайте, що жодне дослідження не має бути «про всяк випадок», та для всього є свої показання. Разом з лікарем ви зможете уникнути гіпердіагностики, не завдати шкоди своєму здоров’ю та зберегти кошти.
Травми викликають сильний біль чи обмеження рухів: під час огляду ортопед-травматолог оцінить місце травми та назначить метод первинної діагностики.
Рентген
Здебільшого травми, які призводять до переломів та вивихів, є найчастішим показанням до проведення саме рентгенографії.
Рентгенівські знімки потрібні не лише для того, щоб встановити діагноз. Оцінюють наступні критерії:
анатомічне розташування та напрямок лінії перелому,
тип перелому,
розміщення уламків одного фрагменту кістки стосовно іншого,
наявність супутніх порушень.
МРТ
МРТ-діагностика при переломах менш інформативна, тому що направлена на дослідження м’яких тканин, а саме на візуалізацію хрящів, зв’язок чи м’язів. Необхідне воно, якщо є ризик пошкодження уламком кістки цих структур. Або розтягнення зв’язок, надриви сухожиль, розриви м’язів, а також запальні, пухлинні або вроджені процеси.
Де шукати відповідь, якщо біль постійний?
Якщо протягом двох тижнів то з’являється, то зникає біль, знеболення не вдається — варто звернутись за консультацією ортопеда-травматолога.
Та з іншого боку, будь-які дегенеративні зміни у суглобах протікають довго та можуть навіть роками залишатись невиявленими.
Костянтин Палагнюк — завідувач відділення ортопедії і травматології, ортопед-травматолог вищої категорії, кандидат медичних наук, стаж якого більше 16 років.
Найчастіша проблема — це артроз суглобів. Артроз вражає суглоби, які витримують найбільше навантаження: колінні, кульшові та надп’ятково-гомілкові суглоби. Ураження саме колінного або кульшового суглобів часто є причиною інвалідизації та зниження якості життя пацієнтів. На жаль біль з’являється вже на останніх стадіях, що і змушує відвідати лікаря. Проте виявлення на ранніх стадіях дозволить підтримувати стан суглобу та відтягнути необхідність ендопротезування, навіть якщо хвороба вже прогресує.
Клінічна картина артрозу містить біль, крепітацію (шум у суглобі) та зменшення діапазону рухів, на основі цих ознак й обирають діагностику.
На консультації ортопед-травматолог збирає анамнез, дізнається про характер болю, навантажує суглоб, щоб оцінити його реакції.
Після цього потрібно провести лабораторні дослідження, щоб виключити або виявити запалення чи супутні патології.
Серед інструментальних досліджень перевага на боці рентгену. Діагностика дозволяє оцінити стан хрящів та виявити звуження суглобової щілини. При підозрі на артроз колінних суглобів рентгенівський знімок робиться в передньозадній та бічній проекціях в положенні стоячи або в бічній проекції при згинанні.
Якщо ж ймовірний артроз тазостегнового суглоба необхідно проводити рентгенологічне дослідження кісток тазу із захопленням обох тазостегнових суглобів.
У тих випадках, коли хрящі добре працюють, але присутній виражений больовий синдром, назначають МРТ. Адже проблема криється у тканинах, які оточують суглоб.
Записатись на консультацію ортопеда-травматолога в Медичному домі Odrex ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Малоінвазивні методики — швидше відновлення
