Інтерес до ботулотоксину, як до лікарського засобу, виник ще на початку минулого століття. Однак широку популярність ця речовина придбала тільки завдяки косметології. Препарати ботокс і диспорт, які прекрасно розгладжують мімічні зморшки, стали активно використовувати — і одного прекрасного дня виявився їх чудовий «побічний ефект». Виявилося, що після уколів краси багатьох пацієнтів перестали мучити напади мігрені.
Розриваємо замкнене коло
Ботулотоксин знімає напругу, знерухомлює м’язи, чим і перешкоджає одній з причин виникнення головного болю. Але коли мова йде про мігрені, важливу роль відіграє і інший механізм. Річ у тому, що при цьому захворюванні процеси наростання болю і зниження больового порогу йдуть поруч. Тобто, чим сильніше біль — тим менш стійкі нервові закінчення до больових імпульсів. «Втручаючись» в процес передачі цих імпульсів, ботулотоксин не дає розвиватися болю. Для цього мікродози препарату вводять в зони, де зосереджена найбільша кількість нервових закінчень.
Коли дійсно необхідно
Найістотніший побічний ефект, який здатні спровокувати ін’єкції, — це тимчасове приспущення повік, точно так, як при введенні препарату з косметичною метою. А взагалі, ботулінотерапія вважається більш безпечною методикою, ніж постійний прийом лікарських засобів.
Але все ж є одне місце — і вельми чутливе! — за яким вдаряє ботокс. Це — гаманець. Крім того, необхідно зважити і медичні аспекти: при епізодичних приступах мігрені ботулотоксин може не надати належного впливу. Найчастіше показанням до ботулінотерапії є хронічна мігрень, коли болі переслідують понад 15 днів на місяць.
6 місяців в середньому триває дія ін’єкцій. Потім процедуру повторюють. Але це може і не знадобитися — буває, що навіть одноразове введення ботулотоксину перериває перебіг хронічної мігрені.
Розберімося, що ж це за напасть така, чому виникає і як з нею боротися, щоб не стати заручниками необґрунтованої діагностики таких захворювань як остеохондроз, вегето-судинна дистонія і підвищений внутрішньочерепний тиск.
Що за характер
ГБН — це монотонний, легко або помірно виражений біль в лобно-тім’яній або шийно-потиличній областях. Його можуть супроводжувати больові відчуття в шкірі голови, очних яблуках, м’язах шиї. Плюс — складності з концентрацією уваги, відсутність апетиту і навіть нудота. З’являючись протягом дня, він зазвичай не посилюється, а часто і проходить при фізичній активності або після відпочинку.
Чому виникає головний біль напруги
Причина — не в пошкодженні головного мозку, не в підвищенні внутрішньочерепного тиску і не в патології судин. Виною всьому дисбаланс в роботі протибольових систем мозку.
ГБН запускають два взаємопов’язаних механізми. З одного боку, напружені м’язи голови та шиї стають джерелом підвищеної кількості фонових хворобливих імпульсів, які впливають на протибольові системи мозку, виснажуючи її. З іншого, — нервова система виснажується через ударні дози кави чи відсутність відпочинку.
Як з цим боротися
Необхідно взяти до уваги обидва механізми появи ГБН. Напругу допоможуть зняти гімнастика для шиї і очей, масаж шиї, комірцевої зони і м’яких тканин голови, а також короткочасний прийом препаратів, що сприяють м’язовому розслабленню.
Не менш важливо чергувати роботу з відпочинком, ергономічно організувати робоче місце, приділяти час несиловим видам спорту, обмежити вживання кави.
Коли потрібно звернутися до лікаря
Проконсультуватися у невролога варто, навіть якщо головний біль розвинувся вперше. Допомога фахівця необхідна і коли частота нападів ГБН перевищує три епізоди в місяць, а також при змінах характеру болю. Рекомендація лікаря важлива і при виборі знеболювальних медикаментів. Зазвичай перевага віддається однокомпонентним засобам, оскільки полікомпонентні при частому використанні значно підвищують ризик лікарсько-залежного головного болю.
Олено, ви познайомились з Ігорем Павловичем у непростій ситуації – дії лікаря одразу переконали вас у тому, що це чудовий фахівець?
При першій зустрічі я відчула, що цьому лікарю можна довіряти. Тоді у чоловіка стався інсульт мозочка – це серйозна справа. Спочатку чоловік потрапив у реанімацію, лише потім його перевели до палати, та Ігор Павлович брав участь у лікуванні. Тепер чоловік почувається набагато краще, щоранку робить зарядку по півтори-дві години! Звернутись в Odrex радили всі мої приятельки – і ми переконались у правильності такого рішення.
Але все ж таки ваші переживання дали про себе знати…
Так, я сама звернулась до Ігоря Павловича, оскільки на тлі хвилюючих подій у мене зчинився тиск. Хоча, певно, проблеми зі здоров’ям були давно. Виявився підвищений рівень холестерину. А ось після лікування знизився вдвічі.
Тепер ваш стан під надійним контролем?
Сьогодні Ігор Павлович — мій лікар, обов’язково приходжу до нього тричі на рік!
«Спочатку ми познайомились із чоловіком Олени. Він потрапив до нашої клініки у важкому стані, з гострим порушенням кровообігу в стовбурі мозку. Після успішного проведення комплексного лікування він майже повністю відновився.
Олена ж звернулась до мене за медичною допомогою приблизно три роки тому. Скаржилась на загальну слабкість, занепокоєння, безсоння та стрибки артеріального тиску. Після проведення всебічного обстеження та певних медичних тестів було виявлено тривожний розлад та гіпертонічну хворобу. Завдяки призначеному лікуванню у пацієнтки відновився сон, вирівнявся артеріальний тиск. І, звичайно, покращився настрій», — Ігор Павлович Тендит, невролог, лікар вищої категорії
Нестача сну змушує допоміжні клітини мозку пересторожуватись. Це корисно у короткостроковому періоді, але може збільшити ризик розвитку деменції у майбутньому. Міккеле Беллесіз з Політехнічного університету Марке в Італії дійшов такого висновку після вивчення ефектів позбавлення сну у мишей, повідомляє HuffPost. Його команда порівнювала мозок мишей, яким або дозволяли спати стільки, скільки вони хотіли, або позбавляли сну протягом восьми годин. Ще одну групу мишей тримали у свідомості протягом п’яти днів поспіль, імітуючи ефекти хронічної депривації сну.
Астроцити — нейрогліальні клітини, які позбавляються непотрібних контактів (синапсів) мозку — активніше поводяться у мишей з депривацією сну. Завдяки діям цих клітин (фагоцитозу) компоненти синапсу розбираються на частини та повільно переробляються для створення нових мембран та молодих білків. З цього боку фагоцитоз корисний, тому що він запобігає накопиченню старих та пошкоджених клітинних компонентів, що спричиняють порушення.
Мікроглія — клітини центральної нервової системи, здатні до активного захоплення та перетравлення.
Коли мозок страждає від хронічного розладу сну, астроцити не знають, коли зупинитися, і починають з’їдати здорові клітини, що теоретично може призвести до порушення синаптичної комунікації. Більше тривожне спостереження — те, що з депривацією сну активізуються і мікрогліальні клітини. Як відомо, надмірна активність мікроглії пов’язана із хворобою Альцгеймера та іншими нейродегенеративними захворюваннями. Це дослідження може пояснити, чому нестача сну робить людей більш уразливими до деменції.
Консультує невропатолог вищої категорії, кандидат медичних наук Фернандес де Рівес Сергій Францсіскович
Три історії про те, як панічні атаки заважають жити, навіть якщо їх не помічають
Карина прийшла на іспит з історії західного Середньовіччя повністю підготовленою. Але щойно вона сіла писати, з’явились запаморочення, тремтіння, дискомфорт у грудях і відчуття, що насправді вона перебуває зовсім не тут. Часу й сил на запитання про вормський конкордат і безліч тестових завдань не залишилось. При цьому ніхто й не помітив, що з Кариною щось не так. Наступного дня у Карини зовсім не та оцінка, на яку вони з викладачем розраховували.
Артем любить спонтанні подорожі, за кілька годин може вирішити поъхати в Київ, збирати речі і застрибнути в машину. Доїхав на велосипеді до Кракова. Вирішивши злітати до Стамбула, він купив недорогий квиток за кілька днів до вильоту, приїхав в аеропорт – і не пішов далі паспортного контролю. Друзі вмовляють його злітати на Кіпр із велосипедами, але він тепер відмахується. Про себе впевнений, що мало не помер – через прискорене серцебиття, біль у грудях і задишку.
Софія – блискучий біолог, але коли її запрошують прочитати лекцію, вона щоразу відмовляється. Нещодавно вона кілька разів перенесла презентацію перед колегами.
Симптоми: страх смерті, страх втратити контроль над свідомістю, відчуття дереалізації (нереальності світу), озноб, задишка, запаморочення, потовиділення, нудота, оніміння, відчуття задухи, тремтіння, посилене або прискорене серцебиття, дискомфорт у грудях
Як відчути себе краще, якщо життя кипить, а хочеться сховатись під матрац? Потрібно розібратись, що насправді являє собою панічна атака.
Як мозок нас обманює
Напади паніки супроводжуються як розумовими симптомами, так і фізичними, тому їх часто плутають з іншими захворюваннями.
Починаються походи по лікарях і невиправдані обстеження, і людина приходить до думки, що її ситуація є архіскладною і абсолютно унікальною. А хибні уявлення про суть захворювань призводять до розвитку іпохондрії – психічного розладу, пов’язаного з надмірною підозрілістю і заклопотаністю здоров’ям.
Перебіг хвороби це, м’яко кажучи, не полегшує: перше і головне в лікуванні – усвідомлення, що у вас саме панічні атаки. Іноді панічні атаки трапляються на тлі психічних захворювань або травматичного досвіду, але це необов’язково.
Панічна атака стає проблемою, коли обманює організм у тому, що він у небезпеці
Тому під час прогулянки Карловим мостом, з якого впасти можна тільки спеціально, з’являється раптовий страх смерті. А під час урочистої промови на конференції здається, що те, що відбувається, нереально. Це під час панічних атак з’являються напади ознобу й оніміння під час роботи над новим проектом, а під час польоту літаком здається, що ось-ось станеться якщо не серцевий напад, то задуха.
Що буде, якщо ніяк не лікувати панічні атаки
Панічна атака – це неприємно
Постійна тривога від того, що напад у принципі може трапитись, створює ще більшу напругу і провокує нові панічні атаки
Уникнення потенційно стресових ситуацій тимчасово полегшує життя, але не розв’язує проблему. Людина розучується адаптуватись.
Нехороша властивість панічних атак траплятись у звичній обстановці і в несподіваний момент посилює тривогу про нові напади. Тривога дуже виснажлива і ускладнює життя, ламає плани і заважає досягати цілей.
Крім того, ознаки панічної атаки іноді все-таки вказують на більш серйозні захворювання.
І як їх усе-таки вилікувати
Автор “Автостопом по Галактиці” Дуглас Адамс використовував пораду “Без паніки!” часто, завзято і доброзичливо. І мав рацію.
Будьте готові витратити час – по-перше, щоб правильно діагностувати, є у вас панічний розлад чи ні. Наприклад, дуже важливо виключити патологію щитоподібної залози і надниркових залоз. По-друге, налаштуйтесь на те, що якийсь час доведеться зосередиться на лікуванні.
Переживання з раціонального приводу – це загалом нормально. Варто оцінити свої дії і можливості, спробувати дихальні вправи, методи релаксації або заспокійливі додатки.
Підрахуйте симптоми – у вас їх більше чотирьох і за останній місяць сталося щонайменше два таких напади? Тоді запишіться на прийом до невролога.
Панічні розлади вилікують психофармакологія, психотерапія та їх поєднання. На початку лікування лікар допоможе усвідомити проблему і те, що симптоми під час атак не пов’язані із серйозними захворюваннями, навчить контролювати емоції. Якщо не виходить, використовують когнітивно-поведінкову психотерапію – вона працює з внутрішніми установками людини. Це означає – якщо поміняти те, що ми говоримо собі в певній ситуації, можна впоратись з тривогою і змінити поведінку.
У випадку з психофармакалогією лікар розробляє індивідуальний план прийому ліків. Це можуть бути транквілізатори, препарати кардіологічного ряду, бета-блокатори, антидепресанти. Боятись їх не варто – ці медикаменти овоча з вас не зроблять, не викликають звикання, але самостійно вибирати препарат – неприпустимо. Якщо неправильно підібрати психотропний засіб, є висока ймовірність отримати небажані побічні ефекти, водночас не вирішивши проблему докорінно.
Бібліографія
Діагностичний та статистичний посібник з психічних розладів. – Вашингтон, округ Колумбія: Американська психіатрична асоціація, 2013. – 5th ed.
