Видалення пухлини мозку: історія Надії
Історія Надії Миколаївни
Надія Миколаївна розповідає: «До операції я відчувала себе дуже погано. Настав такий момент, коли я не могла ходити, спотикалась і падала, постійно крутилася голова, порушилась пам’ять. Такий стан вже не давав мені впевненості в майбутньому». Томограма показала активно збираючу контраст пухлину — швидше за все, менінгіому крила основної кістки. До моменту виникнення перших проблем вона розрослася до значних розмірів.
Тоді нейрохірург Владислав Свєтлицький запропонував жінці хірургічне втручання. Операція — основний, загальновизнаний метод лікування менінгіом, який дає всі шанси раз і назавжди вилікуватися і ніколи до цього питання не повертатися.
Цю операцію разом провели Владислав Петрович та Андрій Анатолійович Обливач — київський нейрохірург, кандидат медичних наук з величезним досвідом проведення схожих втручань.
Пухлина вгніздилась в основі черепа, частина її була щільним, солідним утворенням, частина — кістами
Проблема в тому, що заздалегідь важко передбачити, наскільки складно буде видалити цю пухлину, як сильно прикріплена менінгіома до важливих судин і поверхні головного мозку.
Перший етап операції полягав в тому, щоб відокремити пухлину від її джерела кровопостачання. Рухаючись за крилом черепу, хірург поступово відокремлює пухлину від її зони росту і джерел кровопостачання, не розкриваючи оболонок мозку. Пухлина встигла прорости і в кістку, і в оболонку мозку. Тому частину кісткової тканини хірург видаляє спеціальним бором, частина оболонки вирізається, а в кінці операції герметично вшивається за допомогою власного апоневроза — сухожильної пластинки, сформованої зі щільних колагенових і еластичних волокон.
Пухлина щільно підростала до важливих судин, які частково забезпечували кровопостачання скроневої і лобової часток мозку. Якби менінгіома трохи сильніше проросла в мозкові тканини, або ж судини пошкодилися під час операції, то все закінчилося б потужним крововиливом і ушкодженням мозку. Людина прокинувся б з паралічем лівої половини тіла.
В операційній нейрохірурга: робота за мікроскопом
Однак пухлину чітко видно на екрані нейрохірургічного мікроскопа: її акуратно відокремили від судин і взялися за видалення. Оболонку менінгіоми і її кістозну частину розкрили, щоб випустити рідину. А потім вакуумним відсмоктувачем шар за шаром прибрали пухлину з поверхні мозку.
Від моменту, як доктор Свєтлицький розрізав шкіру, і до моменту, коли пухлину видалили, пройшло всього дві години. Ще 1,5 години витратили на ретельне, герметичне ушивання рани.
Навіть наприкінці операції, хірурги не можуть знати на всі сто відсотків, злоякісна пухлина чи ні. В цьому сучасна медицина все ще обмежена, і залишається чекати години і дні, поки гістологічне дослідження не підтвердить діагноз «доброякісна менінгіома», і стане ясно, що з пухлиною покінчено, необхідності в подальшому лікуванні немає.
У той же день після операції, пацієнтка, оточена мерехтливими моніторами і турботливими медсестрами, показувала нормальні неврологічні реакції, а на наступний день вже ходила по палаті
Вона розповідає, що післяопераційний період проходив якнайкраще «завдяки молодшому медичному персоналу: всі дівчатка дуже доброзичливі, молоденькі, гарненькі, уважні і добре знають свою справу».
Владислав Петрович розповідає, що задоволений результатом операції: післяопераційний набряк мозку зійде нанівець приблизно через місяць після операції, реакції в нормі і дефіциту немає. Голова у жінки нарешті не боліла і не паморочилась.
Нейрохірурги Обливач і Свєтлицький регулярно проводять спільні операції в Медичному домі. За останні десятиліття нейрохірургія феноменально додала в ефективності та безпеці — і тепер історії пацієнтів з пухлинами головного мозку все частіше мають щасливе продовження.
Ми вдячні Надії Миколаївні за теплі слова: «Я прийшла до висновку, що немає сенсу звертатися кудись ще, крім як в Одрекс. Лікарі виконали свою роботу доброякісно, розумно, професійно і з душею, і з людяністю. За що я їм дуже вдячна. Доктор Свєтлицький приділяв мені багато уваги, по 3-4 рази на день заходив в палату, цікавився самопочуттям, робив перев’язки. Його людське ставлення вселило в мене віру в майбутнє, переконало, що далі в моєму житті все буде добре».
