Незабаром служба нашої Швидкої відзначатиме третю річницю роботи. За цей час ми навчились багато нового. Середня швидкість прибуття бригади до пацієнта становить 8-9 хвилин, а вдала комплектація дозволяє перевозити важких пацієнтів, підключених до ШВЛ, на великі дистанції. На цьому точно не зупиняємось. Руслана Володимирівна відповіла на наступні питання:
• Які нюанси є у наданні допомоги пацієнтам з COVID-19?
• Яких знань не вистачає пацієнтам, та у чому причини пізніх викликів?
• Чи зустрічаються випадки відмови від госпіталізацій, коли вона необхідна?
• З кого складається бригада Швидкої, яку потрібно здобувати освіту, та які у кожного обов’язки?
Нагадуємо вам, що Швидка допомога Odrex працює у режимі 24/7. Викликати Швидку Odrex можна за коротким номером 9000 з будь-якого мобільного оператора або за номером +38 (048) 752-9000.
На лекції ми обговорили такі питання:
• Чому ожиріння — справжня епідемія нашого часу?
• Чому іноді дієта та спорт недостатні для вирішення проблеми?
• Як пов’язані схуднення та загальне здоров’я?
• Баріатричні операції: як зрозуміти, чи вони вам підходять, що і як обрати?
• Встановлення внутрішньошлункового балону: нехірургічний метод схуднути.
• Як працюють різні методи боротьби з ожирінням?
• Як не просто схуднути, але й утримати вагу?
Ділимось з вами фоторепортажем з лекції, дякуємо присутнім за цікаві питання та дискусії.
З нетерпінням чекаємо вас 16 серпня о 19:00 на лекції акушер-гінеколога, хірурга-гінеколога, онкогінеколога Медичного дому Odrex Ольги Куліш на тему: «Синдром полікістозних яєчників: проблема довжиною в життя».
В той день я прокинулась о 6 ранку з відчуттям того, що не виспалась. Чомусь раптом я впала на кухні та піднятись було дуже важко. У ванній я знову впала, вдарилась головою та спиною. Третій раз я впала в коридорі. Не знаю чому, але мене це не здивувало. Я і не подумала викликати «швидку» чи зателефонувати лікарю! Можливо, насторожилась б старша дочка, але до того моменту вона вже пішла в школу і не бачила, що зі мною відбувається. Так що я вирішила відпочити, і не помітила, як пройшли дві години. А це означало, що молодшого сина давно пора везти в садок!
Дорожня пригода
Я зібрала дитину, приготувала сніданок. Здавалось, все в порядку, хіба що шапку синові зав’язувала вже насилу. Але їхати нам недалеко — ми живемо в Чорноморську, де все поруч, і я сіла за кермо. До повороту до садка доїхала нормально. Побачивши, що по зустрічній рухається автомобіль, від’їхала в «карман», щоб пропустити його, і потім спокійно рушила далі. Вже біля дитсадка мене наздогнав водій, з яким, як мені здавалось, ми успішно розминулись — з’ясувалось, що я подряпала його машину.
До того моменту, коли викликали поліцію, я відчула, що в мене віднімаються рука та нога і вже не могла вийти з автомобіля. Поліцейські стверджували, що я в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, давили, намагались відібрати права, а машину забрати на штрафмайданчик. І тут же зателефонував мій чоловік, який був на той момент у відрядженні — по голосу він почув, що зі мною щось не так. Чоловік відразу ж повідомив про мою проблему нашим кумам, і тільки тоді, з їх допомогою мені нарешті викликали «швидку» та негайно госпіталізували в Odrex.
Діяли без зволікань
Далі все сталось дуже швидко: мене привезли в приймальне відділення, тут же провели комп’ютерну томографію та організували огляд у кількох лікарів. Був поставлений діагноз: «ішемічний інсульт». Від мене була потрібна згода на операцію, але на той час мова ослабла, я не могла поворушити лівими кінцівками. Я погано розуміла, що відбувається, і дуже вдячна чоловікові та кумі за те, що допомогли мені зорієнтуватись, в один голос сказавши мені: «Підписуй згоду!» І ось, всього лише через пів години після приїзду в клініку я лежала на операційному столі … І там же я знову змогла рухатись!
Коли пацієнтка поступила до нас, ми спостерігали неврологічний дефіцит у вигляді вираженого лівостороннього геміпарезу та порушення руху, порушення симетрії обличчя, дезорієнтацію — клінічна картина та результати КТ підтвердили, що у Наталії ішемічний інсульт. Я тут же викликав колегу, рентгеноендоваскулярного та серцево-судинного хірурга Костянтина Хацько. КТ-ангіографія показала тромб в правій середньомозковій артерії, після чого було прийнято рішення про операцію.
Уже в палаті інтенсивної терапії у нашої пацієнтки геміпарез з вираженого швидко змінився помірним. Були явно помітні поліпшення в стані обличчя, мовлення незабаром повернулась до нормального. На наступний день КТ показала, що ознак крововиливу немає, а значить, нам вдалось уникнути небезпечних ускладнень. І це при тому, що Наталя потрапила на операційний стіл буквально в останні хвилини, коли можна було їй допомогти. Дуже скоро ми виписали пацієнтку, і вона перебувала в прекрасному настрої.
Далі завдання медиків — з’ясувати можливу причину того, що сталось. Наша пацієнтка дуже молода — всього 34 роки, і хронічних захворювань у неї немає. Чому ж міг виникнути ішемічний інсульт в такому віці? Щоб з’ясувати це, ми повинні виключити або підтвердити фактори ризику: це може бути антифосфоліпідний синдром, тромбофілія (генетичне захворювання), коагулопатія (порушення системи згортання крові), тривале вживання певного виду оральних контрацептивів, і навіть перенесений раніше COVID-19. Всі ці фактори можуть вести до інсультів в молодому віці — але зустрічаються такі випадки вкрай рідко.
Костянтин Миколайович Хацько, завідувач відділення інтервенційної радіології, серцево-судинний хірург вищої категорії
Зазвичай через 6 годин після початку інсульту пацієнтам вже не показана операція — процес до цього часу вже завершується, і втручанням, на жаль, не допомогти. Але Наталі посміхнулась удача — коли її оглянув невролог, а завідувач рентгендіагностики Олександр Березовський провів КТ, ми побачили, що важкого ураження мозку ще не сталось — не дивлячись на те, що пройшло цілих 9 годин від початку патологічного процесу.
Рятівною маніпуляцією стала тромбаспірація. Це надзвичайно тонка та делікатна операція: ми зайшли через прокол на стегні в праву стегнову артерію, потім — в праву внутрішню сонну артерію, потім — в середньомозкову артерію, де і знаходився тромб. Підібравшись до тромбу, ми витягли його за допомогою спеціального катетера. Артерія знову наповнилась кров’ю, а клітини мозку отримали можливість насичуватись киснем, і це вберегло їх від загибелі. Відновилась функціональність рухових центрів — ще перебуваючи на операційному столі, Наталя знову змогла рухати лівою рукою та ногою.
Робота на церебральних артеріях — найскладніша для ендоваскулярного хірурга. Але разом з командою — анестезіологом Іриною Балака та операційною сестрою Ларисою Чебан — ми впорались.
Записатись на консультацію Костянтина Хацько ви можете через мобільний додаток, форму на сайтіабо за номером +38 (048) 730-00-30.
Пропонуємо вашій увазі відеозапрошення спікера конференції, Голови Асоціації сімейної медицини Одеського регіону, завідувачки кафедрою сімейної медицини ОНМедУ, доктора медичних наук, професорки — Валентини Величко.
Валентина Іванівна представить на конференції доповідь на важливу та цікаву тему: «Роль сімейного лікаря в діагностиці та лікуванні ожиріння у дітей та дорослих».
Конференція Odrex Bariatric Meeting буде цікава хірургам, ендокринологам, дієтологам, сімейним лікарям та гастроентерологам.
Участь у конференції — безкоштовна, а наживо в залі Medical Hub Odrex можлива за спеціальним запрошенням. Пишіть на medhubodrex@gmail.com.
Реаніматолог — це фахівець, який досконало володіє навичками інтенсивної терапії та надає реанімаційну допомогу маленьким пацієнтам у випадку виникнення критичних станів. Крім реанімації пацієнтів лікар займається виведенням людей з шокових станів, проведенням ШВЛ, кардіостимуляції та здійснює діаліз.
Максим Дмитрович — Член Європейського товариства педіатричної та неонатальної інтенсивної терапії (ESPNIC), автор наукових публікацій, а також монографії, присвяченій домашній штучній вентиляції легенів у паліативних пацієнтів.
Напрямки роботи Максима Дмитровича:
ургентна допомога в області дитячих інфекційних захворювань: пневмонії, менінгіти, енцефаліти, менінгококцемії та інші,
підготовка до трансплантації печінки,
замісна ниркова терапія у дітей — гемофільтрація та гемодіаліз, перитонеальний діаліз,
бронхоскопія у дітей,
дитяча анестезіологія.
Лікар Очеретний проходив стажування в Cincinnati Children’s Hospital Medical Center (Огайо, США), стажування на кафедрі неонатології при Дитячій міській лікарні №1 Санкт-Петербурга, а загальний стаж роботи складає 24 роки.
Не дивлячись на те, що синдром полікістозних яєчників зустрічається досить часто, лікарі й досі не знають точних причин його виникнення, а пацієнтки можуть не здогадуватись про сам факт того, що в них є цей розлад. Це справді важлива тема: СПКЯ небезпечний тим, що може призвести до безпліддя, та вносить малоприємні корективи в усі сфери життя. На лекції ми розповімо, як налагодити складний діалог між яєчниками та рештою органів та систем, покращити якість життя та підготуватись до здорової вагітності.
На лекції ви дізнаєтесь про:
• Як проблеми з яєчниками призводять до акне, випадіння волосся, порушень сна, тривожного розладу та інших симптомів.
• Зірки, які зіткнулись із проблемою СПКЯ.
• Як синдром полікістозних яєчників веде до розладів менструального циклу: нерегулярність, ановуляторний синдром, виражений ПМС. Як привести все це до ладу?
• Коли потрібна операція?
• СПКЯ та безпліддя: який план дій?
На лекції кожен бажаючий може поставити будь-які питання спікеру.
Лекцію читає Куліш Ольга Миколаївна — акушер-гінеколог вищої категорії, гінеколог-хірург, онкогінеколог Медичного дому Odrex. Чинний член Європейської асоціації гінекологічної ендоскопії (European Society of Gynaecological Endoscopy, ЕSGE) і експерт телепроекту СТБ «Я соромлюсь свого тіла». Доктор проходила стажування в багатьох європейських клініках Німеччини, Австрії, Франції та ін. Ольга Миколаївна спеціалізується на оперативній гінекології та малоінвазивної хірургії, щомісяця проводить близько 350 консультацій та виконує понад 60 операцій.
Як проходить встановлення систем стабілізації хребта?
Встановлення системи стабілізації дозволяє відновити функціональність хребта, зміцнити кісткову систему та запобігти її деформації. З розвитком спінальної хірургії системи стабілізації хребта еволюціонували від відкритих, які передбачають встановлення імплантатів через великі розрізи шкіри та м’язів, до наскрізношкірних, коли конструкція встановлюється в хребті через невеликі проколи в м’яких тканинах.
Як абдомінальні хірурги проводять операцію з видалення грижі або жовчного міхура лапароскопічним методом (через проколи в шкірі у ділянці живота та під контролем ендоскопа), так і нейрохірург встановлює систему наскрізношкірної стабілізації хребта через проколи в спині. Тільки нейрохірург використовує не ендоскоп, а ЕОП або, так звану С-дугу. Пристрій, що дозволяє в режимі реального часу за допомогою рентгенівських променів «бачити» куди встановлюються імпланти.
Наскрізношкірна або транскутанна система стабілізації хребців належить до мінімально інвазивної хірургії хребта (MISS – minimally invasive spine surgery). Операція спрямована на стабілізацію хребців з мінімальним пошкодженням м’язів і м’яких тканин пацієнта.
Під час виконання відкритої операції з встановлення системи стабілізації хребта доводиться наносити досить сильну травму м’язовому корсету спини, стан якого дуже важливий в майбутньому (він забезпечує додаткову підтримку хребта). А мініінвазивна наскрізношкірна транспедикулярна фіксація хребта дозволяє зберегти цілісність м’язової тканини, щоб пацієнт легше та швидше переніс реабілітаційний період після об’ємної операції на хребті та швидше повернувся до повсякденного життя, роботи й навіть спорту.
Малоінвазивна операція на хребті з використанням наскрізношкірних систем стабілізації не завжди коштує дорожче від відкритої операції. Наприклад, відкрита система одного виробника може коштувати дорожче від наскрізношкірної системи іншого виробника. І навіть якщо наскрізношкірна система стабілізації хребта коштуватиме дорожче, то в підсумку все лікування може обійтися дешевше, оскільки реабілітаційний період після встановлення відкритої системи триває набагато довше та потребуватиме більше фінансових витрат.
Види наскрізношкірних систем стабілізації
Наскрізношкірна система стабілізації хребта складається з набору титанових імплантатів: гвинтів, балок і блокерів (гайок). Вони встановлюються в хребет через спеціальні розширювачі, які вводять в м’які тканини спини через невеликі розрізи. Імплантати збирають всередині організму пацієнта, і вони перетворюються в єдину систему, що підтримує хребет. На поперековому та грудному відділі хребта операція зі встановлення стабілізуючих імплантів проводиться найчастіше.
Покази до встановлення наскрізношкірних систем стабілізації
Показами до проведення малоінвазивної операції зі встановлення наскрізношкірних систем стабілізації хребта є:
травми хребта;
пухлини хребців;
остеопороз;
грубі деформації хребта як наслідок остеохондрозу;
дегенеративні захворювання поперекового відділу хребта.
Проведення наскрізношкірної транспедикулярної фіксації грудного або іншого відділу хребта рекомендують також у разі, коли потрібно не просто стабілізувати хребет, а й поєднати це з іншою малоінвазивною операцією (дискектомія, видаленням пухлини хребця). Але встановити транскутанну систему стабілізації хребта можливо не у всіх випадках. Наприклад, якщо неможливо провести видалення пухлини малоінвазивним способом, і великих розрізів тканин не уникнути, встановлюють відкриту систему. Можливість проведення транскутанної стабілізації хребта обговорюється з кожним пацієнтом індивідуально.
Необхідність встановлення імплантів на хребті
Головною метою встановлення імплантатів на хребті є його стабілізація. Конструкція дозволяє також зміцнити хребет, що особливо важливо при лікуванні такого захворювання як остеопороз.
У сучасних системах стабілізації хребта використовуються канюльовані гвинти. Усередині такого гвинта є наскрізний отвір. Після вкручування гвинта в хребець у цей отвір встановлюють спеціальну голку, через яку вводять кістковий цемент. Цемент дозволяє додатково зміцнити імплантат для стабілізації хребта, якщо кістка хребця зруйнована остеопорозом або пухлиною.
Способи встановлення стабілізуючих імплантів на хребті
Тепер існує два способи встановлення стабілізуючих імплантів на хребті: відкритий і малоінвазивний (наскрізношкірний). Відкрита операція зі встановлення системи стабілізації хребетного стовпа передбачає значне пошкодження м’язового корсету і тривалий період реабілітації, тому цей метод застосовується щораз то рідше.
Операція зі стабілізації хребта шляхом встановлення наскрізношкірної системи проводиться згідно з загальноприйнятою методикою: імплантати (гвинти, балки, блокери) вводяться у хребет зі спеціальними провідникам з використанням дилататорів (розширювачів). Тривалість операції залежить від обсягу хірургічного втручання. Для стабілізації одного сегменту хребта знадобиться встановити 4 гвинта, що займає приблизно одну годину.
Однак у випадку протяжної патології, коли уражено кілька хребців і операцію необхідно поєднувати з видаленням пухлини, тривалість операції може бути суттєво довшою. У Медичному домі Odrex можна зробити малоінвазивну операцію зі встановлення наскрізношкірної системи стабілізації хребта будь-якого обсягу та складності.
У нас є необхідне сучасне обладнання для проведення операцій на хребті:
інтраопераційний рентген (С-дуга) — використовується для візуалізації хребта під час операції;
ортопедичний операційний рентген-прозорий стіл — дозволяє класти пацієнта у фізіологічному положенні та при цьому
зберігати ідеальну видимість його хребта на моніторах С-дуги;
нейрохірургічний мікроскоп.
Підготовка до транскутанної стабілізації хребетного стовпа полягає у консультації з нейрохірургом і проходженні стандартних передопераційних обстежень. Перед операцією нейрохірург вивчає результати комп’ютерної томографії (КТ) та МРТ пацієнта, тому важливо, щоб вони були виконані на апаратах високої якості. Комп’ютерну томографію рекомендується робити на сканері з кількістю зрізів від 64 і більше. МРТ необхідно робити на апараті потужністю 1,5 Тл.
Зняття наскрізношкірних систем стабілізації
Наскрізношкірні системи стабілізації хребетного стовпа в більшості випадків знімати не потрібно. Вони встановлюються на все життя, тому їх видалення в перспективі не планується.
Реабілітація після використання наскрізношкірних систем стабілізації
Реабілітація після малоінвазивної операції зі встановлення наскрізношкірної системи стабілізації хребта проходить набагато легше та швидше, ніж після відкритого хірургічного втручання. Тривалість відновного періоду залежить від патології хребта та особливостей організму пацієнта. Вже на наступний день після транскутанної стабілізації хребта м’язи спини готові до роботи, і чекати поки вони заживуть не потрібно.
Записатись на консультацію до нейрохірурга можливо через мобільний додаток, через форму на сайті або за телефоном: +380 (048) 730-00-30.
Корекція шрамів, післяопераційних дефектів, стрій і розтяжок. Процедура проводиться завдяки багаторазовому повторенню лазерного шліфування DOT. Таким чином рубець стає м’якше, еластичніше, не викликаючи деформацію навколишніх тканин. За кольором рубець стає близьким до тону шкіри і вирівнюється по рельєфу.
Лазерне видалення пігментації, наприклад, веснянок чи плям на шкірі — процедура, яка є золотим стандартом і найбільш ефективним методом видалення будь-якого роду дисхромії. Завдяки впливу лазерного променя на частки меланіну пошарово руйнується пігмент, а на місці зруйнованої ділянки шкіри з’являються молоді клітини.
Видалення новоутворень. Лазерне видалення є найбільш ефективним в тому числі і для видалення ряду новоутворень, оскільки дозволяє безболісно і безпечно видалити навіть найглибші і щільні новоутворення за найменш короткий проміжок часу. А за допомогою режиму DOT існує можливість корекції навколишніх тканин для естетичного подальшого вигляду.
Процедури для обличчя, шиї і зони декольте. Спираючись на сучасні протоколи, лазерне шліфування рубців після вугрової хвороби і постакне можливо поєднувати з корекцією мімічних зморшок і «кілець Венери».
Які переваги лазерної корекції в Odrex?
У Медичному домі використовують лазерну систему експертного класу Deka Laser SmartXide2. Для пацієнтів це означає нове, якісне та технологічне обладнання.
DOT-технологія, на якій базується принцип роботи, дозволяє проводити процедуру з найменшою травматизацією тканин, проти інших систем. Викликано це тим, що лазерний промінь подається не єдиним монолітом, а пучком, який проникає на конкретно встановлено безпечну глибину шкіри. Миттєві імпульси потрапляють на зазначені точки, не травмуючи прилеглі ділянки шкіри. Завдяки цьому значно скорочується і період відновлення.
Неоднорідність шкіри або слизових навіть на невеликій ділянці зумовлює застосування різних імпульсів для кожної точки, що можливо завдяки нашому лазеру. Різні форми імпульсів надають недосяжний раніше рівень безпеки для пацієнта, разом з видимими та бажаними результатами.
Синдром сухого ока або ксерофтальмія — патологічний стан очей, яким, якщо коротко, недостатньо сліз. Нормальна слізна плівка складається з трьох важливих компонентів:
жировий,
водянистий,
слизовий.
Справа в тому, що зниження якості або кількості слізної рідини залишає поверхню ока без захисту, харчування та можливості вимити сторонні частинки, які в нього потрапляють. Впливає це на чіткість зору і супроводжується наступними симптомами:
печіння та різь в очах,
відчуття чужорідного тіла, наприклад, піску в кон’юнктивальній порожнині,
свербіж в очах,
сльозотеча,
світлобоязнь,
роздратування,
почервоніння,
швидке стомлення при зоровій роботі та значне напруження при спробі щось прочитати,
непереносимість сухого та пильного повітря.
Найчастіше цей синдром виникає при тривалій роботі за комп’ютером та носінні контактних лінз. А також користування смартфонами є причиною розвитку синдрому сухого ока у дітей в ранньому віці. Доброю профілактикою хвороби є збільшення часу, проведеного на відкритому повітрі.
Виявляються ці стани найчастіше ввечері, в сухих та брудних місцях, або в холодну, або вітряну погоду. Легше стає, якщо погода дощова або туманна, або в приміщеннях з високою вологістю, наприклад, у ванній.
Чи потрібно більше плакати?
Плакати — не потрібно, а потрібно з’ясувати причину, встановити діагноз та приймати лікування. З цим допоможе офтальмолог, тому що діагностика починається зі збору анамнезу, оцінки зовнішнього вигляду та проведення декількох тестів, серед яких — проба Ширмера і тест для визначення часу розриву слізної плівки. Іноді призначають лабораторні методи діагностики, щоб перевірити, чи не викликана сухість іншими захворюваннями, наприклад, ендокринними. Або викликати проблему може і таке шкірне захворювання, як демодекоз. Його провокує укус кліща железніци.
Терапія часто залежить від причини сухості. Деяким досить встановити зволожувач повітря, іншим же допоможе закапування штучних сліз. Якщо сухий кератокон’юнктивіт сильно виражений, може знадобиться і амбулаторна процедура. Сенс її в запобіганні швидкого витікання сліз, тобто вони довше будуть перебувати на поверхні та зволожувати очі.
Може, саме пройде?
Часто сухість сприймають як щось несерйозне. Але якщо сухий кератит не лікувати, можуть виникнути інші захворювання кон’юнктиви та рогівки. І чим раніше ви виявите потенційні проблеми із зором, тим більше у вас шансів уникнути ускладнень або хронічних проблем, аж до сліпоти.
Сльозовиділення може порушитись через інші системні хвороби, тому тримати під контролем потрібно загальний стан організму. Нормальні профілактичні заходи — давно знайомі: правильне харчування, контроль водного балансу, адекватні фізичні навантаження та позитивне мислення. А при перших проявах погіршення зору — зустрічатися з фахівцем.
Є пацієнти, які після травм потребують ургентних операцій. Для цього потрібно мати необхідне оснащення, швидку діагностику, кваліфіковані кадри, якісні матеріали та досвід. Все це є у відділенні ортопедії та травматології Медичного дому Odrex. Уміння працювати за сучасними стандартами дозволяє нашим пацієнтам починати реабілітацію вже наступного дня після операції, повернутись до активного або спортивного життя. Тому що травма не має бути перепоном чи моментом, після якого життя зупиняється. Костянтин Валентинович розповів, яким чином обирають метод діагностики, та чому так необхідне комплексне лікування. Також у відео ви знайдете відповіді на наступні питання:
• Еластичні бинти, заморозки, знеболювання: це ефективно? Як розпізнати межу, коли справитись можна самостійно?
• Якого лікування потребують пошкодження сухожиль та зв’язок, чи є це невідкладним станом?
• Скільки часу зазвичай пацієнт проводить у стаціонарі?
• Металева конструкція обмежує пацієнта в якихось заняттях: чи можна крутити педалі, бігати та плавати?
Проведення наскрізношкірної транспедикулярної фіксації грудного або іншого відділу хребта рекомендують також у разі, коли потрібно не просто стабілізувати хребет, а й поєднати це з іншою малоінвазивною операцією (дискектомія, видаленням пухлини хребця). Але встановити транскутанну систему стабілізації хребта можливо не у всіх випадках. Наприклад, якщо неможливо провести видалення пухлини малоінвазивним способом, і великих розрізів тканин не уникнути, встановлюють відкриту систему. Можливість проведення транскутанної стабілізації хребта обговорюється з кожним пацієнтом індивідуально.
Операція зі стабілізації хребта шляхом встановлення наскрізношкірної системи проводиться згідно з загальноприйнятою методикою: імплантати (гвинти, балки, блокери) вводяться у хребет зі спеціальними провідникам з використанням дилататорів (розширювачів). Тривалість операції залежить від обсягу хірургічного втручання. Для стабілізації одного сегменту хребта знадобиться встановити 4 гвинта, що займає приблизно одну годину.
