Ми багато працювали, щоб ця конференція виявилася корисною. І два дні вийшли дуже насиченими: виступ світових зірок баріатрії, live операції, екскурс в історію хірургічних втручань, корисні доповіді з актуальними науковими даними та практичними кейсами. І екскурсії для гостей Медичним домом — вони вже стали нашою доброю традицією. 15 та 16 вересня ми зібрали в Medical Hub Odrex гостей з усієї України та кількох країн Європи. І налаштувались на спільний пошук істини, обмін досвідом та аналіз усіляких способів допомогти пацієнтам.
Відчутно корисними для хірургів були доповіді Давида Інфангера. Доктор медичних наук Давид Інфангер — не лише директор центру лікування ожиріння та порушення обміну речовин Хірсланден, а й ендокринолог — а це надзвичайно важлива роль у лікуванні ожиріння. Учасники конференції відзначили його лекції через те, що хірурги часто відірвані від терапевтичних аспектів лікування. Тому доповіді та дискусія навколо них багато в чому були присвячені спілкуванню з пацієнтами. Лікар розповів про просвітницьку роботу, яка проводиться, зокрема, і для дітей. І про те, як у Швейцарії вдалосяь досягти раннього звернення пацієнтів з надмірною вагою та діабетом до ендокринологів та інших фахівців.
Пламен Стайков розповів, у якому напрямку рухається баріатрична хірургія та які операційні методики сьогодні вважаються основними. Навіть сьогодні в баріатричній хірургії дуже багато незрозумілого особливо для пацієнта. І не все з того, що робилось в баріатрії раніше, було витонченим вирішенням проблеми надмірної ваги. Тому до програми увійшла презентація, присвячена історії баріатричної хірургії. У своїх доповідях доктор Стайков докладно розібрав дослідження та клінічні випробування, присвячені різновидам баріатричних операцій, і особливо наголосив, що бандажування шлунка справедливо застосовують дедалі рідше — через малу ефективність та рецидиви. Доктор Стайков, медичний директор Клініки Саксенхаузен (Франкфурт-на-Майні, Німеччина), власноруч виконує близько 600 баріатричних операцій на рік і може розповісти, зокрема, про ризики та ускладнення.
Подорожі з історії баріатричних операцій підхопив Андрій Лаврик, головний науковий співробітник відділу хірургії шлунково-кишкового тракту Інституту хірургії та трансплантології імені А. А. Шалімова. Він розповів про розвиток баріатрії в Україні та про специфічні риси, характерні для українських пацієнтів. Професор Лаврик добре знайомий із специфічними проблемами як Президент Української асоціації баріатричної хірургії. І тому розповів як обирати баріатричну методику для конкретного пацієнта. Навіть якщо він, наприклад, проходив операцію на шлунку або щодня з’їдає десять пачок морозива.
Андрій Фомін представив Клініку метаболічних розладів та баріатричної хірургії Odrex як її керівник. А його доповідь була написана спільно з Веронікою Непорадою — фахівцем з метаболічних розладів та ендокринологом. Подивитись запис буде цікаво тим, хто цікавиться новими технологіями, тим як влаштована клініка, дружелюбною до пацієнтів, та взаємодією всередині великої мультидисциплінарної команди.
Пряме включення з операційної — це завжди великий успіх. По-перше, це допомога пацієнтові у найкращих умовах. По-друге, плідна дискусія між хірургами, модераторами та публікою, по-третє, — освітній проект.
Рукавна резекція шлунка (слив) — один із найпопулярніших методів хірургічного лікування ожиріння. Під час операції хірург зменшує об’єм шлунка, відрізаючи його. В результаті пацієнтка зможе наъдатись зовсім маленькими порціями та активно худнути. У середньому протягом року пацієнти скидають 50-70% надлишкової маси тіла.
З чотирьох різновидів баріатричних операцій, які проводять у Медичному домы Odrex, найскладніша — рестриктивно-шунтуюча (байпас). Вона потребує зміни анатомії шляхів шлунково-кишкового тракту — у результаті скорочується шлунковий обсяг, а й змінюється сам хід руху їжі з ШКТ.
Ожиріння — не лише фізіологічна проблема. Є ті, хто вважає ожиріння захворюванням. Але також і ті, хто вважає ожиріння питанням виключно способу життя, сили волі і особистого вибору людини. Негатив і стигматизація, з якими стикаються люди з надмірною вагою, є додатковим бар’єром ефективного лікування. Але й проти самого лікування ожиріння існує достатньо упереджень. Хтось не готовий повірити, що ожиріння потребує хірургічного втручання, інші не вірять у довгостроковість цього лікування. На жаль, упередження є і серед професіоналів — для того й потрібні освітні програми на кшталт цієї.
З одного боку, баріатричні операції потрібні не стільки для зниження ваги, скільки для покращення здоров’я, нормалізації тиску, збільшення тривалості життя, лікування діабету. З іншого боку, іноді вони можуть скоротити величезні рахунки на лікування у хворих на діабет. Як зазначив доктор Пламен Стайков, ожиріння не лише медична, а й економічна проблема, і вона лише посилюється. І, зрештою, це операції, які можуть змінити чиєсь життя.
Алла Михайлівна Шевченко — лікар вищої категорії, кардіолог, терапевт, FESC
Кардіологічний Конгрес у Барселоні залучив понад десятки тисяч делегатів із понад 140 країн світу — не лише європейського регіону, а й країн Африки та Азії. Проходив він протягом 5 днів: з 26 по 30 серпня.
Було проведено близько 500 експертних сесій, висновки яких сприяють просуванню кардіоваскулярної медицини світу, демонструвались численні стендові доповіді, на високому рівні були представлені останні розробки фармакологічної індустрії та інженерних технологій.
Усі теми було поділено на 9 великих розділів. Серед питань, що обговорювались, були й унікальні для кардіології. Це, наприклад, кардіологічна клітинна біологія, судинна біологія, генетика та генна терапія.
Також було представлено численні сесії, що стосуються інтервенційної кардіології, адже цього року відзначається сорокарічний ювілей з першого виконаного стентування. Було багато сесій із візуалізації: МРТ та КТ серця, використання оптичної когерентної томографії, за допомогою якої можна диференціювати ерозію та розрив бляшки, не призначаючи інвазивну діагностику.
Також були сесії, присвячені гострому коронарному синдрому, серцево-судинній хірургії, артеріальній гіпертензії, діабету та метаболічному синдрому, аритміям, захворюванням периферичних судин, хворобам клапанів, хронічній та гострій серцевій недостатності, легеневій гіпертензії, спортивній медицині, хвороб серця на тлі вагітності.
На конгресі було затверджено чотири нові гайдлайни, присвячені принципам ведення подвійної антитромбоцитарної терапії, рекомендаціям щодо ведення пацієнтів з клапанними вадами, захворюваннями периферичних судин та гострим інфарктом міокарда.
На Конгресі одночасно працювало 9 містечок величезного виставкового комплексу “Фіра Барселона”
Найцікавіші дослідження та питання Конгресу
Було порушено тему запалення та зв’язок із серцево-судинними подіями. Завершилось дослідження CANTOS, де було доведено ключову роль у підтримці запалення інтерлейкіном 1 (IL-1), який активується на фоні запалення. Було заявлено про розробку моноклонального антитіла проти IL-1 (KANAKINUMAB, Анакімра), яке пов’язує та нейтралізує його біологічну активність. Доповів про це дослідження CANTOS Пол Рідкер, професор Гарвардської медичної школи.
Протягом чотирьох років пацієнтам із хронічним системним запаленням 1 раз на три місяці вводили різні дози цього препарату (50, 150 та 300 мг). Первинна кінцева точка (нефатальний інфаркт, інсульт, серцево-судинна смерть), рак та інфекційні захворювання були суттєво меншими у групі, яка отримували терапію. Максимальні результати були на максимальній дозі препарату. Канакінумаб схвалений у США.
Було доведено, що зниження серцево-судинного ризику пов’язане ні з чимось, а з рівнем аполіпопротеїну В – це основна складова найагресивніших холестеринових фракцій.
Було виявлено гени, що кодують ці транспортні білки. Відкриття інгібітору білка-АНАЦЕТРАПІБ (дослідження REVEAL) дозволить вирішити проблему, що до цього не вирішується, — підняти рівень ЛПВЩ, так званого хорошого холестерину, більш ніж у 2 рази, і знизити рівень ЛПНЩ на 40% (згідно з дослідженням). У групі пацієнтів, які приймали АНАЦЕТРАПІБ, значно рідше спостерігали розвиток інсульту, інфаркту, серцево-судинної смерті. Крім того, у них знижувалась необхідність у проведенні коронарної ангіопластики.
У дослідженні не були виявлені ознаки порушення функції печінки та міопатії, порушення, які нерідко ускладнюють терапію статинами. Автори дослідження помітили, що прийом анацетрапібу дозволив досягти рівнів ЛПВЩ та ЛПНЩ, які розцінювались як недосяжні за умови використання стандартної гіполіпідемічної терапії.
Своє продовження отримала тема минулого року, коли на конгресі в Римі було заявлено про відкриття нового класу препаратів – моноклонального антитіла до PCSK9 білка. Даний білок блокує рецептори до ліпопротеїдів низької щільності, що сприяє зниженню функції печінкової тканини щодо виведення ліпопротеїнів, у крові збільшується рівень холестерину. Сьогодні торішнє відкриття — робоча практика, яка допомагає нормалізувати складні та, як правило, генетично зумовлені порушення ліпідного обміну. Ці препарати вводяться підшкірно двічі на місяць на тлі паралельного прийому статинів.
У нашій країні дані препарати (Репата, Пралуент) у зв’язку з досить високою ціною, мабуть, не приживуться.
Триває II фаза випробування нового препарату Inclisiran, який «вимикає» синтез PCSK9 у печінці, знижує рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (LDL) терміном до одного року у пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком. Дворазовий (з інтервалом 3 місяці) прийом препарату викликав зниження рівнів холестерину ЛПНГ майже наполовину. Поступове зворотне зростання зі швидкістю 2-3% на місяць повертало до вихідного рівня до 18-21 місяця. Ось такі грандіозні розробки.
Велику цікавість у кардіологічному світі викликала доповідь доктора Дехгана з університету Макмастера (Гамільтон, Канада). У дослідженні взяли участь понад 135 тисяч людей із п’яти континентів протягом семи років. Раніше існували приписи в обмеженні насичених жирів і перевагу поліненасичених.
Загальне споживання жирів у розмірі близько 35% добової калорійності знижує ризик загальної смертності, при цьому велика кількість вуглеводів (більше 60% добового раціону) збільшує ризик загальної смертності.
Кожен вид жирів має свою статистику у зниженні загальної смертності. Насичені жири знижували ризик на 14%, мононенасичені – на 19%, поліненасичені – на 20%. А також насичені жири асоціювалися із 21% зниженням ризику інсульту. З огляду на збільшення в раціоні насичених жирів збільшувались як ЛПНП, і ЛПВП. Таким чином, у позитивний бік знижувалось співвідношення між корисними та не корисними фракціями холестерину.
Крім цього було доведено, що холестерин ЛПНГ є маркером несприятливих подій, а співвідношення між апо-липопротеинами У і А1. У нашій країні ці маркери ліпідного обміну доступні, і їх потрібно максимально популяризувати.
Цікавою була доповідь про асоціацію вживання фруктів, овочів та бобових з ризиками серцево-судинних захворювань. Дослідження проводилось у різних регіонах та охоплювало 18 країн. Позитивні висновки стосувались вживання фруктів та бобових, а от овочі не асоціювалися з покращенням прогнозу. Вживання більше однієї порції бобових щодня знижувало ризик загальної смертності на 18% проти вживанням однієї порції на місяць. Понад три порції фруктів на день також асоціювалося з 19% зниженням ризику загальної смертності, але вживати більше 500 г на день не рекомендовано.
Порушувались питання, пов’язані з погіршеною перфузією міокарда на тлі низького діастолічного артеріального тиску та підвищеним ризиком кардіоваскулярних подій. Цікавою була доповідь, присвячена оцінці когнітивних функцій у пацієнтів із критично низьким рівнем ЛПНГ. Порівнювались групи людей до прийому статинів та інгібіторів PCSK9 та після. Пам’ять, виконавчі функції, швидкість реакцій під час експерименту не погіршились. Аналіз показав, що ризик первинних та вторинних кінцевих точок для пацієнтів з холестерином ЛПНЩ більше 2,6 значно вищий, ніж для пацієнтів з холестерином ЛПНЩ менше 0,26.
Було доведено значний зв’язок між низькими концентраціями холестерину ЛПНЩ та меншим ризиком серцево-судинних подій. Ці дані підтверджують раціональний зв’язок у зниженні рівнів ЛПНГ нижче поточних рекомендацій.
Цікаві доповіді, присвячені темі МІНОКА (myocardial infarction with non-obsrtuctive coronary arteries) – інфаркту міокарда на тлі відсутності обструктивного ураження коронарних артерій. Поширеність MINOCA становила менше 10%, середній вік пацієнтів – 55 років, серед них 40% – жінки.
Важливим у разі є використання додаткових діагностичних тестів. За результатами даних МРТ серця інфаркт міокарда був лише у чверті пацієнтів, при цьому міокардит був у третини, і приблизно така сама частина зумовлена аномаліями розвитку коронарних артерій. Високий відсоток спазму протікає під діагнозом МІНОКА, а також тромбофілії.
MINOCA слід розглядати як «робочий діагноз» з кількома потенційними причинами, які потребують оцінки та вибору терапії. Окремо треба сказати про гайдлайни, що вийшли у світ.
Гайдлайн з ведення пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією ST
Розглянемо, що змінилось із 2012 року. По-перше, це зміна часових параметрів у наданні допомоги. Якщо планується фібриноліз, то максимальну тимчасову затримку скорочено з 30 до 10 хвилин. Раніше не рекомендувалась повна реваскуляризація, стентувалася лише інфаркт-залежна артерія. Згідно з новими рекомендаціями необхідно виконати повну реваскуляризацію неінфаркт-залежних артерій. Не рекомендовано аспірацію тромбу — рекомендовано стенти з лікарським покриттям, радіальний доступ та продовження прийому (більше 12 місяців) подвійної антитромбоцитарної терапії при низькому геморагічному та високому тромботичному ризиках.
Фармакоінвазивна стратегія – це поєднання попереднього введення альтеплази (8 мг болюсно, а потім 42 мг протягом 90 хвилин) та своєчасного черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ). Стратегія безпечна і демонструє повнішу епікардіальну та міокардіальну реперфузію в порівнянні з первинним ЧКВ.
Ця тактика має бути рекомендована при гострому інфаркті міокарда, особливо у країнах без достатньої кількості інтервенційних центрів або із значними системними затримками. Включно з Україною.
Цікавою була сесія-порівняння віддалених результатів хірургічної реваскуляризації та ангіопластики. Обговорювалось дослідження Syntax II. Як відомо, у SYNTAX I (Конгрес ЄСК у Мюнхені, 2008) було зроблено висновки про те, що потреба в реваскуляризації після хірургічного лікування протягом року була вдвічі меншою, ніж після ендоваскулярного лікування. За частотою інсультів стентування було кращим (0,3% проти 2.7%). Але в ті роки застосовувались металеві стенти.
За результатами SYNTAX II ультрасучасне стентування за ефективністю прирівнюється до хірургічних методів протягом 3 наступних років після втручання. Відомо, що при обмеженому ураженні перевага — у ЧКВ, а при об’ємному та дистальному ушкодженні сприятливішим вважається шунтування. Але сучасний підхід із повною реваскуляризацією у гострому стані має аналогічні хірургічному підходу показники.
У зв’язку з вищевикладеним велика надія покладається на біорезорбовані металеві конструкції.
Гайдлайн ЄСК та Європейської асоціації кардіоторакальної хірургії щодо принципів призначення подвійної антитромбоцитарної терапії
В основі прийняття рішення лежить диференційований підхід до превалювання геморагічних або тромботичних ризиків та три стратегії лікування (стентування, шунтування та консервативне ведення) на фоні стабільної ішемічної хвороби серця та гострого коронарного синдрому. Залежно від тактики лікування, мінімальний період при високому геморагічному ризику – від одного до шести місяців, а при низькому геморагічному ризику прийом ПАТ (подвійної антитромботичної терапії) розглядається на період понад дванадцять місяців.
Розширення ПАТ через рік після стентування значно знижує ризик тромбозу стенту та серйозних несприятливих серцево-судинних та цереброваскулярних подій порівняно з монотерапією аспірином.
У дослідженні PEGASUS спостерігались групи пацієнтів із перенесеним гострим інфарктом міокарда (від року до трьох років). Позитивні висновки стосувались прийому тикагрелору у дозі 60 мг двічі на день порівняно з групою аспірину або тикагрелору у дозі 90 мг двічі на день. Лікування тикагрелором значно зменшувало ризик серцево-судинної смерті, ІМ або інсульту.
Великий інтерес викликало обговорення дослідження COMPASS, що завершилось, де з метою вторинної профілактики у пацієнтів з ІХС або хронічним захворюванням периферичних судин призначалась комбінація ривароксабану (Ксарелто) 2,5 мг двічі на день на фоні прийому аспірину в 100 мг. Ця схема асоціювалась зі зменшенням ризику ішемічних подій та смертності, зберігала позитивний баланс між запобіганням ішемічних подій та ризиком кровотеч.
Гайдлайн щодо клапанних вад
Основний принцип: питання оперативного лікування приймається мультидисциплінарною командою експертів: кардіолог, кардіохірург, фахівець із візуалізації серця, анестезіолог, спеціаліст із серцевої недостатності, геронтолог, лікар загальної практики, електрофізіолог, лікар інтенсивної терапії. Основним методом діагностики є ВІДЛУННЯ КС, але такі методи, як стрес-тест, КТ, МРТ, флюороскопія та біомаркери теж можуть використовуватись за показаннями.
Порушувалось дуже багато питань, пов’язаних із транскатетерними імплантаціями аортального та мітрального клапанів. Такі показники, як наслідки опромінення грудної клітки, порцелянова аорта, невідповідність між розмірами протеза та гемодинамічними потребами, важка деформація грудної клітки, сколіоз є вирішальними для транскатетерного доступу.
У керівні принципи також включені нові дані: нейрогормони можуть бути корисні при стратифікації ризику пацієнтів з аортальним стенозом, які можуть отримати вигоду від заміни клапана.
На сесії з ведення серцевої недостатності у пацієнтів із клапанними вадами обговорювались результати тривалого (не менш як півроку) застосування синденафілу в дозі 40 мг тричі на день з метою корекції легеневої гіпертензії. Силденафіл – судинорозширювальний засіб, який зазвичай використовується для лікування еректильної дисфункції, вважається безпечним і добре переносимим, часто призначається для пацієнтів з ретроградною легеневою гіпертензією.
У дослідженні SIOVAC було протестовано потенціал силденафілу для покращення довгострокових результатів пацієнтів із залишковою легеневою гіпертензією після корекції клапанної вади.
«Слід уникати тривалого використання силденафілу для лікування залишкової легеневої гіпертензії у пацієнтів із клапанною серцевою недостатністю. Висока частота подій під час дослідження наголошує на необхідності подальших досліджень для профілактики та лікування цього ускладнення у пацієнтів із клапанною хворобою», — головний слідчий, доктор Хав’єр Бермехо (Головний госпіталь Лікарні Університету Грегоріо Мараньйон, Мадрид, Іспанія).
Випробування проводилось в Іспанії у сімнадцяти державних лікарнях. У групі спостереження були несподівані висновки. У пацієнтів із серцевою недостатністю збільшилась статистика декомпенсації вдвічі порівняно з групою плацебо, збільшилась частота госпіталізацій, мали місце смертельні випадки.
Гайдлайн ЄСК та Європейського товариства судинної хірургії за принципами ведення захворювань периферичних судин
Загальні рекомендації: відмова від куріння, здорова дієта та регулярна фізична активність, прийом статинів. Утримання ЛПНГ лише на рівні менше 1,8 чи зниження рівня більш, ніж 50%, якщо вихідний рівень 1,8 – 3,5. При супутньому цукровому діабеті жорсткий контроль рівня глікемії. Обов’язковою є антитромбоцитарна терапія. На сесії з фібриляції передсердь обговорювалися масштаби поширеності патології та ризики, пов’язані з цим діагнозом.
В даний час у Європі налічується близько 8 мільйонів людей з фібриляцією передсердь, але до 2060 року це число зросте приблизно до 18 мільйонів.
У великого відсотка людей захворювання протікає безсимптомно. Ця невизнана аритмія може призвести до серцево-судинних ускладнень, таких як інсульт, деменція, серцева недостатність та смерть.
У зв’язку з цим на конгресі демонструвались пристрої для амбулаторного моніторингу ритму пацієнтом. Адже при виявленні такого порушення ритму та за наявності у пацієнта додаткових діагнозів та ризиків він має довічно приймати антикоагулянти, які профілактують тромботичні події.
В Україні статистика застосування NOAC (нових оральних антикоагулянтів) не така успішна, як у Європі, через цінову політику. У країнах Європи NOAC поширені та переважні: їх застосування вимагає менше взаємодій з лікарськими засобами та не потребує дієтичних обмежень, регулярного тестування статусу антикоагуляції.
NOAC також пов’язують із меншим ризиком внутрішньочерепної кровотечі. Пацієнтам, яким антикоагулянтна терапія не підходить, слід рекомендувати хірургічне лікування з метою відновлення синусового ритму або із закриттям вушка лівого передсердя. Дослідники рекомендують рутинне закриття під час будь-яких операцій на відкритому серці: трансплантація коронарної артерії, хірургічне лікування клапана тощо.
Проведення катетерної абляції з приводу фібриляції передсердь у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка не тільки не впливає на аритмію, а й знижує рівні смертності та госпіталізації при погіршенні перебігу серцевої недостатності.
Хороша новина для України: у перспективі має пройти реєстрацію новий препарат для лікування пацієнтів із хронічною тромбоемболічною легеневою гіпертензією – РІОЦИГУАТ (Адемпас). Величезний та яскравий рекламний стенд із позитивним змістом прикрашав виставковий Конгрес-хол.
У нашій країні пацієнти з цією патологією є, а лікувати їх нема чим. Але в Україні відкрито єдиний спеціалізований центр легеневої гіпертензії у Києві та формується реєстр хворих. Препарат повинен розповсюджуватись безкоштовно, згідно з реєстром.
Про Конгрес можна сказати ще багато. Але головне — інформація, що подається на трибунах такого рівня, підвищує професійний статус українського лікаря, закладає єдиний погляд на проблеми у світі та сприяє застосуванню лише доказових підходів у лікуванні.
Валентин Геннадійович Корнієнко — завідувач відділенням, онколог-гінеколог, представник Європейського товариства гінекологічної онкології (ESGO), американського Товариства гінекологічної онкології (SGO) та Європейського товариства гінекологічної лапароскопії (ESGE)
Олександр Вільович Конопко — хірург-онколог вищої категорії, уролог, представник Європейської Асоціації Урологів та Національної Асоціації Онкологів України
Денис Васильович Карпегін — хірург-онколог (маммолог), випускник Європейської медичної школи за напрямком онкомамології
Павло Васильович Самойлов — онколог-мамолог вищої категорії, онкодерматолог, представник Національної асоціації онкологів України
Ольга Віленівна Єфименко — онколог вищої категорії, представник Національної асоціації онкологів України
Що ми лікуємо у відділенні онкології?
Наші кваліфіковані кадри з багаторічним професійним стажем, які володіють усіма сучасними методиками хірургічного усунення доброякісних та злоякісних новоутворень, готові оперувати пухлини:
шлунково-кишкового тракту: кишечника, шлунка, печінки та підшлункової залози.
Перед тим, як отримати призначення на операцію, пацієнт повинен пройти низку діагностичних обстежень з наведеного нижче списку:
комп’ютерна томографія (із введенням контрастної речовини) — рентгенологічне обстеження, в результаті якого лікар отримує об’ємне зображення ураженої ділянки тіла в різних зрізах,
магнітно-резонансна томографія (із введенням контрастної речовини) — аналогічне комп’ютерній томографії обстеження ураженої ділянки тіла, але електромагнітними хвилями; є більш інформативним для моніторингу м’яких тканин,
еластографія — диференціальна УЗД-діагностика доброякісних та злоякісних утворень,
рентгенографія,
ендоскопія — діагностичні обстеження всіх відділів травної системи за допомогою спеціальних оптичних приладів ендоскопів,
мамографія — метод діагностики стану молочних залоз,
лабораторні тести на онкомаркери,
гістероскопія — огляд внутрішньої поверхні матки та шийки матки з можливістю проведення малоінвазивних операцій відразу після виявлення серйозних внутрішніх порушень
кольпоскопія — огляд шийки матки та стінок піхви,
цистоскопія — огляд внутрішньої поверхні сечового міхура.
Медичний дім Odrex розвиває співпрацю з київською Клінікою Спіженко
У цей лікувальний заклад ми відправляємо всіх, хто потребує проведення променевої терапії. З експертами клініки Спіженка онкологи Odrex обговорюють необхідний комплексний курс лікування пацієнтів: організовують скайпом онлайн-дискусію на тему клінічних рекомендацій. Такий консиліум проходить з обов’язковою участю онколога, променевого терапевта, хіміотерапевта та суміжного спеціаліста (онкодерматолога, онколога-маммолога, гастроентеролога чи інших, залежно від того, які саме уражені органи та системи у хворого).Кожен, хто відвідує наш Медичний дім, є людиною з персональною, унікальною історією. У кожного — своя, окрема сукупність причин формування хвороби, і лікарі враховують різні чинники, що передували її виникненню. Перш ніж вибрати тип операції, команда наших онкологів бере до уваги найменші функціональні збої у вашому організмі.
Онкогінеколог Валентин Корнієнко, онкоуролог Олександр Конопко та онкомаммолог Денис Карпегін у клиніці Спиженко
Вирізати пухлини конвеєром однозначно не характерна для нашої клініки риса. В Odrex операції не штампують за одним заданим зразком, а вибирають індивідуальну методику, яка є максимально корисною для пацієнта в конкретній ситуації. Будь-яка недуга має кілька сценаріїв «наступу» на здоров’я людини. І лікарі Odrex прогнозують найімовірніший зі сценаріїв, і вносять до нього правки з метою отримати гідний результат терапії без подальших рецидивів та ускладнень.
Вся тактика терапії, що використовується в Odrex, відповідає світовим протоколам лікування онкохворих. Для нас немає переваг серед категорій населення, ми готові подбати про всіх, хто шукає підтримки. І боротися за найдорожче — ваше довголіття.
Нагадуємо, що на першій стадії формування пухлини шанси на одужання становлять понад 90%. Тому ігнорувати прогрес хвороби не варто. Важливо вчасно підняти на сполох. А сигнал вам дасть Онко Check-Up — діагностика, яку можна пройти в Odrex. Це програма, яка є профілактичним обстеженням європейського рівня. Призначена для виявлення ранніх стадій та прихованих форм підступних недуг.
Медичний дім береже ваш час
В амбулаторно-поліклінічному відділенні немає черг, заявлену проблему вирішать у стислий термін. Якщо ж знадобиться термінова операція, то в клініці малоінвазивної хірургії Odrex її проведуть негайно. Водночас тривале перебування у стаціонарі не буде потрібно.
Медичний дім зберігає ваші фінансові ресурси. Ми пропонуємо чесне лікування без додаткових грошових витрат на послуги медперсоналу.
Надаємо повну підготовку до операції, починаючи від передбачених у палаті халатів і закінчуючи добовим харчуванням.
Ціле оснащення хірургічного процесу необхідними допоміжними матеріалами також входить у загальний пакет послуг.
Якщо ви втратили надію, пам’ятайте, що на зміну глибоким сутінкам завжди приходить світанок. Здолає дорогу той, хто йде. І цю дорогу ми готові пройти з вами, залишивши позаду всі негаразди та тяготи.
Запишіться на консультацію до наших спеціалістів за номером +38(048)7300030
Хірурги – а лікарями були в основному хірурги – закатували рукава своїх рясно заляпаних кров’ю халатів і працювали так швидко, як тільки можна. На операційному столі помирав кожен другий. І ось в 1843 р в Бостоні і 1847 року в Відні нарешті припустили, що інфекції поширюються через погану гігієну лікарів.
Але довести – не означає запобігти. На те, щоб вікторіанський хірург Джозеф Лістер опублікував радикальну статтю «Антисептичні принципи в хірургічній практиці» і запропонував використовувати в операційних карболовий спрей, пішло ще два десятка років. І все одно – ще 15 років лікарі вважали його дослідження аж надто спірним і чинили опір проти миття рук як могли.
Але початок асептики і антисептики в хірургії було покладено: карболовим спреєм не просто обробляли руки і інструменти, його розпилювали по операційній, і навіть рани заливали розведеною кислотою. Життів це врятувало чимало, і дуже вразило одного видатного професора хірургії з Балтімора.
Один з четвірки засновників госпіталю Джонса Хопкінса, Вільям Холстед, закохався в старшу медсестру. У Керолайн Хемптон були чутливі руки, які постійно роз’їдала карболова кислота, через контактний дерматит вона навіть подумувала кинути практику. Голстед, звичайно, не міг цього допустити і замовив для Керолайн пару тонких гумових рукавичок.
Вільям Холстед славився денді, шив костюми на замовлення в Європі, купував черевики у Франції, відправляв свої сорочки прати в Париж (ніби в Балтіморі нормальних пралень немає!) Керолайн Хемптон, навпаки, вважалася непримітною зовні, але такою ж ексцентричною за характером. І всі погоджувалися на те, що вони фантастично підходили один одному.
Тому що рукавички, один з найважливіших компонентів бар’єрного захисту в операційній, – краще всякого залицяння. Керолайн зробила те, що роками не вдавалося науковим дослідженням і переконанням – її приклад відразу ж підхопили всі медсестри, а потім і хірурги.
«Суботнім ранком я відправився в Патологічну лабораторію і виявив, як Голстед вчить її остеологии, показуючи малогомілкову кістку. Тоді я зрозумів, що з ним все вирішено … Заручини відбулися через тиждень », – Вільям Ослер, ще один засновник госпіталю Джона Хопкінса
З тих пір без рукавичок – нікуди. Їх роблять з латексу, синтетичного каучуку, неопрену, вінілу, нітрит, поліуретану і навіть рідкими. З мікротекстурною поверхнею – для проведення особливо тонких операцій, з подовженим манжетом – для гінекологів, із захистом від ран і порізів – для ортопедичних операцій. За рамки медицини вони вийшли давно.
Інновації з’являються завдяки крові і поту, і дивану, і ліні, завдяки наполегливості і забудькуватості, кропітких досліджень, фатальних помилок і несусвітних дурниць. Але іноді, якщо пощастить, просто завдяки любові. Сьогодні у хірургічних рукавичок можна нарахувати 50 варіантів використання, крім самих очевидних, в тому числі при опіках рук 1-2 ступеня або набряках. Це особливо важливо для країн, що розвиваються, де дістати медичні ресурси буває архіскладно. Холстеди б схвалили.
Бібліографія
Daniel B. Nunn. Caroline Hampton Halsted, an Eccentric but Well-Matched Helpmate // Perspectives in Biology and Medicine. — 1998. — № 42 (1).
S. Robert Lathan. Caroline Hampton Halsted: the first to use rubber gloves in the operating room // Proceedings (Baylor University. Medical Center). — 2010. — Vol. 23 (№ 4).
Diaa Othman, Amitabh Thacoor, Sharmila Jivan. Fifty shades of surgical gloves: fifty uses in surgery // International Surgery Journal. — 2015 — № 2 (4).
Юрген Торвальд. Століття хірургів. — М.: Проспект, 2011.
Симптоми гіпотиреозу – збою в роботі щитовидної залози, як правило, не викликають великих підозр:
пригнічений стан – «треба взяти себе в руки»
слабкість і сонливість – «більше кави!»
притупляються думки – «треба ще попрацювати»
підводить пам’ять – «це вікове»
набряклість і скачки ваги – «треба менше їсти»
постійно мерзнуть кінцівки – «шкарпетки та рукавички, ну і що, що на вулиці +20 ° С»
Це даремно. Коли падає самооцінка, псується настрій або порушується менструальний цикл, ламаються нігті, випадає волосся, з’являється сухість шкіри, м’язова слабкість, ми швидко знаходимо цьому, здавалося б, раціональне пояснення, коли насправді потрібно записатися до ендокринолога. Хоча ці симптоми неприємні самі по собі, гіпотиреоз без належного лікування пригнічує роботу всіх органів і може призвести до ураження серця, безпліддя і навіть до загрози для життя – гіпотиреоїдній комі.
Чому забувати про неї зовсім не варто
Хоча схожа на маленького метелика щитовидна залоза не важить і 30 грам, вона виділяє гормони, які роблять погоду практично всіх тканин і органів. Факторів, що впливають на дисфункцію, багато, і іноді складно сказати, кого звинувачувати. У більшості випадків гіпотиреоз обумовлюється генетичною схильністю, радіаційним фоном, післяопераційним лікуванням щитовидки, травмами, інфекціями і збоями в імунній системі, коли імунітет приймає щитовидну залозу за небезпечне чужорідне тіло і починає трощити. У рідкісних випадках причина захворювання – ураження гіпофіза або гіпоталамуса – мозкових центрів, які контролюють роботу щитовидки.
З ким поговорити про гіпотиреоз
З ендокринологом Ендокринолога вибирайте ретельно. На жаль, гіпотиреоз – не найлегший діагностований стан: у телеведучої Опри Уінфрі хворобу діагностував лише п’ятий лікар, до якого вона звернулася. Здайте кров на аналіз – так можна визначити рівень гормонів щитовидної залози. Крім аналізу для діагностики потрібно УЗД залози. Крім того, у ендокринолога потрібно пройти промацування залози.
З психологом або психотерапевтом 14% пацієнтів з попереднім діагнозом «депресія» насправді страждають на гіпотиреоз. У них дійсно багато спільного: пригнічений настрій, втома, знижене лібідо і надмірна концентрація на проблемах. Психолог або терапевт допоможуть впоратися зі стресом і емоціями, які супроводжують гіпотиреоз.
З особистим тренером Вправи допоможуть прискорити уповільнений гіпотиреоз обмін речовин, не кажучи вже про те, що вони допомагають позбутися від стресу. А стрес знижує вироблення гормонів щитовидки ще сильніше. Хворі на гіпотиреоз часто відчувають підвищену втому, тому тренер допоможе підібрати серцево-судинні або силові тренування так, що вони простимулюють метаболізм, але не будуть виснажливими.
C голкорефлексотерапевтом голкорефлексотерапію не розглядають як основний метод лікування, але голковколювання допоможе відчути себе краще.
З дієтологом Здоров’я щитовидної залози вимагає збалансованого раціону, в тому числі – достатньої кількості йоду. Будівельним матеріалом для гормонів багата риба і інші морепродукти, морська капуста і волоські горіхи. Хоча йодовмісні продукти – найпростіша профілактика гіпотиреозу, з ними пов’язано безліч помилок, до того ж, надлишок йоду призводить до аутоімунних захворювань. Перш ніж закупитися йодованою сіллю, поговоріть з фахівцем.
З родиною Якщо гіпотиреоз все-таки виявлений, розкажіть про це родичам: дисфункція щитовидки протікає в сім’ях. Члени сім’ї, можливо, захочуть здати аналізи і підтримають, коли це буде потрібно.
Бібліографія
J. Jonklaas, A. C. Bianco, A. J. Bauer, K. D. Burman, A. R. Cappola, F. S. Celi, D. S. Cooper, B. W. Kim, R. P. Peeters, M. S. Rosenthal, A. M. Sawka. Guidelines for the treatment of hypothyroidism. — Thyroid, 2014. — Vol. 24 (12).
Hypothyroidism // British Thyroid Foundation. Access mode: http://www.btf-thyroid.org/information/leaflets/29-hypothyroidism-guide
Thyroid deficiency and mental health // Harvard Health Publications. — 2007. — Access mode: www.health.harvard.edu/diseases-and-conditions/thyroid-deficiency-and-mental-health
When depression starts in the neck // Harvard Health Publications. — 2011. — Access mode: www.health.harvard.edu/newsletter_article/when-depression-starts-in-the-neck
Beth Orenstein. 8 People Who Can Help You Manage Hypothyroidism // Everyday Health. — 2017. — Access mode: www.everydayhealth.com/hs/hypothyroidism/hypothyroidism-care-team/
Сергій після баріатрії: вже скинув вагу і готовий піти в рейс
Сергій спокійно і без жодних проблем розповідає про свою вагу, проблеми зі здоров’ям і лікуванням – він вірить, що своєю відкритістю може допомогти людям з такими ж проблемами. Своїм довгим шляхом до баріатричної операції – і до бажаної ваги – ділиться з усіма подробицями. Сергій згадує, що ще 7 років тому у нього була звичайна комплекція – 100 кг при високому зростанні в 186 см, але з тих пір він став різко одужувати, поки його вага не підскочив до 172 кг (на операцію він прийшов у вазі 162 кг) : «із цим вагою мені було важко навіть гуляти з собачкою біля дому».
Сергій – моряк, який працює позмінно. Перекушування після нічної вахти часто виходили з під контролю: бутерброди, майонез і газована вода після півночі. За місяць йшло чотири ящика коли. Порушення сну, робочі стреси і незбалансоване харчування неабияк підкосили здоров’я – після чергових аналізів, а морякам їх проводять регулярно, виявився цукровий діабет. Як часто буває в таких випадках, солідна вага привертала небажану увагу, відсталі погляди в спортзалі і коментарі на вулиці.
«У готелі я насилу містився в душову кабінку, а в літаку давали додатковий ремінь. Тут розумію, що вже все. Мене вразив цукор в крові, ну і я просто втомився бути таким повним»
Сергій розповідає про свою рішучість привести вагу в норму і численні спроби це зробити. Чотири місяці пішло на виснажливі заняття в спортзалі з персональним тренером. Не дивлячись на нелюдську втому і те, що вдалося добре підкачатися, за цей час він скинув тільки 8 кг. Після цього були прийом у ендокринолога і збалансований раціон, дієти і обмеження.
Але це теж не допомагало – зате з’явилися дратівливість і неконтрольовані спалахи агресії: «Потім доводилося вибачатися – адже взагалі я людина дуже спокійна. Я зрозумів, що організм не отримує того, чого хоче. В результаті вдалося скинути вагу до 147 кг, а далі не вистачило сили волі ». Новий рейс, довгі простої судна і сидяча робота стали останньою краплею, і Сергій звернувся до гастрохірурга.
«Сергій прийшов до нас скаргами на зниження працездатності, задишку, високу артеріальної тиск, невгамовний апетит. Після ретельного обстеження ми поставили діагноз: «морбідне ожиріння». Я запропонував провести лапараскопічну злив-резекцію шлунка – зменшення його обсягу хірургічним шляхом. На відміну від інших баріатричних методів, після злив-резекції в організмі не залишається чужорідне тіло і значно не змінюється анатомія шлунково-кишкового тракту. За попередніми прогнозами, протягом 12 місяців Сергій втратить 50-70% надлишкової ваги. Це близько 50 кг. І, за умови виконання всіх рекомендацій, його нормальна вага зафіксується на тривалий час. Цей період дозволить Сергію легше перейти до нового способу життя і нового харчування», — Андрій Фомін, гастроінтестинальний хірург, керівник Клініки лікування ожиріння.
Після того, як лікар показав, як проходять баріатричні операції, пояснив, що це малоінвазивне втручання, Сергій довго не сумнівався. Він зізнається, що спрацював і особистісний фактор: чесність і прямолінійність лікаря, який ніколи не завищував можливості клініки та очікування пацієнта. Сергій приїхав в клініку в п’ятницю ввечері, а через чотири дні вже виписався.
До операції його готували, тому страшно не було: «На наступний ранок я переживав зовсім трохи, але анестезія подіяла моментально. Пам’ятаю, як ліг, навколо мене багато лікарів, зайшов хірург … Наступне спогад – палата, мене перекладають на ліжко».
Зараз пацієнт може подивитися запис своєї операції, але не ризикує. Зате до часу перебування в клініці повертається з задоволенням: згадує чуйних, щирих співробітників, смачну каву і приємну несподіванку – разом з операцією йому підлікували урологічне захворювання.
Проблему сечовипускання Сергій вже намагався лікувати: обстежувався в іншій клініці, здав аналізи, пропив ліки, отримав ефект – але через півроку все повернулося. «Тут, коли здав всі аналізи і прийшов до уролога, він призначив ліки, я випив дві таблетки і забув про проблему зовсім. З операцією мені ще підлікували те, що я не очікував. Бонус».
«Операція незвичайна тим, що ще мало вивчена. Було б непогано поговорити з людиною, яка вже пройшла через таке»
Після операції в меню Сергія одне табу – газовані напої. Він бадьоро розповідає, як вже схуд на 21 кг, як дістає з шафи речі, які раніше не можна було натягнути, як знову ходить в спортзал, має намір скинути вагу до 110 кг і як планує через півтора року зробити пластичну операцію, щоб підтягнути живіт. Розповідає, як змінилася енергетика після операції, з’явилася легкість і готовність кардинальних змін.
З’явилася і маленька мрія, пов’язана з схудненням – Сергій захотів знову кататися на велосипеді, який він обожнював до 22 років. Коли Сергій заглянув до нас у гості після рейсу, важко було повірити, що ще кілька місяців тому ця людина страждала від ожиріння. До теперішнього моменту йому вдалося скинути майже 50 кілограм, і його вага продовжує знижуватися, а самопочуття поліпшується з кожним днем. Про те, як змінилося життя Сергія Мартиновича після операції, можете побачити своїми очима.
Нестача сну змушує допоміжні клітини мозку пересторожуватись. Це корисно у короткостроковому періоді, але може збільшити ризик розвитку деменції у майбутньому. Міккеле Беллесіз з Політехнічного університету Марке в Італії дійшов такого висновку після вивчення ефектів позбавлення сну у мишей, повідомляє HuffPost. Його команда порівнювала мозок мишей, яким або дозволяли спати стільки, скільки вони хотіли, або позбавляли сну протягом восьми годин. Ще одну групу мишей тримали у свідомості протягом п’яти днів поспіль, імітуючи ефекти хронічної депривації сну.
Астроцити — нейрогліальні клітини, які позбавляються непотрібних контактів (синапсів) мозку — активніше поводяться у мишей з депривацією сну. Завдяки діям цих клітин (фагоцитозу) компоненти синапсу розбираються на частини та повільно переробляються для створення нових мембран та молодих білків. З цього боку фагоцитоз корисний, тому що він запобігає накопиченню старих та пошкоджених клітинних компонентів, що спричиняють порушення.
Мікроглія — клітини центральної нервової системи, здатні до активного захоплення та перетравлення.
Коли мозок страждає від хронічного розладу сну, астроцити не знають, коли зупинитися, і починають з’їдати здорові клітини, що теоретично може призвести до порушення синаптичної комунікації. Більше тривожне спостереження — те, що з депривацією сну активізуються і мікрогліальні клітини. Як відомо, надмірна активність мікроглії пов’язана із хворобою Альцгеймера та іншими нейродегенеративними захворюваннями. Це дослідження може пояснити, чому нестача сну робить людей більш уразливими до деменції.
Усі теми було поділено на 9 великих розділів. Серед питань, що обговорювались, були й унікальні для кардіології. Це, наприклад, кардіологічна клітинна біологія, судинна біологія, генетика та генна терапія.
Ольга Віленівна Єфименко — онколог вищої категорії, представник Національної асоціації онкологів України
