Алергія №1
Побутова алергія, алергія на пил, алергія на кліщів, на цвіль – досить часта причина звернення хворих страждаючих на алергію до алерголога. Основна скарга при цьому – виникає свербіж в носі, закладеність носа, нежить. Алергічний риніт – найбільш поширене захворювання (від 5 до 24% в різних країнах) в структурі захворювань вуха, горла, носа.
Якщо додати кашель, головний біль, порушення сну, уваги, пам’яті і здатності до навчання, прояви атопічного дерматиту та бронхіальної астми, вийдуть прояви алергії на домашній пил, основною складовою якої є кліщі домашнього пилу. Основні представники – Dermatophagoides pteronyssimus, Dermatophagoide farine, Euroglyphus maynei. Розміри кліщів мікроскопічно малі – 10-40 мкм, а кількість може досягати 1000 тис. Особин в 1 мм3 пилу. Основною їжею є злущений епітелій шкіри людини.
Тому ліжко – основне джерело експозиції кліщів
Алергенами є частини мертвих комах і метаболіти живих особин (секрет латеральних залоз кліща і екскременти, так звані фекальні кульки кліща), які легко піднімаються в повітря і тривалий час, знаходяться в підвішеному стані. Осідаючи на слизових верхніх дихальних шляхах, швидко розчиняються і проникають в організм людини. Науково доведено, що алергенів кліщів домашнього пилу відводиться провідна роль в маніфестації (першому прояві) алергічного риніту, що становить 65-90% випадків.
Для алергії на кліщів домашнього пилу характерний розвиток симптомів у вечірні / нічні години, після контакту з мішками і запиленими поверхнями, загострення проявляється в поїздах, театрах і кінотеатрах, місцях масового скупчення людей
З метою діагностики сенсибілізації до алергенів кліщів домашнього пилу, широко використовують метод визначення специфічних Ig-E антитіл в крові хворого. Результат не залежить від прийому медикаментів або наявності шкірних захворювань, проте істотно залежить від якості використовуваних реактивів.
Важливим етапом діагностики кліщової алергії є метод шкірних проб. Однак результати істотно залежать від використовуваних реактивів і можуть змінюватися на тлі прийому ліків.
З введенням в практику технологій молекулярної діагностики, стало можливим більш точно діагностувати різні види алергії з ідентифікацією багатьох важливих, так званих мажорних і мінорних антигенів, які впливають на ефективність і результат лікування, а також відповідають за перехресну алергію, в тому числі харчову.
Лікування побутової алергії, в тому числі алергії на кліщів домашнього пилу, комплексне. Включає, з урахуванням аналізів, індивідуально підібрану дієту, застосування травних ферментів, сорбентів, при необхідності пробіотики, гепатопротектори. Обов’язковою є, призначення антигістамінних препаратів і мембраностабилизаторов. У виражених, важких випадках – плазмоферез.
У зв’язку з впровадженням нових діагностичних технологій, друге дихання отримала АСИТ-терапія, з використанням алергенів кліщів домашнього пилу. АСИТ-терапія показала свою ефективність у випадках лікування алергічного риніту і бронхіальної астми, створює умови для зниження неспецифічної бронхіальної активності і зниження ризику розвитку бронхіальної астми. Проведення АСИТ-терапії в дитячому віці може знижувати ризик розвитку сенсибілізації до інших, в тому числі харчових, алергенів.
