Посты с тэгом: Педіатрія

Грудне молоко. До якого віку пропонувати дитині?

Згідно з рекомендаціями ВООЗ та українськими наказами немовля рекомендовано годувати грудним молоком. При цьому, перші 6 місяців життя – давати тільки молоко, а потім комбінувати із прикормом. Грудне вигодовування можна продовжити до року-півтора – з часом молоко втрачає корисні мікронутрієнти та вітаміни, воно вже не таке калорійне, не містить антитіл, які передаються у перші пів року від матері до дитини. Якщо з певних причин дитину неможливо годувати грудним молоком, то їй пропонують спеціальну збалансовану дитячу суміш. Її дитина може їсти до 2 років. Прикорм в такому разі теж починають з 6 місяців.

Прикорм. Яким має бути знайомство дитини з майже «дорослою» їжею?

Чому майже? Бо вона все одно буде відрізнятись від загального столу – за складом, способом приготування, консистенцією та смаком. І тільки поступово буде «дорослішати», коли мама додаватиме нові продукти, замість пюре потроху пропонуватиме шматочки, трохи підсолюватиме, а потім і взагалі почне годувати із загального раціону. Ключове слово тут – поступово.

Тож як вперше дитині запропонувати прикорм? Передусім, важливо правильно підібрати час «Х» – дитина має бути здоровою та в гарному настрої. Бажано, щоб це відбулось у першій половині дня. Першою стравою може бути або каша, або овочі, які не мають вираженого смаку. Якщо це крупа, то оберіть ту, що не містить глютен, наприклад, рис, гречка чи кукурудза. Якщо овочі, то підійдуть кабачки, цвітна капуста, броколі, картопля, патисон. Продукт має бути відварений, можна на пару, та перетертий. Погодували – і спостерігайте. Якщо у дитини немає негативних реакцій, тобто здуття, зміни стула, алергії тощо, то можна продовжувати прикорми. Зауважте, що для першого разу буде достатньо однієї чайної ложки, але впродовж 5-7 днів порцію варто збільшити до повної.

Коли дитина спробувала всі інгредієнти окремо, можемо їх комбінувати – змішувати крупи, овочі, або до круп додавати овочі. До речі, якщо дитині все-таки стало зле після першого прикорму, не давайте деякий час цей продукт. Коли стан покращиться, спробуйте щось інше.

Потім починайте давати фрукти. Це можуть бути яблука, персики, груші, абрикоси – обирайте за сезоном. Але будьте уважні – полуниця, цитруси, будь-які екзотичні фрукти та ягоди не підходять, бо це алергени.

Щодо консистенції, то на початку прикорму їжа має бути перетертою, але з 8,5 – 9 місяців дитині вже можна пропонувати шматочки. В 13 – 16 місяців у маляти з’являються перші моляри, тобто жувальні зуби, тоді вона вже може їсти більш тверду їжу.

Зараз все більшої популярності набуває самоприкорм, при якому батьки замість чіткої порції перетертих продуктів пропонують дитині їжу зі спільного столу. При цьому дають їй можливість обрати саме те, що їй до вподоби та з’їсти стільки, скільки захоче. Тут є свої підводні камені: цей метод підходить лише тим родинам, в яких дотримуються правил здорового харчування. Бо якщо ви полюбляєте їсти, до прикладу, копчені, смажені або жирні продукти, дитині доведеться готувати окремо. Також є ризик того, що дитина може вдавитись великим шматком їжі, тож цей момент теж треба контролювати. В будь-якому разі, який би метод прикорму ви не обрали, варто порадитися із педіатром.

Напої. Що і коли можна давати?

• Вода
  Якщо дитина на грудному вигодовуванні, воду до 6 місяців однозначно давати не потрібно: вона міститься в молоці. Якщо на суміші, то в літній період можна пропонувати між годуванням, але це має бути спеціальна вода для малят, в жодному разі не газована мінералка.
• Чай, какао, кава
  Чай дитині можна давати лише з 2 років. Знайомити її зі смаком какао – з 3. Готувати його краще не сніданок і не частіше двох разів на тиждень по пів чашки. Після 6 років можна збільшити кількість і давати по повній чашці, але не більше 4 чашок на тиждень при відсутності протипоказів. А от щодо кави – рекомендую відкласти приблизно до пубертатного періоду. Вважається, що вона збудливо впливає на нервову систему. Якщо дитина старше за 7 років попросить у вас спробувати її, запропонуйте на заміну напій на основі цикорію.
• Коров’яче та козяче молоко
  Можна давати з року поступово. Але обирайте з жирністю 3,3% або 3,5%. Дітям до року давати коров’яче та козяче молоко не варто. Малятам із групи підвищеного ризику, тобто ті, у кого є алергії, непереносимість коров’ячого білка, хвороби травної системи, захворювання нирок тощо – не раніше 3 років.
• М’ясо та риба
  М’ясо дитині можна запропонувати із 6-7 місяців. Це може бути курятина, кролятина, індичатина, телятина або нежирна свинина. Рибу варто давати трохи пізніше – з 8 місяців. Найкраще для дитини підійдуть нежирні сорти – хек, судак або минтай.
  Зауважте, червону рибу маленькій дитині не можна, це алерген.
• Спеції та приправи – однозначне «ні»
  До 2 років не даємо жодних спецій та приправ. Дитина все це отримує з фруктів, овочів та круп.
• Алергени
  Алергенні продукти, тобто цитруси, полуницю, горіхи тощо можна вводити дітям після року, але пропонувати лише маленькі порції у першій половині дня. Далі протягом доби треба спостерігати, чи немає висипів, розладів травлення, сверблячки. Якщо є, то продукт відкладаємо.

Стоп-лист. Що не можна давати дитині як прикорм?

Вже з’ясували, що треба бути вкрай обережними з алергенними продуктами, їх само собою, як перший прикорм не використовуємо. Також не можна давати копчені продукти, сосиски та ковбаси, консерви, квашені овочі та фрукти. Смажене та жирне теж не можна! Важливо також, щоб страви були свіжими, тож після приготування дитину краще погодувати протягом 30 – 40 хвилин.

Вегетаріанська дієта для дитини

Звичайно, це особиста справа кожної родини, але я, як педіатр, маю попередити – харчування дитини має бути збалансованим, багатогранним, складатися з круп, овочів, фруктів, м’яса, риби та кисломолочних продуктів. М’ясо – це цінне джерело білка, який є життєво необхідним для росту і розвитку організму. У м’ясі залізо міститься в гемовій формі, саме така форма найлегше засвоюється. Нестача його може серйозно впливати на інтелектуальний розвиток дитини, його імунітет та кровотворення. Відсутність м’яса в раціоні дитини може також призвести до зниження гемоглобіну в крові та спричинити анемію.

Тетяна Олександрівна приймає в Поліклініці всієї сім’ї на Сахарова. Щоб записатись на консультацію лікаря або укласти з нею декларацію, заповніть форму на сайті, в мобільному додатку або зателефонуйте за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Дитячий гастроентеролог Грабчук Катерина Геннадіївна, загальний стаж роботи — 25 років

Розрізняють функціональний та органічний біль у животі. Функціональний біль з’являється через порушення моторики шлунково-кишкового тракту та зниження «порогу больової чутливості». Саме такий біль найчастіше і виникає у дітей. На відміну від органічного, він не має ознак запалення. Також важливий момент: іноді будь-який дискомфорт діти можуть назвати болем у животі.

Також біль може бути гострим та хронічним. Гострий біль за відчуттями досить інтенсивний, виникає раптово. Якщо у дитини виник подібний стан, треба звернутися до лікаря і разом шукати причину.

Хронічний біль у животі – це рецидивуючий біль, який триває довше, як два місяці. В таких випадках необхідно консультуватись з педіатром, який визначить природу болю і направить до вузького спеціаліста для подальшого лікування.

В будь-якому разі гострий це біль чи хронічний, треба негайно звертатись до лікаря, якщо є «червоні прапорці»:

• підвищена температура,
• повторне блювання, особливо з домішками крові,
• випорожнення з домішками крові,
• виражена діарея, тривалий закреп,
• порушення загального стану: млявість, сонливість або виражене занепокоєння,
• втрата ваги.

У різному віці біль може виникати з різних причин.

Діти до 1 року

В такому віці у дитини може бути банальна кишкова колька. Це абсолютно сприятливий функціональний стан, який не потребує медикаментозного втручання. Інша тактика має бути, коли болі у животі виникають на тлі гострих респіраторних вірусних інфекцій, кишкових інфекцій, інфекцій сечовивідних шляхів. Ці стани супроводжуються температурою, нежитем, можливо, кашлем, кишковими розладами, розладами сечовипускання. При цьому страждає загальний стан дитини. Тактика спрямована на лікування основного захворювання. Така дитина обов’язково потребує нагляду лікаря.

Рідше у дітей грудного віку зустрічається хірургічна патологія як чинник болю у животі. Але якщо у дитини спостерігається блювання, болі у животі, температура, кров у калі, то не варто виключати ймовірність хірургії – це може бути, наприклад, інвагінація кишківника.

Діти раннього віку

Тут діагностування трохи простіше, ніж у немовлят, бо дітки вже можуть показати, де болить. В такому віці серед причин болю у животі превалюють функціональні розлади: закрепи, послаблення випорожнень, порушення перистальтики кишечника, неперенесення певних видів продуктів. Можливо, проблеми викликані інфекцією. Не забуваємо і про можливість хірургічної патології, може бути запалення апендикса (апендицит).

Порада батькам: будь-який напад гострого болю у животі може бути маніфестацією гострої хірургічної патології. Тому, якщо є підозра на хірургічну патологію, не можна давати дитині знеболювальне, які можуть зменшити типову симптоматику захворювання. Це може ускладнити своєчасну діагностику.

Діти від 5 років

Діти від 5-6 років вже можуть чітко пояснити свої відчуття, тому визначити причину болю легше. Всі алгоритми, які перераховані вище, працюють у цій віковій категорії.

У пре- та пубертатному віці біль у животі може бути симптомом таких захворювань, як гастрит, холецистит, коліт, панкреатит, що потребує ретельного обстеження. У дівчат болі в животі можуть бути обумовлені гінекологічними причинами.

Важливо розуміти, що патофізіологічні функціональні розлади органів травлення у своїй основі часто мають психосоматичні причини. У наш непростий час психосоматика взагалі виходить ледь не на перший план. Тож будьте уважні до своїх дітей!

Ви можете записатись на консультацію Катерини Геннадіївни Грабчук через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Що таке анемія?

Якщо говорити простими словами, анемія – це зниження обсягу гемоглобіну в одиниці крові. Ця недуга призводить до виникнення кисневого голоду тканин, бо саме гемоглобін є основним компонентом еритроцитів, яких вважають відповідальними за транспортування кисню до органів.

Норма гемоглобіну залежить віку. Наприклад, у немовлят нормальним вважається рівень 220, у підлітків 14-15 років – вже від 140 до 160.

Розрізняють перший, другий та третій ступені або стадії анемії. При гемоглобіні від 90 до 110 у пацієнтів діагностують перший ступінь, від 70 до 90 – другий, а якщо позначка нижче за 70 – третій. Найважчим є третій ступінь анемії, в таких випадках іноді хворого доводиться екстрено госпіталізувати для інтенсивного лікування.

Анемії бувають різними. Здебільшого на консультацію в поліклініку до гематолога звертаються саме з дефіцитними анеміями, коли організму дитини не вистачає певних мікроелементів. Наприклад, заліза, вітаміну B12, фолієвої кислоти чи інших. Серед причин появи анемії можуть бути:

• Порушення годування, через що у дитини з’являється дефіцит мікроелементів.
• Поведінка дитини. Часто дівчата-підлітки намагаються схуднути, але неправильно підбирають дієти.
• Патології шлунково-кишкового тракту, через що не всмоктуються мікроелементи. Дитина начебто якісно і регулярно харчується, але при цьому анемія розвивається. В такому разі необхідне обстеження у гастроентеролога, щоб перевірити, чи немає поверхневого гастриту, гастродуоденіту, запорів – це часта проблема у підлітків через малорухливий спосіб життя. Всі ці хвороби можуть призводити до анемій.
• Підвищена крововтрата, наприклад, у дівчат в період становлення, коли з’являються місячні.
• Занадто важкі фізичні навантаження у хлопчиків теж можуть призводити до анемій.
• Підвищене руйнування еритроцитів (гемолітичні анемії).
  Будь-яка інфекція, антибіотики, алергія також серед причин. У нас навіть була історія, коли перед 1 вересня в школі пофарбували клас неякісною фарбою, дитина за 4 дні потрапила до лікарні з гемолітичним кризом з різким падінням гемоглобіну.

У 99% випадків такі процеси – оборотні, вчасне лікування яких призводить до повного одужання. Є невелика група важких анемій – апластичних, при яких фіксується недостатність роботи кісткового мозку. Це досить серйозна проблема, яка іноді вимагає тяжкого лікування, аж до трансплантації кісткового мозку. З позитивного – такі анемії зустрічаються не так часто.

Основні симптоми анемії. Як її вчасно виявити?

Перше, на що звертають увагу батьки – це те, що дитина стає млявою. Коли вони приходять на прийом, розповідають, що їхній син або донька бігали, як дзиґи, не могли всидіти на місці, а зараз хочуть присісти, прилягти та надають перевагу спокійним іграм. Також у маленьких пацієнтів спостерігається блідість шкірних покривів. Так, буває ситуація, коли у дитини просто такий тон шкіри від природи, але коли раніше після прогулянки її щоки та вушка ставали рожевими, а тепер ні – то це привід задуматися, чи це не ознака зниження рівня гемоглобіну. Також на цю недугу вказують випадіння волосся і порушення росту нігтів.

Як попередити розвиток анемії?

Якщо ж анемію не лікувати, то можуть з’явитись порушення роботи нервової системи, затримка психомоторного та розумового розвитку. Еритроцити є основним переносником кисню, і якщо він не надходить у головний мозок, гальмується розвиток всіх функцій. Тому важливо попереджати хворобу – регулярні прогулянки на свіжому повітрі, раціональне харчування, здоровий спосіб життя – серйозні вороги анемії. Якщо ж помітили симптоми, описані у цій статті, у своєї дитини, не займайтесь самолікуванням, а одразу ж звертайтесь до фахівців.

Наталія Молодець консультує в багатопрофільному центрі Odrex на вул. Розкидайлівській, а також працює в дитячому стаціонарі «Одрік». Ви можете записатись на її консультацію через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Важливим критерієм фізичного та психічного здоров’я та розвитку дитини є її емоційний стан. Він впливає на розвиток сприйняття світу, уваги, пам’яті, мислення, уяви. В свою чергу, емоційний стан дитини залежить від багатьох факторів, але одними з головних є кількість та якість сну.

Що таке кошмари та нічні страхи, чому вони виникають?

Кошмар — це поганий сон, через який дитина прокидається у стані переляку. Це наслідок та відображення емоційних конфліктів активного життя. Наприклад, у однорічного малюка це якась нещодавня подія — здавання аналізу крові, укус бджоли, необережне падіння.

Нічний страх — це часткове пробудження зі сплутаністю свідомості (сномовлення, лунатизм). Дитина може плакати, розмахувати руками, кричати, але не прокидається повністю. При зверненні до дитини вона може не відповісти, дивиться начебто на вас, але не бачить. Нічний страх або жах — досить рідкісний розлад сну, що зазвичай зустрічається у дітей дошкільного віку.

Нічні страхи можуть проявлятись у дітей з 6-місячного віку, наприклад, у вигляді довгого плачу, який важко заспокоїти. У дітей, які ходять до садочку або школи, цей стан проявляється у вигляді істерики, у підлітків — крику, причому в цей час дитина може різко сідати у ліжку.

Чим старшою стає дитина, тим складніше страхи — розлука з батьками, страх втрати любові та схвалення, страх розчарувати. У підлітків — це тривоги про майбутнє, експерименти з новими системами цінностей, заперечення, особисті бажання та оцінка їх батьками.

На появу розладів сну у дитини можуть впливати перегляд на ніч фільмів жахів, дивних мультфільмів, з’ясовування при дітях стосунків або сцени домашнього насилля у будь-якому вигляді. Це все призводить до підвищення ступеня тривожності, а потім проявляється у вигляді жахів (і не тільки).

Як зрозуміло, на кожному етапі дорослішання — свої страхи, і вони згодом виражаються у снах та кошмарах.

Що робити, якщо дитині наснився кошмар?

Перелякану дитину не слід соромити, звинувачувати або кричати на неї.

• Якщо це нічний страх, не треба намагатись розбудити малечу, слід говорити тихим голосом, можна акуратно взяти за руку та відвести назад у ліжко. Нічний страх виникає зазвичай через 1-4 години після засипання, коли фаза повільного сну є найглибшою. Як правило, напад проходить сам по собі і його тривалість може бути різною, іноді до 45 хвилин. Після такого нападу дитина швидко засинає знову, але нічого не пам’ятає.
• Якщо це лунатизм, слідкуйте, щоб дитина не нашкодила сама собі.
• Якщо це просто поганий сон, треба обійняти, заспокоїти, поговорити з дитиною, нагадати, що це просто сон, заохотити розповісти про нього.

Чи можна самостійно призначати препарати для покращення сну?

Тільки фахівець може визначити ступінь тривожності та інших порушень психіки, тому призначення будь-яких препаратів, що покращують сон, можливе тільки після консультації педіатра або вузького спеціаліста. Будь-які препарати, навіть невинні на перший погляд, можуть ще більше порушувати сон.

Як налагодити дитячий сон?

Діти часто бояться засинати одні у темряві. Щоб позбавити дитину від страхів, можна залишити увімкненим невеликий світильник до моменту глибокого сну.

За консультацією лікаря слід звернутись в тому випадку, якщо жахи не минають, вони частішають та супроводжуються криками. Якщо кошмари сняться щотижня або частіше, це привід звернутись до дитячого невролога, нейропсихолога, психолога.

Катерина Сергіївна підсумовує: «Нічні страхи виникають через підвищену тривожність, причини появи якої частково ми розібрали вище. Додаткову інформацію ви можете знайти у книжках які я сама читаю і вам раджу, це:

• Х. Карп “Дитячий сон. Прості рішення для батьків”
• Р. Фербер “Сон дитини. Вирішення всіх проблем”»

З Катериною Ніколаєнко можна укласти декларацію дитині. Договір можна укласти у Медичному домі Odrex за адресою: вулиця Розкидайлівська, 69/71. З собою необхідно взяти низку документів: дітям до 14-ти років — свідоцтво про народження, старшим — паспорт та ідентифікаційний код.

Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номерами: +38 (048) 730-00- 30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.