Посты с тэгом: Нейрохірургія

Про хірургічне лікування пухлин спинного мозку розповідає нейрохірург вищої категорії, кандидат медичних наук Олександр Анатолійович Яворський.

Які бувають пухлини спинного мозку?

Пухлина спинного мозку – це доброякісне або злоякісне новоутворення, яке росте безпосередньо в спинному мозку (інтрамедулярна пухлина) або тканинах, що оточують його (екстрамедулярна пухлина).

До пухлин, що утворюються з клітин спинного мозку (інтрамедулярних), належать астроцитоми, гліобластоми, епендимоми та ліпоми. Астроцитоми розвиваються з астроцитів – клітин спинного мозку, які чимось нагадують форму зірок. Такі пухлини можуть бути як доброякісними, так і злоякісними. Епендимомою спинного мозку називають пухлину, яка розвивається в його центральному каналі. А от пухлиною спинного мозку, яка трапляється найрідше, є ліпома.

До другої групи пухлин, які ростуть з оболонок і нервів спинного мозку (екстрамедулярних) належать менінгіоми і невриноми. Вони належать до пухлин спинного мозку, хоча по суті ростуть поруч з ним всередині хребтового каналу. Невриноми, менінгіоми, епендимоми й астроцитоми – це пухлини, здатні вражати як спинний, так і головний мозок.

Пухлини, що розвиваються безпосередньо з клітин спинного мозку, а також його нервових структур, оболонок і судин, в нейрохірургії називають первинними. До вторинних пухлин спинного мозку належать метастази. Вони можуть вражати його як всередині, так і зовні. Метастази в хребтовому каналі зустрічаються набагато частіше від первинних пухлин (близько 80% всіх випадків). До їх виникнення найчастіше призводить рак молочних залоз, передміхурової залози, легені, щитоподібної залози.

Симптоми пухлин спинного мозку

Пухлина спинного мозку, яка поступово збільшується в об’ємі, призводить до його стиснення та порушення функції. Основними симптомами пухлин спинного мозку є:

• зниження чутливості кінцівок;
• біль у спині;
• м’язова слабкість або параліч кінцівок;
• порушення функції тазових органів: затримка або нетримання сечі, калу.

На початковій стадії клінічні ознаки пухлини спинного мозку зазвичай виражені слабо. У міру зростання новоутворення симптоми патології стають яскравішими через прогресуюче ураження спинного мозку.

Покази та протипокази до лікування пухлин спинного мозку

Провідним методом лікування новоутворень спинного мозку є їх видалення хірургічним шляхом. У разі злоякісної пухлини операція може поєднуватися з хіміотерапією або променевою терапією.

Практично всі пухлини спинного мозку потрібно видаляти хірургічним шляхом. Виняток можуть становити менінгіоми невеликого розміру, які не ростуть. В цьому випадку може застосовуватися тактика спостереження. Поява навіть помірно виражених неврологічних порушень у вигляді зниження чутливості, слабкості кінцівок, а тим більше нетримання сечі є ознакою ураження спинного мозку, тому щоб уникнути розвитку важких ускладнень операцію потрібно провести якомога раніше. Якщо вчасно не прооперувати пухлину в шийному відділі спинного мозку, вона може призвести до паралічу рук і ніг.

Операція при пухлині спинного мозку протипоказана, якщо пацієнт знаходиться у важкому стані, а також у таких випадках:

• гострі інфекційні захворювання;
• порушення згортання крові;
• загострення хронічних захворювань.

Підготовка до лікування пухлин спинного мозку

Після консультації з нейрохірургом пацієнт проходить стандартне передопераційне обстеження для оцінки стану здоров’я і виявлення можливих протипоказів до проведення операції. З метою діагностики пухлин спинного мозку проводять комп’ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ) з контрастом і електронейроміографію (у разі потреби).

При епендимомі призначають МРТ і спинного, і головного мозку, оскільки ця пухлина здатна метастазувати. Якщо пухлина спинного мозку вторинна, тобто вона є метастазом, то проводиться обстеження для виявлення первинної злоякісної пухлини. Після вивчення результатів діагностики нейрохірург визначає оптимальну тактику лікування пухлини – хірургічне видалення або променеву терапію, хіміотерапію. Нейрохірург ставить попередній діагноз, а остаточний – патологоанатом після дослідження клітин видаленої пухлини під мікроскопом.

Якщо є неврологічні порушення (оніміння кінцівок, м’язова слабкість та інші) перед операцією та відразу після неї пацієнту потрібно робити лікувальну фізкультуру. Комплекс вправ підбирається в кожному випадку індивідуально.

Анестезіолог Леонід Врублевський та нейрохірург Олександр Яворський

Етапи лікування пухлин спинного мозку

Першим етапом хірургічного лікування пухлин спинного мозку є введення пацієнта в наркоз і антисептична обробка операційної ділянки. Потім нейрохірург створює доступ до пухлини, видаляє її під контролем операційного мікроскопа та зашиває рану.

Іноді під час операції лікарю доводиться видаляти значну кількість уражених пухлиною кісткових структур, що стає причиною дестабілізації хребта (підвищеної рухливості хребців). У такому разі на завершальному етапі проводиться операція зі стабілізації хребта.

Хірургічне видалення пухлини спинного мозку проводять під загальною анестезією. Операція може тривати від 2 до 12 годин, залежно від площі та ступеню ураження тканин спинного мозку.

Ефективність хірургічного лікування пухлин спинного мозку

Результатом успішної операції є повне видалення пухлини спинного мозку зі збереженням його функції, тобто, у пацієнта немає неврологічних ускладнень (параліч кінцівок, порушення функції тазових органів та інших). У більшості випадків пацієнти відзначають поліпшення самопочуття відразу після оперативного втручання.

Ефективність хірургічного лікування пухлин спинного мозку залежить від їх виду (доброякісні, злоякісні) і ступеню ураження мозкової тканини. У деяких випадках після видалення злоякісної пухлини через певний час може виникнути рецидив. Така ймовірність попередньо обговорюється під час консультації з нейрохірургом.

Реабілітація після лікування пухлин спинного мозку

Якщо пухлина спинного мозку була видалена вчасно, і ураження його тканин було мінімальним, то пацієнту, як правило, не потрібно проходити курс реабілітації. Якщо залишилися неврологічні порушення, наприклад, слабкість у кінцівках, то необхідно займатися лікувальною фізкультурою до повноцінного відновлення функції спинного мозку.
Що буде, якщо не лікувати пухлини спинного мозку

Пухлина спинного мозку з часом збільшується в розмірі, що призводить до стиснення та ураження його тканин. Спершу це проявляється у вигляді неврологічних розладів, вираженість яких поступово наростає. Тривале стиснення спинного мозку призводить до незворотних наслідків, а це означає параліч та інвалідність. Крім того, деякі доброякісні пухлини спинного мозку (невриноми, епендимоми, менінгіоми) можуть з часом перероджуватися у злоякісні.

Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номерами: +38 (048) 730-00- 30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Олександр Яворський та Руслан Волошин

Що таке гідроцефалія?

Гідроцефалією називають патологічний стан, при якому в шлуночках і підоболонковому просторі головного мозку в значних кількостях накопичується спинномозкова рідина (ліквор). Внаслідок цього шлуночки розширюються, відбувається стиснення тканин головного мозку та нервових структур, що призводить до розвитку неврологічних порушень. Якщо вчасно не провести хірургічне лікування, вони прогресують, стають незворотними та призводять до інвалідності людини.

У головному мозку знаходяться чотири сполучених між собою шлуночки, в яких безперервно виробляється спинномозкова рідина, омиває їх всередині та зовні. Спочатку ліквор омиває кожен шлуночок, а потім надходить в субарахноїдальний простір (порожнина між оболонками головного мозку), звідки всмоктується в кровотік. Якщо щось перешкоджає вільній циркуляції спинномозкової рідини між шлуночками або порушується баланс її вироблення та всмоктування (резорбції), то вона застоюється і розвивається гідроцефалія. Іноді це захворювання ще називають водянкою головного мозку.

Які види гідроцефалії бувають?

Буває відкрита гідроцефалія, яка розвивається через підвищене утворення спинномозкової рідини або порушення її всмоктування. При такому виді захворювання циркуляція між шлуночками головного мозку та субарахноїдальним простором не порушена. При оклюзійній гідроцефалії вільний потік ліквору між шлуночками блокується, що призводить до скупчення спинномозкової рідини в шлуночках і збільшення їхнього розміру.

Залежно від ділянки скупчення ліквору, гідроцефалія буває внутрішньою і зовнішньою. При внутрішній гідроцефалії спинномозкова рідина накопичується у шлуночках головного мозку, а при зовнішній — в субарахноїдальному просторі.

Зовнішня замісна гідроцефалія зустрічається у дорослих. З віком об’єм головного мозку зменшується, а простір, що звільнився, заміщується спинномозковою рідиною. Помірно виражена зовнішня гідроцефалія найчастіше розвивається на тлі порушення живлення (трофіки) головного мозку і не потребує хірургічного лікування.

Нейрохірург Олександр Анатолійович Яворський

Якими бувають симптоми гідроцефалії?

Надмірне скупчення ліквору в шлуночках або субарахноїдальному просторі провокує підвищення внутрішньочерепного тиску, що, в свою чергу, призводить до пошкодження головного мозку та розвитку неврологічних порушень. Основні симптоми гідроцефалії або водянки головного мозку:

• запаморочення;
• порушення зору;
• головний біль;
• нудота;
• погіршення пам’яті;
• порушення координації рухів;
• порушення функції сечового міхура (затримка або нетримання сечі).

Існує також арезорбтивна нормотензивна гідроцефалія або гідроцефалія нормального тиску. Вона характеризується розширенням шлуночків через порушення всмоктування спинномозкової рідини. Нормотензивна гідроцефалія не призводить до підвищення внутрішньочерепного тиску та зустрічається переважно у людей похилого віку.

Її симптоми дуже схожі на прояви деменції (старечого недоумства) та інших неврологічних порушень, характерних для похилого віку, що істотно ускладнює діагностику та лікування. Типовими проявами нормотензивної гідроцефалії вважають тріаду симптомів: порушення ходи, погіршення пам’яті та нетримання сечі.

Коли потрібно лікувати гідроцефалію?

Показом до хірургічного лікування гідроцефалії є наростаюче підвищення тиску всередині шлуночків головного мозку (внутрішньошлуночкова гіпертензія). Такий стан часто розвивається при внутрішній оклюзійній гідроцефалії.

Якщо до розвитку гідроцефалії призвела гіпотрофія головного мозку, то хірургічне лікування не проводять. У такому разі розширення шлуночків спровоковане не скупченням в них спинномозкової рідини, а тим, що вони зайняли простір, який звільнився в черепній коробці, тому операція буде марною.

Метою хірургічного лікування гідроцефалії є виведення надлишку ліквору з шлуночків головного мозку та субарахноїдального простору. Для цього встановлюють шунтуючу систему, що складається з катетерів і клапана. Надлишок спинномозкової рідини з черепної коробки найчастіше виводиться в черевну порожнину. Медикаментозне лікування гідроцефалії спрямоване на зниження внутрішньочерепного тиску та зменшення симптомів захворювання.

Що буде якщо не лікувати гідроцефалію?

Якщо не лікувати гідроцефалію, внутрішньочерепний тиск буде рости, що призведе до ураження тканин головного мозку та розвитку неврологічних порушень: зниження інтелектуальних здібностей, сліпоти, паралічу кінцівок, затримки або нетримання сечі та інших. Якщо людині вчасно не надати медичну допомогу, неврологічні порушення стануть незворотними і призведуть до інвалідності.

Гостра форма гідроцефалії характеризується дуже швидкою зміною стану пацієнта: від чіткої свідомості до настання коми може минути всього одна доба. В такому разі проводиться екстрене хірургічне втручання.

Як підготуватися до лікування гідроцефалії?

Підготовка до хірургічного лікування гідроцефалії починається з консультації невролога та нейрохірурга. Потім пацієнт проходить передопераційне обстеження для оцінки загального стану здоров’я і вузьку діагностику для уточнення діагнозу.

Провідними методами діагностики гідроцефалії є комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ). Оскільки однією з непрямих ознак підвищеного внутрішньочерепного тиску є набряк диска зорового нерва, то необхідна консультація офтальмолога з офтальмоскопією (дослідженням очного дна).

При нормотензивній гідроцефалії перед операцією роблять люмбальну пункцію (поперековий прокол) для забору 40-50 мл спинномозкової рідини. Якщо в результаті маніпуляції пацієнт відзначає короткочасне поліпшення самопочуття, значить операція зі встановлення шунта буде ефективною.

Етапи лікування гідроцефалії

Шунтування при хірургічному лікуванні гідроцефалії проводиться під загальною анестезією. Після антисептичної обробки операційної ділянки нейрохірург створює доступ до шлуночків головного мозку. Проксимальний (верхній) кінець шунтуючої системи встановлюють в шлуночок і з’єднують його з клапаном.

Нижній (дистальний) кінець шунтуючої системи встановлюють в плевральну порожнину легень, перикард (зовнішню оболонку серця) або черевну порожнину (найчастіше). Операція зі встановлення шунтуючої системи при гідроцефалії триває в середньому 1-2 години.

Результат лікування гідроцефалії

Результатом хірургічного лікування гідроцефалії є зникнення або суттєве зниження вираженості неврологічних симптомів, перш за все головного болю. При гострій оклюзійній гідроцефалії після операції на контрольних знімках МРТ відзначається зменшення розмірів шлуночків головного мозку.

Яка реабілітація потрібна після лікування гідроцефалії?

Якщо лікування було проведено своєчасно, і внаслідок гідроцефалії не розвинулися незворотні порушення нервової системи, то реабілітація не потрібна. При наявності неврологічного дефіциту після операції пацієнт проходить реабілітацію під керівництвом реабілітолога. Програма реабілітації розробляється індивідуально та залежить від ступеня важкості патології, а також загального стану здоров’я пацієнта.

Скільки коштує лікування гідроцефалії в Україні?

Вартість хірургічного лікування гідроцефалії в Україні в Медичному домі ODREX суттєво нижча, ніж за кордоном, але воно проводиться на такому ж високому рівні. У нас є команда висококваліфікованих нейрохірургів і всі необхідні технічні можливості для проведення таких операцій.

Вартість хірургічного лікування гідроцефалії залежить також від якості шунтуючої системи. Сучасні технологічні шунти дозволяють автоматично регулювати та підтримувати оптимальний внутрішньочерепний тиск, що значно подовжує термін їхньої служби.

Скільки буде служити шунт після встановлення?

Система шунтування, встановлена під час хірургічного лікування гідроцефалії, служить орієнтовно п’ять років. Після завершення цього періоду може знадобитися повторна операція зі заміни шунта.

Записатись на консультацію та діагностику в Медичному домі Odrex ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті odrex.ua або у операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30

Нейрохірург Олександр Анатолійович Яворський

Які бувають травми хребта?

Травми хребта бувають неускладненими та ускладненими. При неускладнених травмах пошкоджена тільки кісткова тканина хребців і (або) зв’язковий апарат. Ускладнені травми хребта супроводжуються ураженням кісткової тканини хребця, спинного мозку та нервових корінців. Для їх визначення ще застосовується термін «хребетно-спинномозкова травма» (ХСМТ).

Залежно від ділянки пошкодження хребетного стовпа, існують травми хребта шийного, грудного, поперекового відділу та крижів. Травми шийного відділу хребта зустрічаються найчастіше, тому що це найрухоміша та найменш захищена його частина.

Травма хребта може супроводжуватися розвитком нестабільності хребетного стовпа. Це призводить до підвищеної рухливості хребців і прогресуючого викривлення (деформації) хребетного стовпа.

Тому така травма без стабілізуючої операції призведе до грубої інвалідизації.

Олександр Анатолійович Яворський, нейрохірург вищої категорії, кандидат медичних наук розповідає: «Водії електросамокатів та інших видів електротранспорту більше від інших схильні до травм хребта внаслідок ДТП. Водіїв і пасажирів автомобіля від ударів захищають міцний кузов, подушки та ремені безпеки, що знижує ймовірність виникнення важких травм. А водії електротранспорту не мають практично жодного захисту, тому отримують важчі каліцтва».

Найлегшою травмою вважається перелом поперечного відростка хребця (виступає збоку хребця). У цьому випадку, як правило, не виникає стиснення спинного мозку та нервових структур, отож тривале лікування пацієнту не потрібне.

Які бувають симптоми травм хребта?

Симптоми травм хребта відрізняються залежно від їх виду і локалізації. Неускладнені травми, як правило, супроводжуються лише болем через перелом кістки хребця.

При ускладнених ушкодженнях хребта, крім болю, виникають неврологічні порушення, спричинені стисненням нервових структур і спинного мозку: слабкість або параліч кінцівок, поколювання або оніміння шкіри. Також може спостерігатися порушення функції тазових органів, яке проявляється у вигляді нетримання сечі або калу.

Чи завжди потрібна операція при травмах хребта?

Провідним і найбільш ефективним методом лікування більшості травм хребта є хірургічне втручання. Деформований або роздроблений хребець не можна відновити за допомогою таблеток і крапельниць – медикаментозні препарати лише знімають біль.

Якщо травма хребта призвела до стиснення спинного мозку та нервових структур, то операцію потрібно провести протягом 24-х годин, інакше людина може залишитися паралізованою на все життя. Тому консультацію нейрохірурга потрібно отримати протягом перших годин після отримання травми хребта.

Консервативне лікування травм хребта передбачає дотримання суворого постільного режиму протягом тривалого часу, а також носіння фіксуючих ортопедичних конструкцій (корсетів, ортезів). Операція в цьому контексті є кращим вибором, тому що в більшості випадків дозволяє пацієнтові швидше повернутися до активного життя.

Хірургія травм хребта дуже багатогранна. Вона включає як малоінвазивні операції, які можуть проводитися під місцевою анестезією (наприклад, вертебропластика), так і складні хірургічні втручання з встановленням багаторівневих конструкцій для стабілізації хребта. Олександр Анатолійович у Медичному домі Odrex проводить операції на хребті будь-якої категорії складності.

Покази та протипокази до хірургічного лікування травм хребта

Операція показана при нестабільності хребта й ускладнених травмах, що супроводжуються пошкодженням спинного мозку та нервових структур. В інших випадках пацієнту може бути запропонована консервативна терапія. Тільки варто пам’ятати, що консервативна терапія – це, перш за все, строгий постільний режим протягом тривалого часу. Через це більшість пацієнтів вважають за краще зробити операцію, щоб швидше повернутися до активного життя.

Рішення про необхідність хірургічного лікування травми хребта ухвалює нейрохірург після встановлення діагнозу. Протипоказом до проведення операції є лише важкий стан пацієнта та наявність інших травм, які загрожують його життю (пошкодження внутрішніх органів, кровотеча). У такому разі спочатку проводять екстрені хірургічні втручання для стабілізації стану пацієнта.

Як підготуватись до хірургічного лікування травм хребта?

Перший етап підготовки до оперативного лікування травм хребта – консультація нейрохірурга. Потім лікар скеровує пацієнта на стандартне обстеження перед операцією або на додаткову діагностику для уточнення діагнозу. Зазвичай призначають комп’ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ), а також рентгенографію хребта з функціональними пробами. Якщо травма хребта супроводжується зміщенням хребців, то перед операцією проводиться закрита репозиція — усунення зміщення хребців шляхом встановлення системи скелетного витягування.

Етапи хірургічного лікування травм хребта

Етапи проведення операції при травмі хребта розрізняються залежно від її виду. Приблизний алгоритм хірургічного лікування ускладненої травми хребта виглядає так:

• Загальна анестезія.
• Обробка операційної ділянки антисептиком.
• Створення доступу до ділянки пошкодженого хребта.
• Усунення стиснення спинного мозку та нервових структур (декомпресія).
• Відкрита репозиція зміщених хребців (при неможливості проведення репозиції закритим способом).
• Стабілізація пошкодженого сегмента хребта.
• Накладення швів.

Ця послідовність може змінюватися залежно від конкретної ситуації.

Для лікування неускладнених компресійних переломів застосовується малоінвазивне втручання – вертебропластика. Через прокол у шкірі в тіло зламаного хребця вводиться кістковий цемент. Через 15 хвилин він твердне, повертаючи хребцю міцність. Через 1-3 години після вертебропластики пацієнт може йти додому. Після складних операцій на хребті він знаходиться в палаті під наглядом медперсоналу протягом декількох днів.

Результат операції на хребті

На наступний день після операції з приводу травми хребта пацієнт може очікувати на повне зникнення болю або він буде ледь відчутним. Якщо хірургічне втручання було виконано вчасно, то зменшуються прояви неврологічних порушень (частково або повністю). Результатом операції зі стабілізації хребта є його зміцнення, запобігання подальшій деформації, а також усунення болю.

Реабілітація після хірургічного лікування травм хребта

Тривалість відновлення після хірургічного лікування травм хребта в кожному випадку визначається індивідуально. Пацієнтам, у яких після операції зберігаються неврологічні порушення (м’язова слабкість або параліч кінцівок, оніміння шкіри, затримка або нетримання сечі та інші порушення функції тазових органів), необхідно пройти курс реабілітації. Він може тривати від одного до декількох місяців.

Що буде якщо не оперувати травми хребта?

Якщо внаслідок травми хребта сталося пошкодження або повний фізіологічний розрив спинного мозку, то операцію потрібно зробити протягом найближчих 24-х годин. В іншому разі настануть незворотні зміни спинного мозку, що призведе до втрати його функції назавжди. Надалі можна буде виконати операцію зі стабілізації хребта (якщо це необхідно), але людина залишиться паралізованою на все життя. Тому при підозрі на перелом хребта не можна втрачати час – необхідно відразу викликати швидку допомогу (телефон Швидкої допомоги Odrex — 9000).

Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номерами: +38 (048) 730-00- 30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Тривожні дзвоники пухлин головного мозку

Ніщо не трапляється зненацька. Багато захворювань, перш ніж маніфестувати себе у повну силу, дають про себе знати малопомітними натяками. При пухлинах головного мозку може спостерігатися загальна і специфічна симптоматика:

• До першої групи належать такі прояви, як головний біль, запаморочення, нудота, слабкість. Нескладно помітити, що подібні стани характерні для безлічі недуг.
• До другої групи симптомів, що вже більш чітко вказують на пухлинні процеси, відносяться судоми, порушення пам’яті та інших психічних процесів, погіршення зору, слуху, хиткість ходи, перекіс м’язів обличчя, дисбаланс в роботі кінцівок. Але якщо при інсульті такі ураження проявляються відразу, то при новоутвореннях розвиваються, як правило, поступово — трохи погіршується мовлення, трохи повільніше працює рука, трохи складніше сконцентрувати увагу…

Просто та ефективно виявити проблему

Оптимальна стратегія, яка дозволить не пропустити розвиток пухлини, — при погіршенні самопочуття звернутися до невролога і зробити МРТ голови. Вона високо інформативна і не передбачає опромінення. Подібний крок буде раціональний для тих, хто відчуває лише легке нездужання. Для тих пацієнтів, які мали досвід боротьби з онкологічними захворюваннями, тримати свій стан під постійним контролем — must do, оскільки метастази, що проникають в головний мозок ззовні, від інших уражених органів, також зустрічаються досить часто.

Випадок з практики

У минулому наш пацієнт зіткнувся з раком легенів. Пухлина, що первісно з’явилась в цьому органі, метастазувала настільки сильно, що її неможливо було видалити, не пошкодивши життєво важливі структури. Просуваючись все далі, вона дісталась кісток черепа і, розростаючись, стала виступати під шкірою буграми. І що вже там лячний для оточуючих вид, коли патологія була чревата для пацієнта ураженням мозку і комою! Єдино можливим варіантом була хірургія.

Переді мною і нейрохірургом, кандидатом медичних наук Андрієм Анатолійовичем Обливачем стояло непросте завдання. Необхідно було видалити уражену частину кістки черепа і повністю позбутись пухлини, не пошкодивши мозкові оболонки. Одночасно, протягом операції, потрібно було створити з штучних матеріалів імплант потрібної конфігурації, що замінить відсутні кісткові тканини (заздалегідь це зробити було неможливо, оскільки не був відомий обсяг видалення). Потім — встановити штучну кістку, заново з’єднати шкіру. І все це нейрохірургам вдалось виконати в рекордні терміни, всього лише за дві години. Про те, наскільки успішним виявилося втручання, говорить факт, що пацієнт, якому довелось довго мордуватись через метастази, за кілька годин після наркозу вже поривався втекти з реанімації додому 🙂 А за декілька днів він відчував себе так, немов ніякої масштабної операції і не було.

Отже, перемога? Можливо. З мозку пухлина була видалена повністю, а її неоперабельна частина зараз зменшується під впливом хіміотерапії. У будь-якому випадку, нейрохірургії вдалось виграти дорогоцінний для пацієнта і його рідних час. І ще раз підтвердити, що навіть в найскладніших випадках можливий успіх.

Записатись на консультацію нейрохірурга Владислава Петровича ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.

Нейрохірургічна команда операційного блоку

Що таке крізьшкірна вертебропластика?

Крізьшкірна пункційна вертебропластика — це малоінвазивна хірургічна операція, яка передбачає зміцнення зламаного або ураженого пухлиною хребця шляхом введення в нього кісткового цементу. Крізьшкірною вона називається тому, що проводиться без розрізів, через прокол шкіри. А пункційною вертебропластику називають оскільки цемент в хребець вводиться за допомогою проколу, тобто, пункції, за допомогою спеціальної голки.

Кістковий цемент, що застосовується для вертебропластики, є штучним матеріалом. Це медичний полімер (поліметилметакрилат). Мова про порошок, який змішують зі спеціальним розчинником. Внаслідок хімічної реакції утворюється в’язкий гель, який вводять у хребець. Кістковий цемент полімеризується (твердне) протягом 10-16 хвилин і відновлює його природну міцність. Крім зміцнення хребців, вертебропластика дає можливість усунути біль у хребті.

Під час деформації хребця, яка характеризується значним зниженням його висоти, а також зміною осі хребта, проводиться кіфопластіка. Ця хірургічна методика передбачає введення всередину тіла пошкодженого хребця спеціальних балонів під тиском, які надувають до відновлення його анатомічно правильної висоти. Після виправлення деформації хребця балон з нього витягують, а в порожнину, яка сформувалася, вводять кістковий цемент.

Вертебропластика є однією з найбільш ефективних і малотравматичних методик оперативного лікування, що застосовуються в нейрохірургії хребта. Але результат операції багато в чому залежить від кваліфікації і досвіду нейрохірурга.

Неейрохірург, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук Яворський Олександр Анатолійович. У 2012 році Олександр Анатолійович одним з перших в Одесі впровадив в практику цей малоінвазивний метод хірургічного лікування захворювань хребта.

Покази до проведення вертебропластики

Показом для вертебропластики є компресійний перелом хребця (хоча часто говорять «перелом хребта»), який не супроводжується стисненням структур спинного мозку. Компресійний перелом зазвичай виникає при остеопорозі, травмах спини, метастазах або пухлинах у хребцях. Цементування хребців проводиться також з метою усунення болю в спині, спричиненого метастазами.

Ще показом для проведення вертебропластики є гемангіома тіла хребця. Це доброякісна судинна пухлина, яка розростається всередині хребця і поступово заміщує кісткову тканину судинної. Стінки хребця стоншуються і стають крихкими, багаторазово підвищується ризик компресійного перелому.

Видалення гемангіоми хребта шляхом введення в уражений хребець кісткового цементу дозволяє вирішити відразу два завдання: зупинити подальший ріст пухлини і повернути міцність хребця. Лікування гемангіоми хребта в Одесі в Медичному домі Odrex дозволить позбутися від патології швидко і безболісно. Вже через 1-3 години після операції пацієнт може повернутися до своїх повсякденних справ.

Протипокази до проведення вертебропластики

Протипоказами до проведення вертебропластики хребта є:

• запалення кісткової тканини хребця;
• перелом хребця, який не супроводжується симптомами;
• алергія на компоненти в складі кісткового цементу.

Вертебропластика не проводиться також при порушенні згортання крові, наявності запального процесу в організмі, гострих інфекційних захворюваннях. В такому разі операцію виконують після усунення проблем зі здоров’ям.

Ефективність вертебропластики під час лікування захворювань хребта

Вертебропластика є ефективним хірургічним методом лікування неускладнених переломів хребців, які не супроводжуються стисненням спинного мозку або нервових корінців. Методика успішно застосовується для лікування гемангіом хребців і дозволяє не лише повернути міцність хребця, а й зупинити ріст пухлини.

Вертебропластика також є ефективним методом лікування патологічних переломів хребців на фоні остеопорозу або метастатичного руйнування хребців. Перед проведенням операції обов’язкова консультація нейрохірурга.

Як вводиться кістковий цемент в тіло хребця?

Крізьшкірна вертебропластика проводиться в кілька етапів:

1. Знеболювання (використовується місцева анестезія або загальний наркоз).
2. Обробка операційної ділянки антисептиком.
3. Під контролем інтраопераційного рентгенівського апарату (С-дуга) у хребець встановлюють одну або дві спеціальні голки.
4. Введення кісткового цементу в ушкоджений хребець. Завдяки якісній візуалізації хребців у режимі реального часу, нейрохірург контролює свої дії, що дозволяє запобігти витіканню матеріалу в оточуючі тканини.
5. Витягнення голок.

Вертебропластика одного хребця триває орієнтовно 30 хвилин. Через 1-3 години пацієнта виписують додому.

Можливі ускладнення після вертебропластики

Можливим ускладненням вертебропластики є витікання кісткового цементу у хребетний канал і його потрапляння в кровоносне русло. Але оскільки вертебропластику в Медичному домі Odrex проводить досвідчений і висококваліфікований нейрохірург під безперервним рентгенологічним контролем, ризик розвитку ускладнень зведений до мінімуму.

Реабілітація після проведення вертебропластики

Реабілітаційний період після вертебропластики не потрібен, оскільки це малоінвазивна операція, яка не передбачає розрізів шкіри, м’яких тканин і накладення швів. Через кілька годин після завершення операції пацієнт може повернутися до звичного способу життя.

Скільки коштує вертебропластика в Україні?

У порівнянні з дорогими титановими конструкціями, вартість вертебропластики в Одесі в Медичному домі Odrex відносно невисока, і це одна з її незаперечних переваг. Альтернативою вертебропластиці в більшості випадків є строгий постільний режим протягом декількох місяців, що в підсумку обійдеться пацієнту дорожче, ніж проведення операції.

Дізнатися ціну вертебропластики можна у менеджерів з операцій — після консультації нейрохірурга. Ціна залежить від обсягу необхідного хірургічного втручання та інших факторів.

Записатись на консультацію нейрохірурга можно за телефоном +38 (048) 730-00-30, через мобільний додаток або через форму на сайті.

Прогноз лікування пухлини головного мозку залежить від її виду (доброякісна, злоякісна), локалізації (у функціонально важливих ділянках мозку або поруч з магістральними судинами), а також ступеня злоякісності (WHO grade). У більшості випадків пухлини головного мозку видаляють хірургічним шляхом — якщо це можливо.

Про хірургічне лікування пухлин мозку розповідає нейрохірург, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук Яворський Олександр Анатолійович.

Завдяки сучасним методикам хірургії операції на мозку стають все менш травматичними, тому реабілітаційний період переноситься пацієнтом легше й він може швидше повернутися до звичного життя. У Медичному домі Odrex є все необхідне сучасне обладнання для проведення операцій на головному мозку:

• операційний нейрохірургічний мікроскоп;
• електричний краніотом;
• спеціальний мікрохірургічний коагулятор, що дозволяє зупинити кровотечу з дрібних судин за допомогою термічного впливу, не нагріваючи при цьому тканину мозку;
• ультразвуковий відсмоктувач, який дозволяє видалити пухлину, попередньо зруйнувавши її ультразвуком;
• спеціальна система жорсткої фіксації голови, що забезпечує повну нерухомість голови пацієнта під час операції і запобігає травматизації мозку через випадковий рух.

Що таке пухлина головного мозку?

Пухлини головного мозку — це збірне поняття, яке застосовується для позначення різних пухлин (ще говорять новоутворень, хоча це не зовсім правильно) в тканинах головного мозку. Це не медичний термін — це поняття використовується тільки у розмовній мові. Й таке звичне словосполучення, як «рак головного мозку» — насправді у вітчизняній медицині оксюморон, оскільки описує взаємозаперечні речі. У нас в державі та низці інших країн раком називають злоякісну пухлину, що росте з епітеліальних клітин. А оскільки епітеліальної тканини в мозку немає, то і «раку мозку» бути не може. Але в низці країн словом «рак» (англ. — cancer) медики називають будь-яку злоякісну пухлину, тому й існує термін BRAIN CANCER, дослівно — «рак мозку».

Не всі пухлини, що виникають всередині черепної коробки, є пухлинами мозку. Внутрішньомозкова пухлина — це та, яка росте безпосередньо з клітин мозку. Її не слід плутати з менінгіомою — пухлиною мозкових оболонок. Хоча менінгіома й може проростати у тканини мозку набагато глибше, ніж внутрішньомозкова пухлина. Метастази в мозку, викликані раком прямої кишки, молочної залози, легень або інших органів, теж не є за своєю суттю пухлинами мозку. Однак вони також відносяться до збірного терміну «пухлини мозку».

Види пухлин мозку

До найбільш поширених видів пухлин в головному мозку належать:

• внутрішньомозкові пухлини (власне пухлини мозку). Це астроцитоми та гліобластома (низькодиференційована злоякісна пухлина головного мозку);
• пухлина оболонок мозку — менінгіома;
• пухлина черепно-мозкових нервів — невринома;
• метастази в головному мозку.

Це далеко не повний перелік патологій, які в медицині називають пухлинами центральної нервової системи. Перераховані види пухлин головного мозку найчастіше зустрічаються у дорослих.

Причини появи пухлин головного мозку

Точна причина розвитку пухлин головного мозку досі залишається невідомою. У науковому співтоваристві існують різні теорії виникнення пухлин.

Згідно з ними, пусковим механізмом розвитку онкологічного процесу є певний фактор, який провокує збій під час поділу клітин. У результаті одна з клітин втрачає генетичну схожість з первинною клітиною, з якої вона з’явилася. Другий збій відбувається коли імунна система не знищує аномальну клітину й вона продовжує ділитися, перетворюючись у доброякісну чи злоякісну пухлину мозку.

Серед доказових на теперішній час факторів, які збільшують частоту виникнення внутрішньомозкових пухлин, належать вік і вплив радіоактивного випромінювання. З віком частота розвитку пухлин мозку зростає. У дорослих, які в дитинстві хворіли на лейкоз і проходили променеву терапію головного мозку, частота виникнення гліобластоми достовірно вища, ніж в популяції в цілому.

Симптоми пухлини головного мозку

Найпоширенішим симптомом пухлини головного мозку є головний біль. Але сам по собі головний біль — це не привід одразу ставити собі такий діагноз, тому що він може бути симптомом безлічі різних захворювань.

До інших, більш специфічних ознак пухлин мозку належать судомний напад (епілепсія), який виник вперше та симптоми порушення функції мозку. Вони можуть бути найрізноманітнішими: від погіршення пам’яті та апатії, які часто «списують» на стрес і втому, до яскраво виражених (порушення мови, параліч кінцівок, сліпота на одне око, зміна поля зору й інші). До симптомів пухлини мозку також належать порушення читання і письма, слабкість в руці або нозі, а також помітна асиметрія обличчя. Їх можна сплутати з проявами інсульту, оскільки ця патологія теж призводить до порушення функції роботи мозку.

Як визначити пухлину головного мозку?

Основними методами діагностики при підозрі на пухлину мозку є магнітно-резонансна томографія (МРТ) і комп’ютерна томографія (КТ). МРТ вважається найбільш точним дослідженням, оскільки може показати найменші патологічні зміни в тканині головного мозку.

Дуже важливе значення при діагностиці пухлин мозку мають технічні характеристики магнітно-резонансного томографа, на якому проводиться дослідження. Чим краща якість знімків (залежить від роздільної здатності апарату), тим більше шансів встановити точний діагноз, тому що пухлина може мати зовсім невеликий розмір. Якщо томограф застарів і робить знімки низької якості, то навіть дуже досвідчений рентгенолог може не помітити новоутворення невеликих розмірів.

Щоб діагностувати пухлину головного мозку необхідні й інші дослідження для уточнення клінічної картини захворювання. Але без інструментальних методів візуалізації (МРТ і КТ) встановити точний діагноз неможливо.

Скільки часу живуть з пухлиною головного мозку?

Тривалість життя при наявності внутрішньомозкової пухлини залежить від ступеня її злоякісності та може коливатися від декількох місяців до десятків років. Після операції з видалення доброякісної пухлини оболонок головного мозку або черепно-мозкових нервів пацієнт повністю одужує.

Чи можна повністю вилікувати пухлину головного мозку?

Можливість повного лікування від пухлини головного мозку залежить від її виду. Наприклад, внутрішньомозкову пухлину вилікувати повністю не можна. При доброякісних пухлинах (менінгіоми, невриноми й інші) після їхнього повного видалення людина може повністю одужати.

У деяких випадках на можливість повного одужання впливає локалізація новоутвору. Тотальне видалення пухлини головного мозку, розташованої глибоко в тканинах, у функціонально важливих ділянках головного мозку, яка до того ж проростає в магістральні судини, не завжди можливе.

У багатьох випадках на відсоток виліковності захворювання впливає своєчасність надання медичної допомоги. Якщо пацієнт з ознаками пухлини мозку звертається до лікаря, не чекаючи розвитку важких симптомів, і пухлина доброякісна, то прогноз лікування буде сприятливим. Період реабілітації після видалення пухлини головного мозку в таких випадках становить близько двох тижнів.

Записатись на консультацію до нейрохірурга можна за телефоном: +38 (048) 730-00-30, через мобільний додаток або через форму на сайті.

Нейрохірург Олександр Яворський

Як проходить встановлення систем стабілізації хребта?

Встановлення системи стабілізації дозволяє відновити функціональність хребта, зміцнити кісткову систему та запобігти її деформації. З розвитком спінальної хірургії системи стабілізації хребта еволюціонували від відкритих, які передбачають встановлення імплантатів через великі розрізи шкіри та м’язів, до наскрізношкірних, коли конструкція встановлюється в хребті через невеликі проколи в м’яких тканинах.

Як абдомінальні хірурги проводять операцію з видалення грижі або жовчного міхура лапароскопічним методом (через проколи в шкірі у ділянці живота та під контролем ендоскопа), так і нейрохірург встановлює систему наскрізношкірної стабілізації хребта через проколи в спині. Тільки нейрохірург використовує не ендоскоп, а ЕОП або, так звану С-дугу. Пристрій, що дозволяє в режимі реального часу за допомогою рентгенівських променів «бачити» куди встановлюються імпланти.

Наскрізношкірна або транскутанна система стабілізації хребців належить до мінімально інвазивної хірургії хребта (MISS – minimally invasive spine surgery). Операція спрямована на стабілізацію хребців з мінімальним пошкодженням м’язів і м’яких тканин пацієнта.

Під час виконання відкритої операції з встановлення системи стабілізації хребта доводиться наносити досить сильну травму м’язовому корсету спини, стан якого дуже важливий в майбутньому (він забезпечує додаткову підтримку хребта). А мініінвазивна наскрізношкірна транспедикулярна фіксація хребта дозволяє зберегти цілісність м’язової тканини, щоб пацієнт легше та швидше переніс реабілітаційний період після об’ємної операції на хребті та швидше повернувся до повсякденного життя, роботи й навіть спорту.

Малоінвазивна операція на хребті з використанням наскрізношкірних систем стабілізації не завжди коштує дорожче від відкритої операції. Наприклад, відкрита система одного виробника може коштувати дорожче від наскрізношкірної системи іншого виробника. І навіть якщо наскрізношкірна система стабілізації хребта коштуватиме дорожче, то в підсумку все лікування може обійтися дешевше, оскільки реабілітаційний період після встановлення відкритої системи триває набагато довше та потребуватиме більше фінансових витрат.

У Медичному домі Odrex встановлення малоінвазивних наскрізношкірних систем стабілізації хребта проводить нейрохірург, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук Олександр Анатолійович Яворський. Олександр Анатолійович у 2012 році одним з перших в Одесі провів операцію із транскутанної стабілізації хребта та за більш аніж 9 років допоміг, використовуючи цю методику, багатьом пацієнтам з різними патологіями хребта: від остеохондрозу до злоякісних пухлин.

Види наскрізношкірних систем стабілізації

Наскрізношкірна система стабілізації хребта складається з набору титанових імплантатів: гвинтів, балок і блокерів (гайок). Вони встановлюються в хребет через спеціальні розширювачі, які вводять в м’які тканини спини через невеликі розрізи. Імплантати збирають всередині організму пацієнта, і вони перетворюються в єдину систему, що підтримує хребет. На поперековому та грудному відділі хребта операція зі встановлення стабілізуючих імплантів проводиться найчастіше.

Покази до встановлення наскрізношкірних систем стабілізації

Показами до проведення малоінвазивної операції зі встановлення наскрізношкірних систем стабілізації хребта є:

• травми хребта;
• пухлини хребців;
• остеопороз;
• грубі деформації хребта як наслідок остеохондрозу;
• дегенеративні захворювання поперекового відділу хребта.

Проведення наскрізношкірної транспедикулярної фіксації грудного або іншого відділу хребта рекомендують також у разі, коли потрібно не просто стабілізувати хребет, а й поєднати це з іншою малоінвазивною операцією (дискектомія, видаленням пухлини хребця). Але встановити транскутанну систему стабілізації хребта можливо не у всіх випадках. Наприклад, якщо неможливо провести видалення пухлини малоінвазивним способом, і великих розрізів тканин не уникнути, встановлюють відкриту систему. Можливість проведення транскутанної стабілізації хребта обговорюється з кожним пацієнтом індивідуально.

Необхідність встановлення імплантів на хребті

Головною метою встановлення імплантатів на хребті є його стабілізація. Конструкція дозволяє також зміцнити хребет, що особливо важливо при лікуванні такого захворювання як остеопороз.

У сучасних системах стабілізації хребта використовуються канюльовані гвинти. Усередині такого гвинта є наскрізний отвір. Після вкручування гвинта в хребець у цей отвір встановлюють спеціальну голку, через яку вводять кістковий цемент. Цемент дозволяє додатково зміцнити імплантат для стабілізації хребта, якщо кістка хребця зруйнована остеопорозом або пухлиною.

Способи встановлення стабілізуючих імплантів на хребті

Тепер існує два способи встановлення стабілізуючих імплантів на хребті: відкритий і малоінвазивний (наскрізношкірний). Відкрита операція зі встановлення системи стабілізації хребетного стовпа передбачає значне пошкодження м’язового корсету і тривалий період реабілітації, тому цей метод застосовується щораз то рідше.

Операція зі стабілізації хребта шляхом встановлення наскрізношкірної системи проводиться згідно з загальноприйнятою методикою: імплантати (гвинти, балки, блокери) вводяться у хребет зі спеціальними провідникам з використанням дилататорів (розширювачів). Тривалість операції залежить від обсягу хірургічного втручання. Для стабілізації одного сегменту хребта знадобиться встановити 4 гвинта, що займає приблизно одну годину.

Однак у випадку протяжної патології, коли уражено кілька хребців і операцію необхідно поєднувати з видаленням пухлини, тривалість операції може бути суттєво довшою. У Медичному домі Odrex можна зробити малоінвазивну операцію зі встановлення наскрізношкірної системи стабілізації хребта будь-якого обсягу та складності.

У нас є необхідне сучасне обладнання для проведення операцій на хребті:

• інтраопераційний рентген (С-дуга) — використовується для візуалізації хребта під час операції;
• ортопедичний операційний рентген-прозорий стіл — дозволяє класти пацієнта у фізіологічному положенні та при цьому
• зберігати ідеальну видимість його хребта на моніторах С-дуги;
  нейрохірургічний мікроскоп.

Підготовка до транскутанної стабілізації хребетного стовпа полягає у консультації з нейрохірургом і проходженні стандартних передопераційних обстежень. Перед операцією нейрохірург вивчає результати комп’ютерної томографії (КТ) та МРТ пацієнта, тому важливо, щоб вони були виконані на апаратах високої якості. Комп’ютерну томографію рекомендується робити на сканері з кількістю зрізів від 64 і більше. МРТ необхідно робити на апараті потужністю 1,5 Тл.

Зняття наскрізношкірних систем стабілізації

Наскрізношкірні системи стабілізації хребетного стовпа в більшості випадків знімати не потрібно. Вони встановлюються на все життя, тому їх видалення в перспективі не планується.

Реабілітація після використання наскрізношкірних систем стабілізації

Реабілітація після малоінвазивної операції зі встановлення наскрізношкірної системи стабілізації хребта проходить набагато легше та швидше, ніж після відкритого хірургічного втручання. Тривалість відновного періоду залежить від патології хребта та особливостей організму пацієнта. Вже на наступний день після транскутанної стабілізації хребта м’язи спини готові до роботи, і чекати поки вони заживуть не потрібно.

Записатись на консультацію до нейрохірурга можливо через мобільний додаток, через форму на сайті або за телефоном: +380 (048) 730-00-30.

Падіння трапилось у Чорноморську, Швидка привезла Олександра до Одеси, Медичного дому на Розкидайлівській. У приймальному відділенні пацієнта оглянули та направили на інструментальну діагностику. Яка показала зламаний один з поперекових хребців. Перелом був нестабільний та потребував хірургічного лікування.

Пацієнт мав виражений больовий синдром, будь-який рух викликав біль. Спроба піднятись самостійно також була невдалою. На наступний день призначили операцію.

Дві години нейрохірургічна бригада займалась справжнім будівництвом: скрутили хребці, поставили титанову конструкцію вище та нижче зламаного хребця. А в кінці все скріпили поперечними балками. Результат вдалий — наступного дня пацієнт вже міг потрохи ходити.

За словами нейрохірурга, Олександру добре пощастило. Якби перелом був трохи сильнішим, а уламки хребця відійшли б у бік нервів, то це могло б паралізувати ноги. У ситуації, коли осколки пошкоджують нерви, найчастіше — це назавжди.

Такі металеві конструкції здебільшого не дістають. Вони не викликають ні обмежень, ні дискомфорту.

А молодий вік пацієнта прискорить його відновлення. Потрібен час, щоб все зажило — повністю зростається подібний перелом за рік. Через рік Олександр не матиме ніяких обмежень, зможе займатись спортом та жити повним життям, але при цьому — берегти себе, як і кожен інший.