Наші медичні сестри, медбрати — це кваліфіковані спеціалісти та спеціалістки, які по-справжньому закохані у свою справу. А ще вони чуйні та доброзичливі.
Сьогодні вони відзначають своє професійне свято – Міжнародний день медсестри. Ми щиро вітаємо і зичимо наснаги та сил у цій складній та надважливій справі. І, звичайно, багато вдячних посмішок від пацієнтів, бо це мотивує і надихає найбільше.
До речі, День медсестри відзначають у день народження Флоренс Найтінгейл – засновниці сестринської справи. Саме вона майже двісті років тому започаткувала справжню революцію у догляді за хворими, завдяки ефективності якої вдалось врятувати тисячі життів.
«Вперше хвороба проявилася у 1988 році. Щось заболіло, але було дуже незручно та соромно говорити мамі. І ось воно то з’являлось, то проходило. Я тракторист, водій, далекобійник, комбайнер, зварювальник, токар – до лікаря сходити все ніколи було. І от 7 лютого цього року сталось сильне запалення, я звернувся до медиків. Вісім днів пролежав у місцевій лікарні під крапельницею. Лікар сказав, що потрібна операція, я вирішив їхати в Одесу. І ось 15 лютого мені її провели. Я чудово почуваюся, можу хоч у футбол пограти!»
Олег Анатолійович прооперував Степана в той самий день, коли той поступив у стаціонар Медичного дому.
«Він довго страждав на геморой, до того ж у нього була параректальна нориця. І плюс – ожиріння першої стадії, яке погіршувало протікання захворювання. При гемороїдальній хворобі є таке поняття, як загострення або як його правильно називають – тромбоз гемороїдальних вузлів, тобто утворення згустків крові у вузлах. Такий тромбоз буває трьох ступенів, так от у Степана був найважчий – третій».
Складність ситуації полягає в тому, що через тромбоз є ризик значної крововтрати під час операції. Але працювала злагоджена команда: проктолог Олег Морє, анестезіолог Микола Бєляков та операційна сестра Людмила Омельянчук. Разом вони побороли вже сотні недугів, тож процес був ювелірно точним.
«Некроз гемороїдальних вузлів перейшов на параректальну клітковину, через що розвинувся гострий парапроктит, тобто її гнійне запалення. Ми видалили геморой – і внутрішні вузли, і зовнішні. Також видалили і норицю».
Крім традиційного хірургічного ножа, в Odrex використовуються високотехнологічні інструменти: радіохвильовий та ультразвуковий скальпелі. В нашому випадку вузли видаляли дисектором LigaSure, який дозволяє проводити операції радикально, але з мінімальними крововтратами, швидкою реабілітацією та відносною безболісністю в області післяопераційних ран.
Олег Анатолійович завжди на зв’язку зі своїми пацієнтами. Степан теж періодично йому телефонує, щоб розказати про свій стан.
«Я все життя мучився, взагалі-то я терплячий, але тепер розумію, що дарма. У мене семеро друзів із цим недугом, і це лише ті, хто зізнається. Я їх не те що буду просити, я буду їх змушувати, щоб вони сюди приїхали і зробили операцію!»
Записатись на консультацію Олега Анатолійовича можна за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або у операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Найперше, перед тим як надавати будь-яку допомогу, переконайтесь у власній безпеці (чи не їдуть машини, немає над головою зламанах конструкцій, оголених дротів тощо). Оптимально завжди мати з собою в сумочці гумові рукавички. Слід звернутися до людини з простими питаннями «Вам потрібна допомога? Ви мене чуєте?», легенько струснувши потерпілого за плечі. Якщо відповіді немає, варто перевірити, чи дихає людина.
Якщо не дихає
Терміново викликайте швидку та починайте серцево-легеневу реанімацію. Варто навчитись її робити, навіть якщо ви думаєте, що вам це не знадобиться – повірте, це знання безцінне і зайвим точно не буде. Почитати про непрямий масаж серця можна тут. Корисними будуть і розповсюджені відео на YouTube.
Якщо людина дихає
Але непритомна, можливо, ви маєте справу із синкопе – тимчасовим явищем, пов’язаним зі зниженням артеріального тиску, духотою, переляком або серцевими хворобами. Наврядчи ви зможете із 100% точністю самостійно визначити причину, тому краще теж викликайте швидку. І починайте діяти:
✅ переконайтесь, що дихальні шляхи непритомного вільні,
✅ покладіть людину в горизонтальне положення на спину і трохи підніміть їй ноги – так ви покращите кровообіг та допоможете підвищити артеріальний тиск. Якщо володієте навичками, можете положити людину у стабільне бічне положення,
✅оскільки синкопе виникає через надходження до мозку недостатньої кількості кисню, постарайтесь забезпечити людину свіжим повітрям – відчиніть вікно або двері, якщо людина перебуває на сонці, можна віднести її в тінь.
❌Ватка з нашатирним спиртом або оцтом може бути небезпечною для непритомного. Якщо і використовувати цей прийом, то тільки таким чином – змочіть у рідині ватку та піднесіть не ближче як на 30 см від носа людини, якій допомагаєте, інакше ви можете спровокувати хімічний опік слизової. Це серйозний стан, тому я б радила використати безпечніші методи порятунку.
❌Не давайте ляпаса – це не тільки не допоможе, але ще й може ускладнити ситуацію.
❌Обливання водою може затруднити діагностику та подальше лікування.
❌ Не вливайте в рот воду або іншу рідину, коли людина непритомна.
❌ Не давайте будь-які ліки.
❌В жодному разі не намагайтесь привести людину у вертикальне положення.
❌ Не залишайте непритомного на самоті – важливо спостерігати за його станом. Викликайте швидку паралельно або попросіть про це кого-небудь.
✅ Коли людині стало краще, не підіймайте її різко, нехай декілька хвилин ще полежить.
А що робити, якщо я відчуваю що от-от знепритомнію?
Цей стан називається пресинкопе і проявляє себе запамороченням, потемнінням в очах, нудотою та загальною слабкістю.
Сідайте або лягайте, щоб не травмуватись при падінні, знов таки постарайтесь розмістити ноги трохи вище голови, наприклад, покладіть під ноги подушку або якісь речі,
випийте воду або солодкий чай,
покличте на допомогу.
Після епізоду обов’язково проконсультуйтесь з лікарем!
Викликати швидку допомогу Odrex можна за коротким номером 9000 з будь-якого мобільного оператора або за телефоном +38 (048) 752 90 00. Приймальне відділення працює 24/7.
Дуже просимо вас, якщо ви або ваші родичі стикались з такими самими симптомами, напишіть нам – ми передамо ваші контакти нашій пацієнтці для обміну досвідом.
Діагноз №1 – рак підшлункової залози
«Мене довго турбували здуття та відрижка. Здала аналізи, але за результатами було все гаразд. Зробила гастроскопію, показала лікарю. Результат йому не сподобався, він направив на КТ. Виявилося, що в мене вже була 2 стадія раку підшлункової залози».
Так два роки тому почалась ця заплутана історія лікування. Олені необхідна була розширена операція Уіппла – складне і травматичне втручання, за яким жінка поїхала до Києва.
«Мені видалили підшлункову залозу, жовчний, селезінку, частину дванадцятипалої кишки, частину шлунка та 17 лімфовузлів. Мене одразу попередили, що через видалення підшлункової в мене з’явиться цукровий діабет».
Операція пройшла успішно – настільки, наскільки це можливо за такого анамнезу. За деякий час лікарі зняли дренажні трубки. Втім, невдовзі їх довелось повернути – у жінки накопичувалась рідина у черевній порожнині.
Оскільки була повністю видалена підшлункова залоза, в організмі не виділявся ані гормон інсулін, ані травні ферменти. Відповідно, їжа не засвоювалась. Не рятували ферменти, які Олена приймала у великих дозах – вона катастрофічно схудла з 90 кг до 38 кг і продовжувала втрачати вагу.
Щоб не пошкодити трубки, вона намагалась поводитись якомога обережніше. Зрештою виявилось, що ця стратегія програшна – через малорухомість почалась атрофія м’язів. Лікар, який консультував її, порадив повернути фізичну активність. Завдяки цьому стан трохи покращився, за рік після операції таки вдалось зняти трубки. Ситуація начебто повернулась під контроль.
Погіршення стану. Пошук першопричин
«Як я опинилась в Odrex? Одного дня я перестала орієнтуватись в просторі, почувалась дезорієнтованою. Потім стало трохи легше, я знайшла в собі сили дійти до столу, взяти чай. За деякий час стан знов погіршився. Далі я нічого не пам’ятаю. Рідні викликали швидку, мене госпіталізували в нашу місцеву лікарню. Всі ознаки вказували на інсульт. Втім КТ не підтвердив – знімок був чистим».
Медики протягом 4 днів намагались з’ясувати причини загострення стану. Але марно – відповідь лежала далеко не на поверхні. Син Олени викликав для матері швидку Медичного дому, жінку перевезли в Одесу.
«Глюкометр показував 3,3 ммоль/л і нижче – показники падали до позначок 2 ммоль/л та 1 ммоль/л. Це критично низькі цифри, за яких терміново треба вводити глюкозу. Це ми, власне, і зробили. Однак стан пацієнтки погіршився ще більше – вона впала в кому», – згадує події того дня терапевт та алерголог.
Олену перевезли в реанімацію. Введення глюкози при гіпоглікемії мало б привести її до тями. Чому сталось інакше, належало ще з’ясовувати. Однак ця задача була з зірочкою.
«Мене викликали до відділення реанімації. Я оглянула пацієнтку, у неї була свідомість на рівні кома 1: була реакція на больовий подразник, зіниці реагували, але вона була неконтактною, не розплющувала самостійно очі», – розповідає невролог, яка теж долучилась до лікування Олени.
Протягом дня у жінки сильно стрибали показники глюкози. Дуже сильно – з 29-30 ммоль/л буквально за годину позначка опускалась до 2 ммоль/л. Це критичні цифри, за яких настає гіперглікемічна і гіпоглікемічна кома відповідно. Здавалось, це глухий кут.
Медичні детективи. Відповідь майже знайдена
До деяких думок щодо діагнозу привели матеріали з зарубіжної медичної літератури: американські та європейські лікарі описали клінічні випадки зі схожими симптомами у науковій статті журналу Nutrients видавництва MDPI.
І хоча ця лазівка мала забагато «але», зокрема рідкісність (у світі таких випадків зафіксували трохи більше як 70), шанс розв’язати задачу не можна було втрачати.
«Ми провели додаткові обстеження: МРТ головного мозку, аналізи на С-реактивний білок та інтерлейкін-6 – це маркери запалення, та глікований гемоглобін у динаміці», – пояснює невролог.
В головному мозку у кожного своя робота. Нейрони живляться глюкозою, яку до них безперебійно доставляють клітини нейроглії.
Гематоенцефалічний бар’єр, який виступає своєрідним «фільтром» крові та пропускає в цереброспінальну рідину і нервову тканину тільки необхідні їм речовини, в нормі пропускає й глюкозу, яка необхідна для нормальної роботи нейронів головного мозку.
Втім, були підозри, що в нашому випадку стався збій і глюкоза не потрапляла до адресата, тобто нейронів, через що пацієнтка і впала в кому. «Діставалось» від збою і нейроглії, клітини якої більше не могли виконувати свою функцію. Виникло запалення. Організм із величезною швидкістю почав направляти в зону ураження прозапальні молекули. Чим більше ми вводили глюкозу, тим більше їх вироблялось, що призводило до ще більшого ураження структур центральної нервової системи. І тим більше з’являлось приводів для роздумів – що відбувається?
«Набряк» зростав. Це була нетипова ситуація: частіше, коли відбувається набряк мозку, можна бачити яскраву картину, яка проявляється певними симптомами із різким та прогресуючим погіршенням. У нашому випадку свідомість на одному рівні – ані погіршення, ані покращення.
«Глікований гемоглобін – це показник глюкози крові за останні 3 місяці, він не має бути дуже варіабельним. Але у нашої пацієнтки він змінювався з 4% до 6% за добу. Це дуже велика зміна. Це «дзвіночок». Також у неї «грав» показник інтерлейкіну-6, але С-реактивний білок був стабільно підвищений. Якби був класичний запальний процес, то всі показники були б підвищені: і лейкоцити, і С-реактивний білок, і інтерлейкін-6. А тут ні, було порушення цієї кореляції. Це був ще один “дзвіночок”», – розповідає терапевт.
«На знімку МРТ головного мозку були характерні зміни, що свідчили про наявність набухання клітин мозкової речовини. Цей патологічний процес виникає всередині клітин. Проте на знімку МРТ не було жодних ознак саме набряку клітин головного мозку. Це третій знак. У нас все сходилось – і за клінікою, і за лабораторними аналізами. Діагноз підтверджено», – додає невролог.
Йдеться про рідкісне захворювання – запалення центральної нервової системи на тлі варіабельності показників глюкози крові. Цей діагноз поки що не внесений до Міжнародної класифікації хвороб, але вже зафіксований у медичній літературі різних країн світу.
Введення глюкози внутрішньовенно лише шкодило пацієнтці. Єдине лікування, яке показано за таких випадків з боку неврології – годувати пацієнтку за чіткою дієтою.
Олена ж була у стані коми, їсти самостійно вона не могла. Годувати довелось через назогастральний зонд.
«Це було справжнє випробування: пацієнтів з цукровим діабетом 3 типу в Україні не так багато, пацієнтів, що перенесли операцію Уіппла – ще менше, стандартизованих дієт немає. Ми вручну з ендокринологами, дієтологами та гастроентерологами поступово підбирали дозування препаратів, що містять ферменти підшлункової залози та обирали, яку дати нутритивну підтримку. При цьому важливо було, щоб рівень глюкози крові не був ані занадто високим, ані занадто низьким – нам потрібні були стабільні показники, без різких змін впродовж доби», – розповідає терапевт.
Зрештою перепади стали меншими – від 15 ммоль/л до 8 ммоль/л, а не від 30 ммоль/л до 2 ммоль/л. На цьому фоні почалося клінічне поліпшення. Рівень свідомості за 2 дні змінився від коми 1, до оглушення (глибокого та помірного), і потім до рівня ясної свідомості.
«Я нарешті прийшла до тями, але стан був ще не дуже – хотіла зателефонувати чоловіку, але не могла згадати, як правильно користуватись телефоном, цифри пливли перед очима. Я не пам’ятала, як опинилась в лікарні. Потім потроху стан стабілізувався. По життю я боєць і здаватись не збираюсь», – ділиться Олена.
«Букет» з діагнозів. Яке лікування?
Зараз Олена продовжує працювати з дієтологом та ендокринологом, показники глюкози крові варіюються від 10 ммоль/л до 8 ммоль/л на добу (норма у здорової людини – 5.5-6 ммоль/л). У пацієнтки, як і у інших людей, які страждають на цукровий діабет, в будь-якому випадку показники будуть вищими за норму. Вона потроху набирає вагу – це дуже добрий прогностичний маркер.
Це нелегко – жінці завжди потрібно буде підбирати дози препаратів, що містять ферменти підшлункової залози і дуже суворо стежити за дієтою. В лікарні, наприклад, їй доводилось навіть вставати вночі за розкладом та їсти, щоб попередити перепади рівня глюкози крові під час сну.
«Це абсолютно не вирок, просто пацієнтці потрібно навчитися із цим жити. Також у разі планової госпіталізації їй варто попереджати лікарів про своє захворювання, щоб медики не вводили їй глюкозу внутрішньовенно – бо це перше, що призначить лікар при зниженні її показників. Завдання Олени та її родичів стежити за цим», – пояснила невролог.
Дізнатись більше або подати заявку ви можете за телефоном: +38 (050) 49-24-571 (Галина Оберемок) з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00.
Медичний дім Odrex — одна з найбільших приватних клінік України, що створена з урахуванням успішного світового досвіду для надання професійної медичної допомоги дорослим та дітям. За рівнем оснащення та якості надання послуг Odrex немає аналогів на півдні України.
Звертаючись до Медичного дому Odrex, пацієнти отримують швидку і професійну допомогу щодня. Чекаємо на вас у команді!
Жінка живе одна, але її інколи провідує сусідка. Того дня вона зайшла в гості, як завжди, але помітила, що відбувається, щось дивне: по підлозі розсипані ліки, хазяйка оселі намагається щось сказати, але її мовлення надто затягнуте. За короткий проміжок часу жінка повністю втратила здатність говорити. Сусідка викликала швидку.
Лікарі запідозрили інсульт. Оскільки в місті вже знають, що в Odrex стабілізують таких пацієнтів безоплатно за програмою НСЗУ, то вирішили одразу її привезти сюди. Поки швидка везла пацієнтку, в приймальне відділення терміново викликали чергового невролога Ларису Овчаренко.
Лариса Андріївна оглянула пацієнтку – у неї була сенсомоторна афазія, тобто вона не до кінця розуміла, що їй кажуть, лише окремі моменти, і не могла відповісти. При цьому вона була в ясній свідомості за всіма неврологічними шкалами. Пацієнтка коморбідна – в неї гіпертонічна хвороба і цукровий діабет, тобто якраз фактори ризику розвитку інсульту.
При підозрах на цей недуг в клініці проводять повне обстеження: КТ головного мозку та ангіографію, тобто дослідження, яке показує прохідність судин та кровопостачання мозку. Діагностика дає з’ясувати, яка зона безповоротно пошкоджена, а за яку ще можна поборотись. На знімках нашої пацієнтки було видно, що тромб досить великий, але при цьому не було сформованого ядра, тобто мозок ще не загинув.
Якщо вчасно не надати медичну допомогу, інсульт може призвести до втрати координації, мовленнєвих та розумових здібностей, м’язової сили тощо – залежно від того, яка частина мозку уражена.
Треба було визначатись із тактикою лікування. Варіантів було два: робити тромболізис, тобто розчиняти тромб медикаментами, чи тромбекстракцію, тобто видаляти його оперативним шляхом.
Старша медична сестра інтервенційної радіології Лариса Чебан та завідувач інтервенційної радіології Костянтин Хацько
У приймальне відділення викликали рентгенендоваскулярного хірурга, завідувача відділення Костянтина Хацька, лікарі разом оглянули пацієнтку і прийняли рішення робити тромбекстракцію. Для тромболізису час вже майже минув, а от для тромбекстракції були ідеальні показання. В пацієнтки наростав парез: їй все важче було рухати кінцівками, стан погіршувався. Оперативно відвезли її в операційну, викликали анестезіолога і приступили.
Операція пройшла успішно. Ось два знімки: ліворуч те, що було до операції, праворуч – після, коли вже відновився кровотік.
Якби не провели операцію, пацієнтка могла б повністю втратити здатність говорити та сприймати мовлення – тромб перекрив надважливу артерію, яка кровопостачає ту частину мозку, що «робить нас нами».
Вже наступного дня пацієнтка відповідала на питання, розуміла, про що їй говорять, була контактною, могла поворушити кінцівками. На неї ще чекає реабілітація – їй потрібно займатись із логопедом та фізичним терапевтом, ці заняття допоможуть їй повернутись до нормального життя, яке в неї було до нападу.
Такий успіх став можливим завдяки тому, що пацієнтка вчасно звернулась за допомогою – час в таких випадках дуже важливий.
За обстеження, операцію, препарати, моніторинг протягом доби родичам пацієнтки платити не довелось. Все через те, що Odrex законтрактований за цим напрямом із НСЗУ, тож всі витрати покриває держава. Йдеться про найгостріший стан, коли пацієнта необхідно терміново стабілізувати. Послуга безоплатна для всіх громадян, незалежно від наявності страхового поліса або декларації від клініки.
З пацієнткою працювала невролог Лариса Овчаренко. Тромбекстракцію провів рентгенендоваскулярний та серцево-судинний хірург вищої категорії Костянтин Хацько.
Приймальне відділення на Розкидайлівській, 69/71 приймає через будь-яку державну чи приватну швидку допомогу. Повідомте лікарів, що плануєте госпіталізуватися до Odrex. Або викликайте платну Швидку допомогу Odrex за коротким номером 9000 з будь-якого мобільного оператора.
Різновидів раку існує понад 200, вони локалізуються в різних органах та, відповідно, по-різному себе проявляють. Саме тому не існує універсального переліку симптомів раку. Однак є деякі ознаки, на які слід звернути увагу:
поява припухлостей (можуть не викликати дискомфорт);
поява крові в калі, сечі або в мокроті при кашлі, безпричинні кровотечі;
безпричинна втрата ваги;
швидка втомлюваність;
зростання або зміна кольору родимок, поява нових;
часті порушення у роботі органів травлення: печія, запори, діарея, здуття, нудота, блювота;
надмірне потовиділення.
Це не симптоми раку, але ці ознаки сигналізують про наявність проблем в організмі, серед яких може бути і онкологічна.
Як не пропустити момент?
Найкращим рішенням на сьогодні є регулярні профілактичні огляди у фахівців. Нижче поради щодо обстежень для тих, у кого немає скарг. Якщо ж людина виявила у себе тривожні ознаки, то варто звертатись до лікаря негайно, навіть якщо до наступної планової перевірки ще далеко.
Скринінг для жінок
20 – 40 років:
щороку обстеження молочних залоз + УЗД,
1 раз на 3 роки ПАП-тест на виявлення раку шийки матки (з 30 років – 1 раз на 5 років)
40 – 50 років:
щороку обстеження молочних залоз,
щороку мамографія (з 40 до 45 років за потребою, з 45 – обов’язково),
1 раз на 5 років ПАП-тест та ВПЛ-тест (вірус папіломи людини).
старше 50 років:
щороку обстеження молочних залоз,
щороку мамографія (з 55 років – 1 раз на 2 роки).
Скринінг для чоловіків
Чоловікам старше за 40 років 1 раз на рік варто проходити обстеження в уролога. У віці з 55 до 69 років варто обговорювати доцільність скринінгу простатичного специфічного антигену (ПСА) зі своїм лікарем.
Рак легенів
І жінкам, і чоловікам віком 55-74 роки, які курять або кинули курити в останні 15 років, або мають стаж куріння 30 пачко-років (кількість років, які ви курили, помножена на кількість пачок сигарет на день) варто проходити щорічний скринінг легенів. Для цього їм показана низькодозова комп’ютерна томографія.
Рак товстої кишки
Згідно зі світовими рекомендаціями щодо скринінгу раку товстої кишки (The USPSTF та іншими), обстеження варто починати з 45 років. Скринінг передбачає колоноскопію раз на п’ять років і для жінок, і для чоловіків.
Крім того, до цього віку лікарі проводять початкову оцінку стану пацієнтів, щоб визначити, чи не перебувають вони в зоні підвищеного ризику. Цю інформацію оновлюють щонайменше кожні п’ять років.
Пацієнти з підвищеним ризиком (тобто ті, кому потрібно проводити скринінг раніше або частіше) мають в сімейному або особистому анамнезі:
колоректальний рак,
прогресуючий аденоматозний поліп,
синдром Лінча та інші більш рідкісні стани.
Варто звернути увагу на те, що здавати аналіз крові на онкомаркери з метою ранньої діагностики раку без призначення лікаря немає сенсу. Підвищення показників певних онкомаркерів може бути не пов’язаним із онкозахворюванням і виявлятись у здорових людей.
Профілактика раку. Що допоможе знизити ризики захворіти на рак?
Якщо у когось із близьких родичів колись діагностували рак, то варто бути пильним – схильність до хвороби може передаватись у спадок. Це зовсім не означає, що така людина обов’язково захворіє. Це лише свідчить про те, що варто бути уважним до свого здоров’я і не ігнорувати сигнали організму. Однак є і зовнішні причини появи захворювання, на які можна вплинути корекцією образу життя:
відмовтесь від паління (кожен 8 випадок захворювання на рак пов’язаний із палінням),
дотримуйтесь здорового харчування (нестача фруктів та овочів в раціоні, переїдання, зловживання шкідливими продуктами можуть призводити до онкологічних захворювань),
обмежуйте вживання алкоголю (корисної для організму дози не існує),
вакцинуйтесь (деякі хвороби, наприклад, гепатит В можуть призводити до раку; в Україні ж існує вакцина від гепатиту В),
дотримуйтесь гігієни та безпеки сексу (деякі віруси, які призводять до онкозахворювань, передаються статевим шляхом).
В Медичному домі Odrex можна пройти Онко Check-Up – це програма, що направлена на виявлення ранніх стадій та прихованих форм онкологічних захворювань. Дізнатись деталі програми або записатись на консультацію спеціаліста можна через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
Що таке жовтяниця? Це пожовтіння шкіри та склер у новонароджених та дітей перших місяців життя. Цей стан може бути як фізіологічним і проходити самостійно без лікування, так і патологічним. Різниця симптомів в загальному стані дитини, розповсюдженості пожовтіння по тілу, розмірах селезінки та печінки, кольорі сечі й калу та рівня білірубіну в крові.
Причини появи жовтяниці
У появі фізіологічної жовтяниці винна незрілість ферментів печінки. Через це у дитини стається масований розпад еритроцитів, внаслідок чого підвищується рівень білірубіну, і немовля починає «жовтіти» (в більшості випадків — крім ніг, стоп та живота). Симптоми проявляються вже на 3-4 добу. Лікувати фізіологічну жовтяницю не потрібно.
Патологічна жовтяниця найчастіше проявляється вже у перші години життя, її спричиняють вроджені проблеми з ферментами печінки, конфлікт по групі крові мами та дитини, захворювання крові, віруси тощо. Такий стан необхідно лікувати.
Важливо! Доцільність терапії для дитини може визначити лише лікар після необхідної діагностики. Не намагайтесь самостійно встановити діагноз і призначати дитині ліки.
Діагностика без уколів
Після огляду дитини лікар приймає рішення про призначення діагностичних процедур, необхідних для кожного конкретного випадку: аналіз на визначення рівня білірубіну, ПЛР та ІФА для виявлення інфекцій та УЗД.
Зазвичай доводиться робити дитині укол, але в Медичному домі Odrex білірубін у новонароджених вимірюється спеціальним портативним приладом – неінвазивним білірубінометром, спеціальним детектором жовтяниці. Його перевага в тому, що для аналізу не потрібно проколювати шкіру, достатньо лише піднести прилад до тіла дитини – дослідження проводиться у точці між бровами дитини, на лобі, або у середній третині грудини.
Цей прилад використовують і для початкового скринінгу, і для моніторингу показників білірубіну під час лікування жовтяниці.
Лікування жовтяниці
Якщо у дитини діагностована патологічна жовтяниця, лікар може призначити дитині світлову терапію, введення внутрішньовенного імуноглобуліну або обмінне переливання крові. Якщо фізіологічна – порадить спостерігати за малям. В будь-якому випадку при виявленні у дитини жовтяниці необхідно звернутись до фахівця.
Зробити білітест малюку можна в кабінеті забору аналізів на Розкидайлівській, 69/71, з 8:00 — попередній запис не потрібен. Записатись на консультацію лікаря через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30. Будьте здорові!
«Це було о пів на 5 ранку, батько снідав. Коли готував собі каву, відчув, що німіє ліва рука. Потер її, але оніміння не пройшло. Далі він перестав себе усвідомлювати, не міг збагнути, де він. Вирішив піти до ліжка та поміряти тиск – у нього надмірна вага та цукровий діабет, якраз усі фактори для інсульту. До ліжка не дійшов – впав», – згадує той день його донька Ольга.
Чоловік покликав на допомогу рідних. Дружина та донька зателефонували на лінію 103. Медики зі швидкої запідозрили інсульт, на нього вказували усі ознаки. Вирішили госпіталізувати пацієнта в Odrex – перша допомога при інсульті тут безоплатна, оскільки клініка законтрактована із НСЗУ.
«Мене терміново викликали до пацієнта з підозрою на гостре порушення мозкового кровообігу. Ми зробили КТ головного мозку, опитали пацієнта. У нього була супутня коморбідна патологія у вигляді цукрового діабету та гіпертонічна хвороба. Він відповідальний – лікувався, приймав усі ліки. Втім стався гіперкриз, на тлі якого – інсульт.
Симптоматика була яскраво виражена на момент огляду: значно утруднені рухи у лівих кінцівках, глибокий геміпарез — тобто практично не рухав ані ногою, ані рукою, була важка моторна афазія – він говорив лише окремі змазані звуки. Протипоказань для проведення тромболітичної терапії не було, ми екстрено його транспортували у відділення реанімації та інтенсивної терапії, провели тромболітичну терапію.
В роботі ми орієнтуємось на шкалу тяжкості інсульту NIHSS – на момент огляду було 9 балів, а за годину проведення тромболізису, коли ми розчиняли тромб, цифра знизилася до 4: він уже повністю ворушив кінцівками та почав розмовляти. Жартувати почав вже протягом першої години!», – розповідає про стан пацієнта невролог.
У боротьбі з інсультом час має важливе значення
Існує правило 4 з половиною годин – так зване «терапевтичне вікно», яке при інсульті дозволяє частково або повністю відновити кровообіг за допомогою тромболізису, тобто медикаментозної терапії. У випадку з Віктором все сталось, як мало бути: рідні вчасно викликали швидку, а медики кваліфіковано надали допомогу. З реабілітацією також не стали затягувати, тому реабілітолог одразу почав працювати з пацієнтом. Завдяки цьому вже на ранньому етапі є результати і позитивні прогнози.
«Реабілітаційний прогноз – важлива річ. Ми ставимо короткострокові цілі та довгострокові. Відповідно, пацієнт зараз може підійматися самостійно, сидіти та ходити з допоміжними засобами – це короткострокові цілі, треба ще по рівновазі попрацювати, щоб він став мобільним. Для повністю незалежної ходьби, щоб пацієнт повернувся до стану, як було до цього, потрібен час. Це – довгострокова мета. Кожного дня працюємо. Є всі шанси і можливості відновитись і бути, як до інсульту, але на це потрібен час і сумлінна праця і пацієнта, і команди», – коментує реабілітолог.
Майже перемога. До неї зовсім трохи
У вільний від процедур та занять час чоловік читає. Лікарі навіть дивуються швидкості – він «ковтає» по 1 книзі за день. Віктор підморгує: «У мене свій спосіб читати – нецікаве я пропускаю». Після фотосесії він обережно сідає на край ліжка, поки що не без сторонньої допомоги, але враховуючи серйозність стану, це велике досягнення.
«Хвороба є хвороба, хочеться, щоб вона повністю пройшла. Страшно в тому плані, що ось іде собі людина, раз – впав, і лівосторонній інсульт. Як ось у мене. Немає координації рухів, немає того, що було, почуття дистанції. Лікар каже, що реабілітація в мене йде гарними темпами, а я лікарю довіряю. Я й сам хочу якнайшвидше. Ви ж бачили, як я вже ходжу добре! Ставлення чудове у лікарні. Обладнання, ліки, годують добре, все на найвищому рівні».
Попереду у Віктора – щоденні реабілітаційні заняття. Але надихнувшись першими результатами, чоловік впевнено продовжує боротьбу.
«Його госпіталізували із тиском 240, а виїжджав він з лікарні вже з показником 137, це перемога лікарів. Внаслідок дієти знизився рівень цукру в крові. Це висококваліфікована робота. Ми залишились задоволені. Зараз ми розпочинаємо реабілітаційний період, сподіваємось, не дуже довгий. Є надія практично на повне одужання. Він сказав, що почувається непогано, телефонує по мобільному, розмовляє, усвідомлює, де знаходиться, орієнтується, йому ще важко сидіти, він трохи завалюється на лівий бік, поки що самостійно ходити не може. Але з ним працюватимуть. Ми сподіваємося, що наполегливими діями переможемо, і буде максимальне відновлення», – розповідає Ольга.
Нагадуємо симптоми інсульту:
оніміння та/або асиметрія обличчя
оніміння в одній з рук або ніг
порушення мовлення
зниження зору
сильний головний біль
втрата координації, можливо, свідомості.
Odrex безплатно надає медичну допомогу при інсультах за умови звернення у період «терапевтичного вікна».
Ви можете викликати швидку з мобільного за номером 9000 або +380 48 752-90-00. Або викликати міську швидку за коротким номером 103 та повідомити лікарям, що хочете лікуватись в Odrex.
Пані М. шпиталізували до відділення інтенсивної терапії в складному стані: з електролітними порушеннями, зниженням тиску до 60/40 мм. рт. ст., нудотою, помітною слабкістю, головним болем, зокрема в скронях, зниженою свідомістю. Наступного ранку, коли показники частково нормалізували, пацієнтку передали до невролога — Лариси Андріївни Овчаренко. Саме до невролога, адже в анамнезі в жінки були синкопе (непритомність), передсинкопальні стани, а на КТ спостерігались атрофічні процеси кори головного мозку.
Перше, що впадало в око — проста привітність та типова для свого віку надмірна турбота про оточуючих, навіть якщо це медичний персонал. З огляду на клінічну картину напередодні, стан пацієнтки, як і її настрій, мав би бути зовсім іншим. Але в моменті пацієнтка ніби ігнорувала все, що сталось: знаходження у відділенні інтенсивної терапії, тяжкість власного стану.
Про втрату орієнтирів
Упродовж дня, поки пацієнтка спілкувалась із близькими й медиками, Лариса Андріївна зазначила повторення тих самих дій, торочення тих самих речень. А також нетривалі зміни настрою: зацікавленість, що дужчала в спілкуванні з лікарем на незвязані теми, змінювалась різкими та строгими проханнями до доньки. Такий епізод міг повторюватись протягом 10 хвилин — і самостійно нівелюватись.
Завдяки інтенсивній терапії вдалось стабілізувати артеріальний тиск, пульс, відновити нормальний рівень електролітів крові, покращити стан М. в цілому, тож жінку перевели в стаціонар, до палати інтенсивного нагляду.
Надвечір зміни поведінки М. стали виразнішими — від привітності до агресії, яка нагадувала дитячу примхливість, і назад. Згодом, за пару годин, привітність і вдячність повернулись остаточно. Однак пацієнтка знов і знов ставила питання Ларисі Андріївні, враз однакові й такі, що не мали найменшого стосунку до лікування.
І, хоча ніч пройшла спокійно, на ранок, під час неврологічного огляду, М. не впізнала свого лікаря, не розуміла, де вона, і була цілком дезорієнтованою. Втім, вона чітко пам’ятала всі подробиці про своїх дітей та онуків. Про себе М. розповідала: «44 роки я працювала вчителем української мови та літератури в школі. Закінчила філологічний факультет Одеського університету. За часів Другої світової я доглядала за пораненими, була біля них. Я дожила до другої війни, але вже не можу взяти участь, бо трохи вийшла зі строю. Перенесла інсульт, інфаркт, зламане коліно та шийку стегна. І єдине тільки прошу зараз — не бути тягарем для дітей».
Про важливість діагностичного пошуку
Забудькуватість щодо свіжих подій, але збереження давніх спогадів в усіх деталях — один з основних симптомів хвороби Альцгеймера. Однак щось не складалося — не підходив вік пацієнтки, оскільки хвороба Альцгеймера починає прогресувати значно раніше.
Ввечері в пацієнтки з’явилося цілковите заперечення знаходження в лікарні, відмова від їжі, епізод повної дезорієнтації в просторі та часі. Втім, М. була повністю впевнена в собі та близьких — тільки з ними вона йшла на контакт. Саме це допомогло скласти все докупи — і встановити діагноз сенільної деменції Альцгеймерівського типу. Відтоді розпочалась терапія атиповими нейролептиками, котра за усіма світовими стандартами вже довела свою ефективність.
За два дні М. знову змогла критично оцінити свій стан, а епізоди дезорієнтації спочатку порідшали, а потім зовсім зникли. Останнім симптомом залишилось порушення короткострокової пам’яті, однак за тиждень і воно нівелювалось. Збагнув свій стан, пацієнтка поступово знову здобула бажання повноцінно жити — у колі близьких, які також знов повернули рідну людину.
Коли людина живе у своєму світі
Існує багато деменцій, вони — лише частка величезної групи нейродегенеративних захворювань нервової системи. Розрізняти їх складно, але надважливо. Адже від цього залежить розуміння сутності стану і його подального прогресування.
Ми боремось не лише за тривалість життя, а й за його якість. Кожен із подібних пацієнтів заслуговує на пильне спостереження та індивідуальний підхід. Така людина буквально живе у своєму світі: її розуміння дійсності змінене його ж власним мозком, і ця дійсність може бути незрозумілою пересічній людині. Однак це лише підкреслює важливість уважного пошуку, дбайливого підходу, доказового підбору терапії.
Боротись варто в повсякчас
Перед випискою пацієнтка розповідала: «Діти про мене турбуються. Намагаються мені продовжити життя, шукають кращі умови й кажуть, що їм нічого не треба, хочуть лише мене бачити. Зараз я почуваюся ще дуже слабкою, ніби це все не моє — тяжке, неприроднє. Але, думаю, що згодом усе увійде до норми: наприклад, відчуваю, що розмовляю вже краще, бо раніше взагалі не могла.
Маю надію на Ларису Андріївну. Якби таких, як вона, було більше, людям було б легше жити. Коли я поїду звідси, вона буде в мене перед очима. Я від неї в захваті — вона мене в такому поганому стані прийняла, але як до мене ставилася! Це незабутньо. Вона має велике майбутнє».
Залишаючи Медичний дім, пані М. посміхалась, цитувала вірші, тримала рідних за руку й перебувала в ясності розуму. Її історія — про те, що боротись варто в повсякчас і будь-якому віці. Коли здається, що клінічний випадок не лишає надії на відновлення, вірний, індивідуальний підхід дає той необхідний — і дійсно чудовий — ефект від лікування.
Складність ситуації полягає в тому, що через тромбоз є ризик значної крововтрати під час операції. Але працювала злагоджена команда: проктолог Олег Морє, анестезіолог 
