Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Посты автора annstelmakh

annstelmakh

Анна Стельмах

Q&A про вакцинацію від коронавіруса разом з Наталією Вільнер

Опубликовано: 23.03.2021 о 17:30

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Короткий гід про перебіг COVID-19 і алгоритм дій для пацієнтів ви можете знайти тут

COVID-19 може бути непередбачуваним і важким захворюванням. Продовжуйте дотримуватися нехитрих правил профілактики — маски, соціальна дистанція, чистота рук. І своєчасно направляйте своїх близьких і звертайтесь самі до лікаря.

Вакцини, доступні в Україні:

  • BioNTech, Pfizer
  • CoronaVac
  • Oxford, AstraZeneca
  • Johnson & Johnson

Вакцина, її принцип дії та ефективність

Чому вакцину від СOVID-19 так швидко розробили? Адже вчені говорять, що на розробку вакцин йдуть десятиліття.

Насправді, часу пройшло немало. Коронавіруси і раніше були відомі людям, і вже набували характеру серйозних спалахів — як у випадку з поширенням важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-COV1) в 2002-2003 і близькосхідного респіраторного синдрому (MERS-CoV) в 2012. Розробляти вакцини від коронавірусів почали ще тоді, що і проклало шлях до швидкої розробки вакцин проти COVID-19, викликаного коронавірусом SARS-COV2.

Так, розробка вакцин проти COVID-19 відбувається безпрецедентними темпами, і вакцини були дозволені для застосування до закінчення клінічних випробувань. Але це пов’язано, в першу чергу, з поточною надзвичайною ситуацією, і з тим, що ймовірна користь від вакцини перевищує існуючі ризики.

Нам ще належить оцінити питання ефективності, які не були розглянуті в ранніх клінічних випробуваннях: тривалість захисту, потреба в додаткових дозах й інтервали між ними. Але провідні вчені та організації сходяться в тому, що вакцинація збереже багато життів.

Як працює вакцина AstraZeneka від СOVID-19?

Вакцина змушує наш організм виробляти антитіла до поверхневого білку вірусу, за допомогою якого вірус прикріплюється до наших клітин. Тому після вакцинації прикріплення вірусу буде блоковано антитілами. Вірус не потрапить в клітку людини, не буде розвиватись. А оскільки тяжкість перебігу прямо залежить від кількості отриманого вірусу, то вакцина може полегшити перебіг захворювання в разі його розвитку.

Чи захищають вакцини від нових штамів вірусу?

Нові штами вірусу SARS-COV2 продовжують вивчати. Але відомо, що більшість доступних вакцин забезпечують, принаймні, деякий захист від різних варіантів вірусу.

Чи не небезпечно прищеплювати людей в період епідемії? Чи може вакцина посилити захворювання, якщо вакцинуватись в інкубаційному періоді?

Багато епідемій були ліквідовані саме завдяки вакцинації. Вакцинуватись після зараження, в інкубаційному або ранньому періоді, — безпечно.

В деяких випадках ми розраховуємо на те, що вироблення антитіл у відповідь на вакцину відбудеться раніше, ніж їх вироблення у відповідь на саме захворювання. На цьому побудовані принципи екстреної постконтактної профілактики: наприклад, при вітрянці, кору, гепатиті А, сказі.

Чи можна заразитись СOVID-19 від вакцини?

Вакцина не містить в собі вірус, який може викликати СOVID-19. Вакцинація не впливає на позитивні результати тестів ПЛР і тестів на антиген.

Вакцинація — стовідсотковий захист від зараження або важкого перебігу хвороби?

Вакцини не запобігають появі інфекцій на 100%. Після щеплення все ще можна заразитись COVID-19 і передати вірус іншим. Але це трапляється дуже рідко.

Кому і коли потрібно вакцинуватись

Навіщо молодим людям, які часто переносять хворобу легко, щепитись від COVID-19?

Вакцина не тільки захищає саму людину від інфікування, а й допомагає захистити інших, в тому числі тих, хто схильний до високого ризику тяжкого перебігу коронавірусної інфекції. Молодий безсимптомний пацієнт може заражати ковід-інфекцією своїх рідних і близьких, навіть не усвідомлюючи цього.

Чи потрібно прищеплювати людей, які недавно перехворіли на COVID-19?

Люди, які недавно перенесли підтверджену коронавірусні інфекцію — включно з тими, хто захворів між першою і другою дозою вакцини — мають одужати і припинити режим самоізоляції перш ніж робити цю процедуру. В цьому випадку розумно навіть відкласти отримання вакцини на кілька місяців, щоб дозволити іншим пройти вакцинацію раніше. Ризик повторного зараження в перші місяці низький, а ось вакцини в світі — в дефіциті.

Кілька невеликих досліджень показали, що після одноразової дози вакцини у перехворілих спостерігається більш високий рівень антитіл в порівнянні з тими, хто не хворів. Але невідомо, чи дорівнює це сталому імунітету. Тому на даний момент абсолютно всім рекомендують отримати обидві дози вакцини.

Кому вакцинація протипоказана?

Тим, у кого є раніше перенесені алергічні реакції швидкого типу, ще звані «анафілаксією», на вакцини COVID-19 або їх компоненти.

Чи можна робити щеплення вагітним, дітям, людям з низьким імунітетом?

  • За спільним рішенням лікаря і пацієнтки, зробити щеплення можна і під час вагітності. Але тільки в тому випадку, коли користь безумовно перевищуватиме ризики. Наприклад, якщо вагітна жінка працює в лікарні або часто контактує з хворими.
  • Вакцинація дітей на даний момент не рекомендована, так як дослідження вакцин тривають. Коли вчені отримають більше даних, рекомендації можуть змінитись.
  • Люди з хронічними захворюваннями — онкологічними, діабетом, хворобами серця, легенів і іншими — можуть і повинні бути щеплені, так як мають велику ймовірність ускладнень і смерті від COVID-19.
  • Пацієнти, які отримують високодозову, імуносупресивну терапію, повинні проконсультуватися з лікарем. Ці препарати можуть пригнічувати дію вакцини, і вона буде неефективною під час курсів терапії.

Яким повинен бути інтервал між різними вакцинами?

МОЗ України рекомендує дотримуватись інтервалу в 1 місяць між вакциною проти коронавірусу та іншими вакцинами. Це пов’язано з тим, що поки немає даних про безпеку та ефективність одномоментного введення вакцин.

Однак інші світові організації рекомендують коротші інтервали. Зокрема, американська СDC рекомендує дотримуватись інтервалу в 14 днів. Якщо є необхідність вводити будь-яку іншу вакцину терміново — наприклад, вакцинація від правця під час обробки ран, або вакцинація від сказу при укусі тварини — то інтервалу не дотримуються

До і після вакцинації

Чи потрібні обстеження перед вакцинацією?

Це не рекомендовано — за винятком анкетування. Анкети потрібні для того, щоб виявити пацієнтів з історією алергій: після щеплення їх спостерігають 30 хвилин замість звичайних 15 — це міжнародні рекомендації. Однак МОЗ України рекомендує всіх пацієнтів спостерігати протягом 30 хвилин.

Чи варто перевіряти рівень антитіл перед вакцинацією?

Не варто, так само, як ми не перевіряємо рівень антитіл перед вакцинацією від грипу.

Які бувають реакції на вакцину від COVID-19?

Реакції на щеплення від COVID-19 виникають частіше, ніж на інші вакцини — приблизно у кожного третього пацієнта. Є дані, що частіше реагують на вакцину ті, хто вже перехворів. Самі реакції на Covishield бувають наступними:

  • Місцева реакція, як і на інші вакцини: почервоніння, набряк або біль у місці уколу, збільшення підпахвових (аксилярних) лімфовузлів на стороні ін’єкції.
  • Загальні реакції: лихоманка, озноб, втома, головний біль.

Жарознижуючі або знеболюючі ліки, такі як парацетамол або ібупрофен, використовувати можна — але тільки, якщо виникає реакція. Заздалегідь їх приймати не варто: поки невідомо, чи можуть ці ліки знизити ефективність вакцини.

Зазвичай реакції тривають 1-2 доби. Якщо реакція затягується або з’являються специфічні симптоми, наприклад, втрата нюху, слід запідозрити паралельне інфікування. Вироблення імунітету займає близько 2 тижнів, і в цей час людина ще не захищена — а значить, може легко заразитись.

Як зрозуміти, що людина захищена вакциною? Чи потрібно перевіряти рівень антитіл після щеплення?

Людина вважається повністю імунізованим через два тижні після отримання другої дози вакцини.

Тестування рівня антитіл не рекомендоване після вакцинації. Існують різні типи антитіл: до поверхневого білка, до ядерного білку вірусу. Не всі тест-системи зараз широко доступні, деякі є тільки в лабораторіях великих наукових центрів, де виміром рівня антитіл займаються спеціальні наукові співробітники.

Кінець пандемії COVID-19

Коли можна зняти маску після вакцинації?

COVID-19 все ще небезпечний, в першу чергу для тих, хто ще не вакцинувався — а це більшість з нас. Заради їх безпеки, щеплені люди все ще повинні продовжувати носити маску і дотримуватись дистанції.

Сьогодні в країнах, де люди масово прищеплюються, поступово дозволяється збиратись невеликими групами без масочного режиму і дистанціювання. CDC також дозволяє тим, хто вакцинувався, не дотримуватись карантину після контакту з хворим. Однак дослідження вакцин тривають, і рекомендації можуть змінюватись.

Коли закінчиться пандемія COVID-19?

Пандемія закінчиться при появі «колективного імунітету». Коли достатня кількість людей стане несприйнятливою до захворювання, воно більше не зможе легко поширюватися. Колективного імунітету можна досягти двома шляхами:

  1. Перший шлях — природний, якщо більша частина населення перехворіє. Але внаслідок цього загине, в середньому, 2% хворих.
  2. Другий шлях — внаслідок масової вакцинації. Вакцинація — це кращий спосіб зробити людей невразливими до інфекції та зберегти життя рідних і близьких.

Друзі, пам’ятайте, що при погіршенні стану треба їхати в лікарню, де є кисень та інші ліки, які необхідно вводити в умовах стаціонару або реанімації. Як завжди, ви можете записатись на консультацію (включно телефонну) за номером +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті. Викликати Швидку допомогу можна за номером 9000 з мобільного або +38 (048) 752-9000 зі стаціонарного телефону.

Ліквідування геморою: володіємо всіма доступними методами

Опубликовано: 19.03.2021 о 08:11

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Малоінвазивні методики — швидше відновлення

Переваг у малоінвазивних методик лікування безліч, адже це малотравматичне лікування, що проводиться максимально безболісно, але зі швидким відновленням. Раніше ці втручання ми проводили з допомогою апарату THD Evolution, тепер ці процедури виконуються й апаратом Trilogy. У будь-якому з випадків методи направлені на лікування причини геморою, а не лише симптомів. Тому це дозволяє забути про проблему і далі насолоджуватись здоровим життям.

Найбільш яскраві ознаки геморою — кровотеча, випадіння та тромбози гемороїдальних вузлів. Захворювання розвивається через застій крові в малому тазу і порушується відтік крові з малого таза. Тому лікування полягає у перев’язуванні артерій гемороїдальних вузлів. Тому ми перев’язуємо і зашиваємо артерії, за допомогою спеціального ультразвукового устаткування — аноскопа. Також використовуємо розсмоктувальний шовний матеріал.

У результаті припиняється кровопостачання гемороїдальних вузлів, тому вони зменшуються в розмірі та склерозуються. Таким чином збереження тканин заднього проходу дозволяє зменшити біль від лікування та забезпечити швидше відновлення та нормальне функціонування в післяопераційному періоді. Обрати малоінвазивне лікування можна, якщо рано звернутись до лікаря: на другій або максиму третій стадії геморою.

Малоінвазивні методи лікування геморою, які використовують в Odrex:

  • лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями,
  • склеротерапія,
  • дезартерізація гемороїдальних вузлів під контролем ультразвукової доплерометрії.

Класична хірургія все ще актуальна

На пізніх стадіях захворювання вихід — класична хірургія, а саме — операція Мілліган-Моргана. Суть втручання спрямована на видалення гемороїдальних вузлів.

Хірург-проктолог вищої категорії Олег Море та координатор операційного блоку Олег Савелюк

Розвиток високих технологій в медицині дає можливість виконати операцію з видалення вузлів класичною методикою, за допомогою апаратів:

  • ультразвуковий скальпель,
  • апарат LigaSure,
  • радіохвильовий скальпель.

Проте, сучасна медицина та умови в Odrex дозволяють домогтись високих успіхів у лікуванні геморою й хірургічним методом. Наприклад, зменшення крововтрати під час втручання, знизити біль в області післяопераційних ран, скоротити час відновлення.

Записатись на консультацію проктолога ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.

Всесвітній тиждень мозку: розмова з нейрохірургом

Опубликовано: 18.03.2021 о 11:03

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Чи справді роздратованість, дивна поведінка або проблеми із зором можуть бути спричинені пухлинами головного мозку?

Прояви симптомів при пухлинах головного мозку залежать від розташування утворення стосовно мозку та розмірів самого утворення. Наприклад, пухлини у передній черепній ямі можуть викликати роздратованість та дивну поведінку. Під лобною долею мозку зазвичай проходять зорові нерви, тож пухлина може спровокувати здавлення нерву і викликати порушення зору або проблеми із пам’яттю. Досить важливий симптом порушення мови: складнощі у розумінні або вимові. Слід пам’ятати й про наступні проявлення:

  • порушення руху ока,
  • проблеми зі слухом з одного боку,
  • поява асиметрії обличчя,
  • важкість під час ковтання,
  • сонливість, яка проявляється у дуже затягнутих випадках,
  • головний біль.

Чи справді є пухлини, котрі не потребують операції: які обмеження у таких пацієнтів?

Здебільшого пухлини не оперують з двох причин:

  • утворення малих розмірів, яке не провокує проблем і потребує лише своєчасного контролю динаміки,
  • пухлина надто велика та зачепила багато важливих структур мозку, тому оперувати її просто без негативних наслідків не вдасться,
  • новоутворення знаходиться у важливій функціональній зоні або надто глибоко у мозку, тому дібратись до самої пухлини та не пошкодити нервові центри — неможливо.

У першому випадку ніяких суттєвих обмежень пацієнт не має. Раз на рік досить робити МРТ-контроль, щоб переконатись, що пухлина нікуди не росте. На цьому все. Але, якщо ви спостерігаєте за новоутворенням, важливо пам’ятати: будь-які препарати, вітаміни та фізіопроцедури, що покращують кровообіг — протипоказані. Тому що ці фактори можуть сприяти росту пухлини.

В іншому випадку потрібно виходити із потреб пацієнта та можливих варіантів покращити йому життя.

Чи завжди у операції є тільки один варіант: випадок з операційної Odrex

Цікавий випадок, у якому склались усі сприятливі умови: стан пацієнта, готовність нейрохірургів та сміливость з боку кожної зі сторін. До Odrex потрапила пацієнтка з множинними метастазами в голові. За одне втручання вдалось видалити два діаметрально протилежних утворення.

Одна пухлина знаходилась глибоко за потилицею, а інша — у лобній долі. Перша пухлина загрожувала життю вже на момент операції, тому втручання у цій зоні було вкрай необхідне. Але друга пухлина не була менш важливою: так, на момент втручання вона не турбувала, але почала б викликати симптоматику вже за два тижні чи за місяць. Тобто часу було не так багато, і залишати пухлину в лобній частині було б нелогічно.

У команди лікарів був план: якщо першу пухлину видалимо без будь-яких ускладнень і не затягнемо операцію, то можемо перейти до лобної долі. І все вдалось, операція тривала близько трьох годин з одним наркозом. Наступного дня пацієнтка вже ходила і результат себе виправдав.

Звичайно, якби існували ризики ускладнень, то ми б не пішли на таку операцію і видалили б тільки одну з пухлин. В такому випадку потрібно було б максимально скорочувати перебування під наркозом і оперувати у зоні потилиці. Але загальний стан пацієнтки, сприятливий вік та вміння команди дозволили провести втручання за один раз і пацієнтці не довелось двічі йти на операцію та зважуватись ще раз на такий важкий крок.

Записатись на консультацію нейрохірурга Владислава Петровича ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.

Жінки, що змінили медицину. 8 березня в Медичному домі Odrex

Опубликовано: 09.03.2021 о 10:15

Автор:

Категории: Блог,Відео

Тэги:

• 195 лікарок,
• 253 медичні сестри,
• 147 молодших медсестер,
• 191 інших співробітниць.

Ми пишаємось жінками Медичного дому Odrex і хочемо привітати їх з цим чудовим святом!

Протягом століть видатні жінки змінювали медицину: відкривали наукові закони, розробляли медичні технології, публікували дослідження та трактати, навчали громадськість і самі були прикладом. А ще незчисленні покоління жінок надавали і продовжують надавати медичну допомогу іншим — сумлінно та щоденно. Кожна з них вносить свій вклад в розвиток медичної системи, будь вона лікарем, медичною сестрою, адміністратором чи економістом. Кожна з них приносить в свою роботу наснагу, оптимізм, чуйність.
Дякуємо вам за те, що щоденно змінюєте наш світ.

А ми завжди поруч. Записатись на консультацію та діагностику в Медичному домі Odrex ви можете через мобільний додаток https://odrex.ua/app/, через форму на сайті https://odrex.ua або за номером +38 (048) 730-00-30.

Лабораторні та інструментальні дослідження під час та після COVID-19

Опубликовано: 22.02.2021 о 11:22

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Чому ПЛР може довгий час давати позитивний результат, навіть до 2-3 місяців?

Варто зауважити, що полімеразна ланцюгова реакція аж ніяк не є показником того, що людина розповсюджує вірус, адже вже доведено, що коронавірус протягом першого тижня у організмі людини поступово втрачає свої інфекційні властивості. З оглядом на це частіше за все ПЛР достатньо здавати один раз для підтвердження діагнозу, а далі орієнтуватись на клінічну картину та строки — приблизно після 10-ї доби людина вже не є заразною та небезпечною для інших. Включеннями є імунонекомпетентні пацієнти.

Для чого потрібен тест на антиген?

Набирає обертів методика тестування експрес-тестами на виявлення антигену. Це досить зручна альтернатива ПЛР або ІФА, адже результат можна отримати майже миттєво, проте в залежності від тест-систем (а їх безліч) точність та достовірність такого дослідження коливається від 40% до 80%.

Таке дослідження зручно виконувати, наприклад, під час передопераційної підготовки, аби мінімізувати ризик інфікування медичного персоналу та інших пацієнтів у випадку безсимптомного перебігу коронавірусної інфекції, та доцільно для швидкої діагностики у випадку наявності симптомів ГРЗ у перший тиждень захворювання, коли концентрація вірусу найвища у місцях забору матеріалу.

Слід зазначити, що через те, що можливі хибнонегативні результати, у деяких сумнівних випадках відповідь експрес-тесту треба перевірити за допомогою ПЛР.

Які лабораторні дослідження слід зробити, коли ми хворіємо?

Загальний аналіз крові, С-реактивний протеїн (білок), Д-димер, ферритин, інтерлейкін-6 не є обов’язковими у більшості випадків, особливо коли йдеться про легкий перебіг. Проте актуальним буде дослідити деякі з цих показників чи навіть увесь перелік у випадку середньотяжкого або тяжкого перебігу інфекції чи наявності підозри щодо ускладнень.

  • В загальному аналізі крові важливими у першу чергу є рівні ШОЕ, лейкоцитів, тромбоцитів, а також лейкоцитарна формула, інші показники матимуть другорядне значення, адже оцінювати, наприклад, наявність анемії на тлі гострої інфекції складно і не дуже доцільно.
  • С-реактивний білок, ферритин, інтерлейкін-6 дозволяють оцінити тяжкість захворювання, інтенсивність запальних процесів та прогноз захворювання.
  • Д-димер є показником ризику тромбоемболічних ускладнень, які нерідко супроводжують перебіг COVID-19.
  • Прокальцитонін є маркером тяжкого бактеріального запалення у складних випадках.
  • Іноді є актуальним визначати рівень інших біохімічних показників, наприклад, глюкози, креатиніну, сечовини та інших, проте це більш рідкісні випадки.

Чи потрібні рентген та КТ?

Рентгенологічні методи візуалізації, такі як рентгенограмма та КТ легенів, дозволяють виявити наявність запальних змін та вогнищевих уражень у тканині легені, а також оцінити наявність рідини у плевральній порожнині. Треба зазначити, що не у кожному випадку є сенс візуалізувати пошкодження легень, якщо воно не є клінічно важливим, тобто не є пов’язаним з розвитком дихальної недостатності.

Крім того, рентгенівські дослідження не є стовідсотково безпечними, адже ці методи пов’язані з іонізуючим випромінюванням (радіацією), що, хоч і не значною мірою, але підвищує ризик розвитку новоутворень. І з кожним виконаним у короткі строки дослідженням цей ризик зростає.

Чи потрібно обстежуватись після одужання?

Неможливо не згадати про такі методи, як електрокардіографія та ехокардіографія, які стають у нагоді не стільки у гострий період, скільки у час відновлення організму після перенесеної інфекції. Велика кількість людей — приблизно 10-15% — стикаються з такою проблемою, як Long COVID, постковідним синдромом, який може проявлятись неспецифічними симптомами на кшталт слабкості, втомлюваності, загальмованості. Іноді Long COVID маскується під більш серйозні захворювання, проявляючись раптовими болями в області серця, грудній клітці, відчуттями серцебиття чи перебоїв в роботі серця. Для проведення чіткої межі між Long COVID та іншими захворюваннями слід провести ЕКГ та ЕхоКС (УЗД серця), які допомагають з’ясувати особливості морфології та функціонування серцевого м’язу.

Пам’ятайте, що жодне дослідження не має бути «про всяк випадок», та для всього є свої показання. Разом з лікарем ви зможете уникнути гіпердіагностики, не завдати шкоди своєму здоров’ю та зберегти кошти.

З сімейним лікарем Олександрою Вікторівною Шмуратко-Юрченко можна укласти декларацію за програмою НСЗУ. Договір можна укласти у відділі продажів, який розташований на першому поверсі Медичного дому Odrex за адресою: вулиця Розкидайлівська, 69\71. Детальніше про декларації з лікарем читайте на сайті.

Своєчасна та правильно обрана діагностика опорно-рухового апарату

Опубликовано: 11.01.2021 о 17:44

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Яка діагностика найефективніша при переломах?

Травми викликають сильний біль чи обмеження рухів: під час огляду ортопед-травматолог оцінить місце травми та назначить метод первинної діагностики.

Рентген

Здебільшого травми, які призводять до переломів та вивихів, є найчастішим показанням до проведення саме рентгенографії.

Рентгенівські знімки потрібні не лише для того, щоб встановити діагноз. Оцінюють наступні критерії:

  • анатомічне розташування та напрямок лінії перелому,
  • тип перелому,
  • розміщення уламків одного фрагменту кістки стосовно іншого,
  • наявність супутніх порушень.

МРТ

МРТ-діагностика при переломах менш інформативна, тому що направлена на дослідження м’яких тканин, а саме на візуалізацію хрящів, зв’язок чи м’язів. Необхідне воно, якщо є ризик пошкодження уламком кістки цих структур. Або розтягнення зв’язок, надриви сухожиль, розриви м’язів, а також запальні, пухлинні або вроджені процеси.

Де шукати відповідь, якщо біль постійний?

Якщо протягом двох тижнів то з’являється, то зникає біль, знеболення не вдається — варто звернутись за консультацією ортопеда-травматолога.

Та з іншого боку, будь-які дегенеративні зміни у суглобах протікають довго та можуть навіть роками залишатись невиявленими.

Костянтин Палагнюк — завідувач відділення ортопедії і травматології, ортопед-травматолог вищої категорії, кандидат медичних наук, стаж якого більше 16 років.

Найчастіша проблема — це артроз суглобів. Артроз вражає суглоби, які витримують найбільше навантаження: колінні, кульшові та надп’ятково-гомілкові суглоби. Ураження саме колінного або кульшового суглобів часто є причиною інвалідизації та зниження якості життя пацієнтів. На жаль біль з’являється вже на останніх стадіях, що і змушує відвідати лікаря. Проте виявлення на ранніх стадіях дозволить підтримувати стан суглобу та відтягнути необхідність ендопротезування, навіть якщо хвороба вже прогресує.

Клінічна картина артрозу містить біль, крепітацію (шум у суглобі) та зменшення діапазону рухів, на основі цих ознак й обирають діагностику.

  • На консультації ортопед-травматолог збирає анамнез, дізнається про характер болю, навантажує суглоб, щоб оцінити його реакції.
  • Після цього потрібно провести лабораторні дослідження, щоб виключити або виявити запалення чи супутні патології.
  • Серед інструментальних досліджень перевага на боці рентгену. Діагностика дозволяє оцінити стан хрящів та виявити звуження суглобової щілини. При підозрі на артроз колінних суглобів рентгенівський знімок робиться в передньозадній та бічній проекціях в положенні стоячи або в бічній проекції при згинанні.
  • Якщо ж ймовірний артроз тазостегнового суглоба необхідно проводити рентгенологічне дослідження кісток тазу із захопленням обох тазостегнових суглобів.
  • У тих випадках, коли хрящі добре працюють, але присутній виражений больовий синдром, назначають МРТ. Адже проблема криється у тканинах, які оточують суглоб.

Записатись на консультацію ортопеда-травматолога в Медичному домі Odrex ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.

Чи можлива вагітність у яєчнику?

Опубликовано: 18.12.2020 о 11:04

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

У неправильному місці

За нормального перебігу вагітності яйцеклітина зустрічається у матковій трубі зі сперматозоїдом і потім просувається до порожнини матки. Однак у 0,00014 % випадків вагітність починає розвиватись у яєчнику. Це може статися або тоді, коли запліднення відбувається в самому яєчнику ще до того, як яйцеклітина встигла з нього вийти, або коли плідне яйце замість того, щоб прямувати до матки, повертається назад.

Ольга Миколаївна Куліш — акушер-гінеколог, гінеколог-хірург, онкогінеколог

Внаслідок збою

Така ситуація є вкрай небезпечною: ворсинки хоріону (зовнішньої оболонки зародка) проростають у тканини яєчника, руйнують судини і можуть спровокувати масивний внутрішньочеревний крововилив. Раніше, коли про широке діагностичне використання ультразвуку залишалося тільки мріяти, а хірургічні методики були далекими від досконалості, смертність при позаматкових вагітностях сягала ледь не 50 %!

Бути насторожі

Імовірність настання яєчникової вагітності є вкрай невисокою, та саме тому про цю небезпеку потрібно знати й пам’ятати. Відчуваючи біль внизу живота та спостерігаючи кров’янисті виділення, жінки не повинні відкладати візит до лікаря, особливо тоді, коли тест показує дві смужки.
Медики також мусять брати до уваги можливу позаматкову вагітність й уважно проводити УЗД. Бо ж сам по собі біль може вказувати на будь-яку з патологій.

Випадок з практики

Саме так і сталося з однією нашою пацієнткою. У зв’язку з поганим почуттям вона неодноразово зверталася по допомогу, та її стан пояснювали запаленням. Потім жінка прийшла до сімейного лікаря, яка провела УЗД… і надала рекомендацію негайно їхати в Odrex. При огляді та додатковому обстеженні ми запідозрили позаматкову вагітність. Операція була проведена терміново, без розрізу — через крихітні проколи. Попри те, що крововилив уже починався, втручання минуло успішно: плідне яйце вдалося видалити настільки точно й делікатно, що тканини яєчника були максимально збережені. Завдяки мінімальній травматичності операції пацієнтка змогла вже наступного дня вирушити додому.

Коли знову планувати вагітність

Після успішного лікування жінкам необхідно деякий час утримуватися від настання наступної вагітності. За цей час проводиться пошук, який із численних чинників з найбільшою ймовірністю міг спровокувати «похибку» заплідненої яйцеклітини, і пропонується корекція стану здоров’я жінки. Зазвичай за 4-6 місяців знову можна вагітніти, якщо лікар не бачить до цього протипоказань.

Записатись на консультацію гінеколога ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.

Головне про фімоз: розповідає дитячий хірург

Опубликовано: 14.12.2020 о 10:29

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Як виявити фімоз та чим він загрожує?

У хлопчиків у віці 2-3 років крайня плоть вже має бути сформованою, а головка повинна частково або повністю відкриватись. Тобто фімоз до 3-х років — це природно, до цього віку стан має самостійно нормалізуватись, і втручатись в цей процес не варто. Однак, якщо цього не відбулось — потрібно консультуватись. Є випадки, коли в 3 роки може бути виражена тенденція до відкривання, і ще рік цей процес можна контролювати, але може бути й навпаки — на першому році життя вже є виражений фімоз, що потребує хірургічного втручання.

Отже, якщо під час купання ви помічаєте будь-які проблеми — зверніться за кваліфікованою допомогою. Тому що неможливість гігієни та санації простору між голівкою та крайньою плоттю створює сприятливі умови для розвитку хронічної інфекції. Загалом такий стан може призвести до наступних проблем:

  • рецидивуючі інфекції сечовидільної системи,
  • жорсткі рубцеві спайки між голівкою та крайньою плоттю,
  • меатостеноз — склерозування зовнішнього отвору уретри з різким звуженням і тривалим напруженим сечовипусканням,
  • гнійний баланопостит: інфікування смегми в препуціальному мішку,
  • рубцеве звуження крайньої плоті.

Після лікування або ж нормалізування стану потрібно навчити дитину правильно доглядати за власною гігієною та під час купання відвигати крайню плоть.

Які є варіанти лікування?

Діагностика проводиться методом обстеження на консультації лікаря, залежно від тяжкості стану є декілька варіантів лікування. А для виключення запальних захворювань сечовивідних шляхів та крайньої плоті призначаються лабораторні аналізи.

При фізіологічному фімозі або сформованій крайньої плоті, коли повне виведення головки неможливо, застосовують мазі, які містять гормони-кортикостероїди. Складові компоненти цих мазей при тривалому застосуванні розм’якшують крайню плоть, що уможливлює виведення головки. Але навіть цю процедуру повинен робити лікар, а не батьки.

При рубцевому фімозі застосування консервативних заходів сумнівно. У дітей операції з приводу фімозу робляться під загальним знеболенням. Не варто переживати, такі втручання відносяться до хірургії одного дня. Тобто тривалого перебування у стаціонарі не буде. Технічно можливо два варіанти операції: повне видалення крайньої плоті, відоме як обрізання або циркумцизія. Другий варіант — операції типу Розера, коли крайня плоть частково залишається і головка вільно відкривається.

Для успішного результату важлива правильна тактика ведення малюка, тож не варто займатись самолікуванням. Краще отримати думку кваліфікованого лікаря.
Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.

Не погоджуватись на менше: історія лікування аритмії методом кріоабляції

Опубликовано: 23.11.2020 о 10:03

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

Історія пацієнта та вибір методу лікування фібриляції передсердь

До цього пацієнта не зупиняла його миготлива аритмія: сам він розповів, що не відчував симптомів, лише іноді помічав екстрасистоли — перебої в роботі серця. Турбувало його інше: чоловік займається екстремальним видом спорту, але не молодшає, і, зважаючи на свій вік, хоче подбати про те, щоб і надалі займатись улюбленою справою без шкоди для здоров’я. А ще — жити без таблеток. І сучасна медицина має що на це сказати.

Протягом доби серцевий ритм пацієнта на три чверті складався з фібриляції передсердь. Саме такі дані показав холтерівський моніторинг, а слідом за тим ми провели ЕхоКГ, кардіограму, загально-клінічні аналізи. За даними Ехо, ліве передсердя пацієнта виявилось маленьким, взагалі не дилятованим, в межах абсолютно всіх вікових норм — далі ми розкажемо, чому це важлива деталь історії.

Отже, пацієнт мріяв жити без таблеток. Медикаментозна терапія при аритмії із року в рік стає все кращою, але є й інший спосіб лікування фібриляції передсердь — операція, під час якої ізолюються осередки аритмії. Олег Ігорович обговорив з пацієнтом всі переваги двох методів ізоляції легеневих вен: радіочастотної абляції та кріоабляції, і було обрано останню.

Як проходить кріоабляція

Перед такою операцію необхідно провести КТ: анатомія серця пацієнта має бути сприятливою. Виявилось, що за розмірів лівого передсердя робити процедуру буде достатньо складно: в маленькому передсерді непросто розвертатися катетером. Проте проведення процедури — можливе.

Фібриляція передсердь — захворювання, що не можна побачити оком, тож під час операції використовують всі доступні методи візуалізації. По-перше, щоб «зайти» в ліве передсердя. Аби безпечно і точно проколоти перегородку між передсердями, ми зазираємо туди двома способами: під рентгеном і за допомогою ультразвуку — датчиком ICE для внутрісерцевого Ехо. По-друге, ми поєднуємо 3D-модель серця, отриману з КТ, з реальним рентгенівським зображенням.

Завдання аритмолога — знайти кожну з цільових вен та ізолювати їх. Уявіть, що температура в серці нижче, ніж в найхолоднішу зиму: всередині балона для ізоляції вона опускається до -40℃, -45℃, -50℃, сигнали пропадають, і це означає, що імпульс збудження, сигнал із синусового вузла вже не заходить в вену. Тримаємо надзвичайно низьку температуру ще 60 секунд — і тоді вена ізольована. Повторюємо таку процедуру ще три рази, ізолюємо всі чотири вени.

Після цього перевіряємо всі чотири вени на якість ізоляції. При потребі на пацієнта чекає bonus freeze — додаткова аплікація.

Як прискорити серце

Але і це ще не вся історія. Є в людському організмі те, що не підвладне свідомості — симпатична та парасимпатична нервова система. Вона викликає те, що для нас — мимовільне та підсвідоме: наприклад, автономна нервова система впливає на розгін та уповільнення серця. Якщо забрати, травмувати нервові сплетення, що викликають парасимпатичне уповільнення серця, то пацієнт, який був схильний до пониженого пульсу (50-55 уд/хв, як у нашого героя), отримує пульс в 60-70 уд/хв.

Анестезіолог Микола Бєляков

Для нашого пацієнта це насправді добре: хоча базова частота пульсу і не впливає на якість життя, вона знижує ризик рецидивів миготливої аритмії.

Саме тому посередині операції можна почути чітке і голосне «Стимулюй!» від аритмолога. В момент, коли ми заморожуємо вени всередині, на зовнішній стороні серця руйнуються нервові сплетення, при їхньому подразненні серце потрібно додатково простимулювати — та розігнати. Так ми по кругу зменшуємо, зменшуємо і зменшуємо ризики аритмії для пацієнта.

Іноді серцево-судинне захворювання — це вже факт, від якого нікуди не дітись. Та чи буде воно приносити страждання — особистий вибір кожного.