Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Посты автора annstelmakh

annstelmakh

Анна Стельмах

Головні питання про грудне вигодовування

Опубликовано: 04.08.2020 о 11:17

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Неонатолог Тетяна Китайгород

Яку користь приносить грудне вигодовування матері та дитині?

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, малюка потрібно годувати винятково грудним молоком протягом перших 6 місяців життя. Молоко надає малюку не лише харчування, а й формує імунний захист. Це пов’язано з тим, що у молоці міститься оптимальне співвідношення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, понад 15 гормонів, лактобактерії, фактори росту, що сприяють розвитку, захищають від ряду захворювань та знижують ризик виникнення ожиріння та цукрового діабету.

Вигодовування також містить ряд переваг і для матері:

  • сприяє скороченню матки та зменшенню кровотечі,
  • впливає на жирові клітини та допомагає при поверненні ваги, яка була до вагітності,
  • стимулює вироблення окситоцину, «гормону любові», що скріплює взаємовідносини з дитиною,
  • знижує ризик виникнення раку грудей і раку яєчників,
    являється профілактикою післяродової депресії.

Як часто прикладати дитину до грудей та як зрозуміти, що вона голодна?

Малюк дасть вам зрозуміти сам, скільки саме йому потрібно молока. В перші кілька днів після народження дитина може хотіти їсти й кожну годину, але з часом відчуття голоду ослабне. Годувати малюка можна приблизно кожні 2-3 години. Щоб зрозуміти, що дитина голодна ще до того, як вона почне плакати, потрібно звертати увагу на певну поведінку. Дитина може виглядати стурбованою, буде стискати ручки або кулачки, а також може підносити пальчики до рота чи робити смоктальні рухи.

Багатьох мам також хвилює питання, чи достатньо малюку молока. Однією із найвірніших ознак того, що дитина наїлася, є сон після годування.

Слід знати, що розмір і форма грудей не впливають на кількість молока і тривалість грудного вигодовування. А плоскі або втягнуті соски не є перешкодою до успішного годування.

Яким має бути харчування матері під час вигодовування?

Харчування матері впливає на вміст у молоці: тіаміну, рибофлавіну, вітамінів В6, В12, D, А, йоду і селену. Тому воно має бути повноцінним та збалансованим. Для цього радять включати до раціону багато фруктів і овочів, цільні злаки, наприклад овес, коричневий рис, різні крупи і хліб з позначкою «цільнозерновий», «зі шпалерного борошна» або «з борошна грубого помелу». Ці продукти, поряд з картоплею, пастою і кускус, містять багато крохмалю – важливого джерела енергії.

  • Вживайте ті продукти, які вам подобаються. Головне, щоб вони не викликали алергічної реакції.
  • Приймайте вітаміни за рекомендацією лікаря.
  • Вживайте достатню кількість води.
  • В перший тиждень після пологів намагайтеся утримуватись від кави, надалі вживайте цей напій помірно: не більше 300 мг кофеїну на день, тобто не більше 3 чашок кави. Краще обирати натуральну каву зварену зі свежеперемолотих зерен.
  • Утримайтесь від куріння та не вживайте алкоголь.

Не менш важливо тримати себе у гарному самопочутті. Не соромтесь просити допомоги близьких, якщо вона вам потрібна. Намагайтесь спати разом з дитиною вдень, якщо не вдається виспатися вночі. Не потрібно і нехтувати прогулянками на свіжому повітрі та спілкуванню з іншими людьми.

Що робити, якщо не виходить годувати грудьми?

Одразу після пологів, якщо у вас щось не виходить, не варто панікувати. Для успішного вигодовування важливу роль грає раннє прикладання до грудей протягом першої години після народження. Доречі це дуже вдалий час для першого годування, оскільки після появи на світло дитя не буде спати і почне турбуватися. З часом ви зможете налагодити графік годування, будете краще розуміти примхи малюка та годування не буде проблемою, а стане тим особливим моментом, що поєднує вас з дитиною. Адже це просто та природно.

Інколи молоко пропало або перестало вироблятись після пологів. У цього може бути багато причин, пов’язаних як з фізіологічним, так і психологічним здоров’ям матері.

Найчастіше причина — стрес, який сприяє виділенню адреналіну, який блокує вироблення окситоцину — гормону, що відповідає за появу молока. У такому випадку краще заспокоїтись, розслабитись та зосередитись на дитині.

Важливо мати на увазі, що коли в голові припиняється відчуття тривоги і страху, організм сприймає це як сигнал, що можна повернутися до вигодовування. Коли повернути молоко не вдається, а причина його відсутності криється не у стресові, варто звернутись до спеціаліста.

Записатись на консультацію неонатолога ви можете за номером +38 (048) 730-00-30 або за формою на сайті.

Порт-системи, які полегшують тривале лікування

Опубликовано: 31.07.2020 о 16:39

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

У США щорічно встановлюють порядку 500 тисяч порт-систем, у нас — в сотні разів менше, але фахівці і можливості є — в тому числі, в Медичному домі.

Максим Едуардович Павловський, анестезіолог-реаніматолог, проводить установку таких пристроїв:

  • Венозні порти для хіміотерапії, парентерального харчування.
  • Пік-лінії (PICC-line) для пацієнтів, яким необхідний тривалий венозний доступ, — альтернатива переферічним катетерам, які вимагають частої зміни (інакше є ризик флебітів).
  • Перманентні катетери для нирково-замісної терапії, в тому числі — перманентні тунельовані.
  • Плевральні порти для пацієнтів, яким необхідно дренування плевральних порожнин.
  • Епідуральні і спинальні порт-системи для знеболювання.

Порт-системи — це привід рідше приходити в лікарню. Вони дають можливість проходити лікування вдома, займатися звичними справами. А крім зручності, це ще і зниження ризику всіляких ускладнень: флебіту або інфекцій.

Записатись на консультацію ви можете за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму «Записатися на прийом» на нашому сайті.

Всесвітній день мозку: таємнича особливість людського організму

Опубликовано: 22.07.2020 о 09:38

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Чому ми такі розумні? Справа зовсім не в розмірі!

Щодо оцінки розумової діяльності людини та розміру мозку існувало багато теорій. Одна з них — твердження «чим більше — тим краще», однак у порівнянні з 1,5 кг мозку людини мозок інших ссавців важить більше: у слона — близько 5 кг, кита — до 10 кг.

Наступною стала теорія щодо кількості нейронів, клітин мозку, які обробляють, зберігають і передають інформацію за допомогою електричних і хімічних сигналів. В мозку, який займає всього 2% від ваги людини, таких клітин близько 86 мільярдів, — значно більше, ніж у інших видів. Саме тут науковці й знайшли відповідь.

Наступне питання — як же ми прийшли до такої великої кількості нервових клітин у мозку? Не всі мізки побудовані за однаковим принципом. Людський мозок влаштований так само, як і у приматів, й аналогічно потребує багато енергії: 1 мільярду нейронів необхідно 6 кКал на день. Та попри схожість, кількість нейронів у людей переважає: ми можемо «прогодувати» свій мозок значно швидше та ефективніше. Примати щодня витрачають близько 8-9 годин на їжу, аби здобути необхідну кількість калорій, а людина винайшла приготування їжі — і робить це значно швидше.

Нейрохірург Владислав Свєтлицький

Структура мозку: де головний і хто за що відповідає?

Мозок розділений поздовжньої борозною на дві півкулі, кожна з яких складається з шести окремих часток:

  • лобова — забезпечує мотивацію, планування, виконання мети і цілеспрямовану поведінку;
  • тім’яна бере участь у процесах розпізнавання і вилучення з пам’яті відомостей про форму предметів, їх текстуру і масу, а також відповідає за рахунок, письмо, розрізнення правого і лівого боків;
  • скронева частка важлива для слуху, сприйняття мови, зорової пам’яті, вербальної пам’яті та емоцій;
  • потилична займається зором та візуальними асоціаціями;
  • острівець інтегрує сенсорні і вегетативні імпульси, що надходять від внутрішніх органів і залучений в певних мовних функціях, а також тут здійснюється обробка больового і температурного сприйняття і, можливо, сприйняття смаку;
  • лімбічна містить у собі структури, які отримують вхідні дані з різних областей мозку і беруть участь в складних взаємопов’язаних програмах поведінки, наприклад, пам’ять, навчання, емоції.

Поява, наприклад новоутворень, призводить до певних порушень. Саме так раніше визначали, у якій частині мозку знаходиться проблема. І шукали її можна сказати навпомацки.

Зараз, завдяки МРТ, нейрохірурги бачать точну локалізацію проблеми, що і дозволяє проводити втручання з більшим успіхом. Щодня ми рухаємось вперед у пізнанні нашого мозку, але чи скоро ми дізнаємося про нього більше, невідомо.

Записатись на консультацію до нейрохірурга Odrex ви можете за номером +38 (048) 730-00-30 або за формою на сайті.

Непростий діагноз: лікування хронічного парапроктиту, або свищів

Опубликовано: 20.07.2020 о 09:51

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Чому виникають свищі?

Параректальні свищі виникають внаслідок гострого парапроктиту. Причина парапроктита — ураження анальної крипти, де відбувається перфорація слизової, і інфекція потрапляє в параректальну клітковину. Свищ же формується, коли парапроктит вже розкривається назовні.

Тому своєчасне звернення до фахівця може запобігти виникненню цього досить важкого захворювання.

На які симптоми звернути увагу?

Найбільш вираженим симптомом наявності свища є виділення гною в анальної області, а пізніше тут може відчуватися біль, дискомфорт, подразнення і свербіж.

Свищі можуть бути як вродженими, так і набутими. Їх виникненню сприяють проблеми зі стулом (запори або діарея), травми або запалення тканин параректальної клітковини.

Свищі бувають різними?

В першу чергу, свищі поділяють на повні і неповні. Їх відмінність полягає в тому, що у повних є два отвори (внутрішній і зовнішній), а у неповних – лише внутрішній.

По розташуванню свищі бувають:

  • Інтрасфінктерні: проходять до анального сфінктера;
  • Транссфінктерні: проходять через сфінктер;
  • Екстрасфінктерні: найбільш важкі і проходять за сфінктером.

Окремо варто виділити і ректовагінальні свищі, що формуються між прорізами прямої кишки і піхви. Ці свищі найчастіше носять набутий характер і найбільш складні в хірургічному лікуванні. Для відновлення пацієнтці необхідно знаходиться в стаціонарі від 7 до 10 днів і слідувати особливій дієті.

Як лікуватися?

Медикаментозного лікування цієї хвороби немає. Також не варто сподіватися, що з часом проблема пройде — навпаки, стан може тільки погіршитися. Тому що свищі можуть спровокувати розвиток онкологічного захворювання.

У Медичному домі Odrex проводять оперативне лікування всіх видів свищів різними методами, що дозволяє запобігти рецидиву хвороби.

Яку операцію обрати?

Сьогодні є безліч оперативних методів лікування хронічного парапроктиту, серед них:

  • лазерне випалювання просвіту свищевого ходу;
  • лігатурний метод;
  • висічення свища з подальшою сфінктеропластикою.

Вибір методу залежить від складності свища і результатів обстеження. Найчастіше в Odrex використовують метод видалення свища з подальшою сфінктеропластіка, тому що ця операція менш болюча для пацієнта в подальшому, а загоєння рани відбувається швидше.

Стаціонарне перебування після операції становить від 3 до 5 днів. А повне загоєння після видалення свища може проходити від 1 до 1,5 місяця.

Коли на огляд до проктолога?

Виявити захворювання може тільки лікар. При наявності скарг, сумнівів, відчуваючи біль, дискомфорт в зоні прямої кишки — зверніться до проктолога. А якщо вам більше 40-45 років, то профілактичні огляди варто проходити щорічно, так як багато проктологічних захворюваннь в цьому віці можуть проходити і безсимптомно.

Записатися на консультацію проктолога в Odrex можна  за номером +38 (048) 730-00-30 або через сайт.

Лікування суперожиріння: коли життя збагатилося можливостями

Опубликовано: 13.07.2020 о 11:01

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

У той же час багато з них згадують, як довго не наважувалися на операцію: страх перед хірургією, перед наркозом, повна невідомість. Хтось не готовий повірити, що його проблема потребує хірургічного втручання, інші не вірять в довгостроковість цього лікування. На жаль, упередження є і серед медиків. Тому для нас так важливо розповідати про кейси баріатричної хірургії, на прикладі пояснюючи, чому такі операції вкрай ефективні та безпечні.

Одна наша молода пацієнтка теж боялася операції, а випадок її був дуже складним: індекс маси тіла більше 50, захворювання з високим ризиком смерті зайшло далеко — те, що називається суперожирінням.

Щоб працювати з такими випадками, в лікарні повинні бути всі умови: інтелектуальний ресурс, досвід лікування і знеболювання пацієнтів понад 200 кг, технічне оснащення і навіть спеціальні операційний стіл, каталка, палата.

Баріатричний хірург Давид Махатадзе

Ключову роль відіграє час: в наших операційних баріатричні втручання займають 40-60 хвилин, а це значить, що пацієнт недовго знаходиться в наркозі, не вимагає великої кількості медикаментів та швидко пробуджується. У пацієнтів з ожирінням дуже часто зустрічається порушення дихання, а значить важливо навіть те, скільки часу вони проводять лежачи. Тут потрібні майстерність та сучасне мислення анестезіолога: безопіоїдна анестезія скорочує час операції, зменшує ускладненість дихання, ригідність центральної мускулатури, слабкість м’язів глотки. Завдяки цьому наша пацієнтка не зіткнулася з ускладненнями після операції — і дихає на повні груди.

Рукавну резекцію шлунка, або Gastric Sleeve, доктор Фомін вважає операцією вибору при суперожирінні. Через 4 проколи хірурги видаляють 70% шлунка, не залишаючи помітних слідів на шкірі. Вже через 2 години після операції жінка пила воду, через 3 години – гуляла по відділенню, а на третю добу виписалась додому.

Баріатричний хірург Андрій Фомін

Недавнє опитування Американського товариства баріатричної хірургії ще раз підтверджує, що люди переоцінюють ефективність дієти і фізичних вправ та недооцінюють як безпеку, так і ефективність хирургічного лікування. В Україні алгоритм лікування ожиріння пов’язаний з тим, щоб сказати пацієнтові «менше їжте, більше рухайтеся». У той час як лікування ожиріння має бути комплексом заходів і включати не тільки спостереження у свого сімейного лікаря, а й у ендокринолога, а в окремих випадках — хірургічне лікування ожиріння, метаболічних розладів, цукрового діабету II типу.

Деякі люди все ще вважають найбільшим бар’єром для втрати ваги нестачу сили волі. Насправді все набагато складніше, але пацієнти продовжують страждати від суспільного осуду. Ми ж з практики знаємо, що рішення зробити операцію вимагає великої мужності, і пишаємося нашими пацієнтами. Хтось задоволений самою втратою ваги, хтось розповідає, як вирівнялися рівні гормонів, нормалізувався цукор, знизився тиск, холестерин хороший. А хтось розповідає про свої досягнення, які стали можливими, коли повернулося здоров’я — і це по-справжньому здорово.

Гліальні пухлини головного мозку та цінність часу

Опубликовано: 29.06.2020 о 08:00

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

Гліальні клітини — це клітини нейроглії, загадкової субстанції, що оточує нейрони. Якщо нейрони — це струни музичного інструменту, то глія — струнотримач і глушник. Або, скажімо, якщо нейрони — трансмісія велосипеда, то глія — це його рама.

Анестезіолог Ірина Балака та операційна медсестра Людмила Омельянчук

Загальносвітові тенденції — старіння населення, вдосконалення та доступність діагностики пухлин мозку, негативний вплив факторів навколишнього середовища — справедливі і для України. Ці тенденції призводять то того, що захворюваність на гліальні пухлини головного мозку росте, і це висуває перед нами потребу змінювати нейрохірургічну допомогу.

Нейрохірург Олександр Яворський

Гліобластоми та інші злоякісні пухлини мозку мають несприятливий прогноз, але завжди зустрічаються пацієнти, яким вдається повноцінно прожити роки після лікування. Єдиним методом лікування внутрішньомозкових пухлин, що доказово подовжує життя пацієнтів є операція.

Під час таких операцій завдання нейрохірурга — максимально видалити пухлини мікрохірургічним методом, компенсувати стан хворого та врешті-решт отримати точний гістологічний діагноз.

Саме наявність сучасного операційного мікроскопу та додаткового обладнання, такого як ультразвуковий аспіратор, універсальна консоль для краніотомії в поєднанні з досвідом нейрохірурга дозволяють отримати результат, при якому ми можемо не тільки продовжити життя, а й зберегти та покращити його якість.

Нейрохірург Андрій Ломакін

Досі, не зважаючи на постійне удосконалення оперативної техніки запровадження променевої терапії, хіміотерапії строки виживання при гліальних пухлинах в популяції залишаються низькими.

Технології, які пропонує сучасна нейрохірургія, ми навчились застосовувати зважливо й обережно — і готові кидати виклик сухій статистиці виживання. Хірургія в деяких випадках — не спосіб назавжди і повністю вилікуватися. Але вона дарує найцінніше, що може бути — час: поліпшення якості життя і збільшення його тривалості.

Аденома простати: кілька аргументів на користь біполярного резектоскопу

Опубликовано: 11.06.2020 о 13:18

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Коли простата збільшується в розмірах, вона здавлює сечовипускальний канал, через що сечовипускання ускладнюється і стає частішим, турбує вночі. Щезає сон, а разом з ним і нормальний ритм життя. В процесі розвитку захворювання може приєднатися застій у верхніх сечовивідних шляхах. Тому при появі симптомів важливо вчасно звернутися до уролога.

Завдяки розвитку технологій у урологів є спосіб швидко і безпечно видаляти збільшену частину простати. Найбільш ефективна і безпечна операція — це біполярна трансуретральна резекція передміхурової залози (ТУР). Ключове слово тут — «біполярна», і тим, хто зіткнувся з аденомою у себе або близької людини, варто розібратися в фізиці процесу.

Кілька аргументів на користь біполярного резектоскопу

  • операція без розрізів, без травм сечового міхура: видалення пухлини хірург проводить трансуретрально — тобто через природний сечовипускальний отвір.
  • безпека: чому, власне, ми використовуємо саме біполярний резектоскоп Karl Storz, а не монополярний, який використовувався раніше? Вся справа в тому, що в монополярному резектоскопі електричний струм, за допомогою якого видаляють аденому, проходить через тканини пацієнта, що може призвести до опіків. В біполярному резектоскопі ток замикається на кінчику петлі. Цю енергію можна використовувати навіть у пацієнтів з кардіостимулятором.
  • мінімум ускладнень: під час операцій ми використовуємо фізіологічний розчин, подібний внутрішньому середовищу організма, щоб уникнути ТУР-синдрому — синдрому водної інтоксикації, важкого ускладнення при застосуванні інших методик.
  • видалення аденоми великих розмірів: якщо стандартне обладнання має обмеження за часом впливу на тканини, а відповідно — за об’ємом видалення пухлини, у біполярного резектоскопа їх практично немає.
  • мінімум протипоказань: не тільки через обладнання, а й завдяки кваліфікації нашої урологічної команди ми можемо допомагати і віковим пацієнтам, і тим, у кого була операція на серці.
  • швидке відновлення: найчастіше наші пацієнти виписуються через 2-3 дня і повністю відновлюються за 10-14 днів.
  • ефективність доведена, підтверджена якісними дослідженнями.

Коли потрібна операція при аденомі передміхурової залози?

  • коли турбують часті, наполегливі позиви до сечовипускання, з’являються нічне сечовипускання або нетримання сечі.
  • коли є труднощі при сечовипусканні, тиск в області сечового міхура, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, якщо сечовипускання відбувається переривчастим млявим струменем,
  • якщо виникла гостра затримка сечі,
  • після консервативної терапії обсяг залози і залишкової сечі не зменшився,
  • в разі появи ускладнення: каменів сечового міхура, інфекцій сечових шляхів, запалення в простаті, симптомів інтоксикації, пов’язаних з початком ниркової недостатності через хронічну затримку сечі, гематурії (кровотечі з тканини аденоми)

Завжди краще поговорити про проблему вголос на прийомі у лікаря, ніж терпіти симптоми. З питань доброякісної гіперплазії передміхурової залози, вона ж — аденома, ви можете проконсультуватися з урологом, записавшись на сайті або за телефоном +38 (048) 730-00-30.

Про що стукає серце

Опубликовано: 10.06.2020 о 11:39

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Гіпертонію – під контроль

Високі показники тонометра – це не жарт. Постійний тиск у судинах змушує серце працювати на межі. Але уникнути погіршення ситуації і навіть дати задній хід гіпертонії можна. Важливо взяти під контроль так звані коригувальні чинники.

  • Паління. Це найгрізніший провокатор розвитку гіпертонічної хвороби. Тиск підвищується через спротив судин потоку крові, оскільки під впливом нікотину вони стають дедалі менш еластичними. Також нікотин порушує в’язкість крові й провокує збільшення частоти серцебиття.
  • Надлишкова маса тіла. Особливо небезпечно впливає так зване центральне ожиріння, коли жир міститься в ділянці живота й грудей. Допустимий обсяг талії у жінок – менше 80 см, а в чоловіків – 94 см. Індекс маси тіла має бути меншим за 25. З кожним зайвим сантиметром та кілограмом ризик розвитку гіпертонії зростає.
  • Гіподинамія. Для тих, у кого режим дня проходить за алгоритмом «машина-офіс-диван», ризик гіпертонії зростає на 20-30%. Натомість 10 тисяч кроків на день та динамічні фізичні навантаження можуть захистити від проблем з тиском.
  • Психосоціальний фактор. Амбітність, безкомпромісна наполегливість і відповідальність – це, звичайно, добре для успішної кар’єри, але не для серцево-судинної системи: при нервовій перенапрузі постійні сплески адреналіну провокують периферичний спазм судин.
  • Харчування. Їсти менше солі, солодкого, копченого, смаженого, зменшити дозу кави або міцного чаю завжди краще, ніж додавати в меню різні пігулки від високого тиску.
  • Порушення сну за типом синдрому нічного апное або хропіння. Справа в тому, що храп провокує підвищення тиску в грудній клітині та черевній порожнині. А це впливає на судини, провокуючи їх спазм. Розвивається артеріальна гіпертонія.

На жаль, не все в наших руках. Йдеться про некоригувальні чинники:

  • Стать. У чоловіків середнього віку гіпертонія розвивається частіше, ніж у жінок. У понад 60% жінок гіпертонія пов’язана з клімаксом.
  • Вік. Що старша людина, то вищий ризик розвитку захворювання. Це пов’язано з атеросклерозом судин. З віком в організмі порушуються обмінні процеси і в результаті на стінках судин можуть утворюватися атеросклеротичні бляшки. Порушується еластичність судин: вони вже не здатні пристосовуватися під вплив погоди, стресів, фізичних навантажень. Здоровий спосіб життя допоможе відкласти знайомство з проблемою.
  • Спадковість. Високий тиск у батька або дідуся? Будьте пильні, гени – річ уперта.

На першій стадії можливий зворотний розвиток гіпертонії – за умови зведення до мінімуму коригувальних чинників. Якщо йдеться про II або III стадію артеріальної гіпертензії, без медикаментозного лікування не обійтися.

Перевірений – упевнений

Теза – профілактика краще, ніж лікування – завжди актуальна. Сучасний Кардіо Check-Up допоможе на ранніх стадіях виявити серцево-судинні захворювання. Це комплексне обстеження, до якого входить: консультація лікаря, клінічний аналіз крові, визначення рівня глюкози, ліпідограма з визначенням ліпопротеїна (а). УЗД серця допоможе вчасно розпізнати тромбоз, пороки серця, зміни клапана, гіпертрофію лівого шлуночка, що часто є проявом гіпертонічної хвороби. А дослідження стінки судин шиї дасть оцінку віку кровоносних магістралей, допоможе розпізнати атеросклеротичні зміни в них.

Кардіо Check-Up – це два візити до клініки: перший триває 2 години, другий – 30 хвилин. Раннє виявлення захворювань дає можливість провести ефективну корекцію, уникнути розвитку станів, небезпечних для життя.

Спокійним кроком до точних результатів

Для діагностики стану серцево-судинної системи ефективна ЕКГ-проба з дозованим фізичним навантаженням: велоергометрія або тредміл-тест. Такі обстеження допоможуть визначити міру толерантності організму до фізичного навантаження, виявити епізоди ішемії міокарда (у тому числі безболісної), порушення ритму серця, пов’язані з фізичною активністю.

Тредміл-тест проходять, крокуючи по біговій доріжці. Нахил доріжки змінюється кожні 3 хвилини. Тредміл-тест і велоергометрію здійснюють під пильним контролем лікаря, пацієнти можуть бути абсолютно спокійні за своє здоров’я. Для кожного хворого підбирають індивідуальне навантаження.

Обстеження рекомендують:

  • школярам, дітям, які прагнуть займатися професійним спортом;
  • спортсменам, учасникам марафонів;
  • людям певних професій, наприклад морякам;
  • пацієнтам, які перенесли інфаркт, та не раніше ніж через місяць;
  • для оцінки ефективності кардіологічних препаратів;
  • для всіх після 40 років.

Перед здійсненням тесту із дозованим фізичним навантаженням всім пацієнтам рекомендовано пройти електрокардіограму та УЗД серця. Коли йдеться про пацієнтів з гіпертонією, тест можна проводити тільки після консультації кардіолога та добового моніторингу артеріального тиску.

Спостереження в динаміці

Завдяки холтер-ЕКГ можна діагностувати й попередити такі кардіологічні порушення, як аритмія, підвищений або знижений тиск, стенокардія, ішемія. Якщо звичайна ЕКГ показує 5 секунд життя пацієнта, то холтер роблять у режимі 24, 48, 72 години. Цей час людина живе звичайним життям: ходить на роботу, виконує звичні фізичні навантаження, а програма ретельно записує навіть найменші зміни в стані серцево-судинної системи. За результатами лікар може скорегувати лікування або призначити додаткове обстеження вузьких фахівців.

Записатись на консультацію кардіолога або діагностику можна за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Що робити, коли у носі чи вусі дитини з’явився неочікуваний предмет

Опубликовано: 01.06.2020 о 17:16

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Маленькі деталі = великі проблеми

У маленьких дітей, що лише починають пізнавати світ, виникає величезний інтерес до будь-яких предметів, що трапляються у них на шляху. Зазвичай, через свою допитливість, малюки хочуть все скуштувати, а випадково можуть засунути до носа чи вуха найрізноманітніші предмети: починаючи від різних гудзиків до шматочків їжі та деталей іграшок. Також потрапити до носа чи вуха можуть й різні комахи під час прогулянок.

Як зрозуміти, що дрібні деталі потрапили до носа чи вуха малюка?

Інколи вони можуть не бентежити дитину протягом деякого часу, а потім починають подразнювати слизову, створювати дискомфорт чи біль. Проявлятись це може таким чином:

  • ускладнене дихання або часткова закладеність однієї ніздрі,
  • з носу або вуха може піти кров, прозорий слиз або гній,
  • гнусавість,
  • скарги на біль в зоні носа чи голови,
  • стурбованість, плач може вказувати на біль в причинному вусі.

Чого не можна робити?

Головні правила:

  • не панікувати,
  • не намагатись дістати предмет самостійно,
  • не використовувати для цього допоміжні матеріали (ватна паличка, пінцет і т.д.),
  • не надавлювати на ніс,
  • не промивати ніс водою.

Подібні дії можуть призвести не лише до кровотечі, а й до травмування, блокування повітря та задухи. Негайно зверніться за медичною допомогою.

Що слід робити?

  • Негайно звернутись до лікаря. Дитині бажано дихати ротом, щоб предмет не просунувся глибше при носовому диханні. Не слід годувати і поїти дитину.
  • Якщо в вухо потрапила комаха, то потрібно залити в вухо масляний розчин, аби її знерухомити. Якщо цього не зробити, комаха викликає неприємний звук, біль і травматизацію.

Як уникнути таких випадків?

  • Прибрати всі дрібні предмети в недоступні для малюка місця — основна профілактика.
  • Намагайтесь, щоб ігри з пластиліном або іграшками з деталями проходили під контролем дорослого.
  • Не забувайте про уважність під час прийомів їжі: не варто розмовляти з малюком чи смішити його.

Але малоймовірно повністю застерегти дитя від таких випадків: навколо нас безліч предметів, які можуть зацікавити малюка.

Чим швидше витягнути предмет, тим менша ймовірність запалення та травмування. Записатись на консультацію до отоларинголога можно за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

 

Міжнародний день здорового травлення

Опубликовано: 29.05.2020 о 10:54

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Шлунково-кишковий тракт — це складна біологічна система, до якої щодня потрапляють мільярди різноманітних бактерій, та яка формує роботу усього організму. Головні наслідки порушення роботи травлення — ожиріння та порушення обміну речовин, які ведуть за собою безліч різних хвороб, серед яких печія, гастрит та виразкова хвороба. Основним засобом захистити себе від цих захворювань стають методи профілактики, рекомендовані гастроентерологами та дієтологами. Серед них добре всім відомі методи: відмова від шкідливих звичок, фізична активність, боротьба зі стресовими станами, правильний режим і раціон харчування.

Що таке здорове харчування та як його побудувати

Їжа — матеріал для росту та регенерації тканин, вироблення енергії та нормалізації гормонального та імунного фону організму. Раціональне харчування — один з аспектів здорового способу життя, але потрібно зазначити, що це індивідуальне поняття. Тут потрібно враховувати вік, стать, стан здоров’я, регіон проживання та особливості свого організму. Є ряд продуктів, вживання яких корисне для одних людей, але шкідливе для інших.

Існує кілька принципів здорового харчування:

  • різноманітний раціон та регулярне вживання їжі,
  • отримання необхідної кількості калорій, в залежності від потреб організму,
  • нормоване вживання жирів: в залежності від широтності проживання,
  • повільне та добре пережовування: близько 20 жувальних рухів,
  • включення до раціону рідких страв,
  • дотримання питного режиму: 30 мл чистої води на кілограм ваги,
  • продукти, що багаті на білки потрібно вживати на сніданок та обід,
  • вечеряти не пізніше, ніж за дві години до сну, краще молочні, овочеві та круп’яні страви,
  • краще споживати свіжоприготовлену іжу, не варто тримати страви в холодильнику довгий час,
  • мінімальна кількість вживання продуктів з надмірною кількістю цукру та відмова від солодких газованих напоїв,
  • пам’ятайте про норму алкогольних напоїв на день (1мл міцного алкоголю на 1кг ваги),
  • намагайтеся обмежити додавання жиру при готуванні, наприклад, варіть їжу на пару,
  • обирайте м’ясо з низькою кількістю жирів, таке як м’ясо курки, індички, кролика або тонкі шматки яловичини, свинини або баранини,
  • вживайте рибу близько 3-5 разів на тиждень,
  • підтримуйте здорову масу тіла: люди з надлишковою масою частіше страждають від розладу травлення.

Що ми не знаємо про процес травлення?

Процес травлення розпочинається ще до того моменту, коли їжа потрапила до рота. На самому початку людина відчуває запах їжі, завдяки чому запускається процес слиновиділення та вироблення травних соків. До речі, травний сік, в основі якого соляна кислота, може перетравити далеко не всі продукти, наприклад жувальну гумку. А вага мікроорганізмів, яким заселений кишківник, становить понад 3 кілограм.

На перетравлення їжі ми також витрачаємо енергію. Найбільше витрат — це перетравлення білків та жирів. Їжа перетравлюється частинами: спочатку вуглеводи, потім білки і наостанок жири. Для цього необхідно близько 3-х діб.

Аби забезпечити правильну роботу травлення, потрібно дбати про свій спосіб життя постійно. Те, що ми вживаємо, та як ми це робимо неодмінно відбивається на самопочутті. А хвороби органів шлунково-кишкового тракту помолодшали і вражають вже не лише дорослих людей, а й малюків. Починайте піклування про себе зсередини.

Записатися на консультацію до гастроентеролога можно за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.