Сучасні європейські протоколи передбачають використання спеціальних плевральних порт-систем. Порт-система для плевральної порожнини належить до інноваційних технологій в онкології, головна мета яких – підвищення якості життя пацієнтів.
Завдяки плевральній порт-системі можна самостійно, в домашніх умовах позбутись рідини з плевральної порожнини, за потреби – вводити ліки, анестезію – щоб купірувати больовий синдром.
Цю міні-операцію проводять у перев’язувальній, під місцевою анестезією. Весь процес займає близько півгодини. Хірург робить один розріз до 3 см, під шкіру імплантується порт-система, що складається з катетера, зануреного в плевральну порожнину, і титанової камери з мембраною із силікону. Катетер поміщається в плевральну порожнину, а порт із мембраною з силікону розташовують під шкірою. Накладається косметичний шов – знімати його потім немає потреби.
Світлана Аркадіївна приїхала на операцію разом з дітьми з Дніпра. Заміну суглоба довго відкладали — через проблеми з серцем. Коли Світлані Аркадіївна провели стентування судин серця, у неї з’явилася можливість виконати ендопротезування колінного суглоба.
Набір імплантів Aesculap Columbus, яку встановили Світлані, значно розширює можливості лікаря і дозволяє знайти рішення для абсолютно різних клінічних випадків. Дизайн штучного суглоба дозволяє зберегти природну форму і руху надколінника. Амплітуда рухів у коліні збільшується до фізіологічної норми. Довга модульна ніжка робить його більш стійким. Операція ендопротезування подарувала пацієнтці шанс знову рухатися, бути активною і більше не відчувати біль.
Операція була тривалою — через супутні патології потрібно ще більше навичок і досвіду операційної команди. Трохи більше, ніж через місяць жінка пройде курс відновлення, але вже сьогодні, на другий день операції, Світлана Аркадіївна прогулюється по відділенню, активно спілкується з гостями та своїми лікарями й готується до від’їзду додому.
В Одесі відбулася справжня Дніпровська зустріч: тут сім’я Світлани Аркадіївни зустрілася зі своїм рентгенендоваскулярним хірургом Костянтином Хацько, який з цього року завідує одним з відділень Клініки Серця Odrex, а анестезіологом на ендопротезуванні був Олександр Максименко — колись давно він теж переїхав працювати в Odrex з Дніпра.
Детальніше про заміну колінного суглоба в Медичному домі Odrex можна за посиланням.
Записатися на консультацію ортопеда-травматолога можна за номером +38 (048) 730-00-30 або через форму «Запишіться на прийом» на нашому сайті.
На жаль, медицина ще не дає відповіді на те, як повністю вберегти себе від раку простати. Є кілька факторів ризику, але який з них призводить до того, що клітина передміхурової залози стає злоякісною, — до кінця не відомо:
вік старше 50 років: зміна гормонального фону може стати причиною раку;
вазектомія: проведення стерилізації збільшує ймовірність захворіти;
робота, що пов’язана з впливом хімічного елемента — кадмію;
надмірне вживання шкідливої їжі, незбалансоване харчування, вживання алкоголю, наркотиків і куріння.
Понад 80% раку простати діагностується у чоловіків у віці 65 років і старше, але не варто стверджувати, що це хвороба літніх чоловіків. Все частіше хворобу знаходять і у чоловіків до 40 років. Це пов’язано зі змінами або порушеннями гормонального фону в цьому віці.
Пухлина може не проявляти себе 10, а то і 30 років, тому виявляють хворобу найчастіше вже в пізньому віці, а іноді і на останній стадії, коли симптоми вже проявилися.
Велика частина симптомів пов’язана з процесом сечовипускання: нетримання, слабкий струмінь, часті походи в туалет при цьому чоловіка турбує відчуття неповного випорожнення сечового міхура. Іноді похід в туалет може супроводжуватися болем і згустками крові як в сечі, так і в спермі. Пацієнтів також може турбувати біль у тазовій кістці або в хребті. У цьому випадку біль сигналізує про те, що метастази вже знаходяться в цій області.
Як не допустити рак до стану, в якому він не лікується
Чоловікам після 40 радять проходити профілактичні огляди в уролога як мінімум раз на рік. Це дозволить виявити захворювання на ранній стадії і сприяє ефективному лікуванню.
Якщо симптоми вказують на наявність хвороби необхідно пройти діагностику. Для початку необхідно здати загальний аналіз крові на ПСА (простатспецифічний антиген), який є онкомаркером раку передміхурової залози. Підвищений результат може свідчити про наявність раку.
Після цього лікар проводить пальцеве ректальне дослідження. Під час цієї процедури можна виявити щільні ділянки, затвердіння, вузлики, які можуть вказувати на проблему. Є й інші методи діагностування раку простати:
Імуногістохімічна методика — дослідження тканин під мікроскопом, перевіряючи різні ділянки органу за допомогою маркованих антитіл;
Біохімічний аналіз крові на лактатдегідрогенази — дослідження внутрішньоклітинного ферменту. Підвищений результат вказує на наявність пухлини;
Біопсія простати дозволяє дізнатися наскільки агресивний рак на даний момент. Після підтвердження діагнозу біопсією можна відразу приступати до лікування. Але у цієї процедури є ряд недоліків, серед яких біль, дискомфорт і варіант хибнопозитивних результатів.
Існує міф, що біопсія може сприяти поширенню раку, але це неправда. Ця процедура схвалена світовими фахівцями і абсолютно нешкідлива, при цьому дозволяє максимально точно виявити характер хвороби.
Ускладнення, про які слід знати
Підступність раку простати — в тяжких ускладненнях, які позначаються на інших органах. Рак може пошириться в кістки, сечовий міхур, кишківник і лімфовузли. Також рак простати може спровокувати анемію і гіперкальціємію. При анемії рівень гемоглобіну в крові знижується і людина відчуває сильну втому, задишку і блідість. А ось гіперкальціємія супроводжується підвищеною стомлюваністю, втратою апетиту, відчуттям спраги, відчуттям необхідності сечовипускання, нудотою, блювотою і запором.
Не варто забувати і про психологічний стан. Деякі з нас важко переносять постановку діагнозу, стають на бік заперечення, придушують свої емоції і бояться говорити про діагноз. Чоловіків лякає імпотенція, як один з варіантів ускладнень. Це часто асоціюється з втратою «мужності» і є одним з найбільш небезпечних ускладнень.
Лікар допоможе підібрати метод лікування залежно від поширення пухлини. У Медичному домі Odrex пропонують лікування гормональною терапією або за допомогою хірургічної операції.
Гормонотерапія — це тривалий варіант лікування, найчастіше його використовують люди похилого віку. В цьому випадку препарати дозволяють зняти больовий синдром і напругу при сечовипусканні. Є два види препаратів: одні імітують гормони та знижують рівень тестостерону, а інші блокують вплив гормонів на ракові клітини.
Є кілька видів хірургічного втручання. Але їх можна використовувати тільки в тому випадку, коли рак ще не поширився за межі залози. У разі лікування методом відкритої простатектомії пацієнту необхідно близько двох тижнів перебувати в стаціонарі. На цей час хворому встановлюю катетер, по якому повинна проходити сеча. Його необхідно промивати антисептиком, щоб не допустити інфекцій або кровотеч.
У разі проведення лапароскопічної операції з видалення простати тривала госпіталізація не потрібна. Пацієнт відновлюється протягом декількох днів.
Детальніше про порівняння відкритої та лапароскопічної операцій — в наших кейсах.
У деяких випадках приймають рішення про орхіектомії — операції з видалення яєчок. Це варіант лікування прогресивного раку, тому що з видаленням яєчок, перестають вироблятися андрогени. Це допомагає зупинити поширення хвороби.
Щорічно близько 300 тисяч чоловіків відрощують вуса в листопаді, щоб привернути увагу до хвороби
Ця акція триває весь листопад і відома під назвами Movember, Вусопад або Усябрь. Чоловіки, на підтримку хворих на рак простати, протягом усього місяця відрощують вуса і при цьому жертвують, зекономлені від гоління, гроші в фонд на дослідження для боротьби з цим видом онкології. По всьому світу це робить понад 300 тисяч чоловіків.
А почалося все з жарту і фрази «мужик ти чи не мужик». Двоє австралійців хотіли повернути в моду вуса як символ мужності. Таким чином вони привернули увагу громадськості до проблеми раку простати. У світі рак простати знаходиться в трійці онкологічних захворювань з летальним результатом.
При виявленні раку на початкових стадіях, вилікуватися можна в 99% випадків. Тому сильній половині необхідно ретельніше стежити за своїм здоров’ям, звертати увагу на очевидні ознаки захворювань, не має значення які. Для профілактики раку необхідно вести здоровий спосіб життя: займатися спортом, правильно харчуватися, кинути палити і не варто забувати про відвідування лікаря. Від цього захворювання не застрахований жоден чоловік, але важливо знати, що профілактика не марна.
Проходьте профілактичні огляди вчасно! Записати на консультацію можна за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.
Насправді, під аденоидами мається на увазі відразу три утворення з лімфоїдної тканини: два з них розташовуються навколо гирла слухових труб, третє знаходиться в центрі склепіння самої носоглотки. Аденоїди починають формуватися на 4-6 тижні внутрішньоутробного періоду і знаходять остаточну форму на 7 місяці.
Коли дитина народжується, його дихальні шляхи заселяються різноманітними мікроорганізмами. Лімфоїдна тканина в носоглотці – це перший бар’єр в боротьбі з можливим проникненням інфекції, то, що допоможе знищити інфекцію і вивести з організму.
До 6 місяців в носоглотці дитини вже живуть лактобактерії, анаеробні стрептококи, фузобактерии, нокардии. Чим більше і частіше дитина взаємодіє з навколишнім світом: буває в місцях великого скупчення людей, магазинах, дитячих садах, секціях, майданчиках, в громадському транспорті, тим більше він стикається з різноманітністю мікрофлори нашої планети, в тому числі і патогенної. Це змушує «працювати» лімфоїдну тканину, тому мигдалини збільшуються (аж до 4-5 років), однак це збільшення – фізіологічне. Потім вони починають поступово зменшуватися і до 7-10 років набувають нормальних розмірів.
Але розростання лімфоїдної тканини буває і патологічним. У таких випадках гіпертрофія, тобто збільшення, аденоїдів може призводити до негативних наслідків, про них – нижче.
Як запідозрити наявність запалення (хронічного аденоидита) і збільшення аденоїдів у дитини?
Сигнали наступні:
часта затяжна нежить, є тільки короткочасні світлі проміжки між епізодами захворювання,
з’являється гугнявість голосу,
закладеність носа до повної відсутності дихання,
дитина часто дихає ротом, з’являється сухий нав’язливий кашель, переважно вночі,
дитина починає хропіти уві сні,
знижується слух, розвивається кондуктивна приглухуватість,
розвиваються вторинні гострі середні і ексудативні отити,
з’являється швидка стомлюваність як наслідок кисневого голодування через порушення носового дихання.
Що відбувається, коли дитина з аденоїдними вегетаціями довго не дихає як слід?
Аденоїди порушують нормальний процес дихання. Зазвичай, коли повітря проходить через носову порожнину, воно стимулює велику групу рефлексів, що викликають вдих і видих. У нормі дихання через ніс глибше, ніж через рот. Тривале дихання через рот обумовлює відносно незначний – без клінічних проявів, але брак вентиляції легенів з усіма його негативними наслідками:
грудна клітка може сформуватися неправильно: наприклад,
з’являється деформація «курячі або килевидні груди»
порушується робота шлунково-кишкового тракту: це помітно по погіршення апетиту, блювоті, запорів або проносів,
може неправильно розвиватися лицьовій скелет: нижня щелепа стає вузькою, подовжується, через порушення формування твердого неба виникають порушення прикусу: обличча набуває своєрідного «аденоїдного вигляду».
З історії: Вперше аденоїди описав датський лікар Вільгельм Мейер в 1868 році. Він виявив, що наслідками аденоїдів може стати обструкція дихальних шляхів і порушення формування кісток черепа, так зване «аденоїдні обличча».
Як лікувати аденоїди?
Гіпертрофію аденоїдів потрібно лікувати – але далеко не завжди потрібно аденоїди видаляти.
Звичайно, коли гіпертрофія аденоїдів незначна, є слабко порушення дихання і відсутні ускладнення, то досить консервативного лікування. Це різні сольові розчини і топічні гормональні препарати у вигляді спрею.
Показання для операції визначає лікар — її можна проводити в будь-якому віці, але не можна відкладати операцію «на потім» – як видно вище, захворювання негативно впливає на фізичний і розумовий розвиток дитини.
А чи потрібна операція?
Ряд фахівців рекомендує утримуватися від аденотомії з урахуванням того, що мигдалини є органом імунної системи. Але це питання продовжують вивчати: у 2013 році вчені порівнювали показники роботи імунної системи до, через 1-2 місяці і через рік після аденотонзілотоміЇ. Оцінювали рівень імуноглобулінів IgA, IgM, IgG и количество лимфоцитов. Виявилося, що рівні IgA і IgG дещо знизилися через рік, але залишалися в межах норми – тобто операція не зробила негативного впливу на гуморальний імунітет.
Бібліографія
В.Г. Сапожников та ін. «Про гіпертрофію глоткової мигдалини в педіатричній практиці» // Вісник нових медичних технологій. – 2017 – т.24, №1, с. 99-102
В.І. Попович «Синдромно орієнтована оториноларингология в загальній лікарській практиці. Діагностика і раціональна фармакотерапія»// клінічна лекція «Школа доказової медицини». – 2014 рік, 354 с.
Є.П. Карпова, Д.А. Кожухів «Хронічний аденоїдит у дітей. Посібник для лікарів »// кафедра дитячої оториноларингології РМАПО. – 2013.
С.М. Пухлик «Аденоїди і аденоїдит. Підходи до лікування »// журнал« Здоров’я України ». – 2017.
Ю.Ю. Голонова «Гіпертрофія аденоїдів. Лікувати або видаляти? ».
В.И. Попович «Синдромно ориентированная оториноларингология в общей врачебной практике. Диагностика и рациональная фармакотерапия» // клиническая лекция «Школа доказательной медицины». — 2014, 354 с.
Е.П. Карпова, Д.А. Тулупов «Хронический аденоидит у детей. Пособие для врачей»// кафедра детской оториноларингологии РМАПО. — 2013.
С.М. Пухлик «Аденоиды и аденоидит. Подходы к лечению» // журнал «Здоровье Украины». — 2017.
Ю.Ю. Голонова «Гипертрофия аденоидов. Лечить или удалять?».
Santos FP, Weber R, Fortes BC, Pignatari SS. Short and long term impact of adenotonsillectomy on the immune system // Brazilian Journal of Otorhinolaryngology — Volume 79, Issue 1, January–February 2013, Pages 28-34.
• практические аспекты молекулярной диагностики,
• особенности распространенности и и сенсибилизации грибковых и эпителиальных аллергенов,
• современный подход диагностики и лечения аллергического ринита, атопического дерматита.
Также, после лекционной части прошел мастер-класс по технике постановки кожных тестов.
Благодарим всех участников школы, делимся фотоотчетом и ждем вас на новых мероприятиях в Medical Hub Odrex!
У листопаді в усьому світі відзначають день боротьби з цукровим діабетом. Щодня кількість хворих на це захворювання збільшується, при цьому багато хто ще навіть не здогадується про свій діагноз. Нехай від діабету ніхто не застрахований, але є рекомендації, які дозволять відтягнути хворобу на десятки років.
Вероніка Григорівна відповіла на запитання, які часто ставлять і які цікавлять багатьох:
чому виникає нечутливість до інсуліну?
чи може діабет, що розвивається під час вагітності, проявитися вже після пологів?
чи переросте дитина цукровий діабет?
що категорично заборонено їсти і чому більшість пацієнтів лікуються неефективно?
на яку роботу не візьмуть діабетиків?
Відповіді на ці та інші запитання дивіться у програмі каналу Думська ТВ.
Цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, імпотенція, варикозне розширення вен, деякі види раку, хвороби травної системи – ось неповний список захворювань, які пов’язують з ожирінням. У разі, коли традиційні методи боротьби з надмірною вагою не допомагають, на допомогу приходить баріатрія – напрямок хірургії, що займається запобіганням і лікуванням ожиріння, цукрового діабету та метаболічних розладів.
Про лікування ожиріння виданню infoport.live розповів Андрій Фомін, завідувач хірургічного відділення №2, баріатричний хірург, хірург-онколог Медичного дому Odrex. Детальніше про те, як проходить і кому показана консультація баріатричного хірурга читайте в материалі на сайті.
Записатися на консультацію баріатричного хірурга можна за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму “Запишіться на прийом” на нашому сайті.
Якщо ви не можете приїхати на консультацію баріатричного хірурга в Одесу, запишіться на онлайн-консультацію у координатора Центру лікування ожиріння і метаболічних розладів за телефоном: +38 (050) 42-400-15.
22 листопада о 13:00 у нашій студії відбудеться прямий ефір із урологом Денисом Альошіним.
Вже зараз ви можете поставити запитання, які вас цікавлять, в особистих повідомленнях наших акаунтів у Facebook, Instagram і отримати на них відповіді під час прямого ефіру.
Семінар проходив під егідою кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини болю Одеського медичного інституту Міжнародного гуманітарного університету.
У рамках заходу свої доповіді представили:
• доктор медичних наук, анестезіолог Сергій Дубров,
• кандидат медичних наук Олег Сатішур,
• завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Odrex, анестезіолог-реаніматолог Ігор Йовенко.
Зі вступним словом виступив проректор МДУ В’ячеслав Олексійович Полясний.
Були розглянуті сучасні концепції штучної вентиляції легень, передові технології у механічній вентиляції легень, досвід використання сучасних підходів та режимів штучної вентиляції легень у пацієнтів із тяжкими пневмоніями.
Анатолій Естрін та Станіслав Саркевич докладніше розглянули освітні ініціативи щодо ШВЛ в Україні та особливості технічного обслуговування апаратів ШВЛ.
Дякуємо всім учасникам за цікаві питання та дискусії, ділимося фотозвітом та чекаємо вас на нових заходах у Medical Hub Odrex!
Іпохондрія – це один із варіантів тривожного розладу, що найчастіше виникає у людей зі збудливою нервовою системою та підвищеною тривожністю. Цей розлад характеризується постійним острахом виявити в себе прогресуючу хворобу.
Сергій Франсіскович відповів на поширені запитання:
Які причини виникнення цього тривожного розладу?
Чи можуть іпохондрики самі надумати собі хворобу?
Чи нормально постійно хвилюватися про своє здоров’я?
Як зрозуміти, коли звичайна тривожність переростає в розлад?
Чи є різниця між іпохондрією та істерією?
Чи впливає культурна ментальність на виникнення іпохондрії?
Як стрес пов’язаний з іпохондрією?
Які шляхи лікування розладу?
Чи може іпохондрія вплинути на розвиток справжньої хвороби?
Більше про ці та інші теми – у програмі Думська-ТВ.
