Посты автора annstelmakh

Відповідальність за здоров’я

Не всі однаково звикли нести відповідальність за своє здоров’я. У минулому у цього пацієнта була наркозалежність – зі слів рідних, останній прийом наркотичного засобу був якраз напередодні пневмонії.

Чоловік – молодий, трохи старше тридцяти, але з дуже несприятливим «букетом» діагнозів: пневмонія, респіраторний дистрес-синдром (життєвозагрожуючі ураження легень), сепсис і недостатність декількох органів і систем одночасно: дихальна, серцево-судинна, ниркова, печінкова, церебральна.*

Ми постійно намагаємося полегшити перебування пацієнта в реанімації: забезпечити комфорт, дати можливість відвідувати родичів. По можливості, використовуємо мінімально інвазивні втручання. Наприклад, вентиляцію легенів через маску – це делікатніше, ніж інтубація трахеї. Але в даному випадку неінвазивна вентиляція легенів виявилася неефективною – потрібна була інтубація трахеї, потім трахеостомия, глибока медикаментозна седація і введення міорелаксантів.

Двостороння полісегментарна пневмонія

Тим часом КТ показало гнітючу картину: тотальне інтерстиціального ураження обох легень – двостороння полісегментарна пневмонія.

Життя в пацієнта підтримувало величезну кількість механізмів: апарат ШВЛ, прилади, що контролюють показники життєдіяльності, катетери, апарат гемодіалізу (через розвиток гострого пошкодження нирок нефролог провів два сеанси гемодіалізу). Тим часом лікарі поетапно проводили диференціальну діагностику збудника інфекції – причини пневмонії.І проводили терапію, спочатку емпіричну антибактеріальну, на основі спостережень і міжнародних рекомендацій, потім – прицільну, згідно бактеріологічних посівів. Така терапія повинна бути прорахована вкрай грамотно і практично щохвилини, її ефективність постійно потрібно переоцінювати і, при необхідності, проводити корекцію.

Анестезіолог-реаніматолог, завідувач відділенням ОАІТ Ігор Йовенко

Реабілітація найскладніших пацієнтів

Поступово команді реаніматологів вдалося домогтися стабілізації, а потім відновлення функції легень, серця та інших систем, чоловік знову зміг дихати самостійно — після двох тижнів штучної вентиляції легенів, почав реабілітацію — фізичну і психологічну — і виписався додому через 19 днів після госпіталізації практично здоровим.

За життя пацієнта знову боролася наша велика команда відділення інтенсивної терапії: лікарі Ігорь Йовенко, В’ячеслав Цалко, Ірина Балака, Микола Беляков, Катерина Лотощенко, Яна Подгорна, Олександр Степашко, Олександр Максименко, медсестри і молодші сестри.

*Дихальна недостатність. АТ= 130/85. ЧТ=25. SpO2 47% / FiO2 60%. Респіраторний коефіцієнт – РаO2 / FiO2 = 108. Лабораторні маркери сепсису при надходженні: лейкоцитоз 14,5 тыс., С-реактивний білок — 216 мг/л, прокальцитонін-1,89 нг/мл, лактат 2,6 ммоль/л. Клініко-лабораторні ознаки важкої дихальної недостатності, печінкова і ниркова дисфункції, коагулопатія, энцефалопатія.
** (ПДКВ=15, FiO2=45%). Досягнуто респіраторного коефициенту – РаO2 / FiO2 = 251.

Чоловік потрапив до відділення інтенсивної терапії Odrex у край важкому стані: з септичним шоком, важкої дихальної та серцево-судинною недостатністю, порушенням згортання крові і септичним ураженням головного мозку *.

Команда, яка займалася лікуванням пацієнта — це лікарі-реаніматологи В’ячеслав Цалко, Олександр Максименко, Олександр Степашко, Ірина Балака, Яна Подгорна, Катерина Лотощенко, Катерина Кушнір, Микола Беляков, Ігорь Йовенко, медсестри і молодші сестри.

Робота у реанімації — завжди командна. Реаніматологи працюють позмінно, і кожен лікар, приходячи на зміну, повинен враховувати величезну кількість показників життєдіяльності пацієнта, постійно вимірюючи їх і безперервно коректуючи життєво небезпечні порушення. Кожен реаніматолог повинен оцінювати, наскільки ефективно працюють лікарські препарати — а їх іноді потрібно безліч — у кожного конкретного больного. При необхідності реаніматолог проводить протезування (механічне або фармакологічне заміщення) порушених функцій дихальної, серцево-судинної та інших систем організму.

Це колосальна кількість інформації, яку потрібно не просто тримати в голові, але і вміти швидко реагувати і приймати рішення на її основі.

Чоловікові (досить молодому, до речі, — йому на цей момент було трохи більше 40) призначили інтенсивну терапію відповідно до сучасних міжнародних протоколів і рекомендаціями: противірусну терапію, антибактеріальну терапію в емпіричному режимі, а потім — прицільну терапію, згідно даних бактеріологічних посівів.

Команді реаніматологів довелося інтубувати пацієнта і почати штучну вентиляцію легенів з індивідуальним підбором відповідних режимів механічного дихання — з цього моменту грудна клітка піднімалася в такт роботи апарату ШВЛ. Цей такт збережеться надовго — цілих 38 днів і ночей. Для тривалої вентиляції легенів пацієнта провели трахеостомию — тобто зробили штучний отвір в трахеї **.

Тим часом через сепсис у пацієнта розвивалося гостре пошкодження нирок. Щоб замістити функцію виснажених нирок, нефрології Odrex треба було провести 30 сеансів гемодіалізу.

І чоловік з усім впорався. З важко протікаючим грипом (А) H1N1, пневмонією, респіраторним дистрес-синдром, сепсисом і септичним шоком, недостатністю чи не всіх органів і систем: дихальної, серцево-судинної, ниркової, печінкової, церебральної. Він знову зміг повноцінно дихати і жити.

Але реанімація все одно залишається травмуючим досвідом. Як для фізичного стану людини, так і для емоційного — тому ми проводимо психологічну реабілітацію. І реабілітацією, і фізіотерапією ми займаємося прямо на місці, в клініці — пацієнту та його рідним не потрібно в розгубленості шукати, де закінчити лікування і відновлення після важкої хвороби.

Лікування було довгим і складним — як для пацієнта і його сім’ї, так і для команди Odrex, але загальні старання були винагороджені — через 55 днів з моменту госпіталізації чоловік зміг повернутися додому — самостійно, без задишки, пішки.

* Дихальна і серцево-судинна недостатність. АТ = 80/40. ЧД = 40. SPO2 64% / FIO2 60%. Респіраторний ацидоз. РАСO2 = 56. РаO2 = 41. РН = 7.1. ВЕ-12. Респіраторний коефіцієнт = 68. високі маркери сепсису: прокальцитонін — 30 нг / мл, с-реактивний білок — 270 мг / л, лейкопенія, «паличкоядерних зрушення» — до 25%. клініко-лабораторні ознаки ниркової і печінковою дисфункції, коагулопатія, енцефалопатія.

** Штучна вентиляція вимагала застосування режимів з високим ПДКВ (до 20) і fio2 до 80%.