Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!
Медичний дім Розкидайлівська
Поліклініки всієї сім`ї Оберіть найближчу
+38 (048) 730-00-30 Цілодобова гаряча лінія
9000 з мобільного Швидка допомога
Особистий
кабінет
Укласти декларацію Записатись
Укласти декларацію
Особистий кабінет

Посты автора annstelmakh

annstelmakh

Анна Стельмах

Що робити онкохворим під час пандемії: безліч питань, на які ми знаємо відповідь

Опубликовано: 03.04.2020 о 13:52

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Клінічний онколог, хіміотерапевт Ольга Кузнецова

Що кажуть міжнародні рекомендації?

Слід знати, що припинити курс лікування можливо у випадках, коли у пацієнта ремісія та відсутні рецидиви та метастази. У всіх інших варіантах зупинки в лікуванні можуть призвести до прогресування пухлини. Пацієнтам, які проходять складні курси хіміотерапії з дуже токсичними компонентами, з профілактичною метою призначають антибактеріальну терапію.

Ще 13 березня Американська спілка клінічної онкології (ASCO) підписала міжнародні рекомендації про лікування онкохворих під час розповсюдження пандемії, яких дотримуються і в Медичному домі Odrex. Згiдно з цими рекомендаціями, онкохворі не повинні припиняти лікування — для них це життєво необхідно. Але слід обмежити пересування пацієнта та застерегти його від ризиків зараження. Для цього клінічний онколог має підібрати найбільш ефективний для свого пацієнта варіант.

  • Як альтернативу хіміотерапії при досягненні повної ремісії можна використовувати гормонотерапію.
  • Перехід на менш імуносупресівні схеми хіміотерапії.
  • Внутришньовенні ін’єкції по можливості замінити препаратами у пігулках.
  • Якщо пацієнт не може дістатися до медичного закладу або відмовляється виїжджати — онколог пропонує лікування, що можливе у домашніх умовах з мінімальним ризиком для хворого.
  • Для пацієнтів, що приймають протягом років бісфосфонати, препарати, що використовують при метастазуванні раку в кістки, можуть скоригувати прийом ліків: замість одного разу у місяць — раз на три місяці.
  • В деяких випадках можливо подовжувати інтервал між курсами хіміотерапії на два-три тижні. Тоді курс буде проводитися приблизно раз у 5 тижнів, що зменшує кількість візитів до лікарні.

Хіміотерапія під час пандемії COVID-19

Аби отримати лікування в комфортних умовах та за міжнародними стандартами, вже не обов’язково виїжджати за межі України. Нагадуємо, що в нашому відділенні онкології можна проходити курси хіміотерапії будь-якої складності. Лікування проходить в окремих палатах, де можна перебувати амбулаторно або стаціонарно, а також разом з родичами. У приміщенні передбачена антибактеріальна фільтрація повітря, зручні ліжка з кнопкою виклику медсестри, є портативні апарати для моніторингу життєвих функцій пацієнта: тиску, сатурації і так далі. В нас працює мультидисциплінарна команда фахівців, яка об’єднує хірургів-онкологів, радіологів, мамологів, урологів, гінекологів, хіміотерапевтів, онкопсихологів.

Якщо лікарі виявили гостре респіраторне захворювання, протипухлинне лікування зупиняють. Сьогодні немає підтверджених даних, що COVID-19 впливає на стадію раку чи викликає погіршення онкологічного процесу. Але необхідність діагностичних або планових візитів за гарного самопочуття потрібно обговорювати разом з лікарем. Будь-які відвідування медичного закладу, які можна відкласти без ризику для пацієнта, слід відкласти. А при виникненні питань спілкуйтесь зі своїм онкологом в онлайн-режимі. Це можливо і в Медичному домі Odrex.

У звичайних умовах не варто вдаватися до паніки, поспілкуйтеся зі своїм лікарем, дотримуйтесь правил карантину та користуйтеся засобами профілактики. Власна уважність та адекватне відношення до ситуації допоможуть підтримувати як гарне фізичне, так і психічне самопочуття.

Що робити тим, хто доглядає за онкохворими?

Тим, хто доглядає за хворим, варто забезпечити його необхідними продуктами та ліками. Якщо у доглядаючого спостерігаються симптоми або виявили коронавірусну інфекцію, потрібно:

  • самоізолюватися та повністю обмежити контакт з онкохворим,
  • повідомити онколога та проконсультуватися з сімейним лікарем,
  • слідувати рекомендаціям лікарів.

Пам’ятайте, що самостійно прийняті рішення щодо скасування чи змін у лікуванні можуть призвести до ускладнень. Враховуючи протікання хвороби, прогнози та оцінки ризику лікар обере найбезпечніший для вас варіант. Бо зберегти ваше здоров’я — найголовніша для нас задача.

Записатися на консультацію до клінічного онколога можна за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

День підтримки людей з епілепсією: дбаємо про безпеку під час пандемії

Опубликовано: 26.03.2020 о 13:52

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Невролог Олег Танєєв

Щорічно 26 березня в усьому світі відзначають Фіолетовий день — День підтримки людей з епілепсією. Щоб підвищити обізнаність людей про це захворювання, невролог Медичного дому Odrex — Олег Танєєв розповів про захворювання, його нюанси під час пандемії і спростував кілька упереджень, які заважають суспільству приймати людей з цією недугою.

Сама по собі епілепсія не підвищує ризики заразитися COVID-19. Немає і доказів того, що використання протиепілептичних препаратів збільшує ризик коронавірусної інфекції — за винятком тих, що впливають на імунну систему (АКТГ, стероїди та інші). Потрібно пам’ятати, що будь-які питання щодо прийому препаратів варто вирішувати зі своїм лікарем.

Решті ж завжди важливо знати, як допомогти людині під час нападів — а навколо цього є багато міфів.

Міф: під час нападу потрібно завжди викликати швидку

Ні, невідкладна медична допомога необхідна у випадках, якщо:

  • це перший епілептичний напад,
  • судоми тривають понад 5 хвилин,
  • людина знаходиться у воді й може потонути,
  • напад відбувається під час вагітності,
  • напад почався у хворого на діабет,
  • сталася травма.

Існує небезпечний для здоров’я стан — епілептичний статус. Це кілька сильних нападів, що слідують один за одним без зупинки. В цьому випадку може наступити задуха і людина потребує негайної медичної допомоги.

В інших випадках для надання допомоги потрібно вдатися до таких дій:

  • Укласти людину на рівну поверхню.
  • Підкласти під голову щось м’яке.
  • Повернути голову на бік, щоб не заблокувати дихальні шляхи.
  • Якщо з’явилася блювота, повернути все тіло на бік.
  • Зафіксувати тривалість нападу.

Крім того, надаючи допомогу, не варто забувати про запобіжні заходи та загрозу зараження коронавірусом. Якщо ви не знаєте про стан здоров’я людини з епілептичним нападом не нехтуйте заходами захисту та профілактики. У тих випадках, коли йому необхідна допомога, торкайтеся до людини в рукавичках і не чіпайте своє обличчя руками. Надавши допомогу, зніміть і викиньте рукавички, після чого ретельно вимийте руки або обробіть антисептиком.

Міф: під час нападу потрібно затиснути олівець у роті

Є ряд дій, які НЕ потрібно робити при виникненні судомного нападу:

  • стримувати судомні рухи із застосуванням фізичної сили,
  • намагатися розтиснути щелепу,
  • намагатися щось покласти в рот,
  • робити штучне дихання або масаж серця,
  • переміщати хворого з місця, де стався напад.

Міф: епілепсія — рідкісне спадкове захворювання

Цікаво те, що День хворих підтримки людей з епілепсією запропонувала відзначати 9-річна дівчинка, яка в такому юному віці, маючи епілепсію, зіткнулася з нерозумінням з боку оточення. Причина в тому, що частина людей вважають, що епілепсія — психологічний розлад або ж одна з форм божевілля.

Більшість форм хвороби не спадкові, тому ймовірність того, що хтось із батьків передає захворювання дитині, надзвичайно мала. Епілепсія — поширене хронічне неврологічне захворювання, що проявляється раптовими судомними нападами. У момент нападу в мозку відбувається аномальна активність, що і викликає судоми.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі близько 50 мільйонів людей страждають від епілепсії, так що захворювання аж ніяк не рідкісне. У більшості хворих перший напад відбувається ще до повноліття.

Міф: епілептичні напади обов’язково супроводжуються судомами

Це помилка, тому що існує багато типів епілепсії й вони можуть проявлятися виключенням свідомості на короткий час, без падінь і судом. Багато людей приймають це як задумливість і сам хворий може не помічати нападів. Є напади, що проявляються різкими болями в області живота або ж панікою.

Міф: захворіти можна лише в дитячому віці

Епілепсія розвивається незалежно від віку, статі, раси або ж роду діяльності. Деякі батьки думають, що якщо дитина збуджена під час дитинства, то у неї розвивається захворювання, але у цього немає обґрунтованого підтвердження. Ймовірність розвитку у дітей, що часто плачуть та кричать й у спокійних — однакова.

Причин виникнення судом може бути кілька:

  • ушкодження мозку дитини у передродовому періоді,
  • пороки розвитку головного мозку або ж вроджені відхилення від норми,
  • травми голови,
  • інсульт,
  • інфекційні захворювання мозку,
  • пухлини в області мозку.

Міф: напад трапляється тільки через сильний стрес або мерехтливе світло

Напади відбуваються через сильного збудження нейронів в області кори головного мозку. Порушення проявляється, коли нейрони створюють електричні імпульси. Що цікаво, ці імпульси за своєю силою прирівнюються до блискавок під час грози.

Викликати напад може:

  • стрес,
  • постійне недосипання,
  • голодування або навпаки переїдання, вживання харчових добавок,
  • світлові ефекти або відкритий вогонь,
  • лихоманка, в тому числі викликана COVID-19
  • прийом певних медикаментів,
  • куріння, прийом алкоголю і наркотичних речовин, вживання кофеїну,
  • захворювання, що не пов’язані з психікою, а зачіпають тільки роботу тіла.

Потрібно пам’ятати, що тригери одну людину не схожі на тригери іншого — у кожної людини з епілепсією власний набір збудників. Коли він сам і його близькі добре знають збудники — вони можуть скоригувати спосіб життя так, щоб мінімізувати ризик. Це добре знайоме, наприклад, алергікам.

Неврологи Олег Танєєв та Ігорь Тендіт

Міф: епілепсія — психічний розлад, а епілептики мають слабоумство або відхилення

Напади викликані електричною активністю в корі мозку, психічне здоров’я людини не має відношення до цих процесів. Порушення в поведінці, розумова активність або ж поява агресії може бути наслідком відсутності лікування епілепсії або черепно-мозкової травми через сильне падіння.

Сьогодні епілепсію можна контролювати за допомогою препаратів, а в деяких випадках навіть домогтися повного лікування хвороби. Також є хірургічні методики лікування епілепсії — ними займаються нейрохірурги.

Міф: люди, що хворіють на епілепсію не можуть працювати, мати дітей і жити звичайним життям

Ні! Тримаючи свій стан під контролем і консультуючись з фахівцем, людина з епілепсією може жити звичайним здоровим життям. Якщо говорити про професійну діяльність, то тут існує невеликий ряд обмежень. Людина, у якої бувають напади, не може:

  • керувати автомобілем,
  • відповідати за безпеку інших людей (наприклад, бути пожежним або медиком),
  • працювати з великою технікою, яка може поранити в разі нападу.

Жінки, приймаючи препарати, можуть завагітніти й народити здорову дитину. Також існують випадки, коли під час вагітності, у майбутніх матерів не було нападів, а їх стан тільки покращився.

Записатися на прийом до невролога можна за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Як вирватися з тенет депресії

Опубликовано: 23.03.2020 о 12:19

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Жили і тужили

Депресивні стани були описані ще давніми єгиптянами. Один зі старезних папірусів містить розповідь про невимовну тугу і водночас пояснює, як вигнати демонів, що її спричиняють. Схоже, давнім магам таки не вдалося вгамувати нечисть – чорна меланхолія повсякчас супроводжувала людство. У 1920-х роках термін «депресія» почали використовувати при діагностиці психічних відхилень, а у 1980-х розлад стали розглядати як самостійне нездужання.

Невролог, психіатр Сергій Фернандес де Рівес

Коли хорошій людині погано

Серед усіх різномантіних симптомів, які виникають при депресії, ключовими є два: зниження настрою – пригніченість, туга, печаль, а також ангедонія, тобто неспроможність отримувати задоволення від того, що зазвичай приносило радість. Якщо сумний настрій не полишає протягом двох тижнів, варто запідозрити: людина втрапила в пастку депресії. При цьому корити нещасного, якому несила підвестись з дивана, за лінощі – остання справа.

Це геть не забаганки. І психологічний, і фізичний стан хворого є таким, що в нього насправді немає сил та мотивації до трудових звершень. Адже йдеться про системний збій.

Біохімічний трилер

Радість, приємне збудження чи тривожність – усі ці емоції ми можемо відчувати лише завдяки нейромедіаторам – біологічними сполукам, які відіграють роль посередників між нервовими клітинами. При депресії ж рівень таких нейромедіаторів, як серотонін, дофамін та норадреналін знижується.

Продукування серотоніну, його ще називають гормоном радості та активності, збільшується під впливом сонячного світла (ось чому легкі форми депресії можна вилікувати за допомогою корекції режиму дня). Та коли серотоніну недостатньо, виникатимуть проблеми з його «наступником», мелатоніном, який забезпечує спокійний і міцний сон. Замість виспатися, людина прокидається і знову занурюється у вир тривожних думок.

Рівень стресового гормону кортизолу ще більше зростає. І коли його забагато, він блокує синтез білків. А без цього будівельного матеріалу годі й сподіватися на появу нових нейронних зв’язків – а отже, прощавай, пам’ять! Те ж саме з побудовою захисних антитіл – і прощавай, імунітет!

Вихід із сутінків

Чи може людина вибратися з такого стану самостійно? Хіба в тому разі, коли їй до рук потрапить література з описом рятівних психологічних практик. Хоча й тут є імовірність того, що подолання проблеми буде уявним. Видаватиметься, ніби допомогли вправи, а насправді депресія відступить тимчасово, адже це захворювання має хвилеподібний характер.

Тож єдиний надійний варіант – звернення до спеціаліста. На сьогодні існує дві доведено ефективні методики лікування депресії: медикаментозна терапія і психотерапія, або ж, у складних випадках, їх поєднання. Лікар підкаже, яку зі стратегій обрати, а заодно спростує пов’язані з ними невірні уявлення.

Куди веде дороговказ

Настороженість щодо можливостей психотерапії – не що інше, як сумний спадок радянської медицини. Вона розглядала людину як набір органів, геть не цікавлячись її емоціями. Психіатри проголошували тим, хто зіштовхнувся з депресією: «Так! Руки-ноги не повідвалювалися – ідеш працювати!», і (це ще в кращому разі) відправляли до неврологів лікувати вегето-судинну дистонію.
Натомість сучасна медицина бере до уваги біологічні, психологічні й соціальні чинники.

  • На біохімічному рівні ситуацію допомагають скоригувати антидепресанти, і подекуди цього цілком достатньо.
  • Аналізуючи психологічні моменти, лікарі прекрасно розуміють: небезпечна симптоматика може з’явитися в абсолютно здорової людини – просто певні психічні механізми виходять з рівноваги. Так, наприклад, в основі розвитку депресії часто лежить перфекціонізм.
  • Прагнення до найвищих стандартів – це добре чи погано? Безумовно, добре, адже на відповідальну людину завжди можна покластися! Однак тоді, коли перфекціонізм бере гору над іншими рисами, працівник сумнівається у якості зробленого, уникає відповідальності, затягує роботу… Й оскільки ідеалу неможливо досягти, він вважає себе невдахою і впадає в депресію. Вочевидь, з допомогою психотерапевта йому варто переглянути своє ставлення до життя.
  • Необхідно зважати й на соціальні чинники – безробіття, самотність, насильство. Якщо чоловік б’є дружину, звісно, їй не допоможуть таблетки та довірлива розмова – насамперед її потрібно ізолювати від небезпеки.

Отже, завданням лікаря і є знайти ту точку впливу, яка допоможе розплутати депресивний клубок і повернути їй радість та спокій.

Так чи так?

  • Прийом антидепресантів є порівняно недорогим і простим способом лікування. Ефект від «чарівних таблеток» може з’явитися не відразу, а лише за два тижні. Також імовірні побічні ефекти, але їх цілком можна позбутися, коригуючи перелік та дози препаратів. У рідкісних складних випадках прийом антидепресантів може бути тривалим, навіть пожиттєвим. Коли людина не спроможна змінити своє ставлення до того, що з нею відбувається, медикаменти допоможуть їй підтримувати високу якість життя.
  • Когнітивно-поведінкова психотерапія – шлях складніший. Він потребуватиме певних зусиль: самоспостережень, ведення щоденників, навчання певних психотехнік. Проте стратегічний ефект є кращим. Курс медикаментів не може гарантувати того, що депресія не повернеться. А ось людина, яка пройшла психотерапію, завжди буде озброєна тими інструментами, що допоможуть їй здолати негатив.

Записатися на консультацію до невролога або психіатра ви можете за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Відновити баланс, повернути фертильність

Опубликовано: 18.03.2020 о 12:42

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Де причина невдач?

З кожним роком кількість пар, які стикаються з проблемою безпліддя, неухильно зростає. За даними ВООЗ, понад 100 млн. подружніх пар є безплідними, і щорічно з’являється 10 млн. нових пар з таким діагнозом. Він виставляється тільки після 12 місяців регулярного відкритого статевого життя. Якщо вагітність не наступила, не варто опускати руки — необхідно пройти обстеження. Перший необхідний крок — проведення спермограми, адже причина невдач із зачаттям з рівною мірою ймовірності може таїтися як в жіночому, так і в чоловічому організмі, або носити змішаний характер. За умови, що чоловічий фактор виключений, далі потрібно оцінити жіноче здоров’я: УЗД органів малого таза, ехогістеросальпінгоскопія (перевірка прохідності маткових труб), визначення рівня гормонів, що впливають на репродуктивну функцію, посткоїтальний тест (перевірка на сумісність).

Гінеколог-ендокринолог Інна Цехмейстер

Супутники дисбалансу

Припустити, що причиною ненастання вагітності є гормональні порушення, можна ще до проведення лабораторних досліджень. Збої в менструальному циклі (затримка менструацій або навпаки, занадто часті місячні), виділення з молочних залоз, надлишок або ж дефіцит маси тіла, ріст волосся на обличчі, грудях, білій лінії живота, акне, сальність волосся, облисіння або порідіння волосся — кожен з цих симптомів може супроводжувати одного з основних чинників неплідності, відсутності або нерегулярності овуляції.

Вразлива система

Вся справа в тому, що дозрівання яйцеклітини —процес складний і делікатний. Досить будь-якого з ендокринних органів — гіпофізу, гіпоталамусу, щитовидній залозі, наднирковим залозам, яєчникам — відхилитися від норми, як починають страждати інші залози внутрішньої секреції, нервова та імунна системи, репродуктивні органи-«мішені».

Причин у гормональних порушень може бути чимало, і ось лише деякі з них:

  • Дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи. Може виникнути через нейроінфекції, травми, фізичний або психологічний стрес. Зокрема, нервове перенапруження вважають найпоширенішою причиною підвищеного рівня пролактину.
  • Нестача йоду і аутоімунні процеси знижують функцію щитовидної залози, аж до аменореї (відсутності менструацій).
  • Через неправильну роботу яєчників або наднирників (а дуже часто і тих, і інших) виникає гіперандрогенія, надлишок чоловічих статевих гормонів.
  • Крім того, удар по ендокринній системі можуть завдати імунні розлади, а також соматична патологія, наприклад, гепатит, туберкульоз.

Вага — під контроль!

Окремого розгляду потребує надлишкова маса тіла. Вона часто супроводжує ендокринні захворювання. Однак і сама по собі ожиріння, справжня епідемія ХХІ століття, здатне запустити цілий каскад порушень. Оскільки жирова тканина продукує естрогени, у огрядних дівчат і жінок секреція цього статевого гормону перевищує норму в кілька разів. Ендокринний баланс порушується, більш того, страждають усі інші системи організму. Навіть в тому випадку, якщо вагітність наступає, ожиріння викликає ускладнення, негативно впливають на плід і загрозливі виношування, аж до загрози пологів до терміну.

Важливий комплексний підхід

Розпізнати, через що і на якому рівні стався збій, — першочергове завдання гінеколога-ендокринолога. При цьому важливо враховувати, що патологія може носити поліендокринний характер.

Саме такий хитрун, найчастіший провокатор гормонального безпліддя, — синдром полікістозних яєчників. Виявляється він по-різному (все тим же ожирінням, акне, надмірним оволосінням тіла), а може і зовсім не давати про себе знати. Багато жінок не підозрюють про проблему, поки не намагаються завагітніти. І — це виходить далеко не у всіх, оскільки в 80% випадків при СПКЯ овуляція не настає. Її доводиться стимулювати за допомогою гормональних препаратів. Оскільки синдром пов’язаний з порушеннями толерантності до глюкози, в терапії також активно використовується метформин, медикамент для лікування діабету ІІ типу.

Якщо все це не допомагає, яйцеклітину вивільняють за допомогою лапароскопічних методик або ж рекомендують пацієнтці ЕКО.

Правильним шляхом

До слова, покладати надії на екстракорпоральне запліднення, минаючи етап корекції гормонального фону, — дуже нераціональне рішення. Якщо жінка не проходить обстеження гінеколога-ендокринолога перед тим, як вдатися до допомоги репродуктивної медицини, ЕКО може бути безуспішним. Також дуже ймовірні проблеми з виношуванням вагітності. У той час як грамотна консультація гінеколога-ендокринолога дасть можливість вирішити проблему в корені, відновити здатність до зачаття малюка і підійти до щасливого материнства з упевненістю у власному здоров’ї, без зайвих витрат часу і фінансів.

Цифра: У 70% випадків правильне лікування дозволяє повністю відновити гормональний баланс.

Записатися на консультацію до гінеколога можно за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Стрес бюсту – не друг

Опубликовано: 17.03.2020 о 11:34

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

У неспокійному ритмі

Молочні залози дуже чутливо реагують на коливання гормонів. Імовірність негараздів зростає під час найбільших гормональних зрушень – у періоди статевого дозрівання, вагітності або ж згасання репродуктивної функції. Та є й такі жінки, для яких дискомфорт стає вірним супутником навіть на тлі щомісячних гормональних «гойдалок». І добре, якщо йдеться лише про незначну набряклість та надмірне підвищення чутливості – а якщо про біль? Тоді підозри на найгірший із можливих діагнозів лякають, і страх запускає новий виток гормональних перипетій.

А якщо це «від нервів»?

Може бути й так. Іноді саме переживання стають першопричиною гормонального збою, який, у свою чергу, призводить до мастодинії. Виною всьому – стресові гормони, зокрема кортизол. Під його дією змінюється робота яєчників та щитовидної залози, і на тлі дисбалансу страждають молочні залози. Чи достатньо повірити у формулу «заспокоюсь – і все минеться?» Подекуди, можливо, й так. Втім, немає, мабуть, жодної людини, яка б у відповідь на пораду «не нервуй!» умить почала випромінювати спокій.

Онколог-мамолог Денис Карпегін

Тому діяти потрібно послідовно:

  • По-перше: чітко окреслити проблему. Будь-який біль у грудях – це привід звернутися до лікаря. Найнадійніший спосіб довідатися про стан молочних залоз – зробити УЗД (до 40 років) або мамографію (після 40 років). Пам’ятаймо: що раніше мамолог побачить небезпечні зміни, то більше у пацієнтки шансів на одужання. Якщо ж небажаних новоутворень немає, викреслюємо онкодіагноз, зітхаємо з полегшенням… І продовжуємо рухатися далі, аби уникнути появи чи розвитку доброякісних новоутворень – кіст та фіброаденом.
  • По-друге: звернутися до ендокринолога. Підступу можна очікувати і від гіпофізу, і від щитовидки, і від наднирників, і від яєчників. Тому слід зробити аналіз на рівень гормонів та перевірити роботу ендокринних органів. У разі якщо аналізи будуть у нормі, достатньо буде препаратів, які прискорюють обмін речовин у тканинах молочних залоз, сприяють відтоку лімфи та зникненню болю.
  • По-третє: порадитися з психоневрологом. Соматичні чинники викреслені? Час припустити, що першопричина дискомфорту таки лежала у психологічній площині. Спеціаліст порадить, як узяти переживання під контроль. І не просто покращити настрій, а й убезпечити від руйнівного впливу гормонів стресу організм у цілому і на груди зокрема.

Записатися на консультацію до мамолога ви можете за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Перелом стегна, який трапився після двох протезувань

Опубликовано: 10.03.2020 о 13:43

Автор:

Категории: Блог,Медичні кейси

Тэги:

Перелом стегна, який трапився після двох протезувань

Пацієнт, якому колись встановили два ендопротеза тазостегнових суглобів, в результаті падіння зламав стегно — нижче протеза. Перелом був досить серйозним і вимагав операції — металоостеосинтезу. Під час такого втручання ортопед-травматолог збирає кісткові уламки і закріплює їх титанової конструкцією. Подібні операції наші фахівці робили безліч разів, але цей випадок виділяється. Через штучний суглоб кістку неможливо просвердлити наскрізь, і між протезом та переломом — маленька відстань, в якій складно маневрувати.

Доводиться шукати обхідні шляхи, і збирати металеву конструкцію за трохи іншим принципом. Доктор Фізор пояснює, що це пластина з гвинтами і тросами, а кістка фіксується тросами поверх. Важливо уникнути здавлення кістки (коли кісткова тканина стоншується, пресується і руйнується) і зберегти колишню довжину стегна.

Чому так важливо боротися за рух

Незважаючи на все, ми намагалися провести операцію в найкоротші терміни — однак важливо і те, що операція взагалі була проведена. Відсутність належного лікування означало б не тільки втрату можливості ходити, але й ризики інших захворювань, які розвиваються у лежачих пацієнтів: пролежнів, тромбоемболії, жирової емболії. А наш пацієнт ще дуже молодий.

Операція пройшла успішно: пацієнтові потрібно було відновлення, якийсь час йому доведеться ходити з милицями, паличкою, але зовсім скоро функція ноги повернеться повністю. Силами операційної команди, завдяки напрацьованого досвіду, рентген-контролю (електронно-оптичному перетворювачу) і умовам оперблоку навіть в незвичайних випадках ми проводимо операції в безпечних умовах. Контролюємо всі нюанси життєдіяльності, і намагаємося досягти мінімального травмування тканин.

Чому кістки так часто ламаються

Чому переломів складно уникнути, і чому декому доводиться знову і знову збирати себе по частинкам? Особливо схильні до ризику періпротезних переломів ті люди, хто страждає остеопорозом (захворювання розвивається, коли щільність кісткової тканини знижується). Однак на крихкість кісток впливає величезна кількість чинників: від тих, на які ми можемо вплинути — сидячий спосіб життя, відсутність тренувань, недостатня або надлишкова вага, до практично непідвладних — вік, стать, системні захворювання. Кістка — така ж жива, як і все в нашому організмі: кісткова тканина постійно руйнується і відтворюється.

Запускаємо опорно-руховий апарат заново

Коли за одним переломом слідує другий, за однією заміною суглоба — необхідність у ще одній операції, занадто багато опускає руки: мова не тільки про пацієнтів, а й про близьких, і всіх, хто думає, що до нормального життя вже не повернутися, а правильно — страждати і терпіти. Історія цього пацієнта — великий приклад того, що ніколи не потрібно зупинятися — буквально і фігурально. І нехай його молодість не буде відмовкою: всі системи нашого організму старіють по-різному: у когось швидше постаріє опорно-руховий апарат, у когось — серце, а хтось і в 70 буде мати печінку двадцятирічного. У будь-якому віці не варто недооцінювати резерви свого організму — і здатність лікарів розкривати ці резерви та відновлювати здоров’я.

До погодних випробувань готові

Опубликовано: 09.03.2020 о 11:18

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Наші друзі Мілана та Данилко та їхня мама

Гуляти чи не гуляти?

Для здорових дітей. Морозна погода – не тільки час активних розваг для старших, а й чудовий спосіб для загартовування малюків до року, які тільки починають звикати до нових температурних режимів. Під час прогулянки у морозну погоду у відповідь на холод в організмі активізуються захисні клітини, лейкоцити, що борються з інфекціями. Також перебування на свіжому повітрі сприяє підвищенню продукування інтерферону, який допомагає організму боротися з вірусами. Тож навіть у морози до -10 не варто скасовувати прогулянки: можна зменшити час перебування на вулиці, але збільшити кількість виходів.
Для застуджених. Діти з нежитем і кашлем на вулиці почуватимуться значно комфортніше, ніж у квартирі, де повітря взимку зазвичай дуже пересушене. Свіже, прохолодне повітря допоможе зволожити слизові носа та бронхів і тим самим сприятиме швидшому відходженню мокротиння. Не варто лякатися, якщо через 5-10 хвилин перебування на вулиці з носа почне активно текти: це працює слизова, отже, процес одужання запущено.

Важливо! Якщо висока температура забирає сили до активних розваг, не варто експериментувати. Допоки дитина квола, цей період краще провести вдома.

На вулицю!

  • За півгодини до виходу на прогулянку обов’язково намажте обличчя малюка кремом, аби захистити ніжну шкіру від лущення й обмороження.
  • Для малят, які вже самостійно ходять, потрібно обирати зручний та легкий одяг, в якому комфортно рухатися. Не варто вдягати багато шарів, адже під час активних ігор дитина спітніє, і ефект від прогулянки буде аж ніяк не позитивний.
  • Щоб переконатися, чи малюк не змерз, можна обережно перевірити рукою за коміром комбінезона: якщо дитина не спітніла і не холодна – усе гаразд. Носик та щічки – не порадники, адже на вулиці вони часто холодні, і це нормально.

Скільки можна хворіти?

Діти до 2 років (за умови, що вони не часто контактують з іншими) влітку та взимку хворіють з однаковою інтенсивністю. Якщо ж батьки зазвичай беруть із собою малят до торгово-розважальних центрів, супермаркетів, або в сім’ї є старші діти, які відвідують садок, школу, ризик захворіти зростає. І це нормально: хоч би як батьки прагнули захистити малечу, чарівної таблетки проти ГРВІ немає. Зате перехворівши, дитина матиме нагоду «потренувати» імунітет, який ще у стадії становлення.

  • Важливо! Не варто надто панікувати, якщо дитина хворіє до 12-16 разів на рік – за умови швидкого одужання. Коли ж понад 2-3 рази на рік застуди дають ускладнення, які потрібно лікувати за допомогою антибактеріальних препаратів, на це варто звернути увагу і пройти ретельне обстеження у педіатра.

Правила харчування

Усе доволі просто. Так, свіжих овочів і фруктів залишається дедалі менше, а заморські чи тепличні – не найкращий варіант для малюків. Але поповнити запаси всіх необхідних вітамінів і мікроелементів допоможе збалансований раціон із доступних продуктів відповідно до вікових норм дитини. В ньому мають бути присутні:

  • каші
  • кисломолочні продукти
  • м’ясо
  • риба
  • сезонні овочі і фрукти (буряк, морква, цибуля, корінь селери, яблука, груші)
  • страви, приготовлені із заморожених фруктів, овочів
  • пастила.

Урізноманітнити меню малечі допоможуть готові пюре для дитячого харчування.

Додаткова допомога

  • Омега-3 жирні кислоти. Вони потрібні дитині у холодний період, адже допомагають зміцнити імунітет та захистити від захворювань. Якщо малечі ще зарано вживати жирну рибу або вона її не любить, варто включити в раціон зелені листові (салат, петрушку, кріп), бобові. Або й приймати риб’ячий жир за рекомендацією педіатра. Який, до речі, чудово поєднується з незамінним для здорового розвитку дитини вітаміном D.
  • Вітамін D . Він дуже важливий для організму, бере участь у формуванні нервової системи, опорно-рухового апарату, допомагає засвоюватися кальцію та фосфору, а також збільшує опірність організму до вірусів. Дітям до 3 років рекомендовано вживати вітамін D упродовж усього року.
  • Залізо. Млявість, поганий апетит, порушений сон, які батьки часто вважають симптомами авітамінозу, можуть свідчити про залізодефіцитну анемію. Але всупереч загальноприйнятій думці, анемія у дітей не має сезонного характеру, а переважно виникає через незбалансоване харчування. Наприклад, коли в раціоні немає м’яса, гречки, фруктів. У такому разі, окрім корекції меню, потрібні спеціальні препарати заліза, рекомендації до вибору і прийому яких може дати педіатр після обстеження малюка.

Грудне вигодовування: припиняти чи ні?

Для малюка годування грудьми – не тільки спосіб отримати їжу, а й тісний емоційний зв’язок. Щоб обрати найоптимальніший час для закінчення грудного вигодовування, потрібна готовність обох. Але коли йдеться про сезонність, то більш сприятливим для припинення годування вважається осінньо-зимовий період.

Більш детально про відділення педіатрії «Одрік» ви можете прочитати на нашому сайті.

Нагадуємо, що записатися на прийом до педіатра Тетяни Олександрівни Додико ви можете за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Консультує дієтолог: харчові звички і надмірна вага у дітей

Опубликовано: 04.03.2020 о 13:38

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Надмірна вага у дітей: у чому проблема?

За даними ВООЗ за останні 40 років число дітей з надмірною масою тіла та ожирінням виросло в 10 разів — це вже статистика, з якою потрібно щось робити. Чому ж так відбувається?

  • По-перше, дитина не контролює, скільки простих вуглеводів і цукру він вживає протягом дня, та й батьки самі не усвідомлюють, що вони дають дітям.
  • По-друге, часто зустрічається гіподинамія: діти все менше рухаються, мало займаються спортом, все більше сидять за комп’ютером, і часто при цьому перекушують.

Чому надмірна вага у дітей така небезпечна? Це не тільки косметичний дефект, це ще й ранні ризики серцево-судинних захворювань: через епідемію ожиріння помолодшали інсульти, інфаркти та інші серцево-судинні катастрофи. Все раніше трапляються інсулінорезистентність, цукровий діабет II типу та онкозахворювання. Ожиріння вносить великий вклад в розвиток порушень скелетно-м’язової системи.

Інша сторона надмірної ваги — психологічні проблеми. Дитина стає невпевненою у собі, що в подальшому може призвести до небезпечних розладів харчової поведінки, таких як анорексія і булімія.

У боротьбі з надлишковою вагою головне — не залишати дитину саму. Потрібно провести роботу з усією родиною: разом заводити корисні харчові звички, разом дотримуватися режиму дня, разом повертати в життя фізичну активність. І тут важливу роль може зіграти дієтолог.

Харчові звички у дітей: часті помилки і корисні лайфхаки

Якщо з ранніх років давати дитині корисні продукти, вона звикне і полюбить харчуватися правильно. Вводити нові продукти слід поступово. Не навязуйте те, що категорично не подобається.

Ось основні ідеї для правильного дитячого харчування:

  • сніданок пропускати заборонено — це метаболічний вектор, який визначає на цілий день наш обмін речовин,
  • білки, жири і вуглеводи слід отримувати з усіх трьох прийомів їжі,
  • в раціон можна додати два перекуси — на вимогу: наприклад, несолодкий йогурт, горіхи, фрукти, бутерброд з цільнозернового хліба з сиром,
  • до прихованих цукрів потрібно придивитися уважніше: вони є в неочевидних продуктах, наприклад, «швидких» сніданках, ковбасах, газованій воді, соків,
  • про клітковину потрібно пам’ятати завжди: це кунжут, льон, фрукти, овочі,
  • швидкої, промислової випічки краще остерігатися,
  • якщо вже солодощі, то корисні: пастила, домашнє печиво з вівсяних пластівців з сухофруктами і горішками, фрукти,
  • а ось свіжовижаті соки краще виключити – адже це ті ж фрукти, але без корисної клітковини.

Найчастіша помилка в харчовій поведінці у дітей — це цукор. Батьки використовують солодощі як заохочення за хороші оцінки або старанну поведінку. А бабусі впевнені, що мозку потрібен цукор, і пригощають малюків черговою цукеркою. Насправді, мозок дійсно «харчується» глюкозою, але він здатний синтезувати її з фруктів, в яких є фруктоза, з молочних продуктів, в яких є лактоза або «молочний цукор», з цільнозернових продуктів. Тому при збалансованому харчуванні цукор як такий не потрібен.

Завдання батьків — виховувати правильні харчові звички! У цьому допоможуть сімейні традиції: спільна вечеря замість перекусу на ходу, спільна фізична активність замість часу за комп’ютером.

А записатися на прийом до Яни Ігорівни, отримати консультацію дієтолога, аналіз результатів досліджень і складання індивідуального плану харчування ви можете по телефону +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Міжнародний день здоров’я вуха і слуху: гострий середній отит

Опубликовано: 02.03.2020 о 17:28

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Тепер, на щастя, все частіше говорять про небезпеку надмірного і невиправданого використання антибіотиків. Але й проблема антибіотикорезистентності постає все гостріше, і тому нам потрібно бути ще уважнішими при прийомі антибактеріальних препаратів. Цього року Центр громадського здоров’я МОЗ приєднався до ініціативи World Health Organization по боротьбі зі стійкістю до антибіотиків. 2020 рік — це рік боротьби з антибіотикорезистентністю.

Гострий середній отит — одна з найпоширеніших причин призначення антибіотиків у дитячому віці

Батьки знають гострий середній отит як ускладнення ГРВІ та грипу. Але що саме ховається під цим діагнозом? Гострий середній отит — це гостре запалення слизової оболонки середнього вуха, зазвичай — інфекційної природи: вірусної, бактеріальної або вірусно-бактеріальної. Як правило, запалення переходить у вухо з носоглотки через слухову трубу. Набагато рідше причиною гострого отиту стають травми (наприклад, розрив барабанної перетинки), або гематогенний шлях передачі.

Частими специфічними симптомами є гострий біль у вусі, зниження слуху, рідше гній Також гострий середній отит може супроводжуватися і загальними симптомами: підвищеною температурою, слабкістю і млявістю, неспокійним сном, безсонням, втратою апетиту. Через те, що в дитячому віці скарги не завжди точні і специфічні, то причину плачу і неспокою батькам дуже складно зрозуміти. Важливо, щоб діагностикою займався досвідчений фахівець, а сучасне ендоскопічне обладнання допоможе точно і якісно візуалізувати ЛОР-органи для визначення стадії розвитку запального процесу і проведення необхідних лікувальних заходів.

Що можна зробити для профілактики отиту?

Звернути увагу на провокуючі фактори у дорослих:

  • хронічні захворювання порожнини носа і навколоносових пазух, що призводять до порушення носового дихання і хронічного інфікування носоглотки;

та у дітей:

  • відсутність грудного вигодовування,
  • зригування у новонароджених,
  • особливо схильні до ризику гострого середнього отиту діти до двох років, а також ті, хто постійно знаходиться в дитячих колективах — тому рекомендована своєчасна вакцинація.
  • тривалий вплив тютюнового диму.

В одних випадках перебіг гострого отиту легкий, в інших — важкий і затяжний з переходом в хронічну форму: хронічний гнійний середній отит, адгезивний отит. Тут вирішальну роль грає адекватність і своєчасність проведеного лікування.

Коли приймати антибіотик — і чи потрібен він взагалі?

Перше і найголовніше: необхідність прийому антибактеріальних препаратів визначає лікар, і вона залежить від ступеня і тривалості симптомів, віку пацієнта та характеру змін барабанної перетинки при її візуалізації. Первинне завдання лікаря — зняти больовий синдром!

Ми керуємося рекомендаціями Державного експертного центру МОЗ України, Американської академії педіатрії та Американської академії сімейних лікарів. При відсутності загрозливих симптомів (вік до півроку, двобічне ураження у віці до 23 місяців, оторея, різке випинання барабанної перетинки, температура тіла вище 39°C, блювота, інші ускладнення) пацієнтам старше 6 місяців призначають системно і місцево нестероїдні протизапальні препарати і приймають тактику «уважного вичікування» протягом 48-72 годин. І тільки при наростанні симптоматики або відсутності позитивної динаміки приймається рішення про антибіотикотерапію.

Тільки така тактика ведення пацієнта з гострим середнім отитом, заснована на міжнародних рекомендаціях, буде раціональною, особливо при необхідності боротьби з глобальною проблемою антибіотикорезистентності.

Записатися на прийом до отоларинголога Аліні Миколаївні Друмової ви можете по телефону +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Прощавай, варикоз!

Опубликовано: 27.02.2020 о 10:19

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Що входить у вартість послуги?

У 18 100* ми вклали експертність, сучасне обладнання, прозоре ціноутворення і культуру сервісу — і дуже раді, що у нас це вийшло!

Команда Клініки судинної хірургії

Детальніше про хірургічне лікування варикозу в Odrex

Після лазерного лікування вен пацієнти зазвичай на своїх ногах виходять з операційної: процедура надзвичайно легко переноситься, не вимагає тривалого перебування в палаті та не лишає помітних слідів. При цьому пацієнт позбавляється від варикозу: зникає венозний застій, знижується тиск на стінки підшкірних судин, а венозний відтік в здорових венах нормалізується.

Наші судинні хірурги Адамур Кучуберія, Сергій Блошенко і Олег Береговий — досвідчені фахівці, які виконали значну кількість подібних операцій. На консультації хірурги детально вивчать ваш випадок і доступно пояснять, яке лікування підходить саме вам.

Судинний хірург Сергій Блошенко

У яких випадках необхідно відвідати судинного хірурга?

  • розширені вени, судинні «сіточки» на ногах,
  • набряки, поколювання, оніміння, печіння кінцівок,
  • відчуття втоми в ногах під кінець дня, нічні судоми,
  • хворобливі відчуття в стопах або литкових м’язах при ходьбі,
  • зміна кольору шкіри,
  • виразкові ураження на шкірі,пошкодження, які довго не загоюються,
  • спадкова схильність до захворювання.

Записатися на консультацію можна за телефоном +38 (048) 730-00-30** або через форму «Запишіться на прийом» на нашому сайті.

Судинний хірург Адамур Кучуберія

* Дана ціна актуальна станом на 24.02.2020 та може змінюватися з часом. Операції проводяться за адресою: вул. Розкидайлівська, 69/71. Дана пропозиція не включає в себе операції провідного спеціаліста та ургентні операції.
**Вартість дзвінків згідно з тарифами вашого оператора.

Запис на консультації та діагностику, результати досліджень та спеціальні пропозиції — у мобільному додатку!

Швидко, зручно, безкоштовно.

+38 (048) 730-00-30 Цілодобова гаряча лінія
help@odrex-med.com Залишити відгук
Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71 Пн.—Нд. Цілодобово Одеса, вул. Філатова, 38 Пн.—Сб. з 8:00 до 20:00 Одеса, вул. Академіка Сахарова, 1б/2 Одеса, ж/м «Райдужний», 19/2 Південне, вул. Шевченка, 18/4 Чорноморськ, вул. 1-го Травня, 23
© 2012–2025 ТОВ «Дім Медицини».
Використання матеріалів цього сайту можливе тільки з посиланням на джерело.