Посты автора anton.suprun@popel.agency

Нещодавно вчені з університету Гельсінкі з’ясували, як саме музичні навички впливають на формування слуху. Відповідь — не очевидним чином: усе залежить від того, яка мова у музиканта рідна. Щоб розібратись, доктор Кейтлін Доусон провела серію аудіювання та електрофізіологічних записів активності стовбура мозку. І виявила, що заняття музикою справді покращують слухові функції. Але розмовляючі фінською музиканти краще розрізняють довгі і короткі звуки, розмовляючі німецькою теж, але меншою мірою. А от у тих, чия рідна мова — мандаринська, музичні навички ніяк не покращували сприйняття частоти звуку.

Але займатися музикою з дитинства корисно не тільки для слуху. Вчені з Південно-Каліфорнійського університету з’ясували, що у дітей, які займаються музикою, більше нейронних зв’язків у білій речовині та мозолистому тілі. І під час вирішення інтелектуальних завдань у музикантів задіяна більша частина мозку, ніж у дітей у контрольній групі.

Невже від уроків музики одні плюси? Як би не так. Голландські вчені досліджували внутрішньоочний тиск у музикантів, які грають на духових інструментах. Після гри тиск у оці у музикантів значно зростав, причому у професіоналів — сильніший, ніж у любителів. Але справді тривожним виявився той факт, що найсильніше тиск зростав у музикантів з глаукомою, тим самим погіршуючи її перебіг. Ці дані, по-перше, можуть вплинути на вибір терапії для музикантів з глаукомою, по-друге, на вибір тих, хто збирається зайнятись музикою.

А що, якщо грати на трубі чи тромбоні якось немає бажання? Навіть те, як ми притоплюємо в такт, є цінністю для науки. У Монреальському неврологічному інституті Університету Макгілл вирішили перевірити, як те, що ми рухаємось у такт музиці, впливає на наш слух — такі дані стануть у пригоді для лікування людей з порушеннями мови та слуху. Виявилося, що рухова система покращує сприйнятливість до звуку. Це тому, що у слухову кору надходять нейронні коливання з лівої сенсомоторної кори, покращуючи нашу здатність розпізнавати складні звукові потоки. Let’s dance!

З одного боку, в роті у собаки більше мікробів, ніж у нас. І прояви любові з боку вихованця можуть стати причиною інфекційних захворювань: його слина рясніє бактеріями і яйцями паразитів.

З іншого, у собак у 40 разів більше носових рецепторів, і тут їхня роль у здоров’ї господарів сильно змінюється. Так, собаки чують рак сечового міхура, рак товстої кишки, меланому і рак грудей. І, можливо, визначають ці захворювання точніше, ніж звичні тести. Наприклад, в італійському дослідженні дві німецькі вівчарки, Зої та Ліу, були натреновані визначати наявність онкопатологій за запахом сечі – і робили це з точністю 95%, тобто точніше, ніж тест на простатичний специфічний антиген.

Звичайно, для того, щоб собаки стали активно допомагати в діагностиці захворювань і могли виявити злоякісний ріст, потрібно більше суворих тестів. Але собаки як діагностика раку куди приємніші, ніж, наприклад, трансректальна біопсія простати. У журналі Scientific Report нещодавно з’явилися результати дванадцятирічного дослідження: виявилося, що у собачників менший ризик серцево-судинних захворювань.

Дослідження проводили у Швеції: там уже 17 років як працює обов’язкова реєстрація собак, тож вченим вдалося зібрати дані 3,4 мільйона осіб віком від 40 до 80 років. Науковці використовували регресію Кокса – тобто рахували залежність функції ризику та незалежних факторів. Таку модель нерідко застосовують для оцінки тривалості життя. Дослідження стало наймасштабнішим на цю тему.

Власники собак менше помирають від серцево-судинних захворювань, але не тільки – у них у принципі нижчий коефіцієнт ризику смерті. Причому найменший ризик смерті – у власників собак мисливських порід, наприклад, господарів англійських пойнтерів.

Згідно з іншими свіжоопублікованими даними, якщо вагітна жінка має собаку, то в майбутніх дітей менші ризики розвитку астми та алергічної екземи. Два дослідження, присвячені дитячому здоров’ю і собакам, представили в рамках щорічної конференції Американської академії алергії, астми та імунології. Словами, собаки допомагають як здоровим, так і хворим – і в майбутньому допомагатимуть ще більше.

Мережа медичних дронів вже працює в Африці: там дрони перевозять кров для переливання до віддалених клінік Руанди, і скоро доставлятимуть інші ресурси, наприклад, вакцини та антималярійні препарати, в Танзанії. У той же час у Європі інженери працюють над тим, щоб запустити постійну мережу таких дронів, які б доставляли медичну допомогу у великих містах і навіть поблизу аеропортів.

А дослідники з Каролінського інституту Швеції провели випробування дронів для надання невідкладної допомоги. Безпілотник з автоматичним дефібрилятором суттєво прискорить час надання невідкладної допомоги, пише Journal of the American Medical Association.

Середній час від дзвінка до відправлення дрону склав 3 секунди, а від відправки до прибуття — 5 хвилин 21 секунду (найкоротший час — 1 хвилина 15 секунд). У той час, як швидка допомога в середньому прибуває за 22 хвилини (мінімум — за 5 хвилин).

Потенціал використання дронів для невідкладної допомоги величезний, підкреслює Джейкоб Холленберг із Каролінського інституту. Вважають, що з кожною хвилиною без надання допомоги при зупинці серця шанси на виживання падають на 7-10 відсотків. А люди, які знаходяться поруч, не завжди вміють робити серцево-легеневу реанімацію. Зменшивши час прибуття допомоги на 16 хвилин, можна врятувати сотні життів на рік.

У Сполученому Королівстві компанія MedExpress вже робить доставку окремих ліків дронами. Все почалось з того, що компанія почала доставляти контрацептиви додому, щоб покупці могли уникнути збентеження, дискомфорту та моралі, з якими часто стикаються в аптеці. Наразі MedExpress веде переговори з Генеральною фармацевтичною радою Великобританії: вони хочуть доставляти будь-які ліки з будь-якої аптеки країни.

Але найбільше просунулась Швейцарія. Там запускають мережу медичних дронів, які доставлятимуть біологічні зразки за умов великих міст поблизу міжнародних аеропортів.

Лікарням нерідко потрібна оперативна доставка зразків для аналізів та біопсії під час операції або під час підготовки до неї. Через великі відстані і дорожній трафік вона стає скрутною, і тому Швейцарські лікарні починають використовувати дрони. Ті управляються за допомогою мобільного додатка та вміють самостійно уникати великих перешкод та зон, закритих для цивільних польотів.